Рішення

від 16.05.2018 по справі 910/22507/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018Справа № 910/22507/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Первинної профспілкової організації Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету (03180, м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 4; ідентифікаційний код 21679237)

до 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код 37508596),

2) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945),

3) Державного підприємства "Електронмаш" (03180, м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 4; ідентифікаційний код 14312789)

про визнання недійсними наказів та зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Гармаш К.Г. - представник, Слонова Г.В. - керівник

від відповідача-1: Семенюк П.А. - представник, Харабара Т.І. - представник

від відповідача-2: Погорілко Н.М. - представник

від відповідача-3: Теслюк В.Г. - представник, Казімірова С.К. - представник, Корнієнко М.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Первинна профспілкова організація Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України про визнання недійсними наказів та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1621 від 28.09.2016 про збільшення статутного капіталу Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" та перейменування Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" на Державне підприємство "Електронмаш", порушує права трудового колективу, адже, така дія Міністерства фактично позбавила можливості Підприємство пройти передприватизаційну підготовку, а наказ Фонду державного майна України № 577 від 11.04.2017 Про прийняття рішення щодо приватизації Державного підприємства "Електронмаш" виключає можливість реалізувати своє право власності членам трудового колективу Підприємства, шляхом отримання акцій на суму вкладу, у зв'язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з позовом про визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1621 від 28.09.2016 та наказу Фонду державного майна України № 577 від 11.04.2017 та зобов'язання відповідачів визнати частку власності, що належить членам трудового колективу Підприємства в майні Державного підприємства "Електронмаш" і яка відображена в його балансі як незареєстрований капітал.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22507/17, підготовче засідання призначено на 24.01.2018 за участю представників сторін.

16.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про залишення позову без розгляду на закриття провадження у справі.

17.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про об'єднання в одне провадження дану справу із справою 910/9010/17.

19.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Фонду державного майна України про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 24.01.2018 судом була оголошена перерва у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 07.02.2018.

30.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Фонду державного майна України про зупинення провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному судове засідання призначене на 07.02.2018 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 справу призначено до розгляду на 21.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.02.2018 частково задоволено клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Фонду державного майна України, залишено без розгляду позов Первинної профспілкової організації Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету в частині розгляду позовних вимог, а саме: визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2016 № 1621, в частині збільшення статутного капіталу, як такого, що порушує права трудового колективу підприємства; зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України та Державного підприємства "Електронмаш" визнати частку власності, що належить членам трудового колективу ДНВК (ДП) "Електронмаш" в майні Державного підприємства "Електронмаш" і яка відображена в балансі підприємства як незареєстрований капітал, в іншій частині клопотання відмовлено.

Також, ухвалами Господарського суду міста Києва 21.02.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про об'єднання в одне провадження господарську справу № 910/22507/17 та господарську справу 910/9010/17 та відмовлено у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про зупинення провадження у справі № 910/22507/17, а також, продовжено строк розгляду справи у підготовчому засіданні на 30 днів та оголошено перерву до 07.03.2017 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

06.03.2018 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача-1.

07.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 з відповідними додатками.

У підготовчому засіданні 07.03.2018 судом було оголошено перерву до 16.03.2017 у порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

12.03.2018 через канцелярію суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення з відповідними додатками.

15.03.2018 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву.

15.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли від відповідача-3 письмові пояснення на відзив відповідача-1 та на відзив відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2018.

У судових засіданнях в порядку ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України неодноразово оголошувалась перерва з 20.04.2018 по 25.04.2018, з 25.04.2018 по 11.05.2018, з 11.05.2018 по 16.05.2018.

У даному засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача 1 та 2 щодо задоволення позову заперечили та просили суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача 3 позовні вимоги підтримав та просив суд пр. їх задоволення.

У судовому засіданні 16.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ради Міністрів СРСР № 964 від 14.08.1986 (наказ Міністерства приладобудування засобів автоматизації та систем Управління СРСР № 420 від 29.08.1986) Київське Виробниче Об'єднання "Електронмаш" (правонаступником якого є ДНВП "Електронмаш") з 01.01.1987 було переведено на повний господарський розрахунок.

Листом заступника Міністра приладобудування засобів автоматизації та систем Управління СРСР Смірнова С.Б. від 10.03.1988 № ЕС-50/1944, було поінформовано КВО "Електронмаш", що в якості експерименту, з огляду на підвищення продуктивності праці, надано дозвіл закріпляти у відповідності з трудовим внеском, кожному працівнику частку прибутку, використаної на поповнення основних фондів з наступним нарахуванням доходу.

Дозвіл на самостійне визначення порядку закріплення частки вартості основних фондів було надано Заступником Міністра Радіопромисловості СРСР (лист від 21.11.1989 № Эф-4016).

Також, зазначені правові норми були закріплені в Статутах підприємства:

- в Статуті КВО "Електронмаш" в редакції 1989 року, в пункті 14 було прямо передбачено, що дохід, який залишається після розрахунків з бюджетом, переходить у власність членів трудового колективу.

- в Статуті КВО "Електронмаш" в редакції від 13.03.1991, в пункті 12 було закріплено, що частина чистого прибутку передається у власність трудового колективу підприємства.

- в Статуті Київського заводу електронних обчислювальних та управляючих машин в редакції від 20.11.1991, в пункті 4.2. закріплено, що частина чистого прибутку, після сплати податків відповідно до законодавства України передається у власність трудового колективу підприємства, розподіляється і використовується по рішенню конференції трудового колективу.

- в Статуті Київського заводу електронних обчислювальних та управляючих машин в редакції від 30.06.1993, в пункті 4.3. статті 4 Статуту закріплено, що майно, придбане колективом підприємства за час роботи в умовах госпрозрахунку і самофінансування за власний прибуток , є особистою власністю членів трудового колективу і закріплюється на особистий рахунок працівників.

- в п. 7.2. статті 7 Статуту чистий прибуток підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску, передбачених законодавством України податків та інших платежів по бюджету, відрахувань в інноваційний фонд, фонд конверсії та інші фонди, обумовлені законодавством та Постановами Уряду України, є власністю членів трудового колективу.

Зазначені норми також наявні в Статуті в редакції 1998 року, а саме: в п. 4.3. ст. 4 та п. 7.2. ст. 7.

Так, з метою впорядкування зазначеного питання, Наказом - Постановою Київського заводу електронних обчислювальних та управляючих машин (ВУМ) від 26.07.1989 № 291/53, погодженого на Конференції трудового колективу, було затверджено Положення про розподіл госпрозрахункового доходу колективу заводу електронних обчислювальних та управляючих машин.

Пунктом 11 зазначеного Положення було передбачено наступне: "Члены трудового коллектива становятся собственниками части основных фондов, приобретенных за ечет прибили предприятия с момента перехода его на полный хозяйственный раечет и самофинансирование".

Пунктом 12 зазначеного Положення: "Средства накопленные на лицевых счетах работников предприятия, начиная с 01.01.1995 года будут оформлены как ценньы бумаги".

Отже, розпочинаючи з 1994 року Підприємство розпочало процедуру приватизації Державного підприємства - заводу електронних обчислювальних та управляючих машин, що підтверджується Протоколом загальних зборів членів трудового колективу ДП - заводу електронних обчислювальних та управляючих машин НВО "Електронмаш" від 24.02.1994.

Комісією по приватизації, утвореної згідно з наказом Фонду державного майна України від 28.03.1994 встановлено, що вартість майна, що є власністю членів трудового колективу складає 83 217 398 000 карбованців (вісімдесят три мільярди двісті сімнадцять мільйонів триста дев'яносто вісім тисяч карбованців), що в перерахунку на гривні складає 64 675 000 грн. (шістдесят чотири мільйони шістсот сімдесят п'ять тисяч гривень), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Фондом державного майна України у 1994 році.

Відтак, яв вказує позивач, на період складання зазначеного акту частка трудового колективу в майні підприємства складала фактично 60 %, та як про це стверджує позивач, кошти трудового колективу були спрямовані на придбання основних фондів, про що свідчать додатки до вищезазначеного акту, в тому числі додаток № 4 розрахунок вартості майна заводу ВУМ, придбаного за рахунок коштів колективу станом на 01.04.1994.

Поряд з тим, як вказує позивач, розпочатий процес приватизації у спосіб випуску цінних паперів, який тривав з 1994 року постійно залишався нереалізованим через те, що органи компетентні з питань приватизації з тих або інших підстав зупиняли процедуру приватизації, а Державне підприємство "Електронмаш" (відповідач 3) не вжив достатньо заходів для доведення процесу приватизації до логічного завершення.

Також, як стверджує позивач, державні органи, зокрема, орган управління (Мінпромполітики України) та Фонд державного майна України, визнавали право членів трудового колективу на частку власності в майні підприємства, що підтверджується наступними документами, а саме: планом-графіком виконання додаткових заходів предприватизаційної підготовки по ДНВП "Електронмаш" затвердженого Головою Фонду державного майна України та Міністра промислової політики України у 2001 році, в пункті 11 якого зазначено: "Врахувати при приватизації ДНВП "Електронмаш" рішення комісії по приватизації "Київського заводу електронних обчислювальних та управляючих машин", утвореної згідно з наказом Фонду державного майна України від 28.03.1994 за № 29ПК щодо збереження долі вартості майна, що є власністю членів трудового колективу в затверджених відсотках" та уточненим планом-графіком виконання додаткових заходів предприватизаційної підготовки по ДНВП "Електронмаш" від 04.07.2002 затвердженого Головою Фонду державного майна України та Міністра промислової політики України, в пункті 9 якого зазначено: "Врахувати при приватизації ДНВП "Електронмаш" підтвердження комісії по приватизації "Київського заводу електронних обчислювальних та управляючих машин", утвореної згідно наказу Фонду державного майна України від 28.03.1994 за № 29 ПК, щодо збереження долі вартості майна, що є власністю членів трудового колективу в затверджених відсотках".

Так, у 2009 році, згідно наказу Фонду державного майна України № 68 від 22.01.2009 ДНВП "Електронмаш" знову включено до переліку підприємств, що підлягають приватизації.

На підставі цього наказу Міністерством промислової політики України, як органом управління на той час, були розроблені заходи передприватизаційної підготовки підвідомчих йому підприємств, у т.ч. і ДНВП "Електронмаш".

З урахуванням вищезазначених заходів, наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2009 № 400 був затверджений Статут ДНВП "Електронмаш" зі статутним капіталом, який належить державі в розмірі 43 118 тис. грн. (сорок три мільйони сто вісімнадцять тисяч) грн., а власність трудового колективу залишилась відображеною в балансі підприємства за 2009 рік в розмірі 64 675 000 грн. (шістдесят чотири мільйони шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн., як незареєстрований капітал, на який при приватизації підприємства мають бути випущенні іменні акції.

Таким чином, наказом Фонду державного майна України № 1168 від 27.07.2009 прийнято рішення про приватизацію об'єкта - ДНВП "Електронмаш" шляхом продажу акцій в сумі 43 118 тис. грн. (сорок три мільйони сто вісімнадцять тисяч) грн., що належать державі у господарських товариствах.

Крім того, Міністерством промислової політики України разом з відповідач 3 у 2009 році було розроблено та затверджено пропозиції щодо питань, які необхідно врахувати при приватизації об'єкта ДНВП "Електронмаш", пропозиції до проекту продажу частки державного майна НВП "Електронмаш", що погоджені першим заступником Міністра промислової політики України, копії котрих містяться в матеріалах справи.

Пунктом № 2 наказу Фонду державного майна України № 1168 від 27.07.2009 було доручено Департаменту реформування власності протягом місяця подати на затвердження проект наказу про створення комісії з приватизації зазначеного підприємства, проте, зазначений наказ, як і приватизація ДНВП "Електронмаш", реалізовано не було.

Позивач також наголошує на тому, що будь якого наказу, або іншого розпорядчого документа від Фонду Державного майна України щодо скасування рішення про приватизацію ДНВП "Електронмаш" до адміністрації ДНВП "Електронмаш" не надходило.

У 2014 році, згідно акту приймання-передачі Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" (ідентифікаційний код 14312789) зі сфери управління Міністерства промислової політики України, ДНВП "Електронмаш" до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який було підписано 24.10.2014, ДНВП "Електронмаш" було передано зі сфери управління Міністерства промислової політики до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України" з статутним капіталом 43 508 000, 00 грн. (сорок три мільйони п'ятсот вісім тисяч) грн.

Так, 07.02.2017 під час укладення чергового господарського договору, керівництву Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" стало відомо про зміну власної назви з Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" на Державне підприємства "Електронмаш".

Реєстраційна дія щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Державне науково-виробниче підприємство "Електронмаш" була вчинена 29.09.2016 приватним нотаріусом Клименко Світланою Юріївною на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2016 № 1621.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в результаті здійснення Приватним нотаріусом вищевказаних реєстраційних дій було змінено найменування Підприємства, затверджено статут Підприємства у новій редакції, змінено орган до сфери управління якого належить юридична особа та змінено розмір статутного капіталу, а саме збільшено з 43 508 000 (сорок три мільйони п'ятсот вісім тисяч) грн. до 108 183 000,00 грн. (сто вісім мільйонів сто вісімдесят три тисячі) 00 грн.

Як стверджує позивач, про вищевказані зміни і факт здійснення відповідних реєстраційних дій, а також про підставу для внесення таких змін, Державне науково-виробниче підприємство "Електронмаш" повідомлене не було, жодних доручень або наказів про приведення структури, штатного розпису Підприємства, та відповідно всіх печаток та внутрішніх документів, у зв'язку зі зміною назви, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не надходило.

Отже, пунктом 1 наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621, передбачено збільшити статутний капітал Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" на 65 065 000, 00 грн. (шістдесят п'ять мільйонів шістдесят п'ять тисяч) грн.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621, як такий що порушує права трудового колективу підприємства, визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 Про прийняття рішення щодо приватизації державного підприємства "Електронмаш" та зобов'язання відповідачів: Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Фонд державного майна України та Державне підприємство "Електронмаш" визнати частку власності що належить членам трудового колективу ДНВП (ДП) "Електронмаш" в майні Державного підприємства "Електронмаш" і яка відображена в балансі підприємства, як незареєстрований капітал.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуваний наказ від 28.09.2016 № 1621 не містить жодного пояснення щодо джерела формування (збільшення) статутного капіталу, окрім того, у разі якщо збільшення відбувається за рахунок державних коштів, не зрозумілим є строк перерахування органом управління цих коштів, оскільки, ч. 3 ст. 74 Господарського кодексу України статутний капітал підлягає сплаті до закінчення першого року з дня його державної реєстрації.

Крім того, в наказі відсутня інформація про загальний розмір статутного капіталу вже перейменованого Підприємства - Державного підприємства "Електронмаш" на відміну від Статуту Державного підприємства "Електронмаш" в редакції затвердженої оскаржуваним наказом від 28.09.2016 № 1621, пункт 6.1. Розділу 6 якого визначає, що для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок майна, переданого йому Уповноваженим органом управління, доходу Підприємства та інших не заборонених законодавством джерел створюється статутний капітал Підприємства, який становить 108 183 000 (сто вісім мільйонів сто вісімдесят три тисячі) грн.

Таким чином, на переконання позивача, незрозумілим є механізм збільшення та джерело збільшення статутного капіталу Державного підприємства "Електронмаш".

Як вказує позивач, зазначене напряму суперечить частині 4 ст. 57 Господарського кодексу України, згідно до якої статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.

Як на підставу визнання наказу Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 Про прийняття рішення щодо приватизації державного підприємства "Електронмаш" недійсним, повивач вказує, що Фондом не було дотримано умов передбачених приписами ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" для об'єктів групи Г, до якої саме і відноситься Державне підприємство "Електронмаш".

А отже, на думку позивача зазначений спосіб приватизації виключає будь яку можливість реалізувати своє право власності членам трудового колективу Підприємства, шляхом отримання акцій на суму свого вкладу, як то було передбачено чинними на той час нормативно-правовими актами та установчими документами Підприємства.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з ...питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів..."

Так, згідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Відповідно до частини 4 статті 12 ГПК України, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами,членами), у тому числі учасником, який вибув, а такожміж учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до пп 3.2. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна.

При вирішенні питання щодо підвідомчості спору, представник позивача надав пояснення щодо підвідомчості спору господарському суду, та у свою чергу інші учасники процесу не заперечували щодо розгляду справи в порядку господарського судочинства.

Так, що стосується вимог позивача щодо визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 та зобов'язання відповідачів: Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Фонд державного майна України та Державне підприємство "Електронмаш" визнати частку власності що належить членам трудового колективу ДНВП (ДП) "Електронмаш" в майні Державного підприємства "Електронмаш" і яка відображена в балансі підприємства, як незареєстрований капітал, то суд вказує наступне.

Оскільки, судом було встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Ярмак О.М.) знаходиться справа № 910/9010/17 за позовом Первинної профспілкової організації Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство "Електронмаш" про визначення частки трудового колективу. Прохальною частиною позову в якій є: зобов'язання відповідача-1 - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та відповідача-2 - Фонд державного майна України вчинити дії щодо визначення частки трудового колективу ДНВК (ДП) "Електронмаш" в майні державного підприємства "Електронмаш"; визнати недійсними в частині збільшення статутного капіталу наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2016.

У зв'язку, з чим ухвалою Господарського суду міста Києва 21.02.2018 частково було задоволено клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Фонду державного майна України, залишено без розгляду позов Первинної профспілкової організації Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету в частині розгляду позовних вимог, а саме: визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2016 № 1621, в частині збільшення статутного капіталу, як такого, що порушує права трудового колективу підприємства; зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України та Державного підприємства "Електронмаш" визнати частку власності, що належить членам трудового колективу ДНВК (ДП) "Електронмаш" в майні Державного підприємства "Електронмаш" і яка відображена в балансі підприємства як незареєстрований капітал, в іншій частині клопотання було відмовлено.

Вказана ухвала учасниками процесу оскаржена не була.

Таким чином, оскільки, судом було залишено позов без розгляду, зокрема, щодо визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 саме в частині збільшення статутного капіталу, то за таких обставин, суд розглядає вимоги позивача щодо визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 в іншій частині, зокрема його пунктів з 2 по 8.

Як вбачається із поданого відповідачем 1 відзиву на позовну заяву та встановлено судом, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 459, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. У своїй діяльності Міністерство керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та іншими актами законодавства.

Основними завданнями Мінекономрозвитку є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави (п.п. 1, 3 Положення). Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 за № 408 "Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі об'єктами державної власності" прийнято рішення передати цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ, організацій, зокрема, Державне науково-виробниче підприємство "Електронмаш" із сфери управління Мінпромполітики України до сфери управління Мінекономрозвитку України.

Відтак, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як орган управління Державного підприємства "Електронмаш" відповідно до статті 57 Господарського кодексу України, статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", статті 15 та частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", наказу Міністерства юстиції від 05.03.2013 № 368/5 "Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за № 367/2068, наказом від 28.09.2015 за № 1621, в межах наданих Законом повноважень, затвердив нову назву та редакцію статуту цього Підприємства.

Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Мінекономрозвитку є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави (пункти 1, 3 Положення). Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України, її суб'єктів господарювання (пп. 178 п. 4 Положення).

Згідно з п. 3 Положення основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики економічного розвитку.

Мінекономрозвитку є суб'єктом управління об'єктами державної власності відповідно абзацу 3 частини першої статті 3 Закону об'єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 5 ст. 57 Господарського кодексу України статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його. представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням.

Крім того, суд вказує про те, що чинним законодавством України не передбачено окремого порядку затвердження статутів державних підприємств, у зв'язку з чим, беззаперечним є висновок, що рішення про затвердження нової редакції статуту державних підприємств, що входять до сфери управління Мінекономрозвитку вирішується Міністерством з певною свободою розсуду, в частині, що не обмежена Законом.

Статтею 4 Закону визначено вичерпний перелік суб'єктів управління об'єктами державної власності.

Крім того, суд зазначає, що у позовній заяві позивачем не наведено підстав з яких підлягає визнанню недійсним наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 в частині, зокрема, його пунктів з 2 по 8, а саме щодо:

- перейменування Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" (03180, м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 4; ідентифікаційний код 14312789) у Державне підприємство "Електронмаш".

Державне підприємство "Електронмаш" є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш";

- затвердження Статуту Державного підприємства "Електронмаш";

- заступнику директора департаменту управління державною власністю та розвитку промисловості - начальнику управління діяльності суб'єктів господарювання, підпорядкованих Міністерству, Малашку М.М. у десятиденний строк у встановленому порядку подати Статут на державну у реєстрацію;

- визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства промислової політики України від 15.06.2009 № 400 "Про затвердження статуту Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" у новій редакції;

- скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.01.2016 № 59 "Про затвердження нової редакції Статуту Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" як такий, що нереалізований;

- цей наказ набирає чинності з дня його прийняття, крім пункту 5, який набирає чинності з дня державної реєстрації Статуту, зазначеного в пункті 3 цього наказу;

- контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ковалів Ю.І.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відтак, зважаючи на викладене, суд вказує про те, що доводи відповідача 1, з якими закон пов'язує можливість визнання такого наказу, а саме його пунктів з 2 по 8 недійсними позивачем не наведено та відповідно доказів не надано, тверджень Міністерства економічного розвитку та торгівлі України не спростовано.

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсним наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 в частині його пунктів, а саме з 2 по 8 не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 Про прийняття рішення щодо приватизації Державного підприємства "Електронмаш" то слід вказати наступне.

Судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 за № 447 затверджено переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році.

Пунктом 3 вказаного наказу передбачено, що з моменту набрання чинності цим наказом визнати такими, що втратили чинність, накази державних органів приватизації з питань, що стосуються включення об'єктів державної власності до відповідних переліків, що підлягають приватизації (внесення змін до них), підготовки до продажу та організації їх продажу щодо об'єктів, зазначених у пункті 1 цього наказу.

Так, пунктом 1 наказу передбачено затвердити переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, згідно з додатками:

1) Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності (додаток 1);

2) Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду (додаток 2);

3) Перелік окремого майна (додаток 3);

4) Перелік об'єктів незавершеного будівництва, законсервованих об'єктів (додаток 4);

5) Перелік об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5).

Відтак, відповідним наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 за № 447 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, Державне підприємство "Електронмаш" віднесено до переліку, що підлягає приватизації в 2018 році, зокрема згідно додатку 2 - єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду.

Вказаний наказ міститься у вільному доступі в мережі Інтернет: http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/fund-regulatory.html та зокрема, оприлюднений на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо зокрема, відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відтак, судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 за № 447 затверджено переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, до якого у свою чергу також віднесено й Державне підприємство "Електронмаш", та беручи до уваги те, що з моменту набрання чинності цим наказом визнаються такими, що втратили чинність, накази державних органів приватизації з питань, що стосуються включення об'єктів державної власності до відповідних переліків, що підлягають приватизації (внесення змін до них), підготовки до продажу та організації їх продажу щодо об'єктів, наказ Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 втратив чинність.

У зв'язку з чим, провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 Про прийняття рішення щодо приватизації Державного підприємства "Електронмаш" підлягає закриттю.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев'ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об'єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 11.04.2017 № 577 Про прийняття рішення щодо приватизації Державного підприємства "Електронмаш" - закрити.

2. У задоволені позову Первинної профспілкової організації Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" в особі Профспілкового комітету до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, Державного підприємства "Електронмаш" про визнання недійсними наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.09.2016 № 1621 в частині - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.05.2018

Суддя Д.О. Баранов