Рішення

від 30.05.2018 по справі 912/414/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуСправа № 912/414/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/414/18

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агропроменерго", 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 8-ма Робітнича, 3

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, 1-й поверх, група нежитл. прим. № 2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни, АДРЕСА_1

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Представники:

від позивача - Глазков А.С., довіреність № б/н від 28.02.18;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агропроменерго" (далі - ПСП "Агропроменерго", позивач) звернулось з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" (далі - ТОВ "Факторинг Фінанс", відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною за реєстровим номером 2371, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не містили доказів безспірності заборгованості, та з порушенням річного строку, встановленого ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат". У поданому позові позивач послався на рішення суду у справі № 910/17438/17.

Ухвалою від 05.03.2018 подану позовну заяву прийнято господарським судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/414/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.04.2018. Крім того, вказаною ухвалою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяну Миколаївну; відповідачу та позивачу встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив; третій особі встановлено строк для подання пояснень третьої особи.

В установлений судом строк від ТОВ "Факторинг Фінанс" надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого відповідач заперечив у задоволенні позову повністю з підстав наступного: законодавством не встановлено які саме документи встановлюють безспірність заборгованості, а з огляду на те, що нотаріуси наділені державою правом вчиняти виконавчі написи, то саме нотаріус одноособово визначає чи достатньо документів було подано для встановлення безспірності заборгованості; заборгованість позивача була безспірною на момент вчинення виконавчого напису, тоді як позивач не надає жодних доказів, які б підтверджували, що сума заборгованості не вірна або не є безспірною; твердження позивача, що право вимоги у ТОВ "Факторинг Фінанс" виникло ще 05.08.2014 є помилковим, оскільки за умовами договору факторингу право вимоги у фактора (ТОВ "Факторинг Фінанс") виникло 05.07.2017, що свідчить про дотримання строків вчинення виконавчого напису; у справі № 910/17438/17 суд не міг оцінити відносини, оскільки у вказаній справі ТОВ "Факторинг Фінанс" подало заяву про визнання позову з тих підстав, що сторони вирішили свої питання в позасудовому порядку (том І а.с. 184-187).

Позивач у відповіді на відзив на спростування доводів відповідача повідомив про наступне: відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що сума заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, є безспірною; оскільки відповідачем не надано до суду розрахунку заборгованості за тілом кредиту, порядком його нарахування, то відповідно неможливо визначити строк коли саме настало грошове зобов'язання позивача, а тому і нотаріус, вчиняючи відповідний виконавчий напис, мав би отримати відповідний розрахунок; згідно претензії відповідача додано розрахунок відсотків по кредиту, який розраховується починаючи з червня 2015 року, тобто відсотки нараховано з порушенням річного строк, як це передбачено ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" (том ІІ а.с. 105-107).

З тих підстав, що у відповіді на відзив позивач повідомляє про отримання відзиву відповідача лише 12.04.2018, що не спростовується відповідачем у справі, суд дійшов висновку про дотримання позивачем встановленого судом строку для подання відповіді на відзив, що не потребує вирішення судом питання про продовження такого строку.

Відповідач заперечення на відповідь позивача не подав.

Третьою особою (приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною) будь-яких пояснень з приводу поданого позову до суду не надано. В засіданнях суду третя особа участі не приймала, хоча належним чином повідомлена про їх проведення.

У даній справі ухвалою суду від 22.02.2018 задоволено заяву ПСП "Агропроменерго" від 21.02.2018 про забезпечення позову та забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 04.10.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною за реєстровим номером 2371 за Договором про внесення змін та доповнень № 9 до Договору факторингу № 220113 від 22.01.2013, посвідченого 04.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 335.

Вказана ухвала за результатами апеляційного перегляду залишена без змін згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.05.2018.

Ухвалою від 26.03.2018 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Факторинг Фінанс" № 348 від 15.03.2018 про скасування заходів забезпечення позову у справі №912/414/18.

19.04.2018 судом закрито підготовче провадження у справі № 912/414/18 та призначено справу до розгляду по суті на 03.05.2018.

03.05.2018 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.05.2018 оголошено перерву до 30.05.2018.

На адресу суду 19.04.2018 та 29.05.2018 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (том ІІ а.с. 113-129, 150-166).

За вимогами ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наданих до справи доказів слідує, що позивачем вказаних вимог наведеної норми не дотримано, однак зазначено, що докази, які подано позивачем, наявні у відповідача.

Виходячи з поданих документів (доказів), суд погоджується з доводами позивача щодо наявності таких документів у відповідача. Між тим, учасником даної справи є також приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна (третя особа), якому підлягали направленню відповідні докази.

З підстав відсутності підтвердження надсилання позивачем третій особі доказів, поданих згідно клопотань від 19.04.2018 та від 29.05.2018, суд на підставі ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не бере до уваги відповідні докази.

В судовому засіданні 30.05.2018 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Представники відповідача та третьої особи участі в судовому засіданні не приймали, про поважність причин вказаного суду не повідомлено, хоча вказані учасники справи належним чином обізнані про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (том ІІ а.с. 148,149).

Відповідно до пункту 1 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав викладеного, суд розглядає справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши наявні у справі матеріали та врахувавши доводи сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти задоволення позовних вимог, дослідивши в судовому засідання подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2013 між ТОВ "Факторинг Фінанс" (Фактор) та ПСП "Агропроменерго" (Клієнт) укладено договір факторингу № 220113 (далі - Договір), предметом якого є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб (боржників) (надалі за текстом - Дебітори), перелік яких наведений в додатку №1 до Договору, за зобов'язаннями за якими їх сума, строк вказані в реєстрах до цього Договору (том І а.с. 123-130).

Згідно вказаного Договору під факторингом розуміється надання Фактором грошових коштів Клієнту за плату під відступлення ним права вимог (пункт 1.2. Договору).

До факторингу за цим Договору приймаються права вимог грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаним в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 500 000,00 грн (пункт 1.3. Договору).

Клієнт уступає Фактору грошові вимоги до Дебіторів з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором по сплаті боргу Клієнта у розмірі грошових коштів, переданих Фактором у розпорядження Клієнта за цим Договором (пункт 1.4. Договору).

За здійснення факторингу за цим Договором Фактор отримує плату в порядку та розмірі, визначеному в п. 2.10. Договору (пункт 1.5. Договору).

Строк дії Договору з дати його укладення до 21 січня 2014 року (пункт 7.3. Договору).

До вказаного Договору вносились зміни згідно договорів про внесення змін № 1 від 07.02.2013, № 2 від 10.04.2013, № 3 від 22.05.2013, № 4 від 02.07.2013, № 5 від 01.08.2013, № 6 від 06.09.2013, № 7 від 15.01.2014, № 8 від 21.01.2014 (том І а.с. 131-144).

04.02.2014 згідно нотаріально посвідченого договору про внесення змін № 9 Договір факторингу № 220113 викладено у новій редакції (том І а.с. 145-152).

Згідно нової редакції Договору передбачено, що до факторингу приймаються права вимог грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаним в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 750 000,00 грн (пункт 1.3. Договору).

До нової редакції Договору підписано перелік Дебіторів (Додаток № 1) (том І а.с. 150).

Строк дії Договору встановлено до 20.01.2015.

03.03.2014 між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір №10 про внесення змін до Договору факторингу № 220113 від 22.01.2013, відповідно до якого пункт 2.10. Договору викладено у новій редакції та підписано нову редакцію Додатку № 1 (перелік Дебіторів) (том І а.с. 153-154).

Договором № 11 про внесення змін до Договору факторингу, який підписано та нотаріально посвідчено 15.04.2014, сторони доповнили пункт 1.3. Договору підпунктом 1.3.2., згідно якого зазначено, що заборгованість Клієнта перед Фактором станом на 15.04.2014 складає 735 997,92 грн та погоджено встановлений графік погашення вказаної заборгованості (том І а.с. 155-158).

05.08.2014 сторонами підписано та нотаріально посвідчено договір № 12 про внесення змін до Договору факторингу, згідно якого підпункт 1.3.2. пункту 1.3. Договору викладно в новій редакції та передбачено, що фактична заборгованість Клієнта перед Фактором станом на 05.08.2014 складає 712 446,37 грн і погоджено графік погашення вказаної заборгованості (том І а.с. 159-160). Встановлено строк дії Договору до 05.07.2017.

04.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною вчинено виконавчий напис про стягнення з ПСП "Агропроменерго" на користь ТОВ "Факторинг Фінанс" за період з 05 червня 2014 року по 05 липня 2017 року суми заборгованості, що складає 1 103 983,90 грн, строк виконання зобов'язання настав 07 червня 2017 року та підлягає поверненню за Договором про внесення змін та доповнень № 9 до Договору факторингу № 220113 від 22 січня 2013 року, посвідченого 04 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 325, зі всіма змінами та доповненнями до нього, а саме:

сума погашення тіла кредиту - 692 446,37 грн;

заборгованість по відсоткам - 411 537,53 грн;

а також витрати, пов'язані з вчиненням даного виконавчого напису у сім 6 000,00 грн (том І а.с. 161).

Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 2371.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не містили доказів безспірності заборгованості, та такий виконавчий напис видано з порушенням річного строку, встановленого частиною 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Згідно з пунктом 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, чинне законодавство не визначає які саме конкретно документи підтверджують безспірність заборгованості.

З підстав викладеного доводи позивача стосовно того, що доказами безпірності розміру грошових вимог можуть бути виключно первинні документи бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", є безпідставними.

Судом враховано, що в правовідносинах між ПСП "Агропроенерго" та ТОВ "Факторинг Фінанс", які виникли на підставі Договору факторингу, наявний укладений договір № 12 від 05.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу № 220113 від 22.01.2013, згідно якого Договір доповнено підпунктом 1.3.2., за змістом якого зазначено, що станом на 05.08.2014 фактична заборгованість Клієнта перед Фактором складає 712 446,37 грн. Вказаним підпунктом встановлено графік погашення вказаної суми заборгованості.

Тобто, згідно вказаного договору сторони зафіксували суму основної заборгованості позивача перед відповідачем, яка мала місце станом на 05.08.2014.

Матеріалами справи встановлено, що виконавчий напис в частині стягнення суми основного боргу вчинено в межах суми, яка зазначена в договорі від 05.08.2014 про внесення змін до Договору факторингу, а саме - 692 446,37 грн, тобто за мінусом 20 000,00 грн, які підлягали сплаті згідно графіка до 05.08.2014 від суми заборгованості 712 446,37 грн.

Позивач згідно поданого позову не зазначає на підставі яких саме конкретно первинних бухгалтерських документів має підтверджуватись безспірність заборгованості позивача з урахуванням фактичних правовідносин, що склались між сторонами згідно Договору.

З підстав викладеного, враховуючи презумпцію правомірності правочину, яка встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України, та оскільки позовні вимоги позивача у відповідній частині ґрунтуються лише на відсутності у нотаріуса первинних документів бухгалтерського обліку, суд дійшов висновку про не доведення матеріалами справи доводів позивача щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності документів на підтвердження безспірності заборгованості.

Разом з цим, судом враховано, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат").

З наведених вище норм слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15.

Як повідомлено в судовому засіданні позивачем, на розгляді Знам"янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває справа № 389/1800/17 за позовом ТОВ "Факторинг Фінанс" до ПСП "Агропроенерго" та до поручителів про стягнення заборгованості за Договором факторингу № 220113 від 22.01.2013. Провадження у даній справі відкрито 12.09.2017 та предметом спору у вказаній справі, є, у тому числі тіло кредиту (основна заборгованість) та нараховані відсотки за Договором.

Повідомлені відповідачем обставини підтверджуються наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень електронними копіями відповідних судових рішень у справі № 389/1800/17, які є відкритими та загальнодоступними.

З викладеного слідує, що на момент вчинення виконавчого напису 04.10.2017 в суді існував спір між сторонами з приводу заборгованості за Договором факторингу №220113 від 22.01.2013.

Наявність в суді спору спростовує безспірність заборгованості для виконавчого напису.

Вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 04.03.2015 № 6-27цс15 та від 11.03.2015 № 6-141цс14.

З підстав наявні підстави вважати, що виконавчий напис від 04.10.2017 вчинено за відсутності обов'язкової умови для його вчинення - безспірності заборгованості.

Стосовно доводів позивача про порушення річного строку, встановленого для вчинення виконавчого напису згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат", суд враховує наступне.

У статті 88 Закону України "Про нотаріат" регламентовано одну з умов вчинення нотаріусом виконавчого напису у відносинах між підприємствами, установами та організаціями, а саме - не більше одного року з дня виникнення права вимоги.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).

За твердженням позивача, право вимоги у відповідача виникло 05.08.2014. Вказаний висновок зроблено позивачем з огляду на встановлений в договорі № 12 від 05.08.2014 про внесення змін до Договору факторингу графік погашення заборгованості за надане фінансування.

Суд вважає вказаний висновок позивача таким, що не відповідає умовам Договору.

Так, як встановлено вище, предметом Договору факторингу є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб (боржників) (пункт 1.1. Договору). Клієнт уступає Фактору грошові вимоги до Дебіторів з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором по сплаті боргу Клієнта у розмірі грошових коштів, переданих Фактором у розпорядження Клієнта за цим Договором (пункт 1.4. Договору). Якщо сума, отримана Фактором від Дебітора, виявилася меншою суми боргу Клієнта перед Фактором, забезпеченого уступкою права грошової вимоги, Клієнт зобов'язується сплатити Фактору залишок боргу (пункт 1.4. Договору).

Згідно з підпунктом 3.3.14. Договору, у разі не надходження від Дебіторів грошових коштів в рахунок виконання своїх зобов'язань перед Фактором за правом вимоги, що було відступлено Фактору, або відмови Дебіторів виконувати свої зобов'язання, Клієнт зобов'язується не пізніше десяти календарних днів від дати відправлення Фактором письмового повідомлення про даний факт, виконати за Дебітора таке грошове зобов'язання.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що за правами вимоги, що були відступлені Фактору, Фактор встановлює додатковий період очікування коштів від Дебітора, протягом якого Клієнт має право не здійснювати зворотній викуп права вимоги (період очікування). Максимальний період очікування, згідно договору № 12 від 05.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору, встановлено до 05 липня 2017 року та починається з моменту невиконання або неповного виконання Дебітором зобов'язань за правом вимоги на користь Фактора.

Отже, графік погашення заборгованості за надане фінансування, який встановлено договором № 12 від 05.08.2014, не встановлював строк виконання зобов'язань позивачем.

З підстав викладеного доводи позивача щодо виникнення строку виконання зобов'язання з 05.08.2014 є безпідставним, тоді як відповідач у поданому відзиві слушно посилається на наведені вище умови Договору та визначає період виникнення права вимоги з 15.07.2017.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується порушення річного строку під час вчинення виконавчого напису за вимогою про стягнення основної заборгованості в сумі 692 446,37 грн.

Між тим, до заборгованості, щодо якої вчинено виконавчий напис від 04.10.2017, включено заборгованість по відсоткам, яка за своїм розміром - 411 537,53 грн відповідає розрахунку відповідача згідно претензії від 07.06.2017 № 165 (а.с. 188-196).

Вказані відсотки нараховано за період червень 2015-травень 2017.

Окрім того, за вимогами ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинно зазначатися, зокрема, строк, за який провадиться стягнення.

У виконавчому написі, щодо якого розглядається спір, зазначено період заборгованості, яка стягується, з 05.08.2014 по 05.07.2017.

Судом враховано, що за пунктом 2.10. Договору відсотки за здійснення факторингу сплачуються Клієнтом щомісячно до 5 числа наступного за звітним місяцем.

Тобто, у ТОВ "Факторинг Фінанс" право вимоги на стягнення з ПСП "Агропроменерго" відсотків виникає щомісячно за кожен місяць нарахування.

З підстав викладеного, враховуючи встановлений Договором порядок сплати відсотків та наведений у виконавчому написі період нарахування заборгованості, слід дійти висновку про пропуск річного строку для вчинення виконавчого напису в частині стягнення відсотків в розмірі 411 537,53 грн.

Таким чином, судом встановлено, що виконавчий напис, який вчинено 04.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною за реєстровим номером 2371, вчинено з порушенням річного строку та вчинено стосовно заборгованості, яка не є безспірною, що не відповідає положенням статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат".

З приводу посилань позивача на рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 910/17438/17, суд зазначає, що обставин, які встановлені у вказаному рішенні, не є преюдиційними для розгляду даної справи, оскільки предметом позову у справі №910/17438/17 був інший виконавчий напис.

Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з частиною 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому враховано, що спори між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішуються господарським судом за позовами боржників, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу України. Водночас за змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ПСП "Агропроменерго" до ТОВ "Факторинг Фінанс" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною за реєстровим номером 2371, підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

В судовому засіданні представником позивача повідомлено, що будь-яких інших судових витрат (крім судового збору) позивач не заявляє.

Стосовно вжитих судом заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 22.02.2018, суд зазначає, що за положеннями частини 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис від 04.10.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною за реєстровим номером 2371 за Договором про внесення змін та доповнень № 9 до Договору факторингу №220113 від 22.01.2013, посвідченого 04.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 335 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, 1-й поверх, група нежитл. прим. № 2, ідентифікаційний код 36125262) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агропроменерго" (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 8-ма Робітнича, 3, ідентифікаційний код 05526574) 1762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Приватному сільськогосподарському підприємству "Агропроменерго" за адресою: 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 8-ма Робітнича, 3; Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, 1-й поверх, група нежитл. прим. № 2; Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяні Миколаївні за адресою: АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 04.06.2018.

Суддя В.В.Тимошевська