Постанова

від 21.05.2018 по справі 348/1369/17

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/1369/17

21 травня 2018 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря: Скоблей О.В.

з участю позивача: ОСОБА_1

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача: Андрійовича В.М.

третьої особи: ОСОБА_5

представників третьої особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пнівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сесії і зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Пнівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сесії і зобов'язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 24 березня 2017 року вона звернулася із заявою до Пнівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність площею 0,14 га в с. Пнів, в урочищі Квадрати для ведення особистого селянського господарства

Однак 30 березня 2017 року Пнівська сільська рада прийняла рішення за рішення № 12-14/17 яким їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки для передачі у власність тільки орієнтовною площею 0,08 га в с.Пнів в урочищі Квадрати для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні. При цьому не обгрунтувала відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, площею 0,0579 га.

Одночасно земельну ділянку в урочище Квадрати, що у селі Пнів площею 0,0579 га, рішенням Пнівської сільської ради від 30 березня 2017 року №13 -14/17 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність земельної ділянкив урочищі Квадрати площею 0,0579 га за рахунок земель комунальної власності, яка була у користуванні, надано ОСОБА_5, жительці АДРЕСА_1

Вказана земельна ділянка площею 0,14 га в урочищі Квадрати с. Пнів перебуває в її у користуванні та обліковується за нею по господарських книгах Пнівської сільської ради, вона сплачую земельний податок Пнівська сільська рада. Однак не зважаючи на вказані факти сільська рада прийняла рішення яким здійснила поділ даної земельної ділянки та надала їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність тільки орієнтовною площею 0,08 га. На іншу частину даної земельної ділянки 0,0579 га сільська рада надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_5 жительці АДРЕСА_1

Такі дії щодо надання частини земельної ділянки яка була в її користуванні ОСОБА_5 є незаконними та протиправними, в зв'язку з чим рішення Пнівської сільської ради №13-14/17 від 30.03.2017 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність площею 0,0579 га ОСОБА_5 жительці АДРЕСА_1 вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та просять визнати незаконним та скасувати частково рішення сесії Пнівської сільської ради від 30 березня 2017 року №1314/17 про надання дозволу ОСОБА_5, жительці АДРЕСА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, в частині передачі земельної ділянки №3 в с Пнів урочище Квадрати Пнівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0579 га.та зобов'язати Пнівську сільську раду розглянути на сесії заяву про надання дозволу ОСОБА_1, жительці АДРЕСА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в частині передачі земельної ділянки в с. Пнів урочище Квадрати Пнівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0579 га.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні вважає, що позивачу необгрунтовано відмовили у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою надавши дозвіл тільки на частину земельної ділянки при цьому одночасно надавши дозвіл на спірну земельну ділянку третій особі, вважає оскаржуване рішення незаконним та просить його скасувати, адже, останнє не відповідає вимогам земельного законодавства.

Представник відповідача Пнівської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив обставини на які посилається позивач. Вважає, позовні вимоги необгрунтованими та таким що не підлягають до задоволення. Суду пояснив, що позивач, ОСОБА_1 звернулася із зверненням до виконавчого комітету Пнівської сільської ради від 22 лютого 2017 року з вимогою допомогти їй вирішити спірне земельне питання щодо земельної ділянки в селі Пнів урочище Квадрати . Дане питання в межах компетенції розглядалось на сесії Пнівської сільської ради 23 лютого 2017 року, а також комісією з питань земельних відносин сільського та лісового господарства, благоустрою, екології та раціонального природокористування з виїздом на спірну земельну ділянку 09 березня 2017 року та надано відповідь заявнику від 20 березня 2017 року. Згідно якої встановлено, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки площею 0.0579 га є ОСОБА_5 з 1994 року. Зі слів якої до 1994 року вказана земельна ділянка оброблялась ОСОБА_10 - мамою ОСОБА_5

Будь яких звернень на протязі даного періоду, щодо захоплення чи незаконного користування даною земельною ділянкою до Пнівської сільської ради від жодної із сторін не надходило.

Зазначає, що відповідно до п.4 ст.78 Земельного кодексу України земельні ділянки не повертаються особам, які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року.

Також зазначає, що за домогосподарством ОСОБА_1 обліковано в погосподарських книгах Пнівської сільської ради земельні ділянки площею 0,18 га з них 0.04 га - для БОЖБ, та 0.14 га - для ведення особистого селянського господарства., однак погосподарських книгах Пнівської сільської ради не зазначено конкретне місцезнаходження земельних ділянок жителів с.Пнів і відповідно де цього неможливо встановити за яку саме земельну ділянку сплачено земельний податок. Тому вважає, що права позивача не порушені. Приймаючи рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, відповідно де вимог ст.12,122 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України Про землеустрій . ст.ст.26,42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , тому рішення Пнівської сільської ради є законним, підстав для скасування рішення Пнівської сільської ради в частині передачі земельної ділянки № 3 надання ОСОБА_5 дозволу на розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Квадрати площею 0,0579 га. не має. Просить відмовити в задоволені позову.

Третя особа ОСОБА_5 та її представники в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову. Підтримали надані письмові заперечення, вважають адміністративний позов необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Суду пояснили, що 13 березня 2017 року ОСОБА_5 подала заяву до Пнівської сільської ради, яка зареєстрована під № Л-86/02-21 від 13.03.2017 р. про надання дозволу їй для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, враховуючи графічні матеріали місця розташування земельних ділянок, які були у користуванні її сім'ї, а саме: земельної ділянки № 1 в селі Пнів в урочищі Фальчі площею 0,2887 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні; земельної ділянки № 2 в селі Пнів в урочищі Біля Компресорної площею 0,0617 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні; земельної ділянки № 3 в селі Пнів в урочищі Квадрати площею 0,0579 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні;

30 березня 2017 року Пнівська сільська рада постановила рішення № 13-14/17 яким вирішено надати ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність, а саме: земельної ділянки № 1 в селі Пнів в урочищі Фальчі площею 0,2887 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні; земельної ділянки № 2 в селі Пнів в урочищі Біля Компресорної площею 0,0617 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні; та земельної ділянки № 3 в селі Пнів в урочищі Квадрати площею 0,0579 га - ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка була у користуванні. Рішення Пнівською сільською радою приймалось на пленарному засіданні, в межах повноважень та відповідно до законодавство. Попередньо була вивчена та розглянута заява ОСОБА_1 від 22 лютого 2017 року на ім я сільськомуголові села Пнів з вимогою допомогти їй забрати земельну ділянку в селі Пнів урочище Квадрати в ОСОБА_5Дане питання розглядалось на сесії Пнівської сільської ради 23 лютого 2017

року, а також комісією з питань земельних відносин сільського та лісового господарства,благоустрою, екології та раціонального природокористування з виїздом на спірну земельну ділянку 09 березня 2017 року та встановлено належне користування спірною земельної ділянкою саме її - ОСОБА_5, а не ОСОБА_1

Представник третьої особи ОСОБА_6 заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1, пояснив в судовому засіданні, що позивач не оформила, а ні право власності, а ні право користування на земельну ділянку, не встановлені межі земельної ділянки, також відсутня технічна документація, тому ОСОБА_1. не набула права на земельну ділянку, земельна ділянка залишилася у власності територіальної громади в особі І її представницького органу місцевого самоврядування. Зазначає також, що на позивача в такому випадку не поширюються гарантії права власності на земельну ділянку, встановлені ст.ст. 43 та 46 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року та ст. 153 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 ррку, який набрав чинності з 01.01.2002 року. Відповідно позивач позбавлена можливості скористатися способами захисту прав на земельну ділянку, визначеними у ст.152 Земельного кодексу України, оскільки таке право належить лише власнику землі або землекористувачу, які набувають такого статусу після оформлення прав на землю відповідно до закону. В зв язку з наведеними обставинами вважає, що позивачем не доведено в судовому засіданнні свого права на конкретну земельну ділянку, тому її позов є необгрунтованим і в задоволенні його слід відмовити.

Допитаний в судовому засіданнні в якості свідка ОСОБА_12 голова земельної комісії з питань земельних відносин сілького та лісового господарства Пнівської сільської ради суду пояснив, що ОСОБА_1 подала заяву 22 лютого 2017 року сільському голові села Пнів з вимогою допомогти їй забрати земельну ділянку в селі Пнів урочище Квадрати у ОСОБА_5 Дане питання розглядалось на сесії Пнівської сільської ради 23 лютого 2017року, а також комісією з питань земельних відносин сільського та лісового господарства, благоустрою, екології та раціонального природокористування з виїздом на спірнуземельну ділянку 09 березня 2017 року. Однак через спір фактично на місці не було вирішено. Однак встановлено що є дві земельні ділянки, одна з яких фактично використовується ОСОБА_5, а інша не використовується і належить ОСОБА_1 Акт змельної комісії не складався.

Свідок ОСОБА_13 землевпорякник Пнівської сільської ради в судовому засіданні дав показання аналогічні по змісту як і ОСОБА_12

Суд вислухавши сторони, представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження віповідача у спірних правовідносинах регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про землеустрій , ЗУ Про місцеве самоврядування .

Як передбачено ч. 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 24 березня 2017 року що позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Пнівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність в тому числі і площею 0,14 га в с. Пнів в урочищі Квадрати для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Згідно погосподарських книг Пнівської сільської ради за позивачем ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка в с. Пнів, площею 0,14 га для веденння особистого селянського господарства (а.с. 14-16 ).

За користування даною земельною ділянкою позивачем щорічно сплачується земельний податок, що підтверджується копії квитанцій про сплату земельного податку та довідкою Надвірнянського Об'єднаної державної державної податкової інспекцій ГУДФС в Івано-Франківькій області від 16.05.2О17р ( а.с.12).

Судом встановлено, що позивач 22.02. 2017 р. зверталась до сільської ради із заявою про вирішення питання щодо користування спірною земельною ділянкою, площею 0,14 га в с. Пнів в урочищі Квадрати для ведення особистого селянського господарства та просила допомоги у поверненні її земельної ділянки у ОСОБА_5 ( а.с.9).

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин сільского та лісового господарства Пнівської сільської ради від 28.03.2017р. звернення ОСОБА_1, від 22.02.2017р. про спірну земельну ділянку в с. Пнів в урочище Квадрати, орієнтовною площею 0,06 га для ведення с/г розглянуто, разом з тим замість рекомендувати комісія вирішила надати ОСОБА_5 та ОСОБА_1, дозволи на виготовленння проектів землеустроїв щодо відведення земельних ділянок в урочищі Квадрати відповідно 0,06 га площею та 0,008 га., поділивши земельні ділянки.

Заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були розглянуті 30.03.2017 р. на чотирнадцятій сесії сьомого скликання Пнівської сільської ради.

На засіданні вищевказаної сесії сільської ради розглянуто заяву ОСОБА_5 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та Рішенням № 12-13/17р надано дозвіл вказаній особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність земельної ділянки в урочищі Квадрати площею 0,0579 га за рахунок земель комунальної власності, яка була у користуванні.

В той же час, наступним питанням розглянуто заяву ОСОБА_1, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в тому числі площею 0,14 га в ур. Квадрати, однак Рішенням № 12-14/17 надано дозвіл вказаній особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність частини земельної ділянки в урочищі Квадрати площею 0,08 га за рахунок земель комунальної власності, яка була у користуванні без спірної земельної ділянки. При цьому належного обгрунтування відмови ОСОБА_1.у наданні дозволу на частинеу спірної длянки відповідач не зазначив у своєму рішення.

Таким чином суд визнає оскаржуване рішення незаконним, оскільки вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, і два рішення відповідача щодо спірної земельної ділянки, які прийняті одночасно не містить мотивування відмови ОСОБА_1 у відповідності з даною нормою.

Судом встановлено, що у даній справі виникла ситуація, за якої на одну й ту саму земельну ділянку претендують дві особи. При цьому, як встановлено судом позивач ОСОБА_1 звернулась до сільської ради із заявою про вирішення спору щодо користування раніше, а ніж громадянка ОСОБА_5 Спір щодо користування спірною земельною ділянкою відповідачем не був вирішений відповідно до земельною законодавства.

Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з наданням переваги надання дозволу земельної ділянки іншій особі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем приймаючи одночасно рішення по одній і тій самій земельній ділянці не наведено жодної з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку що фактично відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 на спірну частину земельної ділянки без належного обгрунтування з одночасним наданням такого дозволу ОСОБА_5 є незаконною.

При цьому, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України Пнівська сільська рада має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Суд не приймає до уваги доводи представника третьої особи про наявність у ОСОБА_5 переваги на отримання земельної ділянки у власність, оскільки в межах розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства можуть бути розглянуті рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень на предмет їх узгодження з вимогами законодавства, тобто чи вчинені вони в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. При цьому, суд в враховує, що питання передачі земельної ділянки у власність (користування) є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, в які суд не може втручатися, а тому адміністративним судом не може бути надана оцінка наявності переваг тієї чи іншої особи.

З цих же підстав суд не бере до уваги показання свдків ОСОБА_14, ОСОБА_11, про фактичне користування спірної земельною ділянкою ОСОБА_1 до 1991 р. Та показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про користування спірної земельною ділянкою ОСОБА_5

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що оскільки фактична відмова відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є невмотивованою та не містить посилання на норми законодавства, відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.118, 122 ЗК України, ЗУ Про місцеве самоврядуванння , керуючись ст.ст.5-10, 241-243, 246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Пнівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сесії і зобов"язання вчинити дії - задовільнити.

Визнати незаконними та скасувати частково рішення сесії Пнівської сільської ради від 30 березня 2017 року № 0314/17 про надання дозволу ОСОБА_5, жительці АДРЕСА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, в частині передачі земельної ділянки АДРЕСА_3, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0579 га.

Зобов'язати Пнівську сільську раду розглянути на сесії заяву про надання дозволу ОСОБА_1, жительці АДРЕСА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в частині передачі земельної ділянки АДРЕСА_3, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0579 га.

Стягнути з Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04354700, юридична адреса: с. Пнів, вул. УСС, Надвірнянського району Івано-Франківської області) в корить ОСОБА_1 1280 грн. 00 коп. (одну тисячу двісті вісімдесят гривень) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 31.05.2018 р.