Постанова

від 14.08.2018 по справі 809/751/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року№ 876/4962/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КПД Транс на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №809/751/18 (суддя Главач І.А., рішення ухвалене об 11/04 год, м.Івано-Франківськ, повний текст складено 1 червня 2018 року) за його позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВCТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю КПД Транс (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29 березня 2018 року №09-14-339/57 (далі - Постанова).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи вказує, що у відповідача були відсутні підстави для накладення штрафу згідно оскаржуваної Постанови, оскільки виявлені порушення трудового законодавства на момент перевірки не існували.

Управління відзиву на апеляційну скаргу не подало, в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, а тому, апеляційний суд, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до досліджених під час судового розгляду справи доказів та наданих сторонами пояснень у відповідача були достатні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладених в листі від 29.12.2017 №15825/04 на підставі наказу Управління від 28.02.2018 №189-Д та направлення на перевірку від 28.02.2018 №04-13/15-10/1215 відповідачем в період з 05.03.2018 по 07.03.2018 здійснено захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на предмет додержання ТОВ вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 07.03.2018 №09-14-353/79 ( далі - Акт; а.с.51-60).

Актом перевірки, серед інших порушень, встановлено також порушення підприємством частини першої статті 106, частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та статті 33 Закону України Про оплату праці (далі - Закон №108/95-ВР) (а.с.58-59 зворот).

Також, відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень від 07.03.2018 №09-14-353/79-63 (далі - Припис), яким позивача зобов'язано в строк до 17.03.2018 усунути порушення, що наведені абзацом вище (а.с.61).

22.03.2018 від ТОВ на адресу відповідача на виконання вимог Припису надійшов лист від 20.03.2018 №56 у якому йшлося про те, що ТОВ у 2017 році слюсару ОСОБА_2 помилково не було проведено нарахування подвійного розміру годинної ставки за роботу в надурочний час 13.10.2017 за одну годину. Вказана виплата була нарахована у лютому 2018 року, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями на виплату грошей №№ВЗП-000002, 000003 відповідно. Крім того, також зазначено, що виплата індексації заробітної плати директору позивача ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2, яку належало б нараховувати та виплачувати з червня, липня 2017 року, помилково не була проведена у відповідних звітних періодах. Виплата вказаної індексації (за червень 2017 року - 62,31 грн, липень 2017 року - 62,31 грн) проведена у серпні 2017 року (а.с.18-23).

29.03.2018 відповідачем, на підставі Акта винесено Постанову, якою за порушення ТОВ вимог статті 106, частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону №108/95-ВР відповідальність за які передбачено абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 74460 грн (а.с.10).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 26.04.2017 №295 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Згідно пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 24 Порядку №295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень (пункт 25 Порядку №295).

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та та частинами другою - сьомою статті 53 Закону Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №509).

За змістом до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку №509).

За пунктом 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

З огляду на вищевказані положення Порядку №509, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов'язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.

Щодо наявності порушень позивачем вимог трудового законодавства які стали підставою для прийняття Постанови, то необхідно зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 106 КЗпП (в редакції, чинній на час допущення позивачем порушень вимог вказаної норми) за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Матеріалами справи підтверджується те, що слюсар ТОВ ОСОБА_2 напередодні святкового дня, а саме 13.10.2017, відпрацювала 8 годин замість встановлених семи годин. Згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2017 року, вказана особа відпрацювала 168 годин за місяць при нормі тривалості робочого часу 167 годин (а.с.62-63).

За понаднормову роботу оплата в подвійному розмірі годинної ставки при нарахуванні та виплаті заробітної плати за жовтень 2017 року їй проведена не була. Така оплата позивачем нарахована у лютому 2018 року.

Вказана обставина скаржником не заперечується.

Згідно статті 95 КЗпП мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону №108/95-ВР (в редакції, чинній на час допущення позивачем порушень вимог вказаної норми) визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, які поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації доходів населення , затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 проведення індексації доходів населення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

З матеріалів справи видно, що згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000009 за серпень 2017 року та відомості на виплату грошей №ВЗП-000017 за вказаний місяць ТОВ в серпні 2017 року було нараховано та виплачено директору ОСОБА_3 та слюсару ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за період червень-серпень 2017 року у розмірі 186,93 грн.

Разом з тим, зважаючи на положення Порядку №1078 індексувати заробітну плату зазначеним працівникам ТОВ належало з червня 2017 року.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, які полягають у тому, що оскільки під час інспекційного відвідування посадовими особами Управління було встановлено факт несвоєчасної оплати ТОВ за понаднормову роботу в подвійному розмірі годинної ставки заробітної плати та несвоєчасної індексації заробітної плати працівникам, яка, в свою чергу, є мінімальною державною гарантією в оплаті праці та державною соціальною гарантією, то оскаржувана Постанова є обґрунтованою та правомірною.

Посилання апелянта на те, що ним самостійно, ще до перевірки було усунено порушення у вигляді виплати та нарахування працівникам індексації заробітної плати за червень-липень 2017 року, а отже такий не може бути притягнутий до відповідальності, є помилковими, оскільки відповідно до пункту 29 Порядку №295 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги вище наведених законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу ТОВ слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КПД Транс залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді В. В. Ніколін А. І. Рибачук Повний текст складений 20 серпня 2018 року.