Рішення

від 22.05.2018 по справі 921/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2018 року м.Тернопіль Справа №921/27/18 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Панчук М.В.

розглянув справу

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд ЮА", м.Київ

до відповідача: фермерського господарства "Золотий Жайвір", с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення 998868,69грн

за зустрічним позовом: фермерського господарства "Золотий Жайвір", с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд ЮА", м.Київ

про стягнення 85375,98грн,

за участю представників:

позивача за первісним позовом: Римар Б.Ю., довіреність №06/06 від 06.06.2017;

відповідача за первісним позовом: Покотило Ю.В., довіреність №27 від 21.12.2017.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду". Для оригіналу звукозапису надано CD-R диск за серійним №LH3117VC07012874D3, №N120UG21D8040559D2.

Для фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер MFP 646UB161103374. Представник позивача за первісним позовом брав участь в судових засіданнях з 03.04.2018 в режимі відеоконференцій в порядку ст.197 ГПК України (ухвала суду від 20.03.2018).

Позивач за первісним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд ЮА", м.Київ, звернулося 18.01.2018 (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв'язку №125 м.Києва) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до фермерського господарства "Золотий Жайвір", с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області, про стягнення 923 204,10грн штрафу, нарахованого за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по здійснених господарських операціях згідно умов договору поставки №W-160817 від 16.08.2017 та 75 664,59грн збитків, понесених товариством в якості сплати штрафу, нарахованого за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних (Акт від 06.11.2017), з урахуванням заяви ТОВ "Агротейд ЮА" від 02.03.2018 (вх.№6983 від 06.03.2018) про збільшення розміру позовних вимог, всього 998 868,69грн

Ухвалою суду від 15.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.03.2018, в котрому було оголошено перерву до 20.03.2018.

Ухвалою від 20.03.2018 судом прийнято зустрічний позов ФГ "Золотий Жайвір" без номеру від 26.02.2018 про стягнення з ТОВ "Агротрейд ЮА" 85375,98грн, з яких: 66020,50грн боргу за поставлений товар, 4357,35грн інфляційних втрат, 1158,30грн - 3% річних, 10538,81грн пені та 3301,02грн штрафу, нарахованих за неналежне виконання договірних зобов'язань згідно умов договору поставки №W-160817 від 16.08.2017 в частині здійснення своєчасної оплати отриманого по договору поставки товару, до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Агротрейд ЮА" та об'єднано їх в одне провадження у справі №921/27/18; підготовче засідання призначено на 03.04.2018, в якому оголошувалася перерва до 16.04.2018, а згодом до 03.05.2018 з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.

В підготовчому засіданні 03.05.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №921/27/18 до судового розгляду по суті на 22.05.2018.

Позивач за первісним позовом та його представник в судовому засіданні в обґрунтування заявленого позову посилається на факт порушення фермерським господарством Золотий Жайвір умов договору поставки щодо здійснення своєчасної реєстрації господарських операцій (податкових накладних) по договору поставки №W-160817, укладеного 16.08.2017 між ТОВ "Агротейд ЮА" як Покупцем та ФГ Золотий Жайвір як Продавцем. Так, ТОВ "Агротейд ЮА" стверджує, що відповідач як Продавець не зареєстрував та не вживав усіх можливих з його сторони заходів, спрямованих на реєстрацію податкових накладних №10 від 18.08.2017, №12 від 21.08.2017, №13 від 22.02.2017, №15 від 23.08.2017, №16 від 28.08.2017, чим порушив умови п.4.3 договору №W-160817 від 16.08.2017 та виключив можливість для ТОВ "Агротейд ЮА" на своєчасне відображення податкового кредиту та податкових зобов'язань у серпні 2017 року, що призвело до фінансових втрат товариства у вигляді сплати штрафу в розмірі 75664,59грн/, нарахованого згідно Акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №12922/26-15-15-07-20/40466551 від 06.11.2017 та податкового повідомлення - рішення №0048211207 від 24.11.2017 (сплачено згідно платіжного доручення №57 від 01.12.2017). Зсилаючись на дані обставини позивач за первісним позовом просить стягнути з ФГ Золотий Жайвір штраф у розмірі 20% від суми незареєстрованих/невчасно зареєстрованих податкових накладних та збитки в сумі 75664,59грн, понесені товариством шляхом сплати штрафу, посилаючись на умови п.п.5.10, 5.11 договору поставки №W-160817 від 16.08.2017.

