Рішення

від 22.05.2018 по справі 813/259/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/259/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника відповідача Козелько Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач), Управління МВС України на залізничному транспорті, в якому позивач просить суд стягнути з Міністерства внутрішніх справ України як головного розпорядника бюджетних коштів на користь ОСОБА_2 неотримане за період із 08 березня 2008 року по 12 грудня 2016 року грошове забезпечення в загальній сумі 561056,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату подання позову ОСОБА_2 не виключений зі списків особового складу органів внутрішніх справ, а в силу приписів п.1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007, у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Зазначає, що йому було виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009, а повинно було бути нараховане та виплачене по 12.12.2016, тобто по дату, по яку був дійсний наказ МВС України № 499 від 31.12.2007. Вважає, що стягнення зазначених в позові грошових сум необхідно провести саме із Міністерства внутрішніх справ України як головного розпорядника бюджетних коштів.

Ухвалою судді від 22.01.2018 відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

13.02.2018 на адресу суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив. Заперечуючи позовні вимоги, у поданому відзиві відповідач покликається на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010, якою скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008, встановлено відсутність порушень з боку суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах при звільненні позивача з органів внутрішніх справ та підтверджено правомірність припинення 07.03.2008 публічної служби ОСОБА_2 згідно з наказом МВС від 07.03.2008 № 442 о/с зі змінами. Тому, на переконання відповідача, у позивача відсутні права, які підлягають захисту після цієї дати. З огляду на викладене, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 18.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду; за результати розгляду клопотання позивача та у зв'язку з припиненням юридичної особи Управління МВС України на залізничному транспорті судом вирішено виключити Управління МВС України на залізничному транспорті з числа відповідачів.

У судове засідання позивач не прибув, у поданій на адресу суду заяві позовні вимоги підтримав, просив судове засідання проводити без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі долучених до матеріалів справи доказів суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом Управління МВС України на залізничному транспорті від 27.08.2005 № 1 о/с позивач з 18.06.2005 був призначений на посаду начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті.

Згідно з наказом Управління МВС України на залізничному транспорті від 29.10.2007 №172 о/с позивача звільнено із зазначеної посади та зараховано у розпорядження Управління МВС України на залізничному транспорті.

Не погодившись із звільненням з посади та зарахування в розпорядження органу ОСОБА_2 звернувся з позовом до Яворівського районного суду Львівської області.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06.03.2008 у справі № 2а-50 визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС на транспорті від 29.10.2007 № 172 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС на транспорті та зарахування його в розпорядження Управління МВС на транспорті.

На виконання вказаної постанови Управлінням МВС України на залізничному транспорті 15 квітня 2008 року видано наказ № 49 о/с, яким поновлено ОСОБА_2 на займаній ним посаді.

Наказом МВС від 07.03.2008 №442 о/с полковника міліції ОСОБА_2, який перебував в розпорядженні УМВС на транспорті за посадою начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС на транспорті, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На підставі вказаного наказу, видано наказ УМВС на залізничному транспорті від 13.03.2008 № 31 о/с аналогічного змісту.

В подальшому, наказом МВС України від 19.05.2008 № 872 о/с внесено зміни до наказу МВС від 07.03.2008 № 442 о/с та пункт про звільнення ОСОБА_2 викладено в наступній редакції "полковника міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1), начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС на транспорті".

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008 за позовом ОСОБА_2 до МВС України про визнання протиправним та скасування наказу МВС України № 442 о/с від 07.03.2008 року із змінами і доповненнями в частині звільнення з органів внутрішніх справ України, поновлення на службі в органах внутрішніх справ України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволено повністю.

Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 07.03.2008 № 442 о/с зі змінами, внесеними наказом МВС України від 19.05.2008 № 872 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ. Позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті. Вирішено стягнути з МВС України в користь позивача 39711 грн. 36 коп. заробітку за час вимушеного прогулу. Постанову суду в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті та стягнення грошового забезпечення в межах суми платежу за один місяць було допущено до негайного виконання.

На виконання постанови Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі № 2а-299/2008, в частині, яка підлягала негайному виконанню, МВС України прийнято наказ від 23.12.2008 № 1957 о/с "По особовому складу", яким скасовано пункт наказу МВС України від 07.03.2008 № 442 о/с зі змінами, внесеними наказом МВС України від 19.05.2008 № 872 о/с, в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1) з органів внутрішніх справ України. Вирішено поновити полковника міліції ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті.

