Рішення
від 29.05.2018 по справі 924/60/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2018 р. Справа № 924/60/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця Хмельницького району

до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторонні відповідача 2 - ОСОБА_1 м. Хмельницький

- Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

- Державної архітектурно-будівельної інспекції України, м. Київ

про - визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції за №16961160 від 05.11.2014р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет";

- визнання протиправним та скасування Свідоцтва за № 29020767 про право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет", видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції 05.11.2014 року;

- визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: (приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м.; приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.);

- витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма" Берегиня" об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 (приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м.; приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.)

Представники сторін:

позивача: Вакуляк В.А. за довіреністю від 07.04.17р.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: ОСОБА_4 ордер №061061 від 09.02.18р.

третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю від 26.02.18р. представник ОСОБА_1

третіх осіб: Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України не з'явились

Рішення приймається 29.05.2018 року, оскільки в засіданні 22.05.2018 року оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно з ст.240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі .

30.01.2018р. до суду надійшла позовна заява приватного сільськогосподарського підприємства "Берегиня" в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 05.11.2014р.; визнати протиправним та скасувати Свідоцтво за № 29020767 про право власності; визнати право власності на об'єкти нерухомого майна; витребувати об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018р. зазначена позовна заява передана для розгляду судді Мусі М.Є.

02.02.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі № 924/60/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 26 лютого 2018 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонні відповідача 2 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

26.02.2018р. ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 14 березня 2018 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2.

14.03.2018р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 22 березня 2018р.

22.03.2018р. ухвалою господарського суду розгляд справи відкладено на 05 квітня 2018 р.

02.04. 2018р. ухвалою господарського суду продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

05.04.2018р. ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 18 квітня 2018 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

05.04.2018р. ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 27.04.2018 р.

27.04.2018р. ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі №924/60/18. Призначено справу до судового розгляду по суті на 22 травня 2018 року .

22.05.2018р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви на 29.05.2018р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції за № 16961160 від 05.11.2014р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет"; визнання протиправним та скасувати Свідоцтва за № 29020767 про право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет", видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції 05.11.2014 року; визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: (приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м.; приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.); витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма" Берегиня" об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2 (приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м.; приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.)

В обґрунтування позову посилається на те, що 28.05.2002р. укладено договір викупу майна з оплатою продукції та послугами, за яким ПМП "АФ Берегиня" придбало у власність нерухоме майно згідно додатку до договору, зокрема: картоплесховище площею 840,6 кв.м., корівника чотирьохрядного площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. та санпропускник площею 391,7 кв.м., про що 20.12.2007р. Хмельницьким БТІ видані відповідні Свідоцтва про право власності.

Крім того, зазначає, що на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2010р. про стягнення з ПСП АФ "Берегиня" заборгованості в сумі 256000,300 грн., державним виконавцем ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 28.09.11р. через торгуючу організацію ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" в особі Хмельницької філії вищевказаного підприємства через прилюдні торги здійснено реалізацію вказаного майна, і згідно акту від 07.10.11р. переможцем даних торгів став ОСОБА_1.

29.10.11р. приватним нотаріусом Хмельницького міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання вищевказаного майна.

Відповідно до рішення власника ТОВ "Рубін Карпет" від 07.12.11р. до складу засновників відповідача прийнято ОСОБА_1 та визначено частки кожного з них в підприємстві.

Згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Рубін Карпет" від 07.12.11р. ОСОБА_1 як співвласник останнього вніс до статутного капіталу товариства майно на загальну суму 360100,00 грн. і передав його згідно акта прийому - передачі та грошової оцінки майна від 07.12.11р., а саме: картоплесховище літер "І" площею 840,6 кв.м., корівника чотирьохрядного, з площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. та санпропускник площею 391,7 кв.м.

22.12.11р. за рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1400 ТОВ "Рубін Карпет" вирішено оформити право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.

15.10.14р. за рішенням Хмельницького міськрайоного суду визнано недійсними та скасовано прилюдні торги, щодо реалізації картоплесховища літер "І" площею 840,6 кв.м., корівника чотирьохрядного, з площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. та санпропускника площею 391,7 кв.м. Цим же судовим рішенням визнано недійсним та скасовано акт про проведення прилюдних торгів від 07.10.11р. та визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 29.10.11р., щодо належності на праві власності ОСОБА_1 зазначеного нерухомого майна.

Однак в період розгляду вищевказаної цивільної справи ТОВ "Рубін Карпет" було здійснено реконструкцію частини спірного майна, зокрема: корівника чотирьохрядного, з площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м.; картоплесховища літер "І" загальною площею 840,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м.

14.01.15 представником ПСП „Агрофірми „Берегиня" до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області подано заяви на оформлення права власності на картоплесховище площею 840.6 кв. м., корівник чотирьохрядний площею 1568,6 кв. м., корівник чотирьохрядний площею 1742, 6 кв. м., санпропускник площею 391,7 кв. м. згідно рішень суду від 15.10.14 Хмельницького міськрайонного та 25.12.14 Апеляційного суду Хмельницької області. Однак, 22.01.15р. заявник отримав відмову у реєстрації права власності на дане майно за ПСП Агрофірми „Берегиня", оскільки дане майно зареєстроване за іншим суб'єктом та іншим правовстановлюючим документом.

В період розгляду вказаної цивільної справи відповідачем ТОВ "Рубін Карпет" здійснено реєстрацію права власності частини спірного нерухомого майна в зв'язку з його реконструкцією, зокрема: рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 16961160 від 05.11.2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано право власності на складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м., в зв'язку з реконструкцією корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м., про що видано відповідне Свідоцтво №29020767. Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 17391280 від 21 листопада 2014 року зареєстровано право власності на складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м., в зв'язку з реконструкцією картоплесховища літер "І", загальною площею 840,6 кв.м. про що видано відповідне Свідоцтво №29838781.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року позов задоволено. Ухвалено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю „Рубін Карпет" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Берегиня" приміщення санпропускника № 1, загальною площею 391,7 кв. м., складського приміщення, загальною площею 3311,2 кв. м. та складського приміщення, загальною площею 840 кв. м., розташованих по АДРЕСА_2, зокрема:

- визнано недійсними та скасовано: свідоцтво про право власності № 29838781 від 21.11.2014 року на складське приміщення, загальною площею 840 кв. м., свідоцтво про право власності № 290207767 від 05.11.2014 року на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв. м. та свідоцтво про право власності № 1400 від 24.12.2011 року на санпропускник № 1, загальною площею 391,7 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2, виданих ТОВ „Рубін Карпет";

- визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.12.2011 року № 1400 про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв. м., корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв. м., санпропускник, площею 391,7 кв. м. за ТОВ „Рубін Карпет";

- визнано недійсними та скасовано: свідоцтво про право власності від 24.12.2011 року на картоплесховище, загальною площею 840 кв. м., свідоцтво про право власності на корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв. м., свідоцтво про право власності на корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв. м., свідоцтво про право власності на санпропускник № 1, загальною площею 391,7 кв. м., розташованих по АДРЕСА_2, виданих ТОВ „Рубін Карпет";

- визнано недійсними та скасовано акт прийому-передачі від 07.12.2011 року щодо передачі у власність та протокол загальних зборів засновників ТОВ „Рубін Карпет" про передачу ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ „Рубін Карпет" будівель картоплесховища, загальною площею 840 кв. м., корівника, загальною площею 1568,6 кв. м., корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв. м., санпропускника № 1 загальною площею 391,7 кв. м., розташованих по АДРЕСА_2, виданих ТОВ „Рубін Карпет";

- скасовано пункт 3 Статуту ТОВ „Рубін Карпет" щодо внесення ОСОБА_1 до статутного капталу ТОВ „Рубін Карпет" будівель картоплесховища, загальною площею 840 кв. м., корівника, загальною площею 1568,6 кв. м., корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв. м., санпропускника № 1 загальною площею 391,7 кв. м., розташованих по АДРЕСА_2.

Вказане рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року скасовано ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року (справа № 686/6289/15-ц), а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа підсудна господарському суду.

Наголошує на тому, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.10.2016р. по справі 924/744/16 позов приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет", м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: - складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м. (колишнє приміщення картоплесховища літера "І" загальною площею 840,6 кв.м.), - складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. (колишні приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.), - санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. про витребування від ТОВ "Рубін Карпет" на користь ПСП "Агрофірма" Берегиня" об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: - складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м. (колишнє приміщення картоплесховища літера "І" загальною площею 840,6 кв.м.), - складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. (колишні приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.), - санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. задоволено частково. Визнано за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" право власності на нерухоме майно, що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, а саме санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. Також вирішено витребувати у ТОВ "Рубін Карпет" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" нерухоме майно, а саме санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м., розташованого у м. Хмельницький, АДРЕСА_2. В решті позову відмовлено.

Також звертає увагу суду на те, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 822/2449/16 встановлено, що декларація № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28 лютого 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного у Хмельницькій області не зареєстрована в порядку передбаченому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року по справі № 822/1469/17 задоволено позовні вимоги ПСП АФ "Берегиня", зокрема:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №16961160 від 05.11.2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташовано у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (ідентифікаційний код 37462845);

- визнано протиправним та скасовано свідоцтво №29020767 про право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (ідентифікаційний код 37462845), видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції 05 листопада 2014 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року скасовано Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, а провадження по справі № 822/1469/17 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Рубін Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора №16961160 від 05 листопада 2014 року, свідоцтва про право власності №29020767 від 05 листопада 2014 року закрито, оскільки даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Оскільки, Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 822/2449/16 встановлено, що декларація № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28 лютого 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області не зареєстрована в порядку передбаченому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 та враховуючи рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову в державній реєстрацію прав та їх обтяжень № 18760600 від 21.01.2015 р. і рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову в державній реєстрацію прав та їх обтяжень № 18761832 від 21.01.2015 р. Позивач відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України посилається на те, що "Рубін-Карпет" ні фактично ні юридично не проводилась реконструкція приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного загальною площею 1742,6 кв.м. під складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м.

Щодо неправомірності рішення державного реєстратора та свідоцтва про право власності на майно, позивач, посилаючись на ч. 4 статті 13, ст. 41 , ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.2, п. 4 ч.1, ч.2 ст.24, ст., ст.15, 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р. (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 р.) наголошує, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Тому декларація про готовність об'єкта до експлуатації є одним із документів, які подаються для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

У зв'язку з реконструкцією приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м., під складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції прийнято рішення № 16961160 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2014 року, яким проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно: складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. за ТОВ "Рубін Карпет", про що останньому було видано Свідоцтво за № 29020767 про право власності на зазначене нерухоме майно.

Звертає увагу суду на те, що на виконання п. 45 Порядку державному реєстратору для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт подано, зокрема Декларацію № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28.02.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницькій області.

Однак, Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по адміністративній справі № 822/2449/16 встановлено, що вказана Декларація № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28.02.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області не є такою, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, вказана декларація не зареєстрована в порядку передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, на думку позивача, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції при прийнятті рішення № 16961160 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2014 року та видачі свідоцтва про право власності на майно порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Щодо визнання права власності на майно та його витребування, позивачем посилаючись на ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, ст. 317, 319, 321, 328, 386 - 388 ЦК України, ч. 4 статті 13, ст. 41 Конституції України , п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наголошено на тому, що власник ПСП АФ "Берегиня" має право витребувати від добросовісного набувача ТОВ "Рубін Карпет", майно, яке за відплатним договором (протокол загальних зборів засновників ТОВ "Рубін Карпет" від 07.12.2011 р.) придбане в особи, яка не мала права його відчужувати (ОСОБА_1 - згідно п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 11 від 29.05.2013р.) в разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі (рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.05.2014 року та п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 11 від 29.05.2013р.).

Представник позивача в судове засідання з'явився та наполягає на задоволені позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, однак у заяві від 15.02.2018р. просить суд розглядати справу без участі представника, при розгляді справи покладається на думку суду.

У відзиві на позов від 23.02.2018р. та доповненні до відзиву від 14.03.2018р. відповідач - ТОВ "Рубін-Карпет" просить суд відмовити у позові з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема, звертає увагу суду на те, що строк звернення до суду позивачем пропущений з неповажних причин, оскільки про порушення свого права позивач дізнався під час розгляду інших справ між тими ж сторонами з січня 2015 року, а до суду звернувся 01.02.2018 р. Просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Після придбання двох корівників чотирьохрядних з прилюдних торгів та внесення їх до статутного фонду ТОВ "Рубін-Карпет" вони були реконструйовані під складські приміщення загальною площею 3311,2 кв.м.

Вимога позивача, обґрунтована посиланням на те, що ПСП "Агрофірма "Берегиня" подало до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області заяву на оформлення права власності на приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м., однак отримано відмову у реєстрації права власності на дане майно за ПСП "Агрофірма "Берегиня", оскільки дане майно зареєстроване за іншим суб'єктом за іншим правовстановлюючим документом.

Тому відповідач приходить до висновку про те, що ТОВ "Рубін-Карпет" не є власником корівників, а є власником складських приміщень. Відповідач наголошує на тому, що позивач формально розмежовує два об'єкти права власності при цьому ігноруючи посилання ТОВ "Рубін-Карпет" на відсутність на даний час об'єкта корівника на який претендує позивач.

Наголошує на тому, що вимагаючи визнання протиправним та скасування рішення держреєстратора та відповідного свідоцтва про право власності ТОВ "Рубін - Карпет" позивач посилається на відсутність реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та обставини встановлені судовим рішенням - постановою Хмельницького адміністративного окружного суду від 09.02.2017 р. по справі № 822/2449/16, а саме, що спірна декларація не є такою, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Однак, на думку відповідача, Постановою Хмельницького адміністративного окружного суду від 09.02.2017 р. по справі № 822/2449/16 було відмовлено в задоволенні позову ПСП "Агрофірма "Берегиня" про визнання нечинною та скасування реєстрації декларації № ХМ 14212100514 про готовність об'єкта до експлуатації-реконструкція картоплесховища літ. "І", під складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, яка проведена 28.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Хмельницькій області. Тобто текст постанови суду викладено в іншій ніж на думку позивача редакції.

Щодо вибуття нерухомого майна з права власності зазначає, що позивач повинен зазначити які саме норми законодавства порушив державний реєстратор прийнявши спірне рішення та видавши відповідне свідоцтво. Наголошує, що позивач залишає поза увагою той факт, що в обов'язки державного реєстратора не входить дослідження достовірності наданих йому для реєстрації документів.

Наголошує на тому, що факт відсутності реєстрації спірної декларації не робить її автоматично незаконною і недійсною, оскільки всі сторони визнають, що спірний об'єкт дійсно реконструйований у склад, що значно збільшило його вартість. ТОВ "Рубін - Карпет", яке придбало спірне майно за 360 100,00 грн. та здійснивши невід'ємні поліпшення даного майна на суму 2 779 936,80 грн., що підтверджується відповідними кошторисами, актами виконаних робіт, відомостями про витрачені ресурси, позбавлено права власності на спірне майно, яке відповідно до висновку оцінювача (ПП "Брокер-Центр "Поділля") має ринкову вартість 13 926 381 грн.

Щодо правових аспектів визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності зазначено, що сторонами не заперечуються обставини, що рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на підставі поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та декларації про готовність об'єкта до експлуатації проведено державну реєстрацію права власності на складське приміщення що розташоване в м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за суб'єктом ТОВ "Рубін Карпет".

Однак, слід врахувати, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/2449/16 в задоволенні позовних вимог ПСП "Агфрофірма "Берегиня" щодо визнання не чинною та скасування реєстрації Декларації № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28.02.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного у Хмельницькій області відмовлено. Тобто, Декларації № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації не визнана у встановленому законом порядку недійсною та не скасована. Позивачем також не доведено, як саме Декларація № ХМ 14212014367 порушує права та інтереси ПСП "Агфрофірма "Берегиня".

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

У відповіді на відзив від 12.03.2018р. позивач стверджує, що зважаючи на наявність рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2014 року про визнання прилюдних торгів (аукціону) недійсними, в даному випадку, п.8. ч.1 ст. 346 ЦК України, як підстава припинення права власності ПСП АФ "Берегиня" на спірне майно, застосуванню не підлягає, оскільки навіть при наявності арешту і вилучення майна, відсутній кінцевий результат - примусова реалізація (майно не було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень - ч. 2 ст. ст. 388 ЦК України).

В такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувана за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно. Така правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 17 жовтня 2011 року у справі № 5002-8/5447-2010.

Зазначає, що не є перешкодою для витребування майна власником і та обставина, що під час перепродажу спірного майна набувачі здійснювали реєстрацію права власності.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, власник ПСП АФ "Берегиня" має право витребувати від добросовісного набувача "Рубін Карпет", майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати в разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Стверджує, що жодних доказів проведення реконструкції не додано і до Відзиву на позовну заяву, мотивуючи це тим, що документи подані до контролюючого органу з метою реєстрації відповідних дозвільних документів. Однак, жодних доказів цьому не надано.

Наголошує на тому, що реконструкція приміщень двох корівників в складське приміщення фактично не проводилась, а державна реєстрація права власності на складське приміщення проведена на підставі фіктивного документа - Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що і встановлено постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 822/2449/16. Приходить до висновку про те, що ТОВ "Рубін Карпет" не доведено факт відсутності у нього витребовуваного майна.

Щодо скасування рішення державного реєстратора зазначає, що з метою захисту своїх прав на майно, Позивач ПСП "Агрофірма "Берегиня" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду, який постановою від 09.02.2017р. відмовив в позові щодо визнання нечинною та скасування декларації № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації. Цією ж постановою Хмельницького окружного адміністративного суду встановлено, що декларація не зареєстрована в порядку передбаченому Законом України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи наявність постанови Хмельницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 822/2449/16, один з документів, який є обов'язковим для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому, рішення державного реєстратора, також є протиправним, оскільки прийняте на підставі нікчемного документа.

Також наголошено на тому, що фактично про порушення своїх прав на спірне майно Позивач дізнався 28.01.2018р. від виконавчого комітету Хмельницької міської ради, що йому надано підтверджуючі документи а до господарського суду звернувся з позовом 26.01.2018 року , вважає, що строк позовної давності не пропущено.

Представник третьої особи ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечує.

Представник третьої особи (Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України) в судове засідання не з'явився, письмової позиції на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду по даній справі надіслані на адресу Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуті до суду із відміткою про вручення.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку. З наведеного, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України є такими, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, проте, письмову позицію на позов не подали та причини неявки та неподання письмової позиції не повідомили.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.10.2016р. по справі № 924/744/16 за договором викупу майна з оплатою продукції та послугами, укладеного 28 травня 2002 року, приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Берегиня" придбало у власність нерухоме майно згідно додатка до даного договору, зокрема яким є: картоплесховище площею 840,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1568,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1742,6 кв.м. та санпропускник площею 391,7 кв.м., про що 20.12.2007 р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації видані відповідні Свідоцтва про право власності.

На виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2010 року (цивільна справа № 2-7945/2010 р.) про стягнення з ПСП "Агрофірма "Берегиня" заборгованості в сумі 256 000 грн., державним виконавцем державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 28.09.2011 року через торгуючу організацію приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство юстиція" в особі Хмельницької філії приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" через прилюдні торги здійснено реалізацію вказаного майна, і згідно акту від 07.10.2011 року державного виконавця Лабчука Р.М. переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_1.

29 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) на вказане майно.

Згідно рішення власника ТОВ "Рубін Карпет" від 07.12.2011 року до складу засновників ТОВ "Рубін Карпет" прийнято ОСОБА_1 та визначено частки кожного з них в підприємстві.

Згідно протоколу Загальних зборів засновників ТОВ "Рубін - Карпет" від 07.12.2011 року, ОСОБА_1, як співвласник ТОВ "Рубін - Карпет" вніс до статутного капіталу товариства майно на загальну суму 360100,00 (триста шістдесят тисяч сто гривень) грн. і передав його згідно акта прийому - передачі та грошової оцінки майна від 07.12.2011 року, а саме:

- корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв.м.;

- корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв.м.;

- санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м.;

- картоплесховище літер "І", загальною площею 840,6 кв.м.;

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1400 від 22.12.2011 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого майна: корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв.м.; корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв.м.; санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м.; картоплесховище літер "І", загальною площею 840,6 кв.м.

Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2014 року (цивільна справа №686/9193/14-ц) визнано недійсними та скасовано прилюдні торги, які були проведені Хмельницькою філію приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" 28.09.2011 року, щодо реалізації картоплесховища площею 840,6 кв.м., корівника чотирьохрядного площею 1568,6 кв.м., корівника чотирьохрядного площею. 1742,6 кв.м. та санпропускника площею 391,7 кв.м.

Цим ж судовим рішенням визнано недійсним та скасовано акт про проведення прилюдних торгів від 07.10.2011 року, складений заступником начальника відділу примусового виконання рішення управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 29.10.2011 року, виданого приватним нотаріусом щодо належності на праві власності ОСОБА_1 означеного нерухомого майна.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25.12.2014 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.10.2014 року залишено без змін та набрало законної сили.

В період розгляду вказаної цивільної справи Відповідачем ТОВ "Рубін Карпет" здійснено реконструкцію частини спірного майна, зокрема: корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м.; картоплесховище літер "І", загальною площею 840,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м.

Зазначене, як встановлено судом у межах розгляду справи № 924/744/16, підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації, договір підряду №01/10-3 від 01.10.2014р. на виконання робіт з реконструкції складських приміщень по АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" зареєстровано право власності на складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м. та на складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м., розташованого за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_2.

14.01.2015 року представником ПСП "Агрофірми "Берегиня" до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області було подано заяви на оформлення права власності на картоплесховище пл. 840,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1568,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1742,6 кв.м., санпропускник площею 391,7 кв.м. згідно рішень Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2014 та ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 25.12.2014 року, однак, 22.01.2015р. отримано відмову у реєстрації права власності на дане майно за ПСП Агрофірми "Берегиня", оскільки дане майно зареєстроване за іншим суб'єктом за іншим правовстановлюючим документом.

27 березня 2015 року приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Берегиня" звернулось з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет", виконавчого комітету Хмельницької міської ради, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними акта прийому-передачі та протоколу загальних зборів засновників про передачу майна до статутного фонду, визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, скасування положення статуту та свідоцтв про право власності.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року (цивільна справа № 686/6289/15-ц) позов задоволено. Ухвалено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" приміщення санпропускника загальною площею 391,7 кв.м., складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. та складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2, а також:

- визнано недійсними та скасовано свідоцтва про право власності, видані ТОВ "Рубін Карпет": свідоцтво про право власності № 29838781 від 21.11.2014 року на складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м., свідоцтво про право власності № 290207767 від 05.11.2014 року на складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м. та свідоцтво про право власності № 1400 від 24.12.2011 року на санпропускник загальною площею 391,7 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2.

- визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.12.2011 року № 1400 про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна: корівник чотирьохрядний загальною площею 1568,6 кв.м., корівник чотирьохрядний загальною площею 1742,6 кв.м., санпропускник площею 391,7 кв.м. та картоплесховище загальною площею 840,6 кв.м.

- визнано недійсними та скасовано свідоцтва про право власності, видані ТОВ "Рубін Карпет": свідоцтво про право власності від 24.12.2011 року на картоплесховище загальною площею 840,6 кв.м., свідоцтво про право власності на корівник чотирьохрядний загальною площею 1568,6 кв.м., свідоцтво про право власності на корівник чотирьохрядний загальною площею 1742,6 кв.м., свідоцтво про право власності на санпропускник загальною площею 391,7 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2.

- визнано недійсними та скасовано: акт прийому-передачі від 07.12.2011 року щодо передачі у власність та протокол загальних зборів засновників ТОВ "Рубін Карпет" про передачу ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Рубін Карпет" будівель картоплесховища загальною площею 840,6 кв.м., корівника загальною площею 1568,6 кв.м., корівника чотирьохрядного загальною площею 1742,6 кв.м., санпропускника загальною площею 391,7 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2.

- скасовано пункт 3 Статуту ТОВ "Рубін Карпет" щодо внесення ОСОБА_1 до статутного капталу ТОВ "Рубін Карпет" будівель картоплесховища загальною площею 840 кв.м., корівника чотирьохрядного загальною площею 1568,6 кв.м., корівника чотирьохрядного загальною площею 1742,6 кв.м., санпропускника загальною площею 391,7 кв.м., розташованих по АДРЕСА_2.

Вказане рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015р. скасовано ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року (справа № 686/6289/15-ц), а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа підсудна господарському суду.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.10.2016р. по справі № 924/744/16 позов приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет", м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: - складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м. (колишнє приміщення картоплесховища літера "І" загальною площею 840,6 кв.м.), - складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. (колишні приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.), - санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. про витребування від ТОВ "Рубін Карпет" на користь ПСП "Агрофірма" Берегиня" об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: - складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м. (колишнє приміщення картоплесховища літера "І" загальною площею 840,6 кв.м.), - складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м. (колишні приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.), - санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. задоволено частково. Визнано за приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма" Берегиня" (с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області, код 31852404) право власності на нерухоме майно, що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, а саме санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м. Вирішено витребувати у ТОВ "Рубін Карпет" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" нерухоме майно, а саме санпропускник, загальною площею 391,7 кв.м., розташованого у м. Хмельницький, АДРЕСА_2. В решті позову відмовлено.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.02.2017р. по справі № 822/2449/16 у задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" про визнання нечинною та скасування реєстрації Декларації № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена 28.02.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного у Хмельницькій області відмовлено.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року по справі № 822/1469/17 задоволено позовні вимоги ПСП АФ "Берегиня": визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №16961160 від 05.11.2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташовано у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (ідентифікаційний код 37462845); визнано протиправним та скасовано свідоцтво №29020767 про право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (ідентифікаційний код 37462845), видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції 05 листопада 2014 року.

До ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі № 822/1469/17 також приєднано окрему думку судді, у якій зазначено, що даний адміністративний позов необхідно було розглядати в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. по справі № 822/1468/17 задоволено позовні вимоги ПСП "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №17391280 від 21 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м., що розташовано у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" (код 37462845). Визнано протиправним та скасовано свідоцтво №29838781 про право власності на складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" (код 37462845), видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 21 листопада 2014 року.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р. по справі №822/1468/17 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" задоволено повністю. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін - Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018р. касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року скасовано на направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи своє право порушеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст.16 Цивільного кодексу України є визнання права.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 4 статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини пов'язані із власністю, до них застосовуються міжнародні-правові акти, положення Конституції України, норми кодексів та інших законодавчих актів України, правові висновки міжнародних судових інстанцій та Верховного суду України, спрямовані на захист права власності.

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість застосування при вирішенні спорів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі колізії, саме норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, мають пріоритет над відповідними нормами законодавства України.

У листопаді 1950 року була прийнята Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), яка згодом була доповнена відповідними приписами щодо захисту прав на майно, а саме, - стаття 1 "Захист власності" Першого протоколу (надалі - Перший протокол), який був підписаний у березні 1952 року

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Україна ратифікувала Конвенцію 17.07.1997 року (Законом України №475/97-ВР, із заявами та застереженнями) і вона набула чинності для України 11.09.1997 року. Таким чином, Конвенція, поряд із іншими нормативно-правовими актами, є частиною українського законодавства й її приписи та гарантії, як норми прямої дії, відіграють істотну роль у національному праві, зокрема, при вирішення спорів різноманітного характеру.

Також, ст. 1 Закону України №475/97-ВР в Україні було визнано обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно ж до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (від 23.02.2006 року) національні суди повинні застосовувати при розгляді справ як джерело права не лише Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а й практику Європейського суду з прав людини.

За своїм змістом ст. 1 Першого протоколу Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Аналогічні приписи щодо захисту права власності містить і національне законодавство України.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституція України також закріплює обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317, 321 Цивільного кодексу України до прав власника віднесено право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, жодна інша особа, окрім власника, не наділена правомочностями (володіння, користування, розпорядження) щодо об'єкта права власності.

При цьому, під розпорядженням майном слід розуміти можливість власника (особисто або через уповноважену ним особу) самостійно на власний розсуд визначати подальшу юридичну та фактичну долю належного йому на праві власності майна. Тобто виключно власнику належить право вчинення правочинів, предметом яких є належне йому на праві власності майно.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

В ухвалі від 28.10.2009 року у справі № 6-11500св09 Верховний Суд України зазначив, що "статтею 332 ЦК регулюється питання набуття права власності на перероблену річ. Об'єкт, на який набувається право власності в результаті переробки, визнається новою річчю. Виникнення права власності на нову річ (новостворене нерухоме майно) урегульовано ч.2 ст.331 ЦК України, в якій зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди) виникає у момент завершення будівництва даного об'єкта. У разі якщо законом або договором передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації або державної реєстрації, то право власності на дане майно виникає з моменту прийняття до експлуатації або державної реєстрації".

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєстровано декларацію № ХМ 14212014367 про готовність об'єкта до експлуатації. Згідно декларації здійснено реконструкцію спірного майна, зокрема: корівник чотирьохрядний, загальною площею 1568,6 кв.м. і корівник чотирьохрядний, загальною площею 1742,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м. Зазначене, як встановлено судом у межах розгляду справи № 924/744/16, підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації, договір підряду №01/10-3 від 01.10.2014р. на виконання робіт з реконструкції складських приміщень по АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тому судове рішення у справі № 924/744/16 не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може йому суперечити, обставини, встановлені у рішення №924/744/16, не потребують доказування.

ТОВ "Рубін-Карпет" набуло право власності на реконструйоване складське приміщення загальною площею 3311,2 кв. м., по АДРЕСА_2 у м. Хмельницькому, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.11.2014р. Таким чином, вищевказане складське приміщення прийнято до експлуатації та проведено його державну реєстрацію в порядку передбаченому чинним законодавством.

При цьому, судом критично оцінюються надане до матеріалів справи позивачем експертне дослідження (від 16.04.2018р. № 39/18, проведене судовим експертом щодо відсутності факту проведення реконструкції приміщення корівників) та наданий відповідачем - 2 звіт про технічне обстеження стану конструктивних елементів будівель двох складських будівель по АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому (складений експертом ОСОБА_5.), оскільки останні є суперечливими та не підтверджуються наданими у матеріали справи доказами.

Окрім цього, відповідно до наявної у матеріалах справи довідки від 24.04.2018р. № 253/01-14 Хмельницького БТІ Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, при обстежені нежитлової одноповерхової цегляної будівлі, яка належить ТОВ "Рубін-Карпет" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 11.2014р інд. №29020767, за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_2, повідомлено, що будівля складається з складських та допоміжних приміщень загальною площею 3311,2 кв.м. Приміщень корівника не виявлено.

При цьому, відповідно до Наказу Мінбуд України від 11.11.2005 № 162 "Про затвердження Правил експлуатації штучних споруд на вулицях і дорогах населених пунктів" реконструкцією є комплекс будівельно-монтажних робіт, спрямованих на відновлення і перебудову споруди з наданням їй потрібних експлуатаційних характеристик. Роботи виконуються за відповідними проектами силами спеціалізованих будівельних організацій

Звертаючись із позовом у даній справі, позивач вказує що 28.05.2002р. укладено договір викупу майна з оплатою продукції та послугами, за яким ПМП "АФ Берегиня" придбало у власність нерухоме майно згідно додатку до договору, зокрема: картоплесховище площею 840,6 кв.м., корівника чотирьохрядного, з площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. та санпропускник площею 391,7 кв.м., про що 20.12.2007р. Хмельницьким БТІ видані відповідні Свідоцтва про право власності. В подальшому ТОВ "Рубін Карпет" було здійснено реконструкцію частини спірного майна, зокрема: корівника чотирьохрядного, з площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 3311,2 кв.м.; картоплесховища літер "І" загальною площею 840,6 кв.м. переобладнано під складське приміщення загальною площею 840,6 кв.м.

У відповідності до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо.

Так, зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами (позивачем у позові та відповідачем у відзиві на позов), спірне майно (корівник чотирьохрядний, з площею 1568,6 кв.м. і корівник чотирьохрядний площею 1742,6 кв.м.), що знаходяться по АДРЕСА_2 у м. Хмельницький перестали існувати, натомість за вказаною адресою зареєстровано складське приміщення загальною площею 3311,2 кв. м.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту приналежності позивачу на праві власності вищевказаного приміщення. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 05.11.2014р. складське приміщення, площею 3311,2 кв. м., що у м. Хмельницькому, по АДРЕСА_2 перебувають в приватній власності відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Карпет".

Судом звертається увага на те, що під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст.388 ЦК (постанова ВС від 6.12.2010, справа №3- 1398 гс 11).

При цьому слід мати на увазі, що у разі, якщо проведені на виконання судового рішення прилюдні торги з реалізації майна визнано судом такими, що проведені з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, то особа, яка придбала це майно, не є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано відповідно до ч.2 ст.388 ЦК (постанова ВС від 3.10.2011, справа №3- 98гс 11).

Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл.83 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в Узагальненні ВСУ "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ").

Таким чином, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із позовом, використавши при цьому, зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл.83 ЦК України ( в т.ч. про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи).

Тобто, позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що спірне майно - корівник чотирьохрядний, площею 1568,6 кв.м. і корівник чотирьохрядний площею 1742,6 кв.м., які є об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння існують в натурі на момент подання позову.

Одночасно, згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "Іммобіліаре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії" (&? ;...&?м;) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні бути доведені "поза розумним сумнівом". У цьому разі розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати (справа Європейського суду з прав людини "Грецька справа", № 3321/67, 3322/67, 3323/67, 3344/67, доповідь Комісії від 5 листопада 1969 р.; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Вільваража та інші проти Об'єднаного Королівства" від 30 жовтня 1991 р. № 215, § 107; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Науменко проти України" від 10 лютого 2004 року § 109).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у позові в частині витребування від ТОВ "Рубін Карпет" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма" Берегиня" об'єктів нерухомого майна. При цьому також належить відмовити у позові і в частині визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції за № 16961160 від 05.11.2014р.; визнання протиправним та скасувати Свідоцтва за № 29020767 про право власності на складське приміщення, загальною площею 3311,2 кв.м.; визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницький, АДРЕСА_2: (приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1568,6 кв.м.; приміщення корівника чотирьохрядного, загальною площею 1742,6 кв.м.)

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом також звертається увага на те, що у статтях 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зважаючи на наведене, враховуючи зміст наявних матеріалів справи, навіть у випадку задоволення позову поновлення порушених майнових прав позивача шляхом, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, які оскаржені до суду, тобто повернення або відновлення спірних приміщень у натурі буде неможливим (через їх відсутність). Позивачем у позові також не обґрунтовано, яким чином у разі задоволення позову може відбутися ефективне поновлення позивача в правах (і в яких саме правах).

Також судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, недоведеності "поза розумним сумнівом" існування спірного майна (корівника чотирьохрядного, площею 1568,6 кв.м. і корівника чотирьохрядного площею 1742,6 кв.м.) в натурі на момент подання позову, суд не знаходить підстав для витребування їх у ТОВ "Рубін-Карпет" для передання позивачу та визнання за останнім права власності на зазначені корівники.

Представник відповідача - 2 у відзиві на позов просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Оскільки судом не виявлено в даному випадку порушення права позивача, відсутні підстави і для вирішення питання спливу строку позовної давності.

Окрім цього, ТОВ "Рубін-Карпет" просить суд відповідно до ст.ст. 123, 126 ГПК України стягнути з позивача понесені стороною судові витрати - на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн. відповідно до укладеного договору.

Розглянувши заяву ТОВ "Рубін-Карпет" про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, господарський суд дійшов до наступного висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер серії АА № 061016 на надання правової допомоги ТОВ "Рубін-Карпет" адвокатом Терличем В.Г.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

16.02.2018р між ТОВ "Рубін-Карпет" (клієнт) та адвокатом ОСОБА_4 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги .

Згідно з п.1.1 договору предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі № 924/60/18, яка пов'язана із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів у господарському суді Хмельницької області.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн, представником відповідача - 2 до матеріалів справи долучено протокол до договору про надання правової допомоги від 16.02.2018р. (відповідно до п. 4.2. договору), а також квитанцію №096941 від 16.02.2018р на суму 10000 грн.

Відповідно до ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 16.02.2018р. , протокол до договору про надання правової допомоги від 16.02.2018р., квитанцію №096941 від 16.02.2018р на суму 10000 грн., а клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено, суд дійшов висновку про те, що вимога відповідача - 2 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката ОСОБА_4 з представництва інтересів ТОВ "Рубін-Карпет" розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтуваність зазначеного відповідачем - 2 розміру витрат на послуги адвоката в сумі 10000грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача - 2.

Таким чином, суд покладає на позивача витрати на послуги адвоката в сумі 10000 грн.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" (31317, с. Грузевиця, Хмельницький район, Хмельницька область; м. Хмельницький, вул. Польова, 1, код 31852404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (м. Хмельницький, вул. Польова, 1, код 37462845) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривен 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.06.2018р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 9 прим. : 1 - до справи, 2,3 - позивачу (31317, с. Грузевиця, Хмельницький район, Хмельницька область; м. Хмельницький, вул. Польова, 1), 4,5 - відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Соборна, 16; м. Хмельницький, вул.Пилипчука, 3), 6 - відповідачу 2 (м. Хмельницький, вул. Польова, 1), 7 - третій особі (ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), 8 - третій особі (Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2), 9 - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Всім з повідомленням.


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	29.05.2018
Оприлюднено	04.06.2018
Номер документу	74410765
Судочинство	Господарське

Василишин А.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.05.2018 по справі 924/60/18ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —924/60/18

Рішення
від 29.05.2018 по справі 924/60/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