Окрема думка

від 29.05.2018 по справі 5023/1310/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ОКРЕМА ДУМКА

"29" травня 2018 р. Справа № 5023/1310/11

судді Харківського апеляційного господарського суду Слободіна М.М. стосовно постанови колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду

від 29.05.2018 у справі № 5023/1310/11

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі № 5023/1310/11 апеляційну скаргу АК "Харківобленерго" на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.04.2018, винесену за результатами розгляду заяви АК "Харківобленерго" про заміну сторони виконавчого провадження, залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.04.2018р. у справі №5023/1310/11 залишено без змін.

На моє переконання, прийняте колегією суддів рішення є невірним, апеляційна скарга АК "Харківобленерго" підлягає задоволенню, а ухвала про відмову у задоволенні заяви АК "Харківобленерго" про заміну сторони виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Так, колегією прийняте судове рішення, яке за своєю правовою суттю не тільки унеможливлює виконання господарського зобов'язання, оскільки покладає його на суб'єкт підприємницької діяльності, який не веде господарської діяльності з 2011 року і de facto не існує, але й цей висновок зроблений всупереч власному судовому рішенню від 24.10.2017 у справі №922/3470/16, де судом констатовано, що КП ВТП "Вода" втратило все майно і припинило господарську діяльність, а його правонаступником є КП "Харківводоканал". В даному спорі, з невідомих причин, колегією зроблений протилежний висновок.

Очевидно, що судове рішення у даній справі суперечить меті захисту цивільного обороту.

Оцінюючи встановлені факти і відповідні їм правовідносини, зазначаю наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2013 у справі №5023/1310/11 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП "Виробничо - технологічного підприємства "Вода" 210379,34 грн. інфляційних, 89865,60 грн. 3% річних, 24577,15 грн. витрат по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227,46 грн; клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволено частково; надано відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці.

11.04. 2018 р. АК "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження №46196809 у справі № 5023/1310/11, а саме КП ВТП "Вода", м. Харків на його правонаступника - КП "Харківводоканал", м. Харків.

У поданій заяві про заміну сторони правонаступником заявник зазначає про те, що за передавальним актом від 17.10.2011 було передано всі активи та пасиви КП "ВТП "Вода" до КП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", а факт зарахування заборгованості КП ВТП "Вода" у справі №5023/5356/11 до передавального акту від 17.10.2011 КП ВТП "Вода" було встановлено господарським судом Харківської області у справі №5023/9398/11, тому, на думку заявника, наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Заявник також вказував на те, що відповідно до п. 2.1 Статуту КП "Харківводоканал", останній є правонаступником КП КГ "Харківкомуночиствод" до якого й було приєднано КП ВТП "Вода", що спростовує твердження відповідача та КП "Харківводоканал" про відсутність правонаступництва.

Вважаю, що колегія суддів повинна була прийняти рішення, опираючись на законодавство про захист права мирного володіння майном і оцінити доводи сторін із додержанням вимог справедливості, розумності і добросовісності.

Так, під час виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2013 у справі №5023/1310/11 боржнику було надано відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці.

В цей період часу боржник втратив правосуб'єктність у зв'язку із втратою активів, в зв'язку з чим стягувач звернувся з заявою про заміну сторони, КП ВТП "Вода", у виконавчому провадженні на його правонаступника - КП "Харківводоканал".

Підстави заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником унормовані ст.ст. 52, 334 ГПК України, ч.5 ст. 15 Закону України № 1404 "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно ч.5 ст. 15 Закону України № 1404 "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, таке процесуальне правонаступництво можливо не лише в разі припинення юридичної особи, а також й в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, у т.ч. у разі припинення правосуб'єктності боржника у виконавчому провадженні.

Неможливість виконання рішення КП "ВТП "Вода", втрата цим підприємством правосуб'єктності та необхідність заміни його на належного боржника підтверджується наступним.

Рішенням 4 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання від 12.01.2011 № 132/11 КП ВТП "Вода" реорганізовано шляхом приєднання до КП КГ Харківкомуночиствод .

27.09.2011 комісією з реорганізації КП ВТП "Вода" прийнято рішення припинити господарсько-фінансову діяльність КП ВТП "Вода" з 30.09.2011.

Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 розірвано укладений з КП ВТП "Вода" договір про передачу майна в господарське відання від 03.12.2004 № 1228 та затверджений передавальний акт від 17.10.2011 КП ВТП "Вода" станом на 01.10.2011 про передання всіх активів та пасивів КП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод" з набуттям останнім усіх прав та обов'язків станом на 01.10.2011, при цьому, з колонки 6 вказаного акту вбачається, що будь-які активи та пасиви на балансі КП ВТП "Вода" відсутні.

Таким чином, колегією суддів з очевидністю встановлено, що з 2011 року КП ВТП Вода втратило здатність нести відповідальність за зобов'язаннями у зв'язку із повною відсутністю майна.

Рішенням 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 23.12.2011 № 577/11 Про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства Харківкомуночиствод . комунальне підприємство каналізаційного господарства Харківкомуночиствод перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Заборгованість КП ВТП "Вода" у справі № 5023/1310/11 увійшла до зазначеного вище передавального акту від 17.10.2011, що підтверджено рішенням господарського Харківської області від 23.01.2012, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5023/9398/11.

Цими судовими рішеннями було встановлено, що вимоги, заявлені АК "Харківвобленерго" у претензії від 04.07.2011 № 26Е-0316юр-54563 на загальну суму 45 526 176,99 грн., до складу яких увійшла заборгованість у справі № 5023/1310/11, були розглянуті комісією по припиненню юридичної особи, включені до передавального акту від 17.10.2011 та перейшли до комунального підприємства каналізаційного господарства Харківкомуночиствод , яке на даний час перейменоване на комунальне підприємство "Харківводоканал".

Вказаними судовими рішеннями було також встановлено, що саме КП КГ Харківкомуночиствод є правонаступником усіх прав та обов'язків КП ВТП "Вода" (універсальне правонаступництво), у т.ч. по справі № 5023/1310/11. Дані обставини з урахуванням положень ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для даного спору.

Судовими рішеннями господарського суду Харківської області від 05.09.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 по справі № 922/3470/16 також встановлено, що відповідно до даних ліквідаційного балансу від 28.10.2011 КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" припинило свою господарську діяльність, про що свідчить нульовій баланс.

Через припинення КП ВТП "Вода" станом на 01.10.2011 своєї господарської діяльності, передання всіх активів та пасивів, тобто всього свого наявного майна (в т.ч. виробничих потужностей) до КП "Харківводоканал", саме КП "Харківводоканал" почало отримувати від АК "Харківобленерго" електричну енергію за договором № 1.01 про постачання електричної енергії та нести відповідальність за подальше нарахування та проводити розрахунки за її споживання.

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2011 між АК "Харківобленерго" (постачальник) та КП КГ Харківкомуночиствод (споживач) була укладена додаткова угода № 29 до договору про постачання електричної енергії № 1.01, п.1 якої встановлено, що у зв'язку з реорганізацією "Вода" шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод" (яке є його повним правонаступником), згідно рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11 сторони домовилися у преамбулі договору та у всіх додатках, які є невід'ємною частиною договору, слова: "найменування споживача КП ВТП "Вода" замінити на слова: найменування споживача КП КГ Харківкомуночиствод .

У п.2 додаткової угоди від 01.11.2011 № 30 до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01, укладений між АК "Харківобленерго" (постачальник), КП "Вода" (споживач) та КП КГ "Харківкомуночиствод" (новий споживач) встановлено, що новому споживачу за цією додатковою угодою передаються всі права споживача, що передбачені договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01, укладеним між постачальником та споживачем. Новий споживач приймає на себе всі обов'язки споживача, що передбачені договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1. 01, укладеним між постачальником та споживачем.

Таким чином, матеріалами справи і судовими рішеннями беззаперечно підтверджений факт відсутності майна у КП ВТП "Вода" і неможливість виконання їм будь-яких майнових зобов'язань, наявність правонаступника (КП Харківводоканал ) і реалізація правонаступником прав і обов'язків КП ВТП "Вода".

За наслідком передання усього майна (активів та пасивів), тобто всіх прав та обов'язків від КП ВТП "Вода" до КП "Харківводоканал" та отримання останнім цього майна та всіх прав та обов'язків (повний правонаступник), саме воно, набувши статус правонаступника КП ВТП "Вода", одночасно набуло статус боржника у виконавчому провадженні № 46196809, через що, саме на КП "Харківводоканал" покладається обов'язок виконання рішення господарського суду Харківської області у справі № 5023//1310/11.

Ті обставини, що КП ВТП "Вода" ще не виключено з єдиного державного реєстру та перебуває у стані припинення, відсутність у статуті КП "Харківодоканал" запису щодо правонаступництва саме КП ВТП "Вода", не спростовують наведені вище обставини справи, так як перебування КП "ВТП "Вода" у стані припинення не спростовує втрату ним остаточної можливості виконати судове рішення, порядок примусового виконання якого унормований не Законом України № 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а, виключно Законом України № 1404 "Про виконавче провадження".

В зв'язку з чим, я дійшов висновку, що наведена АК "Харківобленерго" підстава для заміни сторони її правонаступником, а саме вибуття однієї із сторін виконавчого провадження в порядку ст. ст. 52, 334 ГПК України та ст. 15 ЗУ України № 1404 "Про виконавче провадження", не потребує очікування виключення запису про ліквідацію КП ВТП "Вода" з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Вищий арбітражний суд України у п.10 роз'ясненні від 12.09.1996 № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" також зазначив, що у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав та обов'язків до нових підприємств визначається, якщо інше не передбачено законом чи постановою про реорганізацію, днем підписання передаточного або розподільного акту чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто виключення його з державного реєстру.

В свою чергу Закон України від 15.05.2003 № 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації осіб, але він не регулює порядок примусового виконання рішень судів, та не регулює і не встановлює підстави набуття особою статусу сторони виконавчого провадження та втрати нею цього статусу.

Крім того, незалежно від можливості казуїстичного тлумачення встановлених колегією суддів обставин як на користь боржника, так і на користь стягувача, заміна сторони виконавчого провадження повинна відбутися на підставі приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 1 Протоколу №1 цієї Конвенції, а також практики ЄСПЛ щодо обов'язковості виконання судового рішення.

Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно із ч.4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно з Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд наголосив, що "відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось на шкоду одній із сторін.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Ст. 1 протоколу № 1 до "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод" гарантує особі невід'ємне право на мирне володіння своїм майном, а саме: "Кожна юридична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права".

За прецедентною практикою Європейського суду з прав людини суми, присуджені заявником національними судами, становлять майно в сенсі ст. 1 протоколу № 1 до "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод", а невиконання рішень, винесених на користь заявників, може вважатись втручанням у право заявників на мирне володіння їх майном, гарантоване першим реченням ч. 1 ст. 1 протоколу № 1 до "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод".

Саме таку правову позицію Європейського суду з прав людини йдеться в рішеннях від 30.11.2004 за № 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 36800/02, 38296/02, 42814/02, 569498/00 "Бурдов проти Росії", від 06.03.2003 № 41510/98 "Ясуньєне проти Латвіїї".

Також, Конституційний Суд України в п. 2.1 рішення від 26.06.2013 по справі № 5-рп/2013 (1- 7/2013) вказав, що обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України), та що згідно з ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012), невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Колегією суддів об'єктивно і достовірно встановлено, що у виконавчому провадженні № 46196809 виникли обставини, за якими первісний боржник КП ВТП "Вода" остаточно втратило можливість виконати рішення суду у справі № 5023/1310/11 через припинення здійснення господарської діяльності, передання до КП "Харківводоканал" за передавальним актом всіх активів та пасивів із набуттям останнім усіх прав та обов'язків.

Тому прийняття судовою колегією рішення, яке очевидним чином унеможливлює виконання судового рішення, оскільки покладає його на суб'єкта підприємницької діяльності, який позбавлений майна, не може відповідати за своїми зобов'язаннями і не веде господарської діяльності, суперечить наведеним вище приписам Конвенції і, на мою думку, є незаконним.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що апеляційну скаргу АК "Харківобленерго" слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у даній справі, винесену за результатами розгляду заяви АК "Харківобленерго" про заміну сторони виконавчого провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АК "Харківобленерго" про заміну сторони виконавчого провадження.

Суддя М.М. Слободін