Постанова

від 30.05.2018 по справі 820/4367/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

30 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4367/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Васильєва Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі № 820/4367/17, повний текст складено 30.10.2017, розташованого за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2017, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому просив суд: скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000431412 від 15.09.2017 та №0000441412 від 15.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 28.08.2017 №10800/20-40-14-12-11/31634884 є необґрунтованим, ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень та не відповідають обставинам справ, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.09.2017 №0000431412 та №0000441412.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (вул. Георгіївська, буд. 10, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 31634884) судові витрати в розмірі 102009 (сто дві тисячі дев'ять) грн 81 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Не погодившись з вказним рішенням, відповідачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017.

В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 без змін, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі докази, в тому числі первинні документи бухгалтерського обліку тов "Мега-Поліс-Плюс", повязані з обчисленням податкових зобов'язань, а також податкова інформація контролюючого орагну.

В судове засідання, представник відповідача Головного управління ДФС у Харківській області, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 31634884.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу № 3886 від 11.08.2017 та направлень від 14.08.2017 № 5872, № 5871, № 5869 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Результати перевірки викладені в акті № 10800/20-40-14-11-11/39838827 від 11.08.2017.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Мега-Поліс-Плюс": п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в перевіряємий період на суму 2577288,24 грн; п.п. "а" п. 198.1, абзаців першого та другого п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіряємому періоду на загальну суму 2863652,00 грн; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період грудень 2015 року на загальну суму 56522,33 грн; п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство не своєчасно та не в повному обсязі здійснило виплату доходу у вигляді заробітної плати; п. 5 ст. 8 та ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого занижено суму нарахування єдиного внеску з заробітної плати на 32,74 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до контролюючого органу заперечення, проте рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2017 № 16484/10/20-40-14-12-18 висновки акту залишено без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000431412 від 15.09.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3135567,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення № 0000441412 від 15.09.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3665086,25 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нереальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" із контрагентами у перевіряємий період.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, а відтак збільшення відповідачем грошового зобов'язання є необґрунтоаним та неправомірним.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

29.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (рекламодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест-Тренд" (виконавець) укладено договір № БТ29/09/01 на проведення рекламної кампанії, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору № БТ29/09/01 на проведення рекламної кампанії, акти надання послуг, податкові накладні №80 від 20.10.2016, №79 від 20.10.2016.

30.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (рекламодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форесто Транс" (виконавець) укладено договір № ФТ30/08 на проведення рекламної(их) кампанії(й), відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи фотозвітами до договору № ФТ30/08 на проведення рекламної компанії, актами надання послуг, податковими накладними №25 від 26.09.2016, №24 від 26.09.2016, №23 від 26.09.2016, № 22 від 26.09.2016, №21 від 26.09.2016, №20 від 26.09.2016, №19 від 26.09.2016, №12 від 13.09.2016, №11 від 13.09.2016, №9 від 13.09.2016, №7 від 13.09.2016, №6 від 13.09.2016, №10 від 13.09.2016, № 8 від 13.09.2016 (а.с. 130-206 т. 1).

29.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (рекламодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Індастрі" (виконавець) уклали договір № ПИ29/09 на проведення рекламної(их) кампанії(й), відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору № ПИ29/09 на проведення рекламної кампанії, акти надання послуг, податкові накладні №13 від 03.10.2016, №14 від 03.10.2016, №15 від 03.10.2016, № 18 від 03.10.2016, №19 від 03.10.2016, №20 від 03.10.2016, №21 від 03.10.2016, №22 від 03.10.2016, №23 від 03.10.2016, №24 від 03.10.2016.

Між позивачем (рекламодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цент Маркет" (виконавець) укладено договір № ЦМ27/10 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 27.10.2016, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи фотозвітами до договору № ЦМ27/10 на проведення рекламної компанії, актами надання послуг, податковими накладними №30 від 18.11.2016, №31 від 18.11.2016, №32 від 18.11.2016, № 33 від 18.11.2016, №34 від 18.11.2016, №35 від 18.11.2016, №36 від 18.11.2016, №37 від 18.11.2016, №38 від 18.11.2016.

30.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енегромаш" (виконавець) укладено договір № ЕМ-3009 на проведення рекламної(их) кампанії(й), відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

На підтвердження реальності вказаного договору, позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору № ЕМ-3009 на проведення рекламної компанії, акти надання послуг, податкову накладну №107 від 28.01.2015.

Між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімстандарт" (виконавець) укладено договір № ХМ-3005 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 30.05.2015, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи фотозвітами до договору № ХМ-3005 на проведення рекламної компанії, актами надання послуг, податковими накладними №159 від 31.07.2015, №160 від 31.07.2016, №161 від 31.07.2016, № 162 від 31.07.2016, №163 від 31.07.2016, №164 від 31.07.2016, №165 від 31.07.2016, №166 від 31.07.2016, №167 від 31.07.2016.

16.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паблік Хаус" (виконавець) укладено договір № 3 про проведення рекламної кампанії, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої адресної програми в період рекламної компанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

На підтвердження реальності вказаного договору, позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору на проведення рекламної компанії, акт здавання-прийняття виконаних робіт, рахунок, акт надання послуг, податкову накладну №22 від 28.02.2017.

Між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "СК-Груп" (виконавець) укладено договір №01/10-15 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 01.09.2015, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавця, провести рекламну кампанію, а рекламодавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи фотозвітами до договору №01/10-15 на проведення рекламної компанії, актами надання послуг, податковими накладними від 01.10.2015 №№21-26.

Між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Айті Сервіс" (виконавець) укладено договір на проведення рекламної кампанії, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (рекламодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандлайф" (виконавець) укладено договір № ГФ10/1 про проведення рекламної(их) кампанії(й), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

На підтвердження реальності вказаного договору, позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору на проведення рекламної компанії, акти здавання-прийняття виконаних робіт, податкові накладні від 01.11.2016 №№ 45-60.

Між позивачем (рекламодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Центр-Холдинг" (виконавець) укладено договір № ГФ10/1 про проведення рекламної(их) кампанії(й), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи фотозвіти до договору на проведення рекламної компанії, акти здавання-прийняття виконаних робіт, податкові накладні від 19.07.2016 №№ 107-113, від 28.07.2016 №№ 169-178, від 15.09.2016 №№154-159, від 30.09.2016 № 329.

21.11.2013 між позивачем (покупець) та ПП "ХС Груп" (постачальник) укладено договір поставки №46, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити продукцію (металопрокат) в асортименті, кількості і ціною, зазначених у рахунках-фактурах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти продукцію.

Реальність вказаного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними .

Судом першої інстанції встановлено, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ "Актів Компані" та ТОВ "Тесла Електрик", реальність яких підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.У підтвердження оплати наданих послуг за вищевказаними договорами позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Вищезазначені договори про проведення рекламних кампаній укладено позивачем для власної господарської діяльності, а саме для виконання договорів про надання рекламних послуг, що містяться у матеріалах справи.

Крім того, позивачем до суду першої інстанції надано бухгалтерську довідку від 24.10.2017 про фінансовий звіт операцій, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" отримало дохід за виконання договорів із послуг з розміщення реклами .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Фактичне виконання умов договору підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Однак, в даному випадку виконання договорів поставки між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, актами надання послу, платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток є необґрунтованим та неправомірним.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють питання застосування до позивача грошових зобов'язань та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 15.09.2017 №0000431412 та №0000441412.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі № 820/4367/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Старостін Судді А.О. Бегунц С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 01.06.2018.