Рішення

від 29.05.2018 по справі 910/3131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2018Справа № 910/3131/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Шнайдер К.Б., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОЧНИХ НАУК"

про стягнення 112393,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Севостьянова В.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОЧНИХ НАУК" про стягнення 112 393,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 15.01.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №7 оренди нежитлового приміщення від 15.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

06.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3131/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначене судове засідання у справі на 07.05.2018.

05.05.2018 через відділ діловодства суд від позивача надійшли документи по справі.

В судовому засіданні 07.05.2018 відкладено розгляд справи на 29.05.2018, про що постановлену ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 29.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 виправлено допущену при виготовленні ухвал суду від 11.04.2018 та від 07.05.2018 технічну описку щодо предмету позову.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2018 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.04.2018 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання.

Станом на дату розгляду справи повідомлення про вручення відповідачу ухвали від 07.05.2018 до суду не повернулось. Як вбачається з витягу з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта", 10.05.2018 поштове повідомлення №0103047098720 не було вручене під час доставки, про що вказано: "невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 11.04.2018, від 07.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов та не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, то за висновками суду дана справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 між Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (орендодавець) та Приватним підприємством "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОЧНИХ НАУК" (орендар), укладений договір № 7 оренди нежитлового приміщення територіальної громади Шевченківського району м. Києва (далі - договір), відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.12.2009 № 1042 "Про надання в орендне користування вільних нежитлових приміщень, що перебувають на балансі управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації" та на підставі додаткової угоди № 1 від 14.07.2011 до договору № 7 від 15.01.2010 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації передає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 3-А (Ліцей "Універсум"), загальною площею 151,2 кв. м., з них: на першому поверсі 16,4 кв.м - постійного користування під офіс та 134,8 кв.м. (119,6 кв.м на першому поверсі та 15,2 кв. м. на другому поверсі) - погодинне використання (п. 1.1.).

Користування приміщенням здійснюється постійно та погодинно згідно із графіком користування орендованого приміщення, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток №3) для проведення навчального процесу (п. 1.2.).

Об'єкт оренди передається орендарю згідно з актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору оренди (п. 1.3.).

У відповідності п. 2.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 3040 грн. 69 коп. (три тисячі сорок грн. 69 коп.) згідно додатку № 1 до договору оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Згідно із п. 2.3 договору, орендна плата повинна сплачуватись орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що орендар сплачує орендодавцю компенсацію плати за користування земельною ділянкою в розміри і строки встановлені додатком № 2 до договору оренди.

В додатку 2 до договору сторони погодили, що відповідач сплачує компенсацію за користування землею щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Орендар, відповідно до пп.4.2.7. п. 4.2. договору, зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг (водопостачання, каналізація, електрична енергія і т.п.) та експлуатаційних витрат згідно рахунків виставлених орендодавцем.

В пункті 8.2. договору, у редакції додаткової угоди №1 від 14.07.2011, сторони погодили, що договір діє до 31 березня 2012 року.

Згідно із п.п. 4.2.11. п. 4.2. договору сторони погодили, що відповідач після припинення дії договору до моменту звільнення об'єкту оренди шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі, зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати,а також відшкодовувати витрати на утримання прибудинкової території та інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та обладнання.

03.10.2017 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 3-А, згідно із яким відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення 1-го та 2-го поверху загальною площею 151,2 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 3-А.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з орендної плати у період з грудня 2015 року по жовтень 2017 року, сплати комунальних платежів у період з травня 2015 року по жовтень 2017 року та сплати земельного податку у період з січня 2015 року по жовтень 2017 року, у зв'язку із чим, за вказаний період у відповідача утворилась заборгованість у сумі 112393,00 грн., з яких: 68263,19 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, 28093,55 грн. - компенсація земельного податку, 16036,37 грн. - заборгованість по комунальним платежам.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На відносини, пов'язані із орендою комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з січня 2015 року по жовтень 2017 року відповідач користувався нежитловими приміщеннями загальною площею 151,2 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 3-А.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В пункті 2.3 договору сторони погодили, що відповідач сплачує орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

В додатку 2 до договору сторони погодили, що відповідач сплачує компенсацію за користування землею щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Умовами пп. 4.2.7. п. 4.2. договору передбачено, що відповідач своєчасно сплачує вартість фактично спожитих комунальних послуг (водопостачання, каналізація, електрична енергія і т.п.) та експлуатаційних витрат згідно рахунків виставлених позивачем.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. 33/09-2398 від 20.10.2017 про сплату заборгованості у розмірі 112393,11 грн. за договором №7 оренди нежитлового приміщення від 15.01.2010 (орендної плати, компенсації за користування землею та комунальні послуги). Зазначена претензія отримана відповідачем про що свідчить відповідна відмітка про отримання.

Враховуючи умови договору, та наявну в матеріалах справи вимогу про сплату боргу, строк оплати за договором оренди настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За розрахунком позивача за період з грудня 2015 року по жовтень 2017 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 68263,19 грн. зі сплати орендних платежів.

Також за період з січня 2015 року по жовтень 2017 року у відповідача утворилась заборгованість з компенсації земельного податку у сумі 28093,55 грн. та у період з травня 2015 року по жовтень 2017 року - заборгованість по комунальним платежам у розмірі 16036,37 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Перевіривши розрахунки заборгованості, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи (рахунки на оплату та банківські виписки з рахунку позивача), судом встановлено, що позивачем було допущено помилки при здійснені окремих розрахунків боргу по орендній платі, комунальним платежам та з компенсації земельного податку однак, загальна сума заборгованості по договору становить 112393,11 грн., тобто більше, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Однак, оскільки згідно із приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 112393,00 грн., що заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов'язання за договором у розмірі 112393,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 112393,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє повністю позовні вимоги Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОЧНИХ НАУК" про стягнення 112393,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОЧНИХ НАУК" (03134, м. Київ, вул. БУЛГАКОВА, будинок 8-А, квартира 39, ідентифікаційний код 34585327) на користь Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, ідентифікаційний код 37470086) заборгованість у розмірі 112393,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 01.06.2018

Суддя О.В. Гулевець