Постанова

від 29.05.2018 по справі 820/6322/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6322/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Ковкіна О.В.

представника відповідача - Квартенка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018р. (суддя Спірідонов М.О.; м. Харків; повний текст рішення складено 12.02.2018 р.) по справі № 820/6322/17

за позовом Приватного підприємства "Космо-проф"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КОСМО-ПРОФ" (далі по тексту - позивач, ПП "КОСМО-ПРОФ") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДВС), в якому просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.12.2017 № 0002831411 та № 0002821411.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року адміністративний позов Приватного підприємства "КОСМО-ПРОФ" - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0002831411 та № 0002821411 від 08.12.2017 року.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного підприємства "КОСМО-ПРОФ" сплачений судовий збір у сумі 4146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн. 74 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Космо-Проф" у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що податкове законодавство пов'язує виникнення права на складання податкової накладної продавцем лише із реальним рухом активів між суб'єктами господарювання, тобто реальними господарськими операціями. Фактично ж ТОВ "Космо-Проф" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання (продажу) на користь ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності та при здійсненні поставки за невідомим напрямком і складено первинний документ - видаткову накладну, всупереч норм ч. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також апелянт посилається на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 щодо матеріалів кримінального провадження № 12015170000000057, яким встановлено фіктивне керівництво ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" у перевіряємий період. Таким чином, відповідач зазначає, що надані до перевірки первинні документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Оскільки відповідно до даних бухгалтерського обліку ПП "Космо-проф" реалізацію товарів на адресу ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" неможливо підтвердити, податковий орган вважає, що ПП "Космо-проф" здійснило реалізацію товарів за невідомим напрямком. Тобто, здійснило операцію, що є об'єктом оподаткування та підпадає під дію п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 13.11.2017 по 17.11.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДФС в Харківській області від 09.11.2017 №6505 проведено позапланову виїзну перевірку ПП "КОСМО-ПРОФ" (податковий номер 36986419) податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" (податковий номер 39916412) за листопад, грудень 2015 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт № 21211/20-40-14-11-11/36986419 від 24.11.2017р. яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.201.1, п 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП "КОСМО-ПРОФ" податкових зобов'язань у сумі 225000 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 205796 грн., в тому числі за листопад 2015 року у сумі 114129 грн. грн., з грудень 2015 року - 91667 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 19204 грн. за листопад 2015 року.

На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2017:

- № 0002821411, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 257245,00 грн., в т.ч. 205796 грн. за податковими зобов'язаннями, 51449 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002831411, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 19204 грн.

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу стосовно того, що позивачем фактично реалізовано товар не встановленим в ході перевірки третім особам, отже у позивача мають виникнути податкові зобов'язання на підставі п. б) п. 187.1 ст.187 ПК однак, ці податкові зобов'язання ПП "КОСМО-ПРОФ" не задекларовано, що призвело до заниження податкового зобов'язання та завищення суми від'ємного значення з ПДВ, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки акту перевірки № 21211/20-40-14-11-11/36986419 від 24.11.2017р. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а отже податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0002831411 та № 0002821411 від 08.12.2017 року винесено з порушенням норм чинного законодавства України та вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно із п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. В нашому випадку мало місце, як оплата товару (робіт, послуг) так і отримання податкових накладних, тобто в наявності усі первинні документи, які надають право на віднесення сум зазначених у податкових накладних до складу податкового кредиту.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, стали висновки про здійснення позивачем безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції з постачання (продажу) на користь ТОВ "Фавор Бізнес Груп" при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності та фактичне здійснення реалізації таких товарів за невідомим напрямком невстановленим особам.

Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що згідно договору купівлі-продажу № 10/11 від 10.11.2015р., укладеного між ПП "КОСМО-ПРОФ" (Продавець) та ТОВ "Фавор Бізнес Груп" в особі директора ОСОБА_4 (Покупець), Продавець передає у власність Покупцю товар, а Покупець його приймає та сплачує визначену у накладних ціну за нього.