Щодо заявленого зустрічного позову, то такі вимоги товариством не визнаються з посиланням на не надання ФГ Золотий Жайвір всіх документів, які згідно умов п.4.3 договору №W-160817 є необхідними для проведення розрахунків. Вказує, що товариству як Покупцю не було передано трьохстороннього Акту прийому-передачі товару, поставленого по договору №W-160817 та не виставлено рахунку-фактури на оплату. При цьому зазначив, що товариство неодноразово зверталося до Продавця з приводу надання усіх документів, необхідних для здійснення оплати поставленого товару, утім жодної відповіді не було отримано. Відтак, вважаючи, що строк оплати вартості переданого товару на даний час не настав по причині ненадання Продавцем документів, ТОВ Агротрейд ЮА просить в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги ТОВ Агротрейд ЮА не визнає, стверджуючи, що податкові накладні №10 від 18.08.2017, №12 від 21.08.2017, №13 від 22.08.2017. №15 від 23.08.2017 та №16 від 28.08.2017 були складені в день здійснення господарських операцій згідно видаткових накладних та подані своєчасно на реєстрацію, що підтверджується відповідними електронними квитанціями, тобто в межах граничного строку, передбаченого п.201.1 ст.201 ПК України. Зокрема, податкова накладна №10 на суму 910000грн складена 18.08.2017 та зареєстрована 25.08.2017, податкова накладна №15 на суму 202111грн складена 23.08.2017 та зареєстрована 01.11.2017. Водночас, ФГ Золотий Жайвір звернуло увагу суду на недобросовісну поведінку ТОВ Агротрейд ЮА , оскільки як вбачається із адресованого товариству листа ДФС України від 04.12.2017, Покупцю було відомо про прийняття 31.10.2017 комісією ДФС з питань розгляду скарг рішень №22897/35578504, №22900/35578504 та №23039/35578504, якими задоволено скарги ФГ Золотий жайвір та скасовано рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних №12 від 21.08.2017, №13 від 22.08.2017 та №16 від 28.08.2017, однак фермерське господарство не повідомлено.

На даний час реєстрація вказаних податкових накладних здійснена 03.04.2018 та 04.04.2018 відповідно; вини Господарства у несвоєчасній реєстрації податковим органом податкових накладних в програмному комплексі Єдиний реєстр податкових накладних немає.

Також просить суд врахувати, що зобов'язання щодо своєчасності внесення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних за своєю правовою природою не є господарськими зобов'язаннями, що регулюються нормами Господарського кодексу України, а є податковим, за порушення якого відповідальність передбачена податковим законодавством.

В частині вимог про стягнення збитків в сумі 75664,59грн, то відповідач за первісним позовом такі вважає необґрунтованими та безпідставними, адже відповідний штраф, накладений на позивача за первісним позовом було застосовано згідно податкового повідомлення-рішення №0048211207 від 24.11.2017 за порушення податкового законодавства самим Товариством, а не третіми особами, що виключає причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача за первісним позовом та розміром понесених товариством збитків. Вважає, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б підтверджували втрату Товариством права на своєчасне відображення податкового кредиту, що податковий кредит зменшено та те, що Товариство не змогло своєчасно відобразити свої податкові зобов'язання у серпні 2017.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ФГ Золотий Жайвір вказує на те, що відповідачем порушено граничний строк виконання грошового зобов'язання щодо проведення оплати товару в якості авансового платежу в розмірі 30% від суми договору №W-160817 від 16.08.2017, що становить 1365000грн, оскільки перераховано було лише 910000грн, тобто допущено прострочку оплати авансового платежу на п'ять днів на суму 455000грн (сплачена 23.08.2017). Кінцевий розрахунок в розмірі 66020,50грн вартості отриманого у власність товару товариство так і не здійснило, незважаючи на його прийняття без зауважень щодо кількості та якості, та незважаючи на наявність складської квитанції, чим порушено майнові права фермерського господарства. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання ФГ Золотий Жайвір просить стягнути в примусовому порядку окрім суми основного боргу також 3% річних в сумі 1158,30грн, 4357,35грн інфляційних втрат, 10538,81грн пені та 3301,02грн штрафу (20% від вартості неоплаченого товару), посилаючись на п.п.2.3, 3.1, 5.1, 5.5 договору та приписи ст.ст.530, 526, 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення та заперечення представників сторін щодо первісного позову, господарський суд встановив наступні обставини.

16.08.2017 між фермерським господарством Золотий Жайвір як Продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю Агротрейд ЮА як Покупцем укладено договір поставки №W-160817 (далі - договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався до 22.08.2017 включно поставити Покупцю 1000тон (±10% в опціоні Продавця) пшениці 2-го класу врожаю 2017 року українського походження (далі - товар) за ціною 4 550,0грн за 1 тону на умовах EXW на елеватор ПрАТ Закупнянське КХП (вул.Центральна, 28 смт.Закупне Чемеровецького району Хмельницької області), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Продавця.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи видаткових накладних №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202111грн, №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458685,50грн, №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3861949грн, №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93275грн, складських квитанцій на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017 фермерським господарством Золотий Жайвір поставлено на Закупнянський елеватор товар, що обумовлений договором поставки в кількості 1014,510тон зерна пшениці 2-го класу, на загальну суму 4616020,50грн.

У розділі 5 договору поставки сторонами встановлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Так, п.5.10 договору визначено, що у разі невиконання/неналежного виконання (у тому числі у випадку не своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних), Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від суми видаткової накладної по якій не було зареєстровано податкові накладні.

