Рішення

від 23.05.2018 по справі 927/462/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу 927/462/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Сіті Девелоперс",

вул. Жилянська, 59, офіс 1103, м. Київ, 01033

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн",

пр-т Миру, 53 А, оф. 306, м. Чернігів, 14005

про повернення помилково перерахованих коштів 78909,60 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Москалюк Т.В. адвокат

від відповідача: Мінакерман Н.С. дов. від 11.09.2017, Устименко І.П. дов. б/н від 11.05.2018.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Сіті Девелоперс" подано позов про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" 78909,60 грн. помилково перерахованих коштів.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.05.2017 було порушено провадження та призначено розгляд на 23.05.2017.

В свою чергу ухвалою суду від 23.05.2017 було відкладено розгляд справи на 13.06.2017.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/14/17 від 12.06.2017 та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2017, судову справу №927/462/17 передано до розгляду судді Фетисовій І.А.

Ухвалою суду від 12.06.2017 суддею Фетисовою І.А. прийнято справу №927/462/17 до провадження та призначено розгляд справи на 13.06.2017.

У судовому засіданні 13.06.2017 було оголошено перерву до 20.06.2017.

Ухвалами суду від 20.06.2017, 26.06.2017 та 06.07.2017 відкладено розгляд справи на 26.06.2017, 06.07.2017 та 18.07.2017 відповідно.

У судовому засіданні від 06.07.2017 судом було задоволено клопотання представника відповідача про проведення огляду та дослідження доказів у місці їх знаходження зі вказаними інтернет адресами, за результатами якого було складено протокол огляду та залучено до матеріалів справи скріншоти інтернет сторінок, які було оглянуто та досліджено судом.

Окрім того, у судовому засіданні представником відповідача було подано клопотання б/н від 06.07.2017 про призначення у даній справі комп'ютерно-технічної експертизи, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експертам відповідне питання, а саме: Чи було здійснено входження до Програмного забезпечення "OneBox" через точки доступу за логінами та паролями, що були надані відповідачем позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

До початку судового засідання через засоби поштового зв'язку від позивача надійшли заява б/н від 05.07.2017 про долучення документів до матеріалів справи та заява б/н від 05.07.2017 про розгляд справи без участі позивача та його представника, які було надіслано позивачем у минуле судове засідання через засоби електронного зв'язку та розглянуті судом у минулому судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.06.2017 представником відповідача було подано клопотання №26505 від 13.07.2017 про надання пояснень щодо формування заяви позивача на отримання програмного забезпечення, направлення рахунку-фактури на оплату вартості ліцензії позивача та долучення додаткових доказів, а саме: скріншот електронного листа у якому ОСОБА_4 зазначає, що є представником позивача; скріншоти електронних листів від 27.05.2016, 31.08.2016, 03.12.2016; копію рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір від 22.07.2016 №3043, №3044; довідку відповідача б/н від 12.07.2017; довідку б/н від 12.07.2017 ТОВ "Ванбокс"; копію витягу з ЄДР стосовно ТОВ "Ванбокс"; скріншоти з сайту відповідача, де зафіксовані варіанти установки програмного забезпечення після покупки ліцензії.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/462/17 було призначено проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та провадження у справі № 927/462/17 зупинено на час проведення експертизи.

15 грудня 2017 року набув чинності новий Господарський процесуальний кодекс України, підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд перейшов до розгляду спору по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання по справі № 927/462/17 від 13.06.2017. А тому, враховуючи, що на момент набрання новим Господарським процесуальним кодексом України чинності, суд перейшов до розгляду справи № 927/462/17 по суті, розгляд вказаної судової справи відбувається зі стадії розгляду спору по суті.

Господарським судом Чернігівської області отримано лист Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 3/1-18-154 від 07.03.2018 про направлення висновку експертів, повернення матеріалів справи № 927/462/17.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2018 провадження у справі № 927/462/17 поновлено та судове засідання призначено на 07 травня 2018 року о 10 год. 30 хв.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов № 29722 від 04.05.2018, в якому повідомив про звернення ОСОБА_4 до відповідача для отримання інформації про CRM систему, програмне забезпечення "OneBox". Після даної розмови працівник відповідача направив електронним листом інформацію про програмне забезпечення "OneBox". Був сформований номер заявки - № 201229680, що в подальшому ідентифікуватиме відносини між позивачем та відповідачем щодо надання відповідачем позивачу невиключних ліцензій на програмне забезпечення "OneBox". Відповідачем було здійснено запит до позивача про реквізити для оформлення договору, позивачем було надіслано лист з реквізитами. 03.11.2016 між сторонами був сформований договір № 2012292680 про надання послуг з технічної підтримки програмного забезпечення та про надання права користування об'єктом права інтелектуальної власності. 03.11.2016 відповідач разом із договором направив позивачу рахунок-фактуру № 2012292680 на суму 78909,60 грн, де було вказано що оплата здійснюється за 11 ліцензій "OneBox". 02.12.2016 позивач здійснив оплату 11 невиключних ліцензій у сумі 78909,60 грн. Сплата позивачем за чіткими реквізитами відповідача коштів стосовно надання 11 невиключних ліцензій на програмне забезпечення "OneBox" є підтвердженням того, що позивач прийняв пропозицію відповідача стосовно надання йому права користування 11 невиключними ліцензіями на програмне забезпечення "OneBox" і такий платіж не може вважатися помилковим. Наголошує між сторонами постійно велося листування з приводу умов технічного завдання на розробку додаткових модулів, налаштування і провадження CRM системи. 27.02.2017 позивач у телеграмі, направленій відповідачу вимагав повернення помилково перерахованих коштів в сумі 78909,60 грн. Відповідач направив відповідь про неможливість повернення коштів. Позивач стверджував, що використання програмного забезпечення "OneBox" чи іншого програмного забезпечення відповідача позивачем не здійснюється. Договірний характер правовідносин між сторонами виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Відповідно до ст. 90 ГПК України відповідач ставить позивачу запитання про обставини справи, що мають значення для справи, а саме: 1 Чи є/був ОСОБА_4 (адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 або інша), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (або ОСОБА_15), ОСОБА_16 співробітником (-ми) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Сіті Девелоперс" на підставі трудового/цивільно-правового договору та у який період? 2 Чи звертався позивач до відповідача стосовно отримання ліцензій на використання програмного забезпечення "OneBox"? 3 Чи отримував позивач рахунок-фактуру № 2012292680 від 01.11.2016 на оплату грошових коштів у розмірі 78909,60 грн (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'ять гривень), що був вказаний у призначенні платежу? 4 Який номер рахунку та які послуги були вказані позивачем у призначенні платіжного доручення № 455 від 02.12.2016, згідно якого позивач відповідно до його стверджень помилково перерахував на банківський рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 78909,60 грн (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'ять гривень шістдесят копійок)? 5 Яким чином у платіжному дорученні № 455 від 02.12.2016, здійсненого позивачем, позивач зазначив точні банківські реквізити відповідача, а у призначенні цього платіжного доручення - номер рахунку, згідно якого здійснювався платіж, а також звідки позивач отримав інформацію про точні банківські реквізити відповідача та як сформував таке призначення платежу: "за ліцензією "OneBox" зг. рахунка 2012292680 від 02.11.2016"? 6 Чи є доменом ім'я ncd.com.ua, піддоменом якого є box.ncd.com.ua (за яким розташовано програмне забезпечення "OneBox"), доменним ім'ям, якому відповідає офіційна веб-сторінка позивача (http://ncd.com.ua)? 7 Чи створював позивач box.ncd.com.ua, за яким розташовано програмне забезпечення "OneBox" та який створений для доменного імені ncd.com.ua? 8 Чи отримував позивач від відповідача договір № 2012292680 про надання послуг з технічної підтримки програмного забезпечення та про надання права користування об'єктом права інтелектуальної власності від 03.11.2016 та Додаток № 1 до нього? 9 Чи отримував позивач від відповідача ключі доступу (логіни/паролі) до програмного забезпечення "OneBox", розташованого на піддомені box.ncd.com.ua? 10 Чи підтверджує позивач, що програмне забезпечення "OneBox" розміщене за піддоменом box.ncd.com.ua?

Щодо розрахунку судових витрат, то відповідач поніс витрати за складання висновку експерта за результатами проведення комплексної комп'ютерно-технічної експертизи телекомунікаційних систем та засобів у розмірі 24998,40 та планує понести витрати, що пов'язані з розглядом справи, у випадку призначення судом проведення процесуальних дій, що потребують несення таких витрат. В позовних вимогах просить відмовити. До відзиву відповідачем додано докази направлення відзиву позивачу, копію довіреності, паперові корпії електронних доказів, копії реквізитів направлених позивачем відповідачу.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням за інтернет-адресами відповідно до ст. 82 ГПК України.

