Постанова

від 14.08.2018 по справі 813/259/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4970/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (суддя - Сакалош В.М., м. Львів, повне судове рішення складено 31 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 17 січня 2018 року звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив стягнути з відповідача, як головного розпорядника бюджетних коштів на його користь неотримане за період із 08.03.2008 по 12.12.2016 грошове забезпечення в загальній сумі 561056,54 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що станом на дату подання позову не виключений зі списків особового складу органів внутрішніх справ, а в силу приписів п.1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ , затвердженої Наказом МВС України від 31.12.2007 №499, у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Зазначає, що йому було виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009, а повинно було бути нараховане та виплачене по 12.12.2016, тобто по дату, по яку був дійсний наказ МВС України від 31.12.2007 №499.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №813/259/18 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом Управління МВС України на залізничному транспорті від 27.08.2005 №1 о/с позивач з 18.06.2005 був призначений на посаду начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті.

Згідно з наказом Управління МВС України на залізничному транспорті від 29.10.2007 №172 о/с позивача звільнено із зазначеної посади та зараховано у розпорядження Управління МВС України на залізничному транспорті. Не погодившись із звільненням з посади та зарахування в розпорядження органу позивач звернувся з позовом до Яворівського районного суду Львівської області. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06.03.2008 у справі №2а-50 визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС на транспорті від 29.10.2007 №172 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС на транспорті та зарахування його в розпорядження Управління МВС на транспорті. На виконання вказаної постанови Управлінням МВС України на залізничному транспорті 15 квітня 2008 року видано наказ №49 о/с, яким позивача поновлено на займаній ним посаді.

Наказом МВС від 07.03.2008 №442 о/с полковника міліції ОСОБА_1, який перебував в розпорядженні УМВС на транспорті за посадою начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС на транспорті, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ . На підставі вказаного наказу, видано наказ УМВС на залізничному транспорті від 13.03.2008 №31 о/с аналогічного змісту.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008 за позовом ОСОБА_1 до МВС України про визнання протиправним та скасування наказу МВС України №442 о/с від 07.03.2008 із змінами і доповненнями в частині звільнення з органів внутрішніх справ України, поновлення на службі в органах внутрішніх справ України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволено повністю. Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 07.03.2008 №442 о/с зі змінами, внесеними наказом МВС України від 19.05.2008 №872 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті. Вирішено стягнути з МВС України в користь позивача 39711 грн. 36 коп. заробітку за час вимушеного прогулу. На виконання постанови Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008, в частині, яка підлягала негайному виконанню, МВС України прийнято наказ від 23.12.2008 №1957 о/с "По особовому складу", яким скасовано пункт наказу МВС України від 07.03.2008 №442 о/с зі змінами, внесеними наказом МВС України від 19.05.2008 №872 о/с, в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України. Вирішено поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті.

До розгляду апеляційної скарги МВС на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008 на підставі рапорту позивача від 07.04.2009 та подання Управління МВС України на залізничному транспорті, МВС України винесено наказ від 29.05.2009 за №1153 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з посади начальника відділу по обслуговуванню Львівської залізниці Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті. Більше того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 у справі №73638/09/9104 скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2008 у справі №2а-299/2008 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення його на службі в органах внутрішніх справ відмовлено.

Наказом МВС України від 26.07.2017 №733 о/с на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 №2а-299/2008 скасовано наказ МВС України від 23.12.2008 №1957 о/с, яким скасовано пункт наказу від 07.03.2008 № 442 о/с у частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішні справ та яким поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю управління МВС України на залізничному транспорті; наказ МВС України від 29.05.2009 №1153 о/с у частині звільнення відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з органів внутрішніх справ у відставку (зі зняттям військового обліку) за п.65 а (за віком) полковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю управління МВС України на залізничному транспорті. Наказом управління МВС України залізничному транспорті №3 л/к від 26.07.2017 скасовано наказ управління МВС України залізничному транспорті №188 о/с від 26.12.2008 про поновлення позивача на посаді та встановлення йому грошового забезпечення, №4 о/с від 20.01.2009 про внесення змін у наказ управління МВС України залізничному транспорті № 188 від 26.12.2008. При звільненні позивачу виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009. Однак, позивач вважає, що таке повинно було бути нараховане та виплачене по 12.12.2016, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою стягнути з Міністерства внутрішніх справ неотримане грошове забезпечення, сума якого, згідно з підрахунками позивача, становить 561056, 54 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована правомірністю дій відповідача та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог.

Такі висновки суд першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Як було зазначено вище, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі №73638/09/9104 скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2008 року у справі №2а-299/2008 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення його на службі в органах внутрішніх справ. Вказана постанова набрала законної сили. Відтак, Львівський апеляційний адміністративний суд констатував правомірність звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 07.03.2008. Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність порушень з боку відповідача при звільненні позивача зі служби в органах внутрішніх справ, підтверджено правомірність підстави та моменту її припинення - 07 березня 2008 року - день прийняття Наказу МВС України від 07 березня 2008 року №442о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ у відставку за віком. Таким чином, вимоги позивача про виплату грошового забезпечення стосуються періоду після дати звільнення з органів внутрішніх справ, тобто після 07.03.2008, а відтак не охоплюються періодом проходження ним публічної служби, який згідно з рішенням, яке набрало законної сили, припинився 07.03.2008 на підставі наказу МВС України від 07 березня 2008 року №442 о/с (зі змінами внесеними наказом МВС від 19.05.2008 №872 о/с).

Натомість позивач стверджує, що на дату подання позову його не виключено зі списків особового складу органів внутрішніх справ України, а згідно з п.1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ , затвердженої Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007, у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Тобто, вважає, що йому має бути виплачене грошове забезпечення по 29.05.2009 - дату, по яку був дійсний наказ МВС України № 499 від 31.12.2007.

Суд апеляційної інстанції такі доводи позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, та погоджується із висновками суду першої інстанції, який вірно зазначив, що наказом Управлінням МВС на транспорті від 13.03.2008 №31 о/с здійснюється правозастосування (реалізовується публічно-владна управлінська функція) щодо звільнення (виключення) позивача зі списків особового складу цього Управління на підставі наказу МВС від 07.03.2008 №442. Право позивача на отримання грошового забезпечення припинилося разом із припиненням ним публічної служби.

Права, які виникли та ґрунтувалися на скасованій постанові Яворівського районного суду Львівської області у справі №2а-299/2008 і не були реалізовані під час її чинності, не підлягають захисту, оскільки зазначене судове рішення, як підстава для вимоги у відносинах публічної служби відпала після її скасування апеляційним судом та підтвердженням актом правосуддя правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо припинення публічної служби позивача з 07.03.2008. Крім цього, заслуговують на увагу суду доводи відповідача, який зазначив, що позивачу призначена та виплачується пенсія за вислугу років в органах внутрішніх справ. Відтак, відсутні правові підстави для стягнення з Міністерства внутрішніх справ на користь позивача грошового забезпечення, оскільки після звільнення позивача із органів внутрішніх справ такий не виконував жодних посадових обов'язків.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 15 серпня 2018 року.