Постанова

від 24.05.2018 по справі 826/4630/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4630/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Квітка Полонини" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" до Виконавчого органу Трускавецької міської ради в особі управління містобудування, архітектури та землекористування, третя особа: Приватне підприємство "Квітка Полонини" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов від 22.01.2018р. та наказу від 22.01.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Виконавчого органу Трускавецької міської ради в особі управління містобудування, архітектури та землекористування, третя особа: Приватне підприємство "Квітка Полонини", в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, затверджені наказом відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради від 22.01.2018р. №3;

- визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради від 22.01.2018р. №3 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Приватному підприємству Квітка Полонини проведення будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037 площею 0,25га, що належить на праві власності Приватному підприємству Квітка Полонини до вирішення даної справи.

При цьому, як на підставу для забезпечення позову позивач вказав на те, що розпочате Приватним підприємством Квітка Полонини будівництво без відповідного дозволу може завдати пошкоджень існуючим поряд будівлям та призвести до загрози завдання шкоди відпочиваючим, оскільки воно проводиться на земельній ділянці в нижній частині схилу, що є основою всього пагорба, на якому розташовано курортно-готельний комплекс Свитязь , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року задоволено клопотання (заяву) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Даним судовим рішенням заборонено Приватному підприємству Квітка Полонини (82200, Львівська область, м. Трускавець, бул. Торосевича, 8, код ЄДРПОУ 35722104) проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037 площею 0,25га, що належить на праві власності Приватному підприємству Квітка Полонини до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Третя особа - Приватне підприємство "Квітка Полонини" не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом заборони виконання будівельних робіт, які випливають з рішення суб'єкта владних повноважень, не є предметом оскарження у даній справі, а відтак не підпадають під дію статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на наявність об'єктивних доказів, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а тому дійшов висновку, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів знаходить помилковим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено частиною 1 статті 151 КАС України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має також здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06 березня 2008 року № 2.

Разом з тим, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом спірних правовідносин є визначення правомірності наказу відділу містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради від 22 січня 2018 року № 3 про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки та власне самі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Звертаючись з клопотанням (заявою) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач (заявник) зауважив на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" на підставі договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:01:005:0031, є користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Трускавець, вул. Суховоля, 25, на якій розташовано курортно - готельний комплекс Свитязь , що належить позивачу на праві приватної власності.

На земельній ділянці за адресою: м. Трускавець, вул. Торосевича, 8, що межує із вищевказаною земельною ділянкою позивача, розпочато будівництво торгово - розважального готельного комплексу, яке, за твердженням позивача, проводиться без будь яких дозвільних документів.

За даними інформації, що міститься на Інтернет ресурсі: http://etalon.lviv.ua/. проектована будівля складатиметься із закладів харчування, торгівельно-комерційних приміщень та готельного комплексу.

Земельна ділянка, на якій планується зведення торгово-розважального готельного комплексу, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037 площею 0,25 га належить на праві власності Приватному підприємству Квітка Полонини .

Зважаючи на те, що земельна ділянка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс -2006" межує із земельною ділянкою, на якій Приватним підприємством Квітка Полонини розпочате будівництво торгово-розважального готельного комплексу, позивач дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме: руйнації будівлі другому корпусу курортно - готельного комплексу Свитязь .

Крім того позивач зазначає, що внаслідок розпочатих будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці проводиться вирубка дерев паркової зони, територія огороджена парканом, що на думку позивача перешкоджає вільному пересуванню відпочиваючих. При цьому, вирубка дерев паркової зони здійснена без дозвільної документації (дозвіл на порубку дерев), що на думку позивача суперечить вимогам земельного, екологічного та кримінального законодавства України. Разом з тим, будівельні роботи проводяться на земельній ділянці в нижній частині схилу, що є основою всього пагорба, відповідно до інженерно-геологічних умов, ділянки ускладнені наявністю в геологічній будові товщі насипних ґрунтів, які мають включення піску. Під основою пагорба протікає річка в старому цегляному колекторі. У зв'язку з цим позивач вважає, що будівельні роботи також можуть призвести до загрози завдання шкоди відпочиваючим і завдати пошкоджень будівлі курортно-готельного комплексу Свитязь .

Наведеним, на думку позивача, підтверджується очевидність заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Мотивуючи вимоги клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач в своїх доводах зазначає про відсутність будь-якої інформації щодо отримання Приватним підприємством "Квітка Полонини" дозволу на початок виконання будівельних робіт за адресою: м. Трускавець, вул. Торосевича, 8, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037.

При цьому, заявник зауважує на тому, що Приватне підприємство "Квітка Полонини" всупереч нормам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та за відсутності відповідного дозволу на початок виконання будівельних робіт, розпочало будівництво торгово-розважального готельного комплексу, що порушує інтереси позивача як суміжного землекористувача та власника вже існуючого (прилеглого) курортно - готельного комплексу Свитязь .

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Між тим, дослідивши клопотання (заяву) позивача про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки право на виконання будівельних робіт жодним чином не стосується містобудівних умов та обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки та власне оспорюваного позивачем наказу про їх затвердження, поза як право на виконання будівельних робіт виникає, зокрема на підставі подання замовником визначеного законом повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даній справі застосований судом вид забезпечення позову очевидно не відповідає обсягу позовних вимог.

Отже, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову (заборона виконання будівельних робіт Приватному підприємству Квітка Полонини ) є не співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, та у разі вжиття таких заходів призведе до негативних наслідків, зокрема до порушення прав та законних інтересів третьої особи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству Квітка Полонини (82200, Львівська область, м. Трускавець, бул. Торосевича, 8, код ЄДРПОУ 35722104) проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037 площею 0,25га, що належить на праві власності Приватному підприємству Квітка Полонини до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, що в процесуальному аспекті не відображає співвідповідності та причинного зв'язку між предметом спору та вжитими судом заходами забезпечення позову в розумінні п.1 ч.2 ст. 150 КАС України.

А тому помилковим є рішення суду першої інстанції про задоволення клопотання (заяви) позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення питання.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні клопотання (заяви) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Квітка Полонини" задовольнити.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" про забезпечення адміністративного позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 29.05.2018р.