Представником позивача в судовому засіданні подано письмові пояснення від 04.05.2018, зазначив, що договір № 2012292680 від 03.11.2016 не підписаний сторонами, є таким що не відбувся, не набув чинності, заяв про намір укласти договір сторони не погоджували та не створювали умов для попереднього укладення такого договору, заявки на товар (програмне забезпечення) позивач для відповідача не подавав, доказів належного надіслання та отримання позивачем цього договору як передумови для надання послуг та оплати програмного забезпечення відповідачем не надано, договір не може бути підставою для виставлення рахунку-фактури № 2012292680 від 02.11.2016, оскільки він датований 03.11.2016, відповідачем не надано підтвердження його авторського права на твір, який дозволяє йому реалізовувати права на комп'ютерну програму "OneBox" та укладати договори про надання послуг з технічної підтримки програмного забезпечення та про надання права користування об'єктом права інтелектуальної власності. Позивач заперечує факти отримання від відповідача рахунку-фактури № 2012292680 від 02.11.2016 на оплату наданих послуг. Вважає що кошти в сумі 78909,60 грн є безпідставно набутим майном. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення, просить стягнути з відповідача 78909,60 грн, 1600 грн судових витрат та 7891 грн витрат позивача по сплаті адвокатських послуг. Надано копію договору про надання адвокатських послуг від 04.05.2018, ордер, копію свідоцтва.

Приписами ст. 207 ГПК України передбачена можливість розгляду клопотань учасниками справи на стадії розгляду справи по суті, в зв'язку з чим судом розглянуті заявлені в судовому засіданні 07.05.2018 клопотання . При цьому, судом констатовано про те, що призначене на 07.05.2018 судове засідання є першим засіданням по розгляду справи по суті після отриманих судом висновків судових експертів.

Відповідно до ст. 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Враховуючи приписи ст.207 ГПК України, судом задоволено клопотання відповідача щодо письмового опитування позивача як свідка та зобов'язано позивача надати відповідь у формі заяви свідка.

Відповідно до ст. 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.

Враховуючи проведені листування відповідача за допомогою електронної пошти, наданим відповідачу правом збирати докази, приписи ст.207 ГПК України, суд задовольнив клопотання відповідача про огляд доказів в мережі інтернет.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 було відкладено розгляд справи по суті, призначено судове засідання на 17.05.2018 на 09:30 год. Зобов'язано позивача відповідно до ст. 90 ГПК України надати суду та відповідачу до 15.05.2018 відповідь у формі заяви свідка з питань, визначених відповідачем.

До початку судового засідання позивачем надіслано електронною поштою через канцелярію суду заяву від 14.05.2018 про перенесення судового засідання, яке призначене на 17.05.2018 та надання нового строку для підготовки відповідей на питання, які були зазначені в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018. Просить продовжити строк розгляду справи. Заява обґрунтована неможливістю виконання вимог ухвали від 07.05.2018 в зв'язку з перебуванням директора у відрядженні. Додано копії наказів, копію посвідчення про відрядження, копії авіаквитків.

До початку судового засідання від позивача надійшов оригінал заяви з додатками.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду подано лист № 29885 від 16.05.2018 до якого додано докази направлення відповідачу письмових пояснень та копію письмових пояснень. В письмових поясненнях відповідач зазначив, що відповідачем було надано суду копії електронних доказів, що підтверджують направлення відповідачем позивачу 03.11.2016 одночасно і рахунку-фактури № 2012292680 від 02.11.2016 і договору 03.11.2016. 02.12.2016 позивач здійснив оплату згідно рахунку-фактури, а відповідач цього ж дня направив позивачу лист-підтвердження зарахування сплачених коштів. 02.12.2016 та 30.12.2016 відповідач направив позивачу листи з логінами і паролями (ключами доступу) до програмного забезпечення "OneBox". Відповідач надав суду докази, що ТОВ "Вебпродакшн" є власником прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму " OneBox CRM+ERP" та складеного твору " OneBox CRM+ERP", надав суду рішення про реєстрацію договорів, які стосуються права на твір, згідно яких виключні права на зазначені твори були передані від авторів до ТОВ "Вебпродакшн". Підставою позовних вимог позивач вважає положення ст.. 1212 ЦК України. Відповідач звертає увагу, що позивач у позовній заяві не вказував на відносини з відповідачем, так само як і на зазначені рахунок-фактуру та договір. Після надання відповідачем суду доказів направлення рахунку-фактури № 2012292680 і договору, а також існування між позивачем та відповідачем відносин з приводу надання відповідачем позивачу невиключних ліцензій "OneBox", позивач заперечуючи у своїх поясненнях факт отримання рахунку-фактури жодним чином не пояснює яким чином він вказав у призначенні платежу вірні реквізити, зміст та суму грошових коштів, визначені у рахунку-фактурі, так само як і чіткі банківські реквізити відповідача. Незважаючи на здійснення позивачем оплати за надання відповідачем 11 невиключних ліцензій згідно рахунку № 2012292680, що був направлений відповідачем 03.11.2016 одночасно з договором в електронному вигляді, а також факту отримання договору позивачем, направленого відповідачем 18.01.2017, на сьогоднішній день позивач так і не надіслав підписаний екземпляр на адресу відповідача та не надав жодного пояснення чому договір не був підписаний ним та скерований відповідачу. Відповідач не погоджується, що зазначені кошти можна вважати помилково перерахованими в силу наявності правової підстави для такого перерахування, зокрема направлення відповідачем рахунку-фактури та оплата позивачем коштів, що у сукупності із обставинами справи являють собою здійснений сторонами правочин щодо надання відповідачем позивачу 11 невиключних ліцензій на програмне забезпечення "OneBox".

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду подано лист № 29876 від 15.05.2016, яким просить долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 701 від 06.09.2017 за судову експертизу згідно рах. № 154 від 19.08.2017, на підтвердження витрат понесених відповідачем за складання висновку експерта. Додано оригінал платіжного доручення.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду подано лист № 29889 від 16.05.2018, в якому зазначено що при поданні до суду клопотання про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, для проведення якої відповідач надав суду довідку з даними для доступу до корпоративних поштових скриньок, а також до програмного забезпечення була допущена технічна помилка. Надає довідку з виправленою технічною помилкою та просить суд врахувати дану довідку при розгляді справи. Додано довідку від 04.05.2018.

Відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Подані відповідачем клопотання та заяви задоволено судом, з огляду на їх обґрунтування та надання суду на виконання вимог Ухвали від 23.04.2018 та 07.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2018 відкладено розгляд справи по суті на 23.05.2018 на 11:00 год., здійснення огляду доказів ухвалено провести в наступному судовому засіданні, відмовлено в клопотанні позивача про продовження строку розгляду справи, викладене в п. 2 заяви від 14.05.2018, з огляду на відсутність обґрунтування та мотивації поданого клопотання.

18.05.2018 відповідачем надіслано через канцелярію суду письмові пояснення № 29841 від 15.05.2018 та докази направлення позивачу.

До початку судового 22.05.2018 позивачем надіслано через канцелярію суду заяву свідка від 18.05.2018 з відповідями на поставлені питання. Додано копію штатного розкладу (3 шт), копі наказу, копію фінансової звітності, прінт-скрін аркушу з переліком під доменів, докази направлення відповідачу.

До початку судового засідання позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог. В заяві повідомив, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено договір про надання адвокатських послуг від 28.04.2017, за яким Адвокатським об'єднанням Волощук та партнери отримано оплату за надання юридичних (адвокатських) послуг в розмірі 7891,00 грн. Вказана сума була сплачена позивачем 28.04.2017. 04.05.2018 між сторонами було підписано договір про надання адвокатських послуг та додаткову угоду № 1 від 04.05.2018 до цього договору. Відповідно до звіту та акту приймання-передачі наданих послуг від 22.05.2018 сторони підтвердили, що адвокатським об'єднанням надані юридичні послуги на суму 2500 грн. Ця сума оплачена позивачем 22.05.2018. Просить стягнути з відповідача 778909,60 грн та 1600 грн судового збору та 10391 грн. витрат по сплаті адвокатських послуг. Додано копію договору про надання адвокатських послуг, копію додаткової угоди, копію звіту про надання послуг, копію акту приймання-передачі, копію виписки.

До початку судового засідання позивачем через канцелярію суду подано клопотання про поставлення відповідачу запитань.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення № 29949 від 22.05.2018 стосовно наданої позивачем заяви свідка, що містить відповіді на запитання.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду подано супровідний лист № 29950 від 22.05.2018, в якому повідомлено, що судом було здійснено огляд доказів, які знаходяться в мережі Інтернет, а саме за Інтернет посиланнями, що містять багато інформації щодо обставин справи, а саме містять історію електронного листування між позивачем та відповідачем. Відповідач задля зручності та збереження економії часу щодо вчинення процесуальної дії надає суду довідку від 21.05.2018 із переліком електронних листів за Інтернет-посиланнями (корпоративні електронні адреси та архів Програмного забезпечення "OneBox") зі переліком електронних листів за Інтернет-посиланнями із датами та вказівкою на докази, які вони містять. Просить врахувати довідку від 21.05.2018 із переліком електронних листів за Інтернет-посиланнями із датами та вказівкою на докази, при розгляді справи. Додано довідку.

В судове засідання 23.05.2018 з'явились повноважні представники сторін.

Відповідач не заперечував проти поданої заяви про уточнення позовних вимог. Судом подана заява прийнята до розгляду.

Подане позивачем клопотання про поставлення запитань відповідачу судом залишена без задоволення, враховуючи приписи ст. 90 ГПК України, а саме учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні 24.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

Позивачем подано заяву про направлення копії рішення по справі № 927/462/17 на адресу представника позивача.

З'ясував обставини справи, оцінив надані сторонами докази, пояснення представників в судових засіданнях, суд встановив:

Позивач, нормативно-правовою підставою позову зазначає ст.1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Порядок та особливості укладення договорів, зокрема, господарських, врегульовані ст. 638 - 649 ЦК України. За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України встановлено , що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За приписами ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

В листопаді 2016 року електронним листуванням позивачем було здійснено звернення до відповідача про отримання інформації про CRM систему програмного забезпечення "OneBox". Відповідачем було здійснено направлення інформації про програмне забезпечення "OneBox" та був сформований номер заявки № 2012292680.

01.12.2016 відповідач за допомогою електронної пошти запросив у позивача реквізити для оформлення договору. Позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача лист з вкладеним файлом, що містив реквізити позивача.

03.11.2016 між позивачем та відповідачем був сформований договір № 2012292680 про надання послуг з технічної підтримки програмного забезпечення та про надання права користування об'єктом права інтелектуальної власності та додаток № 1 до нього.

03.11.2016 відповідач направив з електронної корпоративної адреси на електронну адресу позивачу рахунок-фактуру № 2012292680 на суму 78909,60 грн, де було вказано що оплата здійснюється за 11 ліцензій "OneBox" та договір. В рахунку зроблено посилання на заявку із попередньо сформованим номером № 2012292680 та вказані реквізити відповідача.

Відповідачем неодноразово здійснено направлення позивачу проекту договору для підписання позивачем , в т. ч. підписаного відповідачем, шляхом направлення поштовим зв'язком 09.01.2017 та отриманого позивачем 18.01.2017.

З тексту проекту договору вбачається, що п. 1.1 договору замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання виконати надання права користування 11 невиключних ліцензій програмного забезпечення "OneBox". Згідно п. 2.3 проекту договору замовник зобов'язується прийняти і оплатити в повному обсязі надані за цим договором послуги в строки та у відповідному порядку, які зазначені у даному договорі. Загальна вартість невиключних ліцензій на ПЗ складає 78909,60 грн. Оплата здійснюється 100 % передоплатою. Після надходження цих коштів виконавець приступає до надання послуг.

02.12.2016 позивач здійснив оплату 11 невиключних ліцензій у сумі 78909,60 грн з призначенням платежу оплата за ліцензію OneBox зг. рах. № 2012292680 від 02.11.2016 (копія виписки банку від 02.12.2016).

Судом встановлено, що зазначений позивачем в призначенні платежу номер рахунку співпадає з формованою відповідачем номеру заявки.

З матеріалів справи, усних пояснень сторін в судовому засіданні 22.05.2018, не вбачається наявність у товариств у відкритому доступі в мережі Інтернет (на сайтах позивача та відповідача) відомостей про банківські реквізити, коди та інші реквізити для формування відомостей щодо рахунків як позивача так й відповідача, що свідчить про неможливість отримання такої інформації працівниками позивача. Інших правовідносин у сторін по справі, за усними поясненнями представників, не було. Таким чином, дії позивача по оплаті коштів в сумі 78909,60 грн. вчинено на підставі наявних у позивача відомостей про платіжні реквізити відповідача, що й вбачається з наявного в матеріалах справи рахунку№ 2012292680 від 02.11.2016, зазначення товару в кількості 11 та суми 78909,60 грн.

