Рішення

від 31.05.2018 по справі 826/14606/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 травня 2018 року                      № 826/14606/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Груп» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 №0085221201, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свіфт Груп»  (далі – ТОВ «Свіфт Груп», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві   (далі – ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, відповідач) про визнання протиправними дій щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 22.05.2015 №220520151 в односторонньому порядку, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 №0085221201. Позивач стверджує, що протиправні дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності позивача (податкових  накладних) до реєстрації, в контексті пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, слід зробити висновок про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки своїм власними протиправними діями відповідач фактично позбавив TOB «Свіфт Груп» будь-якої можливості зареєструвати податкові накладні у передбачені Податковим кодексом України строки та спосіб, тобто затримка реєстрації податкових накладних виникла з причин, незалежних від позивача. Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 30.08.2016 №0085221201 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним, посилаючись на те, що контролюючий орган діяв відповідно до чинного законодавства.           Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 11.10.2017 №6999 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/14606/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 прийнято справу до провадження адміністративну справу №826/14606/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв, причини неявки не повідомив. За наявності в матеріалах адміністративної справи письмово викладеної позиції відповідача, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів. Заслухавши пояснення представника позивача, суд, на підставі письмової заяви останнього, ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне. 31.10.2014 ТОВ «Свіфт Груп» зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 39468105 юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 35, корпус В, кімната 307. TOB «Свіфт Груп» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом платника ПДВ. Між ТОВ «Свіфт Груп» та ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 22.05.2015 №220520151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Проте, вищезазначений договір було розірвано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві в односторонньому порядку, про що TОB «Свіфт Груп» було повідомлено листом від 26.01.2016 №648/10/26-50-10, в якому зазначено, що відповідач розриває договір про визнання електронних документів з TOB «Свіфт Груп» в односторонньому порядку відповідно до статті 653 і статті 654 Цивільному кодексу України з посиланням на статей 626, 628 цього Кодексу та норми пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, оскільки: «...Згідно інформації Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб підприємців, податковою адресою TOB «Свіфт Груп» є м. Київ, 03022, вул. Васильківська, буд. 34, корпус В, офіс 307. За результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження TOB «Свіфт Груп» за податковою адресою не встановлено». 08.02.2016, 25.02.2016 та 18.03.2016 позивач намагався укласти з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві новий договір про визнання електронних документів, на що були отримані квитанції №1, відправлені з Центрального порталу прийому звітності ДФС України, про неприйняття документу у зв'язку з виявленням помилки «Діє договір про визнання електронних документів від 22.05.2015 №220520151».           Позивач неодноразово намагався зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, однак в квитанціях №1, що надходили у відповідь, містяться посилання на виявлення помилки: «Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності». 21.03.2016 між TOB «Свіфт Груп» та ДПІ у Голосіївському району ГУ ДФС у м. Києві укладений новий договір про визнання електронних документів за №21032016, однак фактично податкова звітність TOB «Свіфт Груп» почала прийматись податковим органом лише починаючи з 12.04.2016, що підтверджується копіями квитанцій №1. Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Софт Груп» з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцем – платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної позивача, про що складено акт № 1479/26-50-12-01/39468105 від 02.08.2016. В акті перевірки зазначено наступні порушення позивачем вимог: пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість. На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 30.08.2016 №0085221201, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів реєстрації податковий накладних на загальну суму 163949,16 грн. Позивач вважає, що дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому є протиправними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне. Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних – це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді. Пунктом 4 розділу 6 договору від 19.04.2016 №130420161 передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. Судом встановлено, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.01.2016, 09.03.2016, 12.09.2016, платник знаходився за адресою: 03022, м. Київ, Голосіївський район, вул. Васильківська, 34, корпус В, кімната 307. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про зміну місця реєстрації TOB «Свіфт Груп» контролюючим органом не надано. Отже, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем існування відповідних підстав для розірвання договору від 22.05.2015 №220520151 про визнання електронних документів та, як наслідок, безпідставність неприйняття поданої позивачем податкової звітності. Норми статті 201 Податкового кодексу України регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних. У пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. У пункті 9 вказаного Порядку наведено перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів від 28.12.2015, який відповідає примірному договору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 № 233, орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.05.2018 (справа №815/857/17), 15.05.2018 (справа                           №810/3417/16). Встановивши у судовому процесі той факт, що TOB «Свіфт Груп» не змінювало місце реєстрації, а контролюючий орган не підтвердила належними та допустимими докази, які підтверджують факт зміни товариством місця реєстрації, як підстави для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, внаслідок чого позивач не зміг зареєструвати накладні своєчасно, тобто, порушення сталося з вини контролюючого органу, тому можна зробити висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 №0085221201. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Груп» задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві   щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 22.05.2015 №220520151 в односторонньому порядку. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві   від 30.08.2016 №0085221201. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Груп»  понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 24 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Свіфт Груп» (код ЄДРПОУ 39468105, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.35, корпус В, кімната 307). Відповідач – Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві   (код ЄДРПОУ – 39468461, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23). Суддя                                                                        Н.А. Добрівська