Рішення

від 24.05.2018 по справі 447/977/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/612/18 Справа № 447/977/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

24.05.2018 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карбовніка І.М.

при секретарі Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ними 21.11.2017 року було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 позичив у нього 51400 доларів США, та зобов'язався повернути до 01.03.2018 року. Факт укладення договору та одержання грошей підтверджується розпискою.

Проте, відповідач своїх зобов язань за договором позики не виконав, а тому просить стягнути з відповідача - 1377520,00 грн. боргу за договором позики, 15152,72 грн. інфляційні втрати, 70 498,83 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань, 6227,15 грн. - 3% річних за заборгованість, а також судовий збір у розмірі 8810,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та згідний сплатити заборгованість за договором позики.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2017 р. між позивачем ОСОБА_1та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач отримав 51400 доларів США, що станом на день подачі позову до суду згідно курсу НБУ становить 1377520,00 грн. Факт одержання грошей підтверджується розпискою. Зазначену суму коштів, відповідач зобов'язувався повернути до 01.03.2018 року. Проте, відповідач своїх зобов'язань за договором позики не виконав та отримані кошти за договором позики не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Стаття 1047 даного кодексу передбачає, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно вимог ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. .

Тому, відповідно до розрахунку позивача, який відповідачем не оспорено, інфляційні втрати становлять 15152,72 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань становить 70 498,83 грн. та 3% річних за заборгованість, яка становить 6227,15 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів є підставними та підлягають до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 8810,00 грн., та 352,40 грн. судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.11, 16, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст.10, 76, 141, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_2 заборгованість у розмірі 1469399 (один мільйон чотириста шістдесять дев"ять тисяч триста дев"яносто дев"ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 9162 (дев"ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя Карбовнік І. М.