ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2018 р. справа № 809/751/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,
представника позивача- Дунця О.Я.,
представника відповідача - Федик Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" 02.05.2018 звернулось до суду з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнята відповідачем протиправно та без врахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття. Так, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" зазначив, що за одну годину понаднормової роботи, відпрацьовану 13.10.2017 слюсарем ОСОБА_2, в лютому 2018 року позивачем було здійснено донарахування подвійного розміру оплати годинної ставки, а тому відсутні порушення частини 1 статті 106 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач самостійно виявив та усунув таке порушення до початку перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області. З аналогічних мотивів представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" також спростував порушення частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, оскільки індексацію директору ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 за період червень-липень 2017 року позивач провів у серпні 2017 року, тобто до початку перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області. Окрім цього, представник позивача вказав на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, оскільки, на його думку, постанова №09-14-339/57 від 29.03.2018 мала бути прийнята одночасно з винесенням припису. Зважаючи на те, що жодні права директора ОСОБА_3 та слюсара ОСОБА_2 позивачем не порушені, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" вказав на відсутність підстав для накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач щодо задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 17.05.2018 №17-09/15-10/3311 (а.с.44-50). В обґрунтування своєї правової позиції представник Управління Держпраці в Івано-Франківській області зазначила, що позивач допустив порушення вимог трудового законодавства, зокрема, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, що, в свою чергу, є підставами для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 74460,00 грн. Представник відповідача зазначила, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області під час прийняття оскаржуваної постанови діяло в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просила відмовити.
29.05.2018 в судовому засіданні позивач подав відповідь на відзив, згідно якого представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" зазначив про відсутність порушень вимог трудового законодавства на момент здійснення представником відповідача інспекційного відвідування позивача, а тому відсутні підстави для прийняття постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018 (а.с.72-73).
Суд ухвалою від 03.05.2018 відкрив провадження в даній адміністративній справі, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно з позовною заявою 02.05.2018 позивач подав заяву від 02.05.2018 №юр-02/05/02 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 29.03.2018 №09-14-339/57 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за даним позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.05.2018 відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 29.03.2018 №09-14-339/57.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладених в листі від 29.12.2017 №15825/04 (а.с.51-52), на підставі наказу від 28.02.2018 №189-Д та направлення на перевірку від 28.02.2018 №04-13/15-10/1215 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області в період з 05.03.2018 по 07.03.2018 проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" щодо додержання вимог законодавства про працю (а.с.53-54).
За результатами проведення інспекційного відвідування 07.03.2018 представником відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №09-14-353/79, відповідно до якого виявлені порушення вимог частини 1 статті 53, частини 2 статті 65, частини 6 статті 95, частини 1 статті 106, частин 1 та 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 2 статті 30, статті 33 Закону України Про оплату праці (а.с.55-60).
Також суд встановив, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 07.03.2018 видано припис за №09-14-353/79-63 про усунення виявлених порушень (а.с.61).
20.03.2018 відповідач листом №04-13/15-10/1664 направив позивачу повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу (а.с.64).
29.03.2018 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову №09-14-339/57, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" штраф в розмірі 74460,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог статті 106, частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці (а.с.66).
Також, 29.03.2018 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову №09-14-339/58, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" штраф в розмірі 3723,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог частини 1 статті 53, частини 2 статті 65, частини 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 2 статті 30 Закону України Про оплату праці (а.с.67).
Вважаючи вищенаведену постанову №09-14-339/57 від 29.03.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.2018 протиправною, Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" звернулось з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить суд вказану постанову скасувати.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
В свою чергу, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Згідно пункту 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
В даному випадку інспекційне відвідування проведено на підставі вищевказаної інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладеної в листі від 29.12.2017 №15825/04 (а.с.51-52).
Пунктом 19 Порядку визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до пункту 24 Порядку припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень (пункт 25 Порядку).
Згідно матеріалів справи, за результатами проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" 07.03.2018 представником відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №09-14-353/79 (а.с.55-60), а також 07.03.2018 видано припис за №09-14-353/79-63 про усунення виявлених порушень (а.с.61).
Пунктом 27 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
В свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу .
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку №509).
Відповідно до пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Згідно пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).
З огляду на вищевказані положення Порядку №509, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов'язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.
При цьому, Порядок №509 встановлює часові межі для прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими особами. Так, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, а справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Таким чином, доводи представника позивача про можливість вжиття заходів щодо притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до відповідальності лише одночасно з прийняттям припису, є безпідставними, оскільки суперечать вимогам Порядку №509.
Щодо наявності порушень позивачем вимог трудового законодавства як підстав для прийняття постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018, то суд зазначає наступне.
Згідно постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018 підставами для її прийняття слугували встановлені порушення вимог статті 106, частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці , які зафіксовані в акті інспекційного відвідування №09-14-353/79 від 07.03.2018.
Відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Суд встановив, що в Товаристві з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" слюсар ОСОБА_2 напередодні святкового дня, а саме 13.10.2017, відпрацювала 8 годин замість встановлених семи годин. Так, згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2017 року, слюсар ОСОБА_2 відпрацювала 168 годин за місяць при нормі тривалості робочого часу 167 годин, яка встановлена в додатку до листа Мінсоцполітики від 05.08.2016 №11535/0/14-16/13 (а.с.62-63).
За вказану понаднормову роботу оплата в подвійному розмірі годинної ставки слюсару ОСОБА_2 при нарахуванні та виплаті заробітної плати за жовтень 2017 року проведена не була.
Згідно розрахунково-платіжної відомості за лютий 2018 року за роботу слюсара ОСОБА_2 в надурочний час 13.10.2017 за одну годину позивачем нарахована оплата в подвійному розмірі годинної ставки лише в лютому 2018 року, а не під час розрахунку заробітної плати за жовтень 2017 року (а.с.19-20).
В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт проведення несвоєчасної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" за роботу слюсара ОСОБА_2 в надурочний час.
Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
При цьому статтею 33 Закону України Про оплату праці визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Суд встановив, що згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000009 за серпень 2017 року та відомості на виплату грошей №ВЗП-000017 за серпень 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" в серпні 2017 року було нараховано та виплачено директору позивача ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за період червень-серпень 2017 року у розмірі 186,93 грн. (а.с.21-23).
Представник відповідача зазначила, що останнє підняття заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" відбулось в січні 2017 року, а тому індексувати заробітну плату директору ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 належало з червня 2017 року.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України Про оплату праці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України Про оплату праці ).
Статтею 2 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України про оплату праці ).
Таким чином, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній Верховним Судом в постанові від 12.04.2018 в справі №816/2325/16, провадження №К/9901/3914/17.
Згідно статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, які поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації доходів населення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт несвоєчасного нарахування та виплати індексації заробітної плати директору Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 за період червень-липень 2017 року.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З огляду на те, що в судовому засіданні підтвердився факт несвоєчасного нарахування та виплати позивачем індексації заробітної плати директору Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 за період червень-липень 2017 року, яка, в свою чергу, є мінімальною державною гарантією в оплаті праці та державною соціальною гарантією, суд дійшов висновку про наявність передбачених абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу в розмірі 74460,00 грн.
Щодо доводів представника позивача про самостійне усунення виявлених порушень трудового законодавства, що унеможливлює притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до відповідальності, то суд звертає увагу на таке.
Позивача притягнуто до відповідальності в порядку статті 265 Кодексу законів про працю України, що є спеціальною нормою, і підставою для такого притягнення є вчинення порушення законодавства про працю. Зазначена норма не містить будь-яких виключень та підстав для звільнення від відповідальності.
Також, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не передбачена можливість звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності у формі штрафу внаслідок виконання вимог припису, а також у зв'язку з малозначністю чи формальністю вчинених порушень.
Окрім цього, відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
В даному випадку мало місце недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці зі сторони позивача, а тому заходи щодо притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до відповідальності застосовані незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №09-14-339/57 від 29.03.2018, не підлягає задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД "Транс" (вул. Січових Стрільців, буд. 119, корп. Е, с. Пнів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., поштовий індекс - 78431, код ЄДРПОУ - 36338049).
Відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, поштовий індекс - 76018, код ЄДРПОУ - 39784625).
Суддя Главач І.А.
Рішення складене в повному обсязі 01 червня 2018 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2018 |
Оприлюднено | 04.06.2018 |
Номер документу | 74405615 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Главач І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні