Рішення

від 30.05.2018 по справі 913/214/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 травня 2018 року Справа № 913/214/17

Провадження №16/913/214/17

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Іванов А.В.,

судді : Драгнєвіч О.В.,

ОСОБА_1

при секретареві судового засідання Рвачові О.О.,

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 157656 грн 08 коп.

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №06-05-14 від 13.02.2017;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоенергоцентраль» (позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстар" (відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення у розмірі 157656 грн 08 коп., з яких 125 693 грн 69 коп. - сума заборгованості, 14 567 грн 00 коп. - пеня, 2530 грн 08 коп. - 3% річних та 14 865 грн 31 коп. інфляційні втрати.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 10.03.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.03.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27.03.2017 о 10 год. 30 хв. (суддя Шеліхіна Р.М.).

22.03.2017 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення №06-05/1-44 від 21.03.2017, за якими ТОВ Сєвєродонецька теплоелектроцентраль надано копії листа Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області та копію витягу з Інформаційної довідки з Дєржавного реєстру речових прав на нерухоме майно, Рєєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна боржника, якими підтверджується, що квартира загальною площею 93,8 м 3 , яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 належить на праві власності ТОВ Транстар . Також до вказаних пояснень надано докази отримання відповідачем претензії №08-06-278 від 22.02.2017 про сплату заборгованості в розмірі 54 362 грн 87 коп.

У відповідності до розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Луганської області ОСОБА_3 №171-р від 27.03.2017 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» суддя Шеліхіна Р.М. повідомила 27.03.2017 про отримання листка непрацездатності, у зв'язку з чим було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

25.04.2017 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.04.2017, за яким ТОВ Транстар позовні вимоги визнав частково в частині оплати заборгованості за надану теплову енергію за Договором №215 від 15.10.2007 про постачання теплової енергії у приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т. Радянський, 42, однак розмір цієї заборгованості вважає необґрунтованим. Проте власного розрахунку заборгованості за теплову енергію, надану за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т. Радянський, 42, позивач не надав.

Щодо заборгованості за постачання теплової енергії в приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14, відповідач зазначає, що у нього відсутні обов'язки зі сплати заборгованості перед позивачем через відсутність укладеного письмового договору на постачання теплової енергії за вказаним приміщенням.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

19.05.2017 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення №06-05/1-79 від 16.05.2017, до яких надано розрахунок вартості отриманих послуг з центрального опалення ТОВ Транстар за Договором №215 від 15.10.2007 за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Радянський (Центральний), 42, за період з 27.10.2014 по 31.01.2017 та за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.12.2015 по 31.01.2017.

30.05.2017 позивач подав до суду заперечення на відзив №06-05-61 від 25.05.2017, за якими зазначає, що розрахунок вартості отриманих послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у приміщення, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 42 відповідає нормам чинного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 не відключене від систем централізованого опалення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Також позивач надав суду докази направлення на адресу відповідача актів звірки взаємних розрахунків позовних вимог від 25.05.2017, які відповідачем дотепер підписані не були.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.06.2017 на підставі ст.2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванов А.В., судді - Зюбанова Н.М., Ворожцов А.Г.

Ухвалою від 07.06.2017 Господарський суд Луганської області відклав розгляд справи на 25.07.2017 о 15 год. 00 хв.

21.07.2017 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення №06-05-92 від 20.07.2017, за якими позивач надав розрахунок заборгованості за отримані послуги за період з 01.07.2009 по 30.11.2015 за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14.

Ухвалою від 25.07.2017 №913/214/17 було призначено судову будівельно-технічну експертизу визначення витрат тепла у приміщенні відповідача, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз; зобов'язано відповідача сплатити вартість витрат щодо проведення експертизи відповідно до оформленого експертною установою рахунку, докази подати суду та зупинено провадження у справі.

16.03.2018 за супровідним листом №1320 від 07.03.2018 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повернуто матеріали справи №913/214/17 до Господарського суду Луганської області без виконання, у зв'язку з ненадходженням до експертної установи коштів за проведення експертизи.

Ухвалою від 19.03.2018 №913/214/17 Господарський суд поновив провадження у справі, призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.04.2018 о 15 год. 20 хв.

Ухвалою від 10.04.2018 суд відклав підготовче засідання на 15.05.2018 о 15 год. 00 хв.

У зв'язку з перебуванням суддів Зюбанової Н.М. та Ворожцова А.Г. у відрядженні з 14.05.2018, відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.05.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванов А.В., судді - Драгнєвіч О.В., Масловський С.В.

Ухвалою від 15.05.2018 №913/214/17 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.05.2018 о 15 год. 20 хв.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог. Позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 30.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.10.2007 між Державним підприємством Сєвєродонецька теплоелектроцентраль (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транстар (споживач) було укладено договір №215 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого ДП Сєвєродонецька ТЕЦ бере на себе зобов'язання постачати ТОВ Транстар теплову енергію а гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалюваного сезону; гаряче водопостачання - протягом року у приміщення за адресою: пр. Радянський (Центральний), 42, загальною площею 82,68 м 2 .

Як зазначає позивач, нежитлове приміщення відповідача розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку № 42 по пр. Радянському у м. Сєвєродонецьку. Зазначений будинок окремими приладами обліку не обладнаний.

Відповідно до п.2.2 енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 15 жовтня 2007 року по 15 жовтня 2008 року теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 27 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням EQ = 0,0167 Гкал/годину, в тому числі: на опалення - 0,0081 Гкал/годину; на гаряче водопостачання (ГВП) = 0,0086 Гкал/годину; на ГВП за середньогодинним тепловим навантаженням = 0,0036 Гкал/годину.

В п.2.3 договору сторони передбачено, що погодинний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води запроваджується енергопостачальною організацією в залежності від обсягу надходжень палива та пропускної здатності теплопроводів.

Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Доказів щодо обладнання приміщення відповідача приладом обліку теплової енергії до суду не надано.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.

Згідно з п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактичною тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В п.7.2.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 7.2.4. за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

За приписами п. 7.2.5. Договору за прострочку оплати понад 30 днів нараховується штраф в розмірі 3%-7% від суми боргу.

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з 15 жовтня 2007 року та діє до 15 жовтня 2008 року.

Відповідно до п.10.2 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Таким чином, договір продовжував свою дію на наступні періоди і є наразі діючим.

Як зазначив позивач, вартість послуги з централізованого опалення та обсяг фактично спожитої теплової енергії визначено відповідно абз. 2 п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 та з урахуванням положень п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

За приписами цих правил, у разі відсутності у приміщенні та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

При розрахунку розміру щомісячної плати за послугу з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Радянський, 42 позивачем застосовується опалювана площа, яка складає 82, 68 м 3 .

Так, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу, становила:

- з 01.06.2014 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1204 грн 47 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРРКП України від 23.05.2014 №587 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ;

- з 01.12.2014 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1455 грн 42 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРРКП України від 28.11.2014 №611 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ;

- з 01.03.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 2089 грн 44 коп. (без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 12.03.2015 №27 «Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам» , прийнятого на підставі постанови НКРРКП України від 27.02.2015 №266 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ;

- з 01.04.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1790 грн 15 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРРКП України від 31.03.2015 №1158 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ;

- з 01.05.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1707 грн 73 коп. (без ПДВ) відповідно до Постанови НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 30.04.2015 №1384;

- з 01.11.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1642 грн 61 коп. (без ПДВ) відповідно до Постанови НКРРКП України «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 29.10.2015 №2690;

- з 01.02.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1617 грн 14 коп. (без ПДВ) відповідно до Постанови НКРРКП України «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 28.01.2016 №54;

- з 01.10.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1429 грн 43 коп. (без ПДВ) відповідно до Постанови НКРРКП України «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 29.09.2016 №1757;

- з 29.12.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1780 грн 97 коп. (без ПДВ) відповідно до Постанови НКРРКП України «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 02.12.2016 №2126.

Опалювальний сезон 2014-2015 років було розпочато 12.10.2014 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 10.10.2014 № 534 "Про початок опалювального сезону 2014-2015 років".

Завершено опалювальний сезон 2014-2015 років 06.04.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 06.04.2015 № 178 "Про завершення опалювального періоду 2014-2015 років".

Опалювальний сезон 2015-2016 років було розпочато 10.10.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 08.09.2015 № 449 "Про початок опалювального сезону 2015-2016 років".

Завершено опалювальний сезон 2015-2016 років 05.04.2016 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.04.2016 № 140 "Про завершення опалювального періоду 2015-2016 років".

Опалювальний сезон 2016-2017 років було розпочато 17.10.2016 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 11.10.2016 № 537 "Про початок опалювального сезону 2016-2017 років".

Завершено опалювальний сезон 2016-2017 років 01.04.2017 на підставі розпорядження Сєвєродонецької міської ради від 06.04.2017 № 184 "Про завершення опалювального періоду 2016-2017 років".

Так, на виконання умов договору, в опалювальних сезонах 2014-2015 років, 2015-2016 років та 2016-2017 років позивачем було надано послугу з центрального опалення нежитлового приміщення відповідача, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський (нині - пр. Центральний), буд. 42, на суму 71 330 грн 82 коп.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки за період листопад 2014 року - квітень 2015 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2016 по січень 2017 року (а.с.30-48 т.1).

Факт поставки теплової енергії підтверджується матеріалами справи, в т.ч. рахунками-актами за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2016 року по січень 2017 року, які є актами передавання-приймання виконаних робіт (а.с. 30-49 т.1), та актами про включення/відключення теплоустановок (а.с. 82-83 т.1). Зазначені рахунки-акти підписані представниками позивача та відповідача (а.с. 30-43 т.1), та направлялися відповідачеві поштою, про що свідчать фіскальні чеки та описи вкладення (а.с.44, 46, 47, 48), реєстри розсилки цінних листів (а.с. 45, 47 на звороті, 49), та списки згрупованих поштових відправлень (а.с. 46, 48 на звороті).

Крім того, позивачем виставлялися відповідачу відповідні претензії (а.с.51-59 т.1).

Відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань надані позивачем послуги з постачання теплової енергії не оплатив, внаслідок чого заборгованість перед позивачем склала 71 330 грн 82 коп.

Розрахунок вартості отриманих послуг з центрального опалення ТОВ Транстар , наданих до нежитлового приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 42 за договором №215 від 15.10.2007 за період з 27.10.2014 по 31.01.2017 додано позивачем до матеріалів справи (а.с. 135-139 т.1).

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за Договором №215 від 15.10.2007 в сумі 71 330 грн 82 коп., позивачем у відповідності до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України позивачем нараховано пеню в сумі 14 567 грн 00 коп. за загальний період з 16.06.2016 по 07.03.2017, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за зобов'язаннями лютого 2016 року - січня 2017 року.

Крім того, відповідачу відповідно ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 2530 грн 08 коп. за загальний період з 18.11.2014 по 07.03.2017 та інфляційні втрати в сумі 14 865 грн 31 коп. за загальний період з грудня 2014 року по січень 2017 року.

Також, як зазначає позивач, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» в період з липня 2009 року по січень 2017 року за відсутності укладеного письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, надало відповідачу - ТОВ Транстар , до належної йому на праві власності житлової квартири, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, буд. 46/14, послуги з централізованого опалення на загальну суму 54362 грн 87 коп.

Опалювальний сезон 2009-2010 років було розпочато 16.10.2009 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 13.10.2009 № 470 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту".

Завершено опалювальний сезон 2009-2010 років 15.04.2010 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 13.10.2010 № 151 "Про припинення подачі тепла для підприємств, організації і побутових споживачів".

Опалювальний сезон 2010-2011 років було розпочато 08.10.2010 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 08.10.2010 № 407 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту".

Завершено опалювальний сезон 2010-2011 років 08.04.2011 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 05.04.2011 №487 "Про припинення подачі тепла для підприємств, організації і побутових споживачів ".

Опалювальний сезон 2011-2012 років було розпочато 15.10.2011 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 11.10.2011 №1334 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту".

Завершено опалювальний сезон 2011-2012 років 06.04.2012 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 05.04.2012 №97 "Про завершення опалювального періоду 2011-2012 років".

Опалювальний сезон 2012-2013 років було розпочато 16.10.2012 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 11.10.2012 №1307 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту".

Завершено опалювальний сезон 2012-2013 років 04.04.2013 на підставі розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради від 03.04.2013 №135 "Про завершення опалювального періоду 2012-2013 років".

Опалювальний сезон 2013-2014 років було розпочато 15.10.2013 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 25.09.2013 №777 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту".

Завершено опалювальний сезон 2013-2014 років 07.04.2014 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 25.03.2014 №205 "Про завершення опалювального періоду 2013-2014 років".

Опалювальний сезон 2014-2015 років було розпочато 12.10.2014 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 10.10.2014 № 534 "Про початок опалювального сезону 2014-2015 років".

Завершено опалювальний сезон 2014-2015 років 06.04.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 06.04.2015 № 178 "Про завершення опалювального періоду 2014-2015 років".

Опалювальний сезон 2015-2016 років було розпочато 10.10.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 08.09.2015 № 449 "Про початок опалювального сезону 2015-2016 років".

Завершено опалювальний сезон 2015-2016 років 05.04.2016 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.04.2016 № 140 "Про завершення опалювального періоду 2015-2016 років".

Опалювальний сезон 2016-2017 років було розпочато 17.10.2016 на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 11.10.2016 № 537 "Про початок опалювального сезону 2016-2017 років".

Завершено опалювальний сезон 2016-2017 років 01.04.2017 на підставі розпорядження Сєвєродонецької міської ради від 06.04.2017 № 184 "Про завершення опалювального періоду 2016-2017 років".

Факт постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46 за 2012-2016 роки підтверджується Актами про включення теплоустановок №000000450 від 22.10.2012, №000001602 від 13.10.2013, №0416 від 29.10.2014, №0416 від 22.10.2015, №0416 від 22.10.2016 (а.с. 84-85 т.1).

Однак, документального підтвердження постачання теплової енергії до зазначеного приміщення за період 2009-2011 років позивачем не надано.

22.02.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією №08-06-278 про сплату боргу у розмірі 54 362 грн 87 коп. (а.с. 50 т.1).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він набув право власності на приміщення за адресою:м. Сєвєродонецьк, АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.08.2009, укладеного між ТОВ Транстар та гр. ОСОБА_4. На момент набуття відповідачем права власності дане приміщення було перебудоване попереднім власником на підставі дозволу Сєвєродонецької міської ради та відключено від системи центрального опалення. Однак вказаного дозволу Сєвєродонецької міської ради до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2009 заборгованість по комунальним платежам на момент підписання цього договору відсутня. В обґрунтування вказаних обставин відповідач надав до матеріалів справи акт б/н від 02.12.2009. Відповідач зазначив, що не отримував та не отримує теплову енергію від позивача за адресою: АДРЕСА_3.

Як вбачається з акту б/н від 02.12.2009, в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, прибори опалення в квартирі відсутні, стояки проходять транзитом (а.с. 123. т.1). Однак, встановити осіб та їх повноваження, які підписали вказаний акт, неможливо, через відсутність на те обгрунтовуючих документів. Тому суд цей доказ до уваги не бере.

Доказів сплати боргу на час прийняття рішення відповідачем не надано, доводи позивача не спростовані.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є фактичне постачання теплової енергії та її отримання відповідачем.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 1 вказаного Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" здійснює свою господарську діяльність у сфері теплопостачання на підставі відповідних ліцензій на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та є суб'єктом відносин у сфері теплопостачання, і відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Нормами ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію .

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію .

Надання відповідачу послуги з централізованого опалення на виконання умов укладеного між сторонами Договору №215 від 15.10.2007 про постачання теплової енергії в гарячій воді у приміщення, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 42, на загальну суму 71 330 грн 82 коп. підтверджено матеріалами справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 6.6 Договору споживачі, що не мають приладів обліку, різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, з урахуванням приписів п. 6.6. Договору, строк оплати відповідачем спожитої теплової енергії, з урахуванням вихідних днів, настав:

- за рахунком актом №215 від 31.10.2014 - 17.11.2014, прострочення з 18.11.2014;

- за рахунком актом №215 від 30.11.2014 - 15.12.2014, прострочення з 16.12.2014;

- за рахунком актом №215 від 31.12.2014 - 15.01.2015, прострочення з 16.01.2015;

- за рахунком актом №215 від 31.01.2015 - 16.02.2015, прострочення з 17.02.2015;

- за рахунком актом №215 від 28.02.2015 - 16.03.2015, прострочення з 17.03.2015;

- за рахунком актом №215 від 31.03.2015 - 15.04.2015, прострочення з 16.04.2015;

- за рахунком актом №215 від 30.04.2015 - 15.05.2015, прострочення з 16.05.2015;

- за рахунком актом №215 від 31.10.2015 - 16.11.2015, прострочення з 17.11.2015;

- за рахунком актом №215 від 30.11.2015 - 15.12.2015, прострочення з 16.12.2015;

- за рахунком актом №215 від 31.12.2015 - 15.01.2016, прострочення з 16.01.2016;

- за рахунком актом №215 від 31.01.2016 - 15.02.2016, прострочення з 16.02.2016;

- за рахунком актом №215 від 29.02.2016 - 15.03.2016, прострочення з 16.03.2016;

- за рахунком актом №215 від 31.03.2016 - 15.04.2016, прострочення з 16.04.2016;

- за рахунком актом №215 від 30.04.2016 - 16.05.2016, прострочення з 17.05.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки-акти за період з жовтня 2016 по січень 2017 були направлені відповідачу пріоритетними листами з оголошеною цінністю (а.с. 44-49 т.1).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

З огляду на приписи ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що при визначенні строку оплати наданих послуг за період з жовтня 2016 по січень 2017 необхідно керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

З урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень та з урахуванням вихідних днів об'єктів поштового зв'язку надіслані позивачем рахунки-акти мають бути доставлені відповідачу:

- 18.11.2016 - рахунок-акт від 31.10.2016 № 215, останній строк для оплати - 25.11.2016, прострочення з 26.11.2016;

- 16.12.2016 - рахунок-акт від 30.11.2016 № 215, останній строк для оплати - 23.12.2016, прострочення з 24.12.2016;

- 27.01.2017 - рахунок-акт від 31.12.2016 № 215, останній строк для оплати - 03.02.2017, прострочення з 04.02.2017;

- 17.02.2017 - рахунок-акт від 31.01.2017 № 215, останній строк для оплати - 24.02.2017, прострочення з 25.02.2017.

Матеріалами справи, а також наданими позивачем доказами підтверджується наявність боргу за надані послуги з централізованого опалення у приміщенні за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 42, тому позовні вимоги в сумі 71 330 грн 82 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, відповідно до п. 7.2.3 Договору та вказаного Закону, позивачем нараховано пеню у розмірі 14 567 грн за загальний період з 16.03.2016 по 07.03.2017.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за вказаний період.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені за неналежне виконання Договору №215 від 15.10.2007 про постачання теплової енергії в гарячій воді підлягають задоволенню в сумі 14 567 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, у відповідності до норм Цивільного кодексу України було нараховано 3% річних в сумі 2530 грн 08 коп. та інфляційні втрати в сумі 14 865 грн 31 коп.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого належна до стягнення сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем.

Отже, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 2530 грн 00 коп.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат в розмірі 14 865 грн 31 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що належна до стягнення сума інфляційних втрат становить є більшою, ніж заявлено позивачем.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 14 865 грн 31 коп.

Щодо заборгованості за послуги з централізованого опалення, наданих відповідачу за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 (за відсутності укладеного письмового договору), суд зазначає наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирних житлових будинках регулюється, зокрема, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року (далі - Порядок).

За приписами п. 2.1. зазначеного Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї (п. 2.2. Порядку).

Відповідно до п.2.4.1 Порядку разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньобудинкових систем газо- та електропостачання (залежно від типу нагрівачів).

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6 Порядку).

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п.2.7 Порядку).

Однак, ні заяви про відключення приміщення від систем централізованого опалення, ні акту про відключення будинку від мереж центрального опалення в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дане нежитлове приміщення у порядку, встановленому чинним законодавством України, від мереж централізованого опалення не відключене. Нежитлове приміщення відповідача окремими приладом обліку теплової енергії не обладнано.

Отже, незважаючи на те, що відповідач письмовий договір про надання комунальних послуг не уклав, він фактично користувався послугою з централізованого опалення, та, в порушення вимог чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері надання комунальних послуг, свої грошові зобов'язання з проведення оплати спожитих комунальних послуг не виконав.

Враховуючи викладене, доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що в нього відсутній обов'язок щодо оплати заборгованості за фактично отриману теплову енергію внаслідок відключення квартири від системи централізованого опалення, спростовуються.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію .

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг з централізованого опалення у приміщенні за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46 за період з 2012-2016 опалювальних сезонах (Акти про включення теплоустановок №000000450 від 22.10.2012, №000001602 від 13.10.2013, №0416 від 29.10.2014, №0416 від 22.10.2015, №0416 від 22.10.2016 (а.с. 84-85 т.1).

В той же час, в матеріалах справи відсутні належні докази надання послуги за вказаною адресою за період з 2009 по 2011 роки.

Як вбачається з розрахунку, наданого ТОВ Сєвєродонецька теплоелектроцентраль (а.с. 140-142 т.1), при розрахунку розміру щомісячної плати за послугу з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, 46/14 позивачем застосовується опалювана площа, яка складає 93,8 м 3 .

Тарифи на послуги з централізованого опалення для категорії споживачів населення до 22.07.2010 року встановлювались відповідними рішеннями виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради (а.с. 163-164 т.1), а з 22.07.2010, від дня набрання чинності ЗУ Про державне регулювання у сфері комунальних послуг від 09.07.2010, тарифи на послуги встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферу комунальних послуг (далі - НКРРКП).

Як зазначає позивач, вартість щомісячної плати розраховувалась ним шляхом множення тарифу, встановленого для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, на опалювану площу, з урахуванням кількості днів надання послуги в розрахунковому місяці. Таким чином, позивач вказує, що за відповідачем утворилась заборгованість за отримані послуги централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46, буд. 14, за період з 01.07.2009 по 30.11.2015 в розмірі 32 596 грн 74 коп.

Проте, до матеріалів справи позивач не надав ні актів відповідних органів щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення за період з 2008 по 2011 роки та з 2011 по 2014 роки, ні доказів надання послуг з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46 за період з 2009-2011 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з надання послуг з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 за період з 01.07.2009 по 30.11.2015 на суму 32 569 грн 74 коп. є необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Факт заборгованості відповідача за надання послуг з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 в розмірі 21 766 грн 13 коп. підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 21 766 грн 13 коп.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 125 059 грн 34 коп ., з яких:

- заборгованість за неналежне виконання умов Договору №215 від 15.10.2007 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 103 293 грн 21 коп ., з яких 71 330 грн 82 коп. - сума основної заборгованості за договором, пеня в розмірі 14 567 грн 00коп ., 3% річних в розмірі 2530 грн 08 коп . та інфляційні втрати в розмірі 14 865 грн 31 коп .

- заборгованість за фактично отримані послуги з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 в розмірі 21 766 грн 13 коп.

В решті вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 875 грн 89 коп. Решта судового збору покладається на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» (93413, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Новікова, 2, код ЄДРПОУ 21776443) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3, код. ЄДРПОУ 00131050) заборгованість у сумі 125 059 грн 34 коп ., з яких:

- заборгованість за неналежне виконання умов Договору №215 від 15.10.2007 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 103 293 грн 21 коп ., з яких 71 330 грн 82 коп. - сума основної заборгованості за договором, пеня в розмірі 14 567 грн 00коп ., 3% річних в розмірі 2530 грн 08 коп . та інфляційні втрати в розмірі 14 865 грн 31 коп .

- заборгованість за фактично отримані послуги з централізованого опалення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46/14 за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 в розмірі 21 766 грн 13 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 875 грн 89 коп.

3 . В решті позову відмовити.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.06.2018.

Головуючий суддя А.В. Іванов

Суддя О.В. Драгнєвіч

Суддя С.В. Масловський