Постанова

від 24.05.2018 по справі 760/20550/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 травня 2018 року

м. Київ

справа № 760/20550/15-ц

провадження № 61-13910св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство ЕСТЕ-ЛАЙН ,

відповідачі: ОСОБА_3, державна служба інтелектуальної власності України, товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет Інвест ,

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю ДЕНТ-ФАРМ

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства ЕСТЕ-ЛАЙН на рішення Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Левенця Б. Б., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року приватне підприємство Есте-Лайн (далі - ПП ЕСТЕ-ЛАЙН ) звернулось з позовом до ОСОБА_4, Державної служби інтелектуальної власності України, товариства з обмеженою відповідальністю Інтернет Інвест (далі - ТОВ Інтернет Інвест ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю ДЕНТ-ФАРМ (далі - ТОВ ДЕНТ-ФАРМ ), про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов'язання припинити використання доменного імені та визнання права попереднього користувача.

Позовна заява мотивована тим, що державну реєстрацію ПП ЕСТЕ-ЛАЙН проведено 12 лютого 2009 року. Предметом діяльності відповідно до статуту є: стоматологічна практика; здійснення медичної практики; надання допомоги з ортопедичної стоматології; терапевтичної стоматології; ортодонтичної стоматології; хірургічної стоматології; імплантології; стоматології дитячого віку; діагностик у тому числі комп'ютерна; безмедикаментальне лікування різних захворювань; з використанням нових медичних технологій; здійснення фізіотерапевтичних процедур; торгівля (роздрібна, оптова; комісійна та ін.) лікарськими засобами; та інші.

З моменту створення підприємство фактично здійснює свою діяльність в приміщенні за адресою: вулиця Дмитрівська, 69 прим. 306, місто Київ, де розташована стоматологічна клініка обладнана спеціальним обладнанням та устаткуванням необхідним для надання стоматологічних послуг. Назва клініки відповідає назві підприємства - ЕСТЕ-ЛАЙН та англійською мовою ESTE-LINE , відповідне найменування розташовано на веб-сайті клініки та на багатьох інших сайтах, які є путівниками в сфері надання послуг з стоматології.

В 2012 році було розроблено офіційний веб-сайт та логотип стоматологічної клініки ESTE-LINE . Розробниками сайту та логотипа, який розміщується на веб-сайті, а також на всіх рекламних та інформаційних буклетах та на титульних сторінках медичних карток пацієнтів був ФОП ОСОБА_5 на підставі договору про створення веб-сайту від 02 квітня 2012 року № 02/04.

У вересні 2015 року з інформації оприлюдненої на офіційному веб-сайті Державної служби інтелектуальної власності (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів та послуг), позивачу стало відомо, що Державною службою інтелектуальної власності України було видано свідоцтво на знак для товарів і послуг № 203744 із назвою та виглядом, що є ідентичними фірмовому найменуванню та логотипу позивача на ім'я ОСОБА_4 відносно послуг віднесених до 44 класу Міжнародної класифікації на знаки для товарів та послуг будинки відпочинку (оздоровницькі); консультування щодо здоров'я; лікарні; медична допомога; медичне обслуговування; наймання (прокат) медичного обладнання; пластична хірургія; послуги медичних клінік; приватні лікарні; салони краси; стоматологічне обслуговування; терапевтичні послуги; центри здоров'я .

Згідно відомостей які розміщені на веб-сайті Державної служби інтелектуальної власності, дата подання заявки на отримання свідоцтва - 19 червня 2015 року.

Позивач вважає, що спірне свідоцтво підлягає визнанню недійсним, оскільки зареєстроване позначення є схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовими найменуваннями, яке належить позивачу, який одержав право на нього до дати подання до Державного департаменту інтелектуальної власності заявки щодо свідоцтва на знак для товарів та послуг.

На підставі викладеного ПП ЕСТЕ-ЛАЙН просило позов задовольнити та визнати недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг за № 203744, видане Державною службою інтелектуальної власності України на ім'я ОСОБА_4 відносно послуг, віднесених до 44 класу Міжнародної класифікації на знаки для товарів та послуг будинки відпочинку (оздоровницькі); консультування щодо здоров'я; лікарні; медична допомога; медичне обслуговування; наймання (прокат) медичного обладнання; пластична хірургія; послуги медичних клінік; приватні лікарні; салони краси; стоматологічне обслуговування; терапевтичні послуги; центри здоров'я (дата подання заявки 19 червня 2015 року) та вважати його таким, що не набрало чинності від дати подання заявки.

Зобов'язати ОСОБА_4 припинити використання фірмового найменування ПП ЕСТЕ ЛАЙН (позначення: este-line) в доменному імені.

Зобов'язати ТОВ Інтернет Інвест (код ЄДРПОУ) 32493292 припинити (відмінити) делегування доменного імені este-line.ua на ім'я ОСОБА_4

Визнати за ПП ЕСТЕ-ЛАЙН право попереднього користувача на позначення ESTE-LINE (англійською мовою) та ЕСТЕ-ЛАЙН українською та російською мовою.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2016 року позов ПП ЕСТЕ-ЛАЙН задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг за № 203744, видане Державною службою інтелектуальної власності України на ім'я ОСОБА_4 відносно послуг віднесених до 44 класу Міжнародної класифікації на знаки для товарів та послуг будинки відпочинку (оздоровницькі); консультування щодо здоров'я; лікарні; медична допомога; медичне обслуговування; наймання (прокат) медичного обладнання; пластична хірургія; послуги медичних клінік; приватні лікарні; салони краси; стоматологічне обслуговування; терапевтичні послуги; центри здоров'я (дата подання заявки 19 червня 2015 року) та вважати його таким, що не набрало чинності від дати подання заявки.

Зобов'язано ОСОБА_4 припинити використання фірмового найменування ПП ЕСТЕ ЛАЙН (позначення: este-line) в доменному імені.

Зобов'язано ТОВ Інтернет Інвест (Код ЄДРПОУ) 32493292 припинити (відмінити) делегування доменного імені este-line.ua на ім'я ОСОБА_4

Визнано за ПП ЕСТЕ-ЛАЙН право попереднього користувача на позначення ESTE-LINE (англійською мовою) та ЕСТЕ-ЛАЙН українською та російською мовами.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх доведеності.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що найменування його підприємства було відомо в Україні ще до подачі ОСОБА_4 заявки на реєстрацію спірного знака для товарів та послуг і що фірма ОСОБА_4 надає тотожні або споріднені послуги (Закон України Про охорону права на знаки для товарів і послуг ).

У грудні 2016 року ПП ЕСТЕ-ЛАЙН звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2016 року.

У касаційній скарзі ПП ЕСТЕ-ЛАЙН посилається на те, що висновок апеляційного суду про те, що позивачем не доведено схожості та тотожності фірмового найменування, яке він використовує із знаком для товарів і послуг за спірним свідоцтвом, необґрунтований та спростовується висновком Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 20 квітня 2016 року № 014/16, якому суд не надав належної правової оцінки.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом підпункту а пункту 1 статті 19 Закону України Про охорону права на знаки для товарів і послуг (далі - Закон ) свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

Судом встановлено, що перед видачею свідоцтва на знак для товарів і послуг за № 203744 Державною службою інтелектуальної власності проводилась експертиза заявки m201509379 відповідно до статті 10 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг та Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженим наказом Держдепартаменту України від 28 липня 1995 року № 116.

Висновком про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами класифікації експертизи, складеним головним експертом Українського інституту промислової власності (УКРПАТЕНТ), затвердженим державною службою інтелектуальної власності від 07 серпня 2015 року було встановлено, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони, встановленим статтею 5 Закону, та на них не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені статтею 6 Закону, відносно усього переліку товарів.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачем не доведено порушення відповідачами прав інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування ЕСТЕ-ЛАЙН .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства ЕСТЕ-ЛАЙН залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська