Ухвала

від 04.06.2018 по справі 905/366/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

04.06.2018р. Справа №905/366/17

за заявою від 22.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ

про видачу дублікату наказу по справі №905/366/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 98357,72 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. по справі №905/366/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКО" основний борг у розмірі 56994,04 грн., три проценти річних в сумі 3440,67 грн. та інфляцію в сумі 37923,01 грн., всього заборгованість в сумі 98357,72 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн.

18.04.2017р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

09.01.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ надійшла заява від 19.12.2017р. про виправлення помилки в наказі по справі №905/366/17.

Ухвалою від 16.01.2018р. заяву від 19.12.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ про виправлення помилки в наказі по справі №905/366/17 задоволено, виправлено помилку допущену при оформленні наказу господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. по справі №905/366/17.

25.05.2018р. до господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ надійшла заява від 22.05.2018р. про видачу дубліката наказа суду по справі №905/366/17.

Розглянувши вищевказану заяву, господарським судом встановлено наступне:

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3) внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вказувалось вище, господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 03.04.2017р. по справі №905/366/17.

При цьому, строк пред'явлення вказаного наказу суду був встановлений протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.19.4 розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, за висновками суду, позивач звернувся із заяво видачу дублікату наказу 18.04.2017р. по справі №905/366/17 до закінчення перебігу строку його пред'явлення до виконання.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем довідки від 22.05.2018р., підписаної директором та головним бухгалтером підприємства, наказ від 18.04.2017р. по справі №905/366/17 станом на теперешній час є втраченим та до виконання не пред'являвся.

Згідно ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття "обов'язковість судових рішень", яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, "відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"".

За висновками суду, у зв'язку з викладеними позивачем обставинами, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчать про повне виконання рішення, суд приходить до висновку про необхідність видачі дублікату наказу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.234, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву від від 22.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ про видачу дублікату наказу по справі №905/366/17 задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дако", м.Київ дублікат наказу від 18.04.2017р. по справі №905/366/17.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Додаток: дублікат наказу від 18.04.2017р. господарського суду Донецької області по справі №905/366/17 на 1 аркуші.

Суддя Г.В. Левшина