УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/27/18 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючої - судді Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу № 286/27/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Овруцька державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину частково недійсними, скасування державної реєстрації, встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року , постановлене під головуванням судді Кулініча Я.В., -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 24 червня 2016 року помер її син, ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - ? частину квартири АДРЕСА_1, а також на 45/100 частини житлового будинку №4 по ОСОБА_4 у м.Овручі та земельну ділянку площею 0,0533га, яка надана для будівництва і обслуговування цієї частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, під кадастровим номером 1824210100:01:012:0716. Спадкоємцями після смерті сина є вона, невістка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_5 Невістка та онук проживали разом із сином, а вона окремо. Відповідачка подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримала свідоцтва про право на спадщину на майно.
Вказує, що їй не було відомо про оформлення невісткою права власності на все спадкове майно. Коли вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вона не прийняла спадщину в порядку та в строк, встановлений чинним законодавством України. Окрім того, не встановлений факт родинних відносин між нею та сином. Вказаними свідоцтвами про право на спадщину за законом порушені її права щодо володіння та розпорядження належним їй спадковим майном.
З урахуванням викладеного, просила визначити їй додатковий строк, тривалістю два місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3, а також встановити факт перебування її та спадкодавця у родинних відносинах, а саме, що вони були матір'ю та сином.
Також просила визнати недійсними, в 1/2 частині, свідоцтва про право на спадщину, видані Овруцької державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, а саме: свідоцтво про право на спадщину №2-311 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; свідоцтво про право на спадщину №2-314, на 45/100 частин житлового будинку №4 по пров. Б.Хмельницького у м.Овручі; свідоцтво про право на спадщину №2-317 на земельну ділянку, площею 0,0533 га, надану для будівництва та обслуговування частини житлового будинку №4 по ОСОБА_4 у м.Овручі, кадастровий номер 1824210100:01:012:0716.
Окрім того, просила скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно: номер запису про право власності 18930353 від 9 лютого 2017 року на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; номер запису про право власності 18930655 від 9 лютого 2017 року на 45/100 частин житлового будинку №4 по пров. Б.Хмельницького у м.Овручі; номер запису про право власності 18930906 від 9 лютого 2017 року на земельну ділянку розміром 0,0533 га, надану для будівництва та обслуговування частини житлового будинку №4 по ОСОБА_4 у м.Овручі, кадастровий номер 1824210100:01:012:0716.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року позов задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер 24 червня 2016 року, а саме, що вони були матір'ю та сином.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що протягом шестимісячного терміну з дня смерті сина вона хворіла та проходила лікування й за станом здоров'я не змогла вчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, пояснивши, що після смерті сина перебувала у пригніченому стані, часто зверталась за медичною допомогою у зв'язку з погіршенням здоров'я та не мала можливості вирішувати питання, пов'язані з прийняттям спадщини.
На думку ОСОБА_2, апеляційна скарга є безпідставною.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24 червня 2016 року помер син позивачки - ОСОБА_3.
Після його смерті спадщину прийняла дружина ОСОБА_2 Син спадкодавця 4 серпня 2016 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на користь дружини померлого.
9 лютого 2017 року державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; свідоцтво про право на спадщину на 45/100 частин житлового будинку №4 по пров. Б.Хмельницького у м.Овручі; свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,0533 га, надану для будівництва та обслуговування частини житлового будинку №4 по ОСОБА_4 у м.Овручі, кадастровий номер 1824210100:01:012:0716.
Цього ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно були внесені записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно за №18930353, №18930655, 18930906.
Постановою державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що вона не прийняла спадщину у встановлений законом строк. Окрім того, у постанові зазначено, що, враховуючи розбіжності у написанні прізвища у паспорті ОСОБА_1 та прізвища спадкодавця у свідоцтві про смерть, факт родинних відносин між ними не доведений.
За правилами ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом даної норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На обгрунтування позовної заяви ОСОБА_1 надано копію медичної картки, яка містить інформацію про те, що 2 серпня 2016 року, 5 серпня 2016 року та 21 грудня 2016 року остання зверталась до сімейного лікаря з приводу головного та серцевого болю. Медична допомога надавалась за місцем її проживання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивачкою не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті сина, оскільки наведені нею обставини не пов'язані з об'єктивними, істотними та непереборними труднощами для спадкоємця на прийняття спадщини.
Окрім того, ОСОБА_1 не доведено наявність причин, які б перешкоджали їй направити заяву про прийняття спадщини поштою, що передбачено п.3.5 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року за №296/5.
Таким чином, підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті сина відсутні.
Інші позовні вимоги є похідними від наведеної вище, тому не підлягають до задоволення.
З огляду на вищезазначене, підстави для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки доказів, досліджених в судовому засіданні.
Рішення в частині встановлення факту родинних відносин не оскаржується, отже не є предметом апеляційного розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 1 червня 2018 року.
Головуюча Судді:
Суд | Апеляційний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2018 |
Оприлюднено | 02.06.2018 |
Номер документу | 74384907 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Житомирської області
Талько О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні