Постанова

від 30.05.2018 по справі 922/2151/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2018 р. Справа №922/2151/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №18-15/8 від 03.01.2018,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 01.01.2018,

1-ої третьої особи - не з'явився,

2-ої третьої особи - не з'явився,

3-ої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт (вх.№733Х/1-41 від 20.04.2018) на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2018 у справі №922/2151/16 (суддя Ольшанченко В.І., повний текст рішення складено 23.03.2018),

за позовом Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт , м. Херсон,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Инженерная коммерческая фирма ЭСКА , м. Харків,

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Мікрофільтр , м. Кременчук,

2. Приватне підприємство Лакшмі, м. Київ,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Бетфеір , м. Київ,

про стягнення 73498,63 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

04.07.2016 Державне підприємство Херсонський морський торговельний порт (надалі - позивач) надало господарському суду Харківської області позовну заяву №18-10/4/207 від 23.06.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю Инженерная коммерческая фирма ЭСКА (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача сплачені грошові кошти за не якісний товар у сумі 73499,20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем позивачу були поставлені протигази, якість яких не відповідає умовам договору поставки №172Р від 19.10.2015.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2018 у справі №922/2151/16 в позові відмолено повністю.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2018 у справі №922/2151/16 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач, зокрема, зазначає, що термін дії сертифікату відповідності, що наданий разом з протигазами, встановлений з 09 липня 2013 року по 08 липня 2015 року, що не відповідає вимогам Наказу та заявленому в пропозиції строку виробництва, номер партії відсутній; всупереч вимогам п. 7 СОУ МНС 75.2-00013528-002:2010 поставлені протигази ГП-7 складають небезпеку для користувача, відсутній висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; протигази, які було поставлено за договором ТОВ ІКФ ЗСКА №172Р від 19.10.2015 ДП ХМТП з різними датами випуску, та деякі з них деформовані, а отже не відповідають умовам Договору, оскільки крім іншого сплинув термін їх зберігання; за результатами службового розслідування складено акт №22-07/12 від 01.03.2016, яким встановлено допущення порушень посадових інструкцій та локальних нормативних актів позивача особами, що приймали товар; 31.03.2016 ДП ХМТП видав наказ №8-с від 31.03.2016 про накладення на осіб, що приймали товар, стягнення за порушення виробничої дисципліни у вигляді догани; актом службового розслідування №22-07/12 від 01.03.2016 та актом інвентаризації ТМЦ №1 від 28.01.2016 встановлено, що поставлені протигази не мають марковання, передбаченого розділом 9 ДСТУ ЕИ 136-2003, розділом 8 ДСТУ ЕИ 14387:2006, а також не місять передбачених п 10.1 ДСТУ ЕК 136-2003 інструкцій виробника, а отже є належними та допустимими доказами виявлення неякісності поставлених товарів.

Таким чином, апелянт зазначає, що оскільки в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, ТОВ ІКФ ЗСКА не виконало умови договору, та поставило протигази неналежної якості ДП ХМТП , ДП ХМТП має право на стягнення коштів, а тому вважає, що рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі №922/2151/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача; запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів позивачу у справі; призначено справу №922/2151/16 до розгляду на 30.05.2018 об 11:00 год.

Від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому заявник просив забезпечити проведення судового засідання у справі у режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Херсонської області за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні у справі №922/2151/16 в режимі відеоконференції; доручено господарському суду Херсонської області за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18 забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/2151/16 розгляд якої відбудеться 30.05.2018 об 11:00 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх3790 від 21.05.2018), в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін. Зокрема, відповідач зазначає, що жодних зауважень щодо якісних та/або кількісних характеристик товару позивачем оформлено не було ні під час прийняття, ні відразу після цього; вимоги та претензії позивача не були задоволені відповідачем через їх необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам. Крім того, відповідач зазначає, що враховуючи, що товар був поставлений позивачу 09.11.2015, а гарантійний термін експлуатації товару згідно п. 3.1 договору становить 6 місяців з моменту поставки товару покупцю, то граничний термін, коли останній зобов'язаний був та мав можливість здійснити перевірку його якості та виявити приховані недоліки поставленого товару сплив 09.05.2016.

В судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 30.05.2018 треті особи не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду апеляційної інстанції направлялись рекомендованим листом з повідомленням про вручення за належними адресами. Зокрема, представник ТОВ Мікрофільтр отримав ухвалу суду про відкриття справи - 02.05.2018, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, з метою повідомлення ПП Лакшмі та ТОВ Бетфеір про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження у справі були направлені судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження третіх осіб, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З залучених до матеріалів справи листів, в яких третім особам направлялися копії ухвал, вбачається, що дані листи було повернуто суду поштою у зв'язку з наявністю причин, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - вибуттям юридичної особи за адресою місцезнаходження, визначеної в Єдиному реєстрі та за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги своєї скарги підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до Тимчасового порядку придбання товарів за допомогою системи електронних закупівель, затвердженого наказом позивача №166 від 14.04.2015 позивачем було розміщено на порталі Prozorro (htts://prozorro.gov.ua/UA-2015-09-18-000116) оголошення про проведення закупівель 29.09.2015 р. через систему електронних закупівель протигазів марки ГП-7 (код ДК 016-2010:32.99.1) в кількості 142 шт. (39 шт. - 1 розміру, 72 шт. - 2 розміру, 31 шт. - 3 розміру). Очікувана вартість - 150000,00 грн.

У пояснювальній записці до своєї пропозиції відповідач зазначив, що поставить нові протигази ГП-7 у кількості 142 шт. 2015 року виробництва на загальну суму 95140,00 грн.

Рішенням (протокол) засідання тендерної комісії позивача щодо визначення переможця аукціону №64/20-21 від 05.10.2015 відповідач був визнаний переможцем за найменше запропонованою ціною у 73500,00 грн.

19.10.2015 сторонами був укладений договір поставки (надалі - договір), за яким постачальник (відповідач) зобов'язується поставити й передати у власність покупцю (позивачу) товари (код ДК 016-2010:32.99.1 - убори головні захисні; ручки для писання та олівці, дошки, штемпелі для датування, опечатування та нумерування; стрічки до друкарських машинок, штемпельні подушечки (протигази марки ГП-7)), зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.5 договору постачальник повинен передати покупцю документи на товар: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, оригінал рахунку (рахунку-фактури), відповідний документ про якість.

Розділом ІІ договору передбачено, що постачальник повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає вимогам, вказаним у відповідному документі про якість. Якість товару, який поставляється постачальником, повинна відповідати стандартам (ДСТУ ГОСТ 12.041:2006, ДСТУ ЕN 136-2003, ДСТУ ЕN 14387:2006), технічним умовам, іншій технічній документації, що встановлює вимоги до його якості або зразкам (еталонам). Якщо поставлений товар відповідає стандартам або технічним умовам, але виявиться більше низького сорту, покупець має право прийняти товар з оплатою за ціною, установленої для товарів відповідного сорту, або відмовити від прийняття й оплати поставленого товару.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору визначено, що гарантійний строк експлуатації товару становить шість місяців з моменту поставки товару на склад покупця. Гарантійний строк придатності та зберігання товару обчислюється від дня виготовлення товару.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у розмірі 50% вартості партії товару на підставі рахунку (рахунку-фактури) постачальника протягом 6 банківських днів з дати його виставлення, але не раніше дати підписання цього договору, при умові подальшої реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно вимог ПКУ та інших нормативних документів.

Згідно з п. 4.2 договору остаточний розрахунок за поставлений товар покупець проводить з постачальником протягом 6 банківських днів з дня поставки партії товарів покупцю на підставі рахунку (рахунку-фактури) постачальника, при умові реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно вимог ПКУ та інших нормативних документів.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна цього договору становить 73499,20 грн.

Розділом VI договору визначено, що поставка товарів здійснюється автомобільним транспортом, силами та за рахунок постачальника на склад покупця (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 4). Строк поставки кожної партії товарів становить 15 календарних днів з моменту подання письмової заявки покупцем. Датою поставки є дата, зазначена у видатковій накладній. У видатковій накладній в обов'язковому порядку постачальник зобов'язаний указати номер і дату договору, на підставі якого поставляється товар. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає в момент його передачі на склад покупця. Передача й прийом товару по кількості та якості провадиться сторонами відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості та якості, затверджених постановами Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 відповідно (п. 6.6, 6.7 договору).

Згідно специфікації (додаток №1 до договору) загальна кількість протигазів марки ГП-7 становить 142 шт. на загальну суму 73499,20 грн.

Укладений сторонами договір повністю відповідає умовам, викладеним позивачем у істотних умовах договору про закупівлю.

Після оплати позивачем товару, відповідач поставив його позивачу Новою поштою у місце, визначене договором.

Позивач прийняв товар по кількості та якості без зауважень, що підтверджується копіями видаткової накладної №2459 від 09.11.2015 на суму 73498,63 грн., підписаної уповноваженими особами позивача за довіреністю №467 від 06.11.2015, та пояснювальних записок цих осіб позивача, що проводили його приймання: агента постачання ОМТС ОСОБА_4, начальника складу ОСОБА_5, інженера 2 категорії сектору МПТ служби МТПіТР ОСОБА_6

Як убачається із змісту наданих позивачем пояснювальних записок осіб, що приймали товар, разом з товаром були надані відповідні документи на нього, однак які саме не зазначено.

Відповідач стверджує, а позивач не спростував, що разом з товаром були надані: сертифікат відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України серії ВГ №UA1.059.0147652-13 на серійне виробництво ТОВ Мікрофільтр протигазів ГП-7 з терміном дії з 09.07.2013 до 08.07.2015; формуляр на партію протигазів ГП-7 в кількості 142 шт., виготовлених ТОВ Мікрофільтр у 1 кварталі 2015 року по ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-04/40390 від 21.05.2013; сертифікат перевірки типу, виданий ТОВ Мікрофільтр на протигази ГП-7 код ДКПП 33.10.16, 32.99.11 на відповідність вимогам технічного регламенту засобів індивідуального захисту та стандартам ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006, ДСТУ EN 136-2003, ДСТУ ЕN 14387:2006 на необмежений строк з 30.07.2013.

Копії вказаних документів надані сторонами до матеріалів справи.

28.01.2016 позивачем на підставі наказу по підприємству №62 від 28.01.2016 проведено інвентаризацію фактичних залишків цінностей (протигазів марки ГП-7), які числяться на балансовому рахунку №1531, про що складено акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей №1 на 28.01.2016, за яким встановлено наявність 142 комплектів протигазів ГП-7 з різними датами випуску: - лицьова частина (маска): 110 шт. - 1987 року випуску, 3 шт. - 1986 року випуску, 29 шт. - 1988 року випуску; - коробка фільтрувально-поглинаюча металева ГП-7К: 108 шт. - 2001 року випуску, 9 шт. - 1990, з яких 2 деформовані, 1 шт. - 1972 деформована, 7 шт. - 1971, 12 шт. - 1970, з яких 1 деформована та 1 проржавіла, 5 шт. - 1985, з яких 1 деформована.

За результатами, враховуючи строк зберігання масок - 12 років, коробок поглинаючих-фільтрувальних - 5 років, інвентаризаційна комісія дійшла висновку про невідповідність вартості протигазів в наслідок втрати експлуатаційних властивостей, т.я. протигази не відповідають за своїми якісними характеристиками умовам договору, а сертифікат відповідності не відповідає поставленому товару.

18.03.2016 позивач надіслав відповідачу вимогу №18-23/92 від 15.03.2016 про поставку нових протигазів 2015 року випуску, марки ГП-7 відповідно до умов договору протягом 5 робочих днів, яку відповідач отримав 25.03.2016, що підтверджується копією поштового повідомлення.

У своїй відповіді №11-2 від 08.04.2016 на вимогу позивача відповідач вказав на неприпустимість звинувачень його в поставці товару неналежної якості, оскільки всі умови договору ним були виконані, що підтверджується документально та фактично при прийнятті позивачем товару.

На підставі наказу позивача №61 від 28.01.2016 Про проведення службового розслідування щодо можливого перевищення своїх посадових обов'язків посадовими особами підприємства при закупівлі протигазів марки ГП-7, які не відповідають умовам договору було проведено службове розслідування та складено акт №22-07/12 від 01.03.2016, яким встановлено допущення порушень посадових інструкцій та локальних нормативних актів позивача особами, що приймали товар (агентом з постачання ОСОБА_4, інженером 2 категорії ОСОБА_6, начальником складу (матеріально-технічного) ОСОБА_7, начальником служби матеріально-технічного постачання і тендерної роботи ОСОБА_8, начальником служби охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки та цивільного захисту ОСОБА_9М.).

31.03.2016 позивач видав наказ №8-с від 31.03.2016 про накладення на осіб, що приймали товар, стягнення за порушення виробничої дисципліни у вигляді догани.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до господарського суду Харківської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд Харківської області виходив з того, що в позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1.та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки договором передбачено (п.п. 6.6, 6.7) приймання товару за кількістю та якістю відповідно до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості та якості, затверджених постановами Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 відповідно, то вони мають обов'язковий характер для сторін.

Пунктом 5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості та якості, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі - Інструкція П-7) визначено, що продукція, яка надійшла в справній тарі, приймається по якості та комплектності, як правило, на складі кінцевого одержувача.

Покупці - бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових і роздрібних торгових підприємств і інші покупці, що перевідправляють продукцію в тарі або упаковці початкового виробника (відправника), повинні проводити приймання продукції за якістю і комплектності у випадках, передбачених обов'язковими правилами або договором, а також при отриманні продукції в пошкодженій, відкритій або немаркованої тарі, в тарі з пошкодженою пломбою або за наявності ознак псування (теча, бій і т. д.).

Зазначені підприємства та організації зобов'язані зберігати продукцію, яка підлягає перевідправці, в умовах, що забезпечують збереження якості і комплектність її.

Підпунктом 2 пункту 6 вказаної Інструкції П-7 передбачено, що приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача при міжміських поставках у строки - не пізніше 20 днів, а що швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.

Згідно з п. 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.

Якщо для участі в складанні акта викликається представник виготовлювача (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний термін на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також в період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Пункт 10 Інструкції П-7 визначає, що приймання вважається проведеним своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчено у встановлений термін.

Відповідно до п. 13 вказаної Інструкції приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Пунктом 16 Інструкції П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виготовлювача (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності та складання акту є обов'язковою.

При одногородній поставці виклик представника виготовлювача (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акта є обов'язковими.

Згідно з п. 20 Інструкції П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

Відповідно до п. 30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, які не відповідають дійсності.

Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.

До акта, складеного в порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, мають бути додані: а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість і комплектність продукції; б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлено неналежну якість і некомплектність продукції; в) транспортний документ (накладна, коносамент); г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні; г1) акт складений відповідно до пункту 16 цієї інструкції; д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб); є) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або її некомплектність (п. 31 Інструкції П-7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечень щодо відсутності або ненадання відповідачем відповідних документів щодо товару, який поставлявся за договором не заявляв.

Крім того, при прийнятті товару у встановлений законодавством строк ніяких претензій стосовно якості поставленого товару не пред'являв. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, приймання товару по видаткових накладних покупець здійснив без будь-яких зауважень та претензій щодо якості товару.

Маючи сумніви відносно якості товару, відповідач зобов'язаний був, зокрема, зупинити подальше приймання продукції, скласти акт у відповідності до вимог Інструкції П-7 та викликати представника відправника для здійснення подальшого приймання товару, але не вчинив відповідних дій.

Акт інвентаризації ТМЦ №1 від 28.01.2016 не може вважатися належним та допустимим актом приймання товару по якості або виявлення недоліків по якості, оскільки він не відповідає вимогам п.29, 30 Інструкції П-7 та не містить документів, передбачених п. 31 Інструкції № П-7, та складений без виклику представника відповідача і присутності представника сторонньої організації.

Недоліки в якості товару, на які вказує позивач не є прихованими, а відтак посилатися на це позивач не вправі.

Приймання товару по якості повинно було бути проведено позивачем у строк не пізніше 20 днів після видачі продукції Новою поштою , що і було зроблено позивачем, про що свідчать матеріали справи та не заперечується представником позивача.

Згідно з ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Позивач не надав доказів істотного порушення відповідачем вимог щодо якості та віднесення виявлених недоліків до істотного порушення вимог щодо якості товару, а також невідповідності протигазів ГП-7 вимогам ДСТУ, зазначеним у договорі.

Відповідно до п.20 Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

Проте, позивачем не пред'явлено жодного документу, складеного за участю експерта бюро товарних експертиз або представника інспекції за якістю, в якості доказу наявності недоліків товарів, отриманих від відповідача.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про повернення відповідачем сплаченої йому позивачем грошової суми за товар у зв'язку з істотним порушенням відповідачем вимог щодо якості товару є безпідставними.

Обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, спростовані вищенаведеним.

Також, колегія суддів зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03, від 28.10.2010р. суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Колегія суддів вважає, що в зазначеному питанні слід керуватися принципом "обґрунтованої достатності" визначених судом мотивів та підстав прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення та підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2018 у справі №922/2151/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 01 червня 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов