Рішення

від 29.05.2018 по справі 922/841/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р.Справа № 922/841/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА", м. Нікополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі", м. Харків про стягнення 130000,00 грн за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Кундіус І.В., дов. від 02.05.2018 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА", м. Нікополь звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі", м. Харків про стягнення з відповідача 130000,00 грн. помилково сплачених коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/841/18 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03 травня 2018 року на 11 годин 30 хвилин.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд 03 травня 2018 року почав розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 03 травня 2018 року було відкладено розгляд справи на 14 травня 2018 року на 12 годин.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2018 року було продовжено відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 11 травня 2018 року та приєднано відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 14 травня 2018 року було відкладено розгляд справи на 29 травня 2018 року на 10 годин 40 хвилин.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштових відправлень та повністю узгоджується з приписами пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

13 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" (позивач) здійснило платіж за платіжним дорученням № 470 від 19 вересня 2016 року в розмірі 200000,00 грн. на рахунок отримувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі", ЄДРПОУ 380000431 (відповідача), рахунок №26001013007852 в ПАТ "СБЕРБАНК", призначення платежу: сплата за товар по рахунку № 8 від 02 серпня 2016 року.

При перевірці бухгалтерського стану підприємства стало відомо, що бухгалтером, вище вказаний платіж, було здійснено помилково, адже договору на придбання товару між підприємствами не існує.

17 листопада 2016 року відповідачу було надіслано лист з проханням повернути помилково сплачені кошти, про що свідчить поштове повідомлення від 22 листопада 2016 року.

Також, позивачем, 01 грудня 2016 року було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" претензію № 1112/16, яку відповідач отримав 09 грудня 2016 року.

Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" провів часткову оплату, тобто, не виконав взятих на себе зобов'язань зі своєчасного повернення коштів. В ході телефонних перемов, відповідачем до кінця 2016 року було повернуто 70000,00 грн., платіжні доручення №477 від 15 грудня 2016 року на суму 50000,00 грн. та № 494 від 29 грудня 2016 року на суму 20000,00 грн., тоді як сума коштів, що підлягає стягненню становить 200000,00 грн.

З початку 2017 року відповідач не провів жодних грошових переказів; на перемови не іде, на телефонні дзвінки не відповідає.

Також, судом становлено, що у червні 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" було досягнуто домовленості про поставку на адресу відповідача обладнання, а саме: чиллеру (холодильного агрегату) York YCAL 0217 SBXA (без фреону).

В той же час, відповідачу необхідно було замовити виготовлення вказаного обладнання за межами України, а саме: у місті Варна, Болгарія.

Відповідно до домовленостей між сторонами, позивач повинен був сплатити на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" авансовий платіж в сумі 200000,00 грн.

На виконання вказаних домовленостей, відповідач виставив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" рахунок № 8 від 02 серпня 2016 року на вказану суму.

19 вересня 2016 року позивач перерахував на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" зазначену суму грошових коштів.

Після отримання від позивача авансового платежу, відповідач замовив для Товариства з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" відповідне обладнання (чиллер (холодильний агрегат) York YCAL 0217 SBXA без фреону) у м. Варна, Болгарія, в компанії "ВАРНА РЕМОНТИ ЕООД".

Поставку товару планувалось здійснити у грудні 2016 року.

Однак згодом Товариство з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" в односторонньому порядку відмовилося від виконання взятих на себе зобов'язань щодо приймання товару та почав ухилятись від спілкування з представниками відповідача.

Посилання позивача на той факт, що ним направлялась претензія № 1 (вихідний №0112/16 від 01 грудня 2016 року) на адресу відповідача не відповідають дійсності, оскільки як вбачається зі змісту претензії, вона направлялась на адресу: Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1.

В той же час, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" з моменту реєстрації та до сьогоднішнього часу знаходилось та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23, офіс 11-Н.

Також в претензії зазначено код ЄДРПОУ відповідача - 25008215, але код ЄДРПОУ відповідача - 38000431.

Проведений відповідачем моніторинг Єдиного державного реєстру юридичних осіб свідчить про те, що вказаний у претензії позивача код ЄДРПОУ належить до іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АГРО-СОЮЗ", що розташована у місті Львові та знаходиться у стані припинення.

Отже позивачем не доведено факт направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" вказаної претензії, відповідач зазначену претензію, всупереч твердженням позивача, не отримував.

Крім того, грошові кошти позивачем перераховувались на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" не безпідставно, а на підставі рахунку на оплату № 8 від 02 серпня 2016 року.

Згідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Чинне законодавство не передбачає обов'язкової письмової форми для договорів купівлі-продажу (поставки) рухомого майна.

Отже, наявність факту укладення між позивачем та відповідачем договору у спрощений спосіб підтверджується тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛДМ профі" направило на адресу позивача рахунок на оплату, а позивач сплатив згідно вказаного рахунку. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Т КОРП УКРАЇНА" в подальшому в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань щодо прийняття товару за договором.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, та просить стягнути грошові кошти, як безпідставно отримані.

Згідно частини та пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, по якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї ж статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення правовідносин щодо повернення безпідставно набутого майна, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Отримання відповідачем суми, який є належною умовою виникнення у його сторін відповідних прав та обов'язків на момент перерахування вказаних коштів, виключає безпідставність набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття.

Отже, відповідно до змісту статті 1212 Цивільного кодексу України ця норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 629, 639, 651,1212 Цивільного кодексу України, статтями 181, 286 Господарського кодексу України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 01.06.2018 р.

Суддя П.В. Хотенець