Операції від продажу товару за листопад, грудень 2015 року, за який ТОВ "Фавор Бізнес Груп" (Покупець) розрахувався в повному обсязі, було відображено в податковій звітності ПП "КОСМО-ПРОФ" за вказані періоди.

Так, у листопаді 2015 р. згідно видаткових накладних № РН-0000018 від 16.11.2015р. та № РН-0000019 від 25.11.2015р., а також податкових накладних №№ 18, 19 від 16.11.2015р. ПП "КОСМО-ПРОФ" передало ТОВ "Фавор Бізнес Груп" товар на загальну вартість 800 тис. грн. (в т.ч. ПДВ - 133333 грн.), за які покупець повністю розрахувався згідно платіжного доручення від 16.11.2015р..

У грудні ж 2015 р. згідно видаткових накладних № РН-0000020 від 08.12.2015р., № РН-0000021 від 08.12.2015р., № РН-0000022 від 17.12.2015р., № РН-0000023 від 17.12.2015р. а також податкових накладних №№ 20,21,22 від 08.12.2015р. ПП "КОСМО-ПРОФ" передало ТОВ "Фавор Бізнес Груп" товар на загальну вартість 550 тис. грн. (в т.ч. ПДВ -91666,66 грн.), за які покупець повністю розрахувався згідно платіжних доручень №№ 100,101 від 08.12.2015р., № 109 від 10.12.2015р..

Як вбачається з акту перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій за листопад, грудень 2015 року.

Також судом встановлено, що згідно вироку Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 щодо матеріалів кримінального провадження за №12015170000000057 передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України по обвинуваченню групи осіб, з метою незаконного збагачення, які організували діяльність організованої злочинної групи, з метою прикриття незаконної фіктивної діяльності із незаконного формування податкового кредиту, одержання готівки та валових витрат з податку на прибуток, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, шляхом створення нових юридичних осіб та придбання раніше створених юридичних осіб, зокрема: ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", податковий номер 39916412.

29.10.2015 злочинною групою з метою перереєстрації ТОВ "ФАВОР БТЗНЕС ГРУП" податковий номер 39916412 на ОСОБА_4, подано до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних-осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві реєстраційні документи ТОВ "ФАВОР БТЗНЕС ГРУП" податковий номер 39916412. Після вчинення зазначених дій, реалізувавши спільний злочинний план організованої злочинної групи ОСОБА_4 було передано грошову винагороду в сумі 3 тис. грн.

Продовжуючи злочинну діяльність реалізуючи єдиний злочинний план, організована група, діючи повторно, у грудні 2015р. запропонували ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за грошову винагороду, вчинити дії щодо придбання (шляхом перереєстрації) суб'єкту підприємницької діяльності-юридичної особи ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", податковий номер 39916412, повідомивши при цьому, що фінансово-господарську діяльність остання здійснювати не буде. На дану пропозицію ОСОБА_6 погодилась, при цьому наміру здійснювати реальну господарську діяльність, пов'язану з виробництвом чи реалізацією товарів не мала. Після вчинення зазначених дій, реалізувавши спільний злочинний план організованої злочинної групи ОСОБА_6 було передано грошову винагороду.

Окрім цього, колегією суддів вважає за необхідне зазначити, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.02.2018 по справі № 537/5813/17, який набрав законної сили 29.03.2018 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України КК України.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_4, у період часу з 20.10.2015 по 23.12.2015, а в подальшому з 26.02.2016 по 09.03.2016 являвся директором, головним бухгалтером та засновником суб'єкту підприємницької діяльності - юридичної особи, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" (код ЄДРПОУ 39916412), яке зареєстроване рішенням №1 067 102 0000 022479 відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 28.07.2015, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

У листопаді 2015 року, ОСОБА_4 за вказівкою особи (провадження відносно якої виділено в окреме провадження), в м. Кременчук Полтавської області підписано документи по відкриттю та обслуговуванню банківського рахунку ТОВ "Фавор Бізнес Групп" №26005410801, відкритого у відділенні №3 Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк", МФО 331768, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 4.

В грудні 2015 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, за вказівкою та домовленістю із особою (провадження відносно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_4, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягала у незаконному використанні розрахункових рахунків підприємства, а також подальшої імітації та відображення у бухгалтерському обліку операцій, які фактично не відбувалися, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на вчинення пособництва у фіктивному підприємництві, здійснив перереєстрацію підприємства ТОВ "Фавор Бізнес Групп" з свого ім'я на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відносно якої матеріали виділено у окреме кримінальне провадження), підписавши при цьому наступні документи: протокол №1-2015 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" від 22.12.2015, протокол реєстрації №1-2015 участі в загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" від 22.12.2015, договір купівлі-продажу частки по ТОВ "Фавор Бізнес Групп" від 22.12.2015.

В ході досудового розслідування встановлено, що вказані розрахункові рахунки та реквізити по ТОВ "Фавор Бізнес Групп" використовувались організованою злочинною групою у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яких вироком Крюківського районного суду міста Кременчука засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України.

Внаслідок перереєстрації на ОСОБА_4 підприємства ТОВ "Фавор Бізнес Групп", а також подальшого використання реквізитів даного підприємства для проведення безтоварних фінансово-господарських операцій підприємствами реального сектору економіки (вигодонабувачами) безпідставно сформовано валові витрати з податку на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість по таким операціям, чим завдано матеріальної шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження до державного бюджету податків.

Вищезазначені дії ОСОБА_4, спрямовані на виконання своєї єдиної мети у вчиненні пособництва у придбанні суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Магніт-Трейд" та ТОВ "Фавор Бізнес Групп", з метою прикриття незаконної діяльності призвели до порушення норм Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та інших законодавчих актів України.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в пособництві фіктивному підприємництву, тобто, придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Як встановлено під час перевірки, договір купівлі-продажу № 10/11 від 10.11.2015 та видаткові накладні були підписані керівником підприємства ОСОБА_4 Декларації з ПДВ за листопад-грудень 2015 р. підписані керівником підприємства ОСОБА_6

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У правовому висновку Верховного Суду України від 14 березня 2017 року, сформульованому у справі № 21-2239а16 (826/757/13-а), йдеться про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені у відносинах з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, оскільки підписані посадовою особою - директором, контрагента ОСОБА_4, який згідно з вироком суду погодився за винагороду на придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" без наміру здійснювати реальну господарську діяльність та встановлення факту здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період.

Отже, спірні господарські операції з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими відповідачем фактами щодо фіктивної діяльності вказаного контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями та, відповідно, зменшення розміру від'ємного значення спірними податковими повідомленнями рішеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог п. 198.5. ст.198 Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно із п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Як свідчить акт перевірки № 21211/20-40-14-11-11/36986419 від 24.11.2017р., встановлено під час судового розгляду справи та визнається сторонами у справі, вищевказана сума ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Фавор бізнес груп" у розмірі 225000 грн. внесена підприємством до декларації з ПДВ за листопад-грудень 2015 року та перерахована до державного бюджету при реєстрації податкової накладної.

Водночас, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено лише заниження позивачем податкових зобов'язань на вказану суму, у зв'язку з чим відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, якими збільшено підприємству суму податкових зобов'язань у розмірі 225000 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено суму від'ємного значення у розмірі 19204 грн.

Вказаний висновок податкового органу щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання ґрунтується на тому, що оскільки господарські операції позивача з ТОВ "Фавор бізнес груп" мали нереальний характер, а товар (косметична продукція) фактично вибув із власності позивача в невідомому напрямку, отже цей товар реалізований ПП "КОСМО-ПРОФ" на адресу невідомих осіб за таку ж суму, у зв'язку з чим у підприємства виникає обов'язок по сплаті податкових зобов'язань у розмірі 225000 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Отже, зі змісту викладених правових норм слідує, що в ході проведення перевірок податковий орган повинен зазначити як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника та в залежності від виявлених під час перевірки порушень - заниження та/або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, прийняти відповідне рішення про збільшення та/або зменшення суми грошового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що в ході проведення зазначеної перевірки позивача за результатами якої складено акт № 21211/20-40-14-11-11/36986419 від 24.11.2017р., фактично податковим органом встановлено завищення ПП "КОСМО-ПРОФ" податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 225000 грн., які задекларовано підприємством у податкових деклараціях за листопад-грудень 2015 року. Вказане завищення відбулось внаслідок сплати податкових зобов'язань та відображення їх у податковому обліку по господарським операціям з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", які не мали реального характеру.

Проте, у висновках акту перевірки податковим органом не зазначено про факт завищення підприємством податкових зобов'язань, сплачених підприємством, по господарським операціям з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", які були предметом перевірки. Податковий орган обмежився лише висновком про заниження позивачем податкових зобов'язань внаслідок здійснення поставки цього товару невстановленим в ході перевірки особам.

Вказані дії податкового органу призводять до подвійної сплати ПП "КОСМО-ПРОФ" податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 225000 грн., що не передбачено чинним податковим законодавством.

Водночас, з приводу висновку контролюючого органу стосовно реалізації позивачем товару у невідомому напрямку, що призвело до заниження податкових зобов'язань, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для кваліфікації господарської операції як об'єкту оподаткування ПДВ контролюючому органу належить виявити не лише існування ознак проведення цієї операцій в дійсності (тобто з'ясувати фізичні умови операції, досягнуті між сторонами домовленості тощо), але й також однозначно ідентифікувати набувача товару як реально існуючого суб'єкта права за національним законодавством України та встановити справжню (дійсну) договірну вартість товару. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, будь - яка інформація зазначена в акті перевірки повинна ґрунтуватися та підтверджуватися письмовими доказами, здобута у встановленому законом порядку.

Відповідачем в акті перевірки не наведено факти, з посиланням на відповідні докази, які б підтверджували факт поставки позивачем товару третій особі за тією ж самою ціною. Стверджуючи про таку поставку товару податковий орган не наводить жодних доказів, на підставі яких взагалі підтверджується фактична наявність у позивача такого товару, зокрема, докази його придбання позивачем, враховуючи, що підприємство не є виробником косметичної продукції, його оприбуткування та рух товару на складі підприємства, відсутність його у залишках тощо, а також його реалізація, отримання відповідних коштів від іншої особи у зазначеній сумі.

При цьому, факт такої поставки ТМЦ невідомим особам заперечується підприємством. Колегія суддів зазначає, що позивач як в ході проведення перевірки, так і під час судового розгляду справи наполягав на реальності господарських операцій із ТОВ "Фавор бізнес груп" та правомірності формування підприємством показників податкового обліку за наслідками здійснення таких операцій.

Отже, вказані висновки податкового органу ґрунтуються виключно на його припущеннях, що не може бути підставою для здійснення відповідного донарахування податкових зобов'язань з ПДВ підприємству.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом позапланової документальної виїзної перевірки ПП "КОСМО-ПРОФ", за результатами якої складено акт № 21211/20-40-14-11-11/36986419 від 24.11.2017р., було саме дотримання підприємством вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП" за листопад, грудень 2015 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. Таким чином, встановлення в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства внаслідок здійснення господарських операцій з поставки товару на адресу інших осіб, ніж ТОВ "ФАВОР БІЗНЕС ГРУП", виходить за межі призначеної перевірки.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0002831411 та № 0002821411 від 08.12.2017 року прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП "КОСМО-ПРОФ" про їх скасування підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 820/6322/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Л.В. Любчич Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 31.05.2018.