До розгляду апеляційної скарги МВС на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 року у справі № 2а-299/2008 на підставі рапорту ОСОБА_2 від 07.04.2009 та подання Управління МВС України на залізничному транспорті, МВС України винесено наказ від 29.05.2009 за № 1153 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з посади начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 у справі №73638/09/9104 скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 про поновлення його на службі в органах внутрішніх справ відмовлено.

Наказом МВС України від 26.07.2017 №733 о/с на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 №2а-299/2008 скасовано наказ МВС України від 23.12.2008 №1957 о/с, яким скасовано пункт наказу від 07.03.2008 № 442 о/с у частині звільнення полковника міліції ОСОБА_2 з органів внутрішні справ та яким поновлено ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю управління МВС України на залізничному транспорті; наказ МВС України від 29.05.2009 №1153 о/с у частині звільнення відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з органів внутрішніх справ у відставку (зі зняттям військового обліку) за п.65 а (за віком) полковника міліції ОСОБА_2, начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю управління МВС України на залізничному транспорті.

Наказом управління МВС України залізничному транспорті №3 л/к від 26.07.2017 скасовано наказ управління МВС України залізничному транспорті №188 о/с від 26.12.2008 про поновлення ОСОБА_2 на посаді та встановлення йому грошового забезпечення, №4 о/с від 20.01.2009 про внесення змін у наказ управління МВС України залізничному транспорті №188 від 26.12.2008.

При звільненні позивачу виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009. Однак, позивач вважає, що таке повинно було бути нараховане та виплачене по 12.12.2016, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою стягнути з Міністерства внутрішніх справ неотримане грошове забезпечення, сума якого, згідно з підрахунками позивача, становить 561056, 54 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та з'ясованим обставинам справи, суд виходить з наступного.

У силу приписів ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як зазначалося, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі №73638/09/9104 скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2008 року у справі №2а-299/2008 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про поновлення його на службі в органах внутрішніх справ. Вказана постанова набрала законної сили.

Відтак, Львівський апеляційний адміністративний суд констатував правомірність звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 07.03.2008 року.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність порушень з боку відповідача при звільненні ОСОБА_2 зі служби в органах внутрішніх справ, підтверджено правомірність підстави та моменту її припинення - 07 березня 2008 року - день прийняття Наказу МВС України від 07 березня 2008 року №442о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у відставку за віком.

Таким чином, вимоги позивача про виплату грошового забезпечення стосуються періоду після дати звільнення з органів внутрішніх справ, тобто після 07.03.2008, а відтак не охоплюються періодом проходження ним публічної служби, який згідно з рішенням, яке набрало законної сили, припинився 07.03.2008 на підставі наказу МВС України від 07 березня 2008 року №442 о/с (зі змінами внесеними наказом МВС від 19.05.2008 № 872 о/с).

Натомість позивач стверджує, що на дату подання позову його не виключено зі списків особового складу органів внутрішніх справ України, а згідно з п.1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справу, затвердженої Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007, у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Тобто, вважає, що йому має бути виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009 - дату, по яку був дійсний наказ МВС України № 499 від 31.12.2007.

Стосовно зазначено, слід зауважити, що наказом Управлінням МВС на транспорті від 13 березня 2008 року № 31 о/с здійснюється правозастосування (реалізовується публічно-владна управлінська функція) щодо звільнення (виключення) позивача зі списків особового складу цього Управління на підставі наказу МВС від 07.03.2008 № 442.

Вирішуючи даний спір суд, згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Так, у справі "Пономарьов проти України", а саме в п. 40 рішення від 03.04.2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

У контексті зазначеного суд зауважує, що не звернення відповідача з заявою про повернення всього отриманого позивачем за скасованим судовим рішенням автоматично не відновлює прав позивача за скасованим судовим рішенням, оскільки це б суперечило судовому рішенню, що набрало законної сили та яким вирішено спір, а відтак і принципу юридичної визначеності.

Права, які виникли та ґрунтувалися на скасованій постанові Яворівського районного суду Львівської області у справі № 2а-299/2008 і не були реалізовані під час її чинності, не підлягають захисту, оскільки зазначене судове рішення, як підстава для вимоги у відносинах публічної служби відпала після її скасування апеляційним судом та підтвердженням актом правосуддя правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо припинення публічної служби ОСОБА_2 07.03.2008.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та повністю спростованими доводами відповідача, а відтак, такими, що задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.139 КАС України, розподіл судового збору у разі відмови у задоволенні позову не передбачений.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.05.2018.

Суддя В.М.Сакалош