Усні пояснення представника позивача в судовому засіданні 22.05.2018 щодо оплати рахунку бухгалтером самостійно, як й надані письмові відповіді позивачем від 22.05.2018 щодо вчинених бухгалтером дій по оплаті, суд відхиляє та визнає необґрунтованими з огляду на неможливість здійснення оплати від імені юридичної особи без підпису керівника за приписами п. 2.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 та зареєстрованої в МЮ України 29.03.2004 за № 377/8976, а саме : примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи/підпис відповідальних/відповідальної осіб/особи, зразки підписів яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів.

Наведене свідчить, що позивачу було відомо про сформований відповідачем рахунок, якій в подальшому було сплачено 02.12.2016 платіжним дорученням №554.

02.12.2016 відповідачем з корпоративної електронної адреси надіслано на електронну адресу позивача лист-підтвердження щодо оплати по замовленню № 2012292680.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за інструкцією відповідача, що надійшла електронним листом з корпоративної електронної адреси відповідача на електронну пошту позивача було створено піддомен box.ncd.com.ua для домену ncd.com.ua, якому відповідає офіційна електронна адреса (веб-сайт) позивача http://ncd.com.ua.

За вказаним піддоменом розташоване програмне забезпечення "OneBox", права на користування яким та ключі доступу до якого позивач отримав від відповідача.

30.12.2016 виконуючи зобов'язання по наданню невиключних ліцензій позивачу відповідач направив позивачу ключі (логіни та паролі) для доступу до інших користувачів.

Позивачем права відповідача на комп'ютерну програму "OneBox" не оспорюються та не заперечуються.

Згідно висновку експерта № 179/17 за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно -технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 07.03.2018 встановлено, що за допомогою ключів доступу (паролів та логінів), здійснювався вхід та використання (користування функціоналу програмного забезпечення "OneBox", що знаходиться на ресурсі/посилання http://box.ncd.com.ua, у період з 02.02.2017 до дати проведення дослідження (зафіксовано станом на 30.11.2017). Наявність логінів та паролів для доступу до програмного забезпечення "OneBox", що розміщене за посиланням box.ncd.com.ua, є достатньою умовою для використання програмного забезпечення "OneBox".

Позивачем не надано суду беззаперечних доказів що піддомен box.ncd.com.ua знаходиться в користуванні та адмініструванні у іншої особи. При цьому, слід зазначити, що використання позивачем програми підтверджено як експертним висновком так й здійсненим судом оглядом та дослідженням доказів в судовому засіданні 06.07.2017.

Слід зазначити, що скріншоти за ресурсною адресою в мережі інтернет http://box.ncd.com.ua, піддомену (т.1 арк. справи 127) та скріншоти за ресурсною адресою в мережі інтернет http://box.ncd.com.ua, піддомену додані до експертного висновку (т.2 арк. Висновку 58, 59, 60, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79 ) містять зазначення скороченої назви товариства позивача NCD повної назви NEW CITY DEVELOPERS, які повністю співпадають з скороченою та повною назвою на наданих суду за підписом керівника позивача довідках (т. арк. справи 177-179).

В судовому засіданні 22.05.2018 представником позивача підтверджено, що зазначені в таблиці 2 (арк. 26 висновку) особи ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_4 та іншими якими здійснено звернення до функціоналу комп'ютерної програмі "OneBox" в період з 02.02.2017 по 31.11.2017 в кількості 4422 кожним, є працівниками позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт використання позивачем наданого відповідачем у користування функціоналу програмного забезпечення "OneBox" після його оплати.

Вищезазначені обставини свідчать про наявність пропозиції відповідача, яка адресована позивачу, укласти відповідний договір, а позивачем вчинені дії на його виконання шляхом оплати направленого рахунку. При цьому, судом враховуються приписи ст.207 ЦК України, що під час здійснення правочину воля сторін може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом відхиляється позиція позивача щодо відсутності у особи ОСОБА_4 повноважень на здійснення листування (шляхом обміну листами з відповідачем електронною поштою) від імені товариства, оскільки факт отриманнання позивачем рахунку відповідача та його оплата, фактичне використання позивачем функціоналу комп'ютерної програми "OneBox" відповідача є встановленими судом, а тому такі посилання позивача не створюють юридичного наслідку для оцінки правомірності поведінки такої особи.

Окрім того, судом до розгляду не приймаються подані позивачем докази до письмової заяви позивача 23.05.2018, з огляду на подання таких доказів після переходу до розгляду по суті, враховуючи приписи ч.8 ст.80 ГПК України та відсутності сформованого обґрунтованого клопотання про неможливість їх подання в перше судове засідання по розгляду справи по суті 07.05.2018.

Вчинені судом процесуальні дії по огляду доказів 06.07.2017 та 23.05.2018 сторонами не заперечувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) іншою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, прийняття пропозиції щодо укладення договору може відбутися не лише шляхом направлення акцепту у вигляді листа (документу, що відображає повне і безумовне погодження, зазначених та відображених у оферті, істотних умов), а шляхом вчинення дії (дій) з боку акцептанта, зміст та характер якої (яких) відповідає умовам пропозиції укласти договір (п. 2 ст. 642 ЦК України), що і мало місце згідно встановлених обставин судом.

Оскільки позивач прийняв пропозицію щодо укладення договору шляхом оплати 78909,60 грн, що підтверджується наданою позивачем копією платіжного доручення № 554 від 01.12.2016 на підставі виставленого відповідачем рахунку №2012292680 від 02.11.2016, це свідчить про відповідність змісту та характеру пропозиції на укладення договору про купівлю-передачу невиключних авторських прав, а подальше використання функціоналу комп'ютерної програми свідчить про прийняття позивачем виконаного відповідачем замовлення позивача.

При цьому суд зазначає, що придбання позивачем права користування функціоналом комп'ютерної програми позивача не свідчить про перехід виключних авторських прав, оскільки така програма не передбачає передачу позивачем її іншим особам в користування, а створена відповідачем для внутрішнього використання позивачем в його роботі.

Таким чином, фактичними діями сторін у справі, підтверджуються підстави виникнення прав та обов'язків за консенсуальним правочином, що передбачено ст.11 ЦК України.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Згідно із частиною першою ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Аналогічні правові висновки щодо застосування в такий спосіб цих норм права викладені у постановах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-83цс13 та у справі № 6-88цс13, а також від 24 вересня 2014 року в справі № 6-122цс14.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про виникнення між сторонами договірних відносин на підставі рахунку № 2012292680 від 03.11.2016 та з фактичних вчинених дій, що виключає можливість застосування положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Приписами ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

А тому суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників останніх.

З огляду на зроблені судом висновки, враховуючи принцип розумності та справедливості, необхідності дотримання справедливого балансу, встановивши наявність правовідносин між сторонами внаслідок акцепту пропозиції відповідача, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак і про необґрунтованість підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 78909,60 грн. як безпідставно набутих коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі " Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010р. зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вище зроблених висновків суду.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн та витрати на правову допомогу - 10391 грн.

У підтвердження доказів понесення витрат по оплаті судового збору позивачем надано платіжне доручення № 640 від 22.03.2017 та правової допомоги в розмірі 4000 грн позивачем надано платіжне доручення № 36 від 28.04.2017 про сплату 7891 грн та копію банківської виписки від 22.05.2018 про сплату 2500 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання адвокатських послуг від 28.04.2017, платіжне доручення № 36 від 28.04.2017, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на ім'я ОСОБА_17, копію договору про надання адвокатських послуг від 04.05.2018, копію додаткової угоди № 1 від 04.05.2018, копію звіту, копію акту приймання - передачі, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Москалюк Т.В.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, витрати на правову допомогу стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають компенсуванню.

На підтвердження відповідачем понесених витрат за проведення експертизи відповідачем подано платіжне доручення № 701 від 06.09.2017 на суму 24998,40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Враховуючи, що відповідачем понесені витрати на оплату вартості проведеної експертизи, подані такі докази оплати, приймаючи до уваги відмову в задоволенні позову, компенсація таких витрат відповідача має бути покладена на позивача.

Керуючись ст.74,123,129,236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Сіті Девелоперс" (вул. Жилянська, 59, офіс 1103, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 39479363) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" (пр-т Миру, 53 А, оф. 306, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 39559768) про повернення помилково перерахованих коштів 78909,60 грн відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Сіті Девелоперс" (вул. Жилянська, 59, офіс 1103, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 39479363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" (пр-т Миру, 53 А, оф. 306, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 39559768) судові витрати на оплату вартості судової експертизи в сумі 24998,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 04.06.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова