Постанова

від 29.05.2018 по справі 594/355/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/355/17Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/789/66/18 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Дикун С. І., Сташків Б. І.,

секретар - Романюк Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 3 листопада 2017 року, ухваленого суддею Зушман Г.І. по справі №594/355/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівська аграрна компанія» про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ТОВ «Мрія Центр» звернулось в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 10.05.2009 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, площею 1,90 га, кадастровий номер 6120886800:01:001:0163, строком на 5 років, з переважним правом орендаря на його поновлення. Позивач протягом строку дії договору належним чином виконував умови та виконав усі передбачені умови для його поновлення, а саме: до закінчення строку договору двічі надсилав на адресу орендодавця листи-повідомлення з проектами додаткових угод про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, після закінчення строку дії договору оренди продовжував використовувати земельну ділянку та виплачував орендодавцю орендну плату. Однак, 01.06.2015 року між ТОВ «Борщівська аграрна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не надано жодної відповіді на листи-повідомлення з проектами додаткових угод про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, з урахуванням того, що ТОВ «Мрія Центр» виконано усі умови для поновлення договору, тому просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01.06.2015 року між ТОВ «Борщівська аграрна компанія» та ОСОБА_1, а також визнати поновленим договір оренди землі, укладений 10.05.2009 року між ТОВ «Мрія Центр» та ОСОБА_1

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 3 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мрія Центр» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ТОВ "Мрія Центр" дотримано усіх необхідних умов для поновлення договору оренди землі на підставі свого переважного права, передбаченого умовами договору та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» . Помилковим є висновок суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Достатнім доказом письмового повідомлення про намір продовжити договір оренди землі є список на відправлення простих відправлень, так як працівниками поштового відділення при прийманні даних відправлень проставлено відбиток поштового штемпелю ПАТ «Укрпошта» . Також невірним є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки, акти розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганівської сільської ради, акти виконаних робіт з додатками, статистична звітність та сплата орендної плати не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ТОВ "Мрія Центр" у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди запропоновано аналогічні умови оренди, а також зазначено в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

ТОВ «Борщівська аграрна компанія» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивачем не виконано приписи ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , на їх думку списки на відправлення простих поштових відправлень по Україні не можуть слугувати доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, а також доказом передачі листа оператору поштового зв'язку, оскільки згідно Правил надання поштового зв'язку він не вправі був цього робити. Списки на відправлення простих поштових відправлень не складаються. Крім цього, відбитки поштового штемпеля на списках не дають можливості ідентифікувати ВПЗ та час відправлення. На їх думку, відсутність оригіналів листів, проектів додаткових угод, а також журналу вихідної кореспонденції свідчить про те, що такі листи-повідомлення взагалі не складались, а відтак, не передавались на відправлення.

Також від ТОВ «Борщівська аграрна компанія» на адресу суду надійшло три письмових клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме висновку експерта від 24.01.2018 року, копії адвокатського запиту та відповіді на нього відділу у Борщівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 19.02.2018 року, та інших документів.

Згідно ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно незалежали від нього.

Зважаючи на те, що надані ТОВ «Борщівська аграрна компанія» до суду апеляційної інстанції письмові докази не були подані до суду першої інстанції, з урахуванням того, що товариством не наведено об'єктивних причин такого неподання, тому колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання ТОВ «Борщівська аграрна компанія» про долучення до матеріалів справи письмових доказів слід відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в позові ТОВ «Мрія Центр» до ОСОБА_1, ТОВ «Борщівська аграрна компанія» , суд першої інстанції виходив з того, що переважне право на поновлення договору оренди землі можливе лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє таке право, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів повідомлення ним орендодавця про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення, враховуючи також, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки ОСОБА_1 на новий строк, тому в позові ТОВ «Мрія Центр» відмовлено за безпідставністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений у відповідності до вимог чинного законодавства й встановленим обставинам по справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,90 га, кадастровий номер 6120886800:01:001:0163, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії 1У-ТР №000784, виданим 5 лютого 2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

10 травня 2009 року між ТОВ «Мрія Центр» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,90 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 10 грудня 2009 року.

Умовами договору (пункт 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 74 копійки в грошовій формі, або в натуральній формі 5 (п'ять) центнерів зерна щорічно.

1 червня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Борщівська аграрна компанія» укладено договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки строком на 7 років, державну реєстрацію якого проведено 18 липня 2015 року.

Умовами оспорюваного договору оренди землі та додатковою угодою даного договору від 1 червня 2015 року встановлено орендну плату в розмірі 4 (чотири) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі або в натуральній формі 1000 (одна тисяча) кілограмів зерна.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі» .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

У пункті 28 договору оренди землі, укладеного позивачем з ОСОБА_1, сторони передбачили, що їх права та обов'язки визначаються ЗУ «Про оренду землі» .

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Редакція цієї статті, яка діяла на час укладення договору оренди землі від 10 травня 2009 року передбачала: «Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням» .

В той же час, у п. 8 договору оренди землі сторони встановили обов'язок саме орендаря не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України №3038-VI від 17 лютого 2011 року ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» викладена в новій редакції.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такі правові позиції висловив Верховний Суд України у постановах №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 отримала лист-повідомлення від ТОВ «Мрія Центр» про наміри поновити договір оренди землі з додатковою угодою, тобто була реально обізнана з наміром позивача продовжити договірні відносини.

Із заперечень проти позову ОСОБА_1 вказала, що жодних повідомлень чи проектів додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від позивача не надходило, і таких повідомлень ні вона особисто, ні члени її сім'ї, котрі проживають разом із нею не отримували.

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими складання списків на відправлення простих поштових відправлень по Україні та проставлення на таких списках підпису працівника поштового зв'язку та відбитку штемпеля не передбачено.

Так, абзацом 8 п. 2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п. 2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Отже, згруповані поштові відправлення це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу. Крім цього, опис вкладення проводиться лише при відправленні листа з оголошеною цінністю і обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення.

Однак, позивач зазначив, що 05.03.2014 р. та 07.08.2014 р. відправив прості (не зареєстровані на пошті) поштові відправлення листів - повідомлень про намір продовжити дію договору оренди землі, на які складення списку та завірення його підписом працівника поштового зв'язку з відбитком штемпеля не передбачено.

Як вбачається із листів Тернопільської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 23 серпня 2017 року №301-31/1-455 та від 21 вересня 2017 року №301-31/1-517, згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) у надходженні до відділення поштового зв'язку Оришківці ТД ПАТ «Укрпошта» за березень та серпень 2014 р. не значаться. Надати інформацію про відправлення за 07 серпня 2014 року - четвер неможливо, оскільки цей день у даному відділенні поштового зв'язку був вихідним.

Інших доказів щодо направлення ОСОБА_1 листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

З проекту додаткової угоди, яку, як пояснив представник позивача ТОВ «Мрія Центр» , направляло відповідачу разом з листом-повідомленням, вбачається, що товариством пропонувалась орендна плата 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі або в натуральній формі 10 центнерів зерна щорічно.

Згідно оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Борщівська аграрна компанія» , орендна плата становить 4% від грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі. За згодою сторін орендна плата може бути виплачена в натуральній формі.

Наведене також свідчить про те, що ОСОБА_1 не отримувала листа-повідомлення з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки, оскільки уклала новий договір оренди спірної земельної ділянки на гірших для себе умовах.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, в цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року, № 6 - 2988 цс 15 від 13 квітня 2016 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

Однак, ТОВ «Мрія Центр» не подало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

ОСОБА_2 Верховного Суду 10 квітня 2018 року розглянула касаційну скаргу ТОВ «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду від 23 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Мрія Центр» до ОСОБА_3, ТОВ «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим. У касаційній скарзі ТОВ «Мрія Центр» посилалось на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо недотримання ним усталеної процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , оскільки у зазначеній нормі не передбачено та не вимагається надсилати листи-повідомлення рекомендованими цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовими відправленнями.

Правовідносини у вищевказаній справі і справі, яка переглядається, є подібними, оскільки в них тотожний предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини справи, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Касаційний суд погодився з висновками судів про те, що списки на поштові відправлення № 100110-100509(125) від 5 березня 2014 року, № 201-305 від 7 серпня 2014 року не є належними та допустимими доказами повідомлення орендодавця про наміри реалізувати ТОВ «Мрія Центр» переважне право на поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд.

Відтак, для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, в якій апелянт вказує, що Верховний Суд України підтвердив відсутність законодавчої необхідності направляти лист-повідомлення з проектом додаткової угоди рекомендованим листом, не заслуговують уваги суду, оскільки у цій постанові Верховний Суд навпаки, звернув увагу судів на те, що порушення переважного права орендаря матиме місце у разі укладення договору оренди з новим орендарем лише при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір поновити договір оренди.

Оскільки орендар не повідомив ОСОБА_1 про намір продовження договірних відносин, як це передбачено в п. 8 договору оренди і не звернувся до суду по закінченню місячного строку за захистом свого права на укладення додаткової угоди на умовах, які викладені в тексті вказаної угоди, то власник землі вправі розпоряджатись на свій розсуд вказаною земельною ділянкою.

Отже, ОСОБА_1 на час укладення оспорюваного договору оренди землі мала правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений нею з ТОВ «Мрія Центр» є припиненим з 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі в порядку, який визначено договором та уточнено новою редакцією ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» .

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не відповідає постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р. у справі № 6-2540цс16, оскільки у цій справі судом встановлено інші обставини. У вказаній справі було встановлено факт продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою відповідача та належного повідомлення орендодавця про наміри поновлення договору оренди землі з додатковою угодою, однак така обставина не встановлена у даній справі, яка переглядається апеляційним судом.

Доводи ТОВ Мрія Центр» про те, що товариство продовжувало користуватись спірною земельною ділянкою, здійснювало її обробіток та виплатило у 2015 році орендну плату, що на його думку дає підстави вважати договір оренди землі поновленим на тих самих умовах, не заслуговують уваги суду, оскільки сам по собі факт продовження користування земельною ділянкою орендарем за умови невиконання ним свого обов'язку щодо повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення раніше укладеного договору оренди землі немає жодного правового значення для вирішення даного спору.

Посилання суду першої інстанції на те, що умови укладеного ОСОБА_1 договору оренди землі з ТОВ «Борщівська аграрна компанія» є вигіднішими та доводи апеляційної скарги ТОВ «Мрія Центр» про те, що умови запропонованого ним договору оренди є аналогічними умовам оскаржуваного договору не відповідають дійсності, оскільки договір оренди землі ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Борщівська аграрна компанія» на гірших для неї умовах.

З урахуванням того, що переважне право на поновлення договору оренди землі можливе лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє право, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Також місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору оренди від 1 червня 2015 року недійсним, оскільки врахував, що підставами для визнання вказаного договору недійсним ТОВ «Мрія Центр» зазначало саме порушення його переважного права на поновлення договору оренди, яке, як встановлено судом, порушено не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 3 листопада 2017 року - залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони у межах ними понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 1 червня 2018 року.

Головуюча

Судді: