Рішення

від 24.05.2018 по справі 813/764/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/764/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників: позивача ОСОБА_2, відповідача Мисак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача голова Сокальської районної державної адміністрації Токай Роман Несторович про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Сокальської районної державної адміністрації (далі-відповідач, Сокальська РДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача голова Сокальської районної державної адміністрації Токай Роман Несторович (далі - третя особа, Голова Сокальської РДА Токай Р.Н.), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сокальської РДА Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Сокальської РДА;

- стягнути з Сокальської РДА на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем порушено встановлений Законом України Про державну службу порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Зокрема, оскаржуване розпорядження не відповідає вимогам частини другої статті 77 Закону України Про державну службу , оскільки в ньому не зазначено стислого викладу обставин дисциплінарної справи, виду дисциплінарного проступку та його юридичної кваліфікації. Дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби застосовано на підставі листа ЗО Держаудитслужби та доповідної записки відділу Сокальської РДА, хоча чинним законодавством визначено, що таке дисциплінарне стягнення застосовується на підставі подання дисциплінарної комісії. Документи, на підставі яких звільнено позивача, містять різні відомості про вчинені позивачем порушення. Зауважив, що у позивача не відбирались пояснення щодо вчинених порушень. Наведені у розпорядження голови Сокальської РДА Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07 норми права, якими керувався суб'єкт призначення при застосуванні звільнення не регламентують ні підстав, ні порядку застосування дисциплінарного стягнення. ОСОБА_1 не є членом комітету з конкурсних торгів, участі у організації та проведені відкритих торгів не брав, на нього як на керівника замовника лише покладений обов'язок підписати договір з переможцем конкурсних торгів.

Вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок не передбачає застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Після отримання доручень від голови Сокальської РДА, позивачем було проінформовано про неможливість виконання таких доручень та зазначено причини з яких вважав неможливим виконання таких доручень. Погодившись з доводами ОСОБА_1, головаСокальської РДА видав розпорядження щодо початку передачі майна відділу освіти в оперативне управління комунальної установи, внесення змін в положення про відділ освіти та затвердження його у новій редакції. Вказаним підтверджується відсутність вини ОСОБА_1 у невиконанні доручень голови Сокальської РДА.

Ухвалою від 26.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на заперечення проти позову. Зазначили, що зі змісту поданих відповідачем заперечень вбачається, що ОСОБА_1 звільнено за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу . Відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу такий дисциплінарний проступок не належить до дисциплінарних поступків, за який може бути застосований винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби. Сокальською РДА не дотримано встановленого Законом порядку звільнення позивача. Окрім того, відповідачем не спростовано доводів ОСОБА_1 щодо відсутності порушень у його діях стосовно не виконання доручень голови Сокальської РДА Токай Р.Н. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Мисак Н.А. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, зміст яких полягає в наступному. 05.01.2018 головою Сокальської РДА видано доручення №1/02-06 Про виконання рішень Сокальської районної ради Львівської області , яке ОСОБА_1 у встановлені в дорученні терміни не виконано. 16.01.2018 головою Сокальської РДА видано розпорядження №26 Про організацію роботи відділу освіти Сокальської РДА Відповідно до розділу 4 посадової інструкції начальника відділу освіти ОСОБА_1, начальник відділу несе персональну відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків . У зв'язку з невиконанням розпорядження голови Сокальської РДА до позивача застосовано відповідальність у вигляді звільнення. Зауважила, що на адресу Сокальської РДА неодноразово надходили листи щодо порушення начальником відділу освіти Сокальської РДА ОСОБА_1 вимог чинного законодавства. Зважаючи на викладене, вказує, що дії Сокальської РДА є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи Величко О.П., належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання 24.05.2018 не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Правом надання письмового пояснення по суті позову третя особа не скористалася. Будучи присутнім в судовому засіданні 10.05.2018, представник третьої особи позову не визнав з підстав, вказаних Сокальською РДА у письмових запереченнях проти позову.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 25.06.2002 призначений на посаду начальника відділу освіти райдержадміністрації з посадовим окладом згідно з штатного розпису, як такого, що був зарахований до кадрового резерву. Вказане підтверджується розпорядженням голови Сокальської РДА від 25.06.2002 №318 Про призначення на посади державних службовців (пункт 2).

Розпорядженням голови Сокальської РДА від 25.01.2018 №12/03-07 Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено з посади начальника відділу освіти Сокальської РДА, за вчинення дисциплінарного проступку, 31.01.2018.

Як зазначено у розпорядженні від 25.01.2018 №12/03-07, підставою звільнення є лист Західного офісу Державної аудиторської служби України від 05.01.2018 №03-13м/141, доповідна записка відділу взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної, оборонної, юридичної роботи та запобігання і виявлення корупції апарату райдержадміністрації від 15.01.2018.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII (далі -Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Статтею 64 Закону № 889-VIIIпередбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Перелік дисциплінарних проступків міститься у частині 2 статті 65 Закону № 889-VIII, відповідно до якого дисциплінарними проступками є:1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 66 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з вимогами статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії А , є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до об'єднання, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.

Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами частини 1 статті 73 Закону № 889-VIIIз метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 статті 73 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно частини 3статті 73 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

У відповідності до вимог статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмові пояснення.

Статтею 77 Закону № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII свідчить, що законодавцем чітко визначено підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія, за наслідками здійснення дисциплінарного провадження формується дисциплінарна справа, яка повинна містити, зокрема, висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі суб'єкту призначення, який приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.

При цьому дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби накладається виключно за поданням дисциплінарної комісії.

З пояснень представника відповідача та листа Сокальської РДА від 28.02.2018 №20/02-25 судом встановлено, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 не призначалось та не проводилось, дія дисциплінарної комісії призупинена у зв'язку із внесенням змін до Закону України Про державну службу , дисциплінарна справа не сформована.

Окрім того, судом встановлено, що перед притягненням позивача до дисциплінарної відповідності відповідачем не відбиралось у ОСОБА_1 письмових пояснень щодо вчинених порушень.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади шляхом прийняття головою Сокальської ДДА розпорядження від 25.01.2018 №12/03-07, що призвело до порушення прав позивача.

Окрім того, в оскаржуваному розпорядженні визначено підставою для звільнення пункт 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, тобто вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Проте, резолютивна частина розпорядження не містить відомостей про який саме дисциплінарний проступок йдеться.

Відсутні такі відомості і у листі Західного офісу Державної аудиторської служби України від 05.01.2018 №03-13м/141 та у доповідній записці відділу взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної, оборонної, юридичної роботи та запобігання і виявлення корупції апарату райдержадміністрації від 15.01.2018.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що відповідач при звільненні позивача з посади начальника відділу освіти Сокальської РДА за вчинення дисциплінарного проступку порушив норми Конституції України та Закону № 889-VIII.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку розпорядженню голови Сокальської районної державної адміністрації Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07, суд дійшов переконання, що такий не відповідає критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, тому його слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши позовні вимоги в частині щодо його оскарження.

Відповідно до положень частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Ураховуючи висновок суду про протиправність розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07, підлягають до задоволення похідні позовні вимоги про поновлення його на займаній посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому датою поновлення позивача на займаній до звільнення посаді начальника відділу освіти Сокальської РДА є 01 лютого 2018 року, а не 31 січня 2018 року, як вказано в заяві від 22.03.2018, оскільки день звільнення вважається останнім робочим днем.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок) визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що останнім робочим днем позивача було 31.01.2018, за якій відповідач провів розрахунок.

Відповідачем надано дві довідки про доходи ОСОБА_1: від 22.02.2018 №02-10/185 за грудень 2017 та січень 2018, від 23.05.2018 №01-18/38 за листопад-грудень 2017.

Оскільки суд дійшов висновку про поновлення позивача на займаній посаді з 01.02.2018, відповідач провів розрахунок за січень, то для визначення розміру заробітної плати за вимушений прогул до уваги береться довідка від 22.02.2018 №02-10/185, яка містить відомості щодо середньої заробітної плати за останні два місяці роботи: за грудень 2017 та січень 2018.

Відповідно до довідки від 22.02.2018 №02-10/185 розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 450, 34 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у вимушеному прогулі з 01.02.2018 по 24.05.2018, що становить 77 робочих днів.

З огляду на наведене, середній заробіток за час вимушеного прогулу, якій належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 34 676 грн 18 к. (450, 34 х 77 днів), з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є підставний, обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивача у вказаній категорії справ звільнено від сплати судового збору, такий фактично не сплачувався, доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу не надано, відсутні підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10,14,72-77,90,132,159,241-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Сокальської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Шептицького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 02144789), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Голова Сокальської районної державної адміністрації Токай Роман Несторович (місцезнаходження: вул. Шептицького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000) про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Про звільнення ОСОБА_1 від 25.01.2018 №12/03-07.

Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на посаді начальника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації з 01 лютого 2018 року.

Стягнути Сокальської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Шептицького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 02144789)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2018 по 24.05.2018 в розмірі 34 676 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 18 к. з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на посаді начальника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації з 01 лютого 2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)заробітної плати за один місяць в розмірі 9 457 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн 14 к. звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.

Суддя О.П. Хома