У п.5.11 договору передбачено, що у разі, якщо органами Державної фіскальної служби України (за наслідками винесеного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунка Покупця як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит Покупця з ПДВ за податковими накладними Продавця, зменшено валові витрати Покупця на вартість товарів, поставлених Продавцем, донараховано Покупцю податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані Покупцю штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого за угодою, визнаною недійсною (нікчемною), Продавець зобов'язується протягом п'яти календарних днів з дати відправлення Покупцем відповідної вимоги Продавцю за його місцезнаходженням, вказаним у договорі, відшкодувати Покупцю завдані збитки в розмірі рівному сумі , на яку Покупцю : зменшено податковий кредит по ПДВ, зменшено витрати для цілей розрахунку податку на прибуток, донараховані податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції , та/або стягнуто в дохід держави отримане за угодою, визнаною недійсною.

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв протягом одного року, але в будь-якому випадку - до повного і належного виконання сторонами відповідних договірних зобов'язань (п.7.14 договору).

Як стверджує позивач, станом на день звернення до суду Продавцем не зареєстровано податкових накладних № 12 від 21.08.2017, № 13 від 22.08.2017 та № 16 від 28.08.2017, які попередньо були заблоковані рішенням Комісії Державної фіскальної служби України (копії рішень ДФС № №22897/35578504, №22900/35578504 та №23039/35578504 від 27.09.2017 знаходяться в матеріалах справи), незважаючи на подальше задоволення скарг ФГ Золотий жайвір шляхом прийняття 31.10.2017 рішень ДФС про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та незважаючи на набрання чинності з 01.01.2018 Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII, відповідно до якого податкові накладні реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) призупинено на підставі п. 201.16 ПКУ (що в даному випадку мало місце), реєструються не пізніше 02 січня 2018 року.

А податкові накладні № 10 від 18.08.2017 № 15 від 23.08.2017 зареєстровані за результатом розгляду адміністративного оскарження лише 25.10.2017 та 01.11.2017 відповідно, про що свідчать електронні квитанції №2 про реєстрацію податкових накладних № 10 та № 15 (квитанції містяться у справі).

Матеріали справи свідчать, що Фермерським господарством Золотий Жайвір було передано до органу фіскального контролю на реєстрацію податкові накладні за податковими зобов'язаннями з господарських операцій за договором поставки від 16.08.2017, а саме:

- №10 від 18.08.2017 на суму 758333,33грн, котра прийнята 25.08.2017 до ЄРНПН за №9171210595 із зупиненням реєстрації;

- №12 від 21.08.2017 на суму 2459957,50грн, яка прийнята до ЄРНПН 15.09.2017 за №9188914227 із зупиненням реєстрації;

- №13 від 22.08.2017 на суму 382237,92грн, котра прийнята 15.09.2017 до ЄРНПН за №9188657397 із зупиненням реєстрації;

- №15 від 23.08.2017 на суму 168425,83грн, прийняту 15.09.2017 до ЄРНПН за №9188911360 із зупиненням реєстрації, а на підставі рішення ДФС №22437/35578504 від 31.10.2017 була зареєстрована 02.11.2017;

- №16 від 28.08.2017 на суму 77729,17грн, котра прийнята 15.09.2017 до ЄРНПН за №9188667017 із зупиненням реєстрації.

27.09.2017 комісією ДФС були прийняті рішення №№188328/35578504, 188319/35535578504, 188320/35578504, 188321/35578504, 188322/35578504 про відмову в реєстрації податкових накладних №№10, 12, 13, 15, 16, відповідно, в задоволенні заяви від 08.12.2017 про їх скасування фермерському господарству Золотий Жайвір було відмовлено, що послугувало підставою для їх оскарження в судовому порядку, що було предметом розгляду адміністративної справи №819/389/18, порушеної за позовом фермерського господарства Золотий жайвір до Державної фіскальної служби України, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд ЮА та приватного акціонерного товариства Оболонь про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій, за період розгляду даного господарського спору, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 закрито, з огляду на виконання відповідачем вимог позивача.

Згодом, податкові накладні №10 від 18.08.2017 та №15 від 23.08.2017 за результатами адміністративного оскарження були зареєстровані 24.10.2017 та 01.11.2017, відповідно, згідно рішень комісії ДФС №22437/35578504 від 31.10.2017 та №18573/35578504 від 23.10.2017.

Також, після судового оскарження дій фіскальної служби щодо зупинення реєстрації податкових накладних органом фіскальної служби було задоволено скарги ФГ Золотий Жайвір та зареєстровано податкові накладні: № 12 від 21.08.2017 зареєстровано 04.04.2018 в ЄРПН на підставі рішення комісії ДФС №23029/35578504 від 31.10.2017, №13 від 22.08.2017 зареєстровано 03.04.2018 в ЄРПН на підставі рішення комісії ДФС №22900/35578504 від 31.10.2017, №16 від 28.08.2017 зареєстровано 03.04.2018 в ЄРПН на підставі рішення комісії ДФС №22897/35578504 від 31.10.2017.

Між тим, з наявного в матеріалах справи Акту камеральної перевірки податкової звітності ТОВ Агротрейд ЮА №12922/26-15-12-07-20/40466551 від 06.11.2017 слідує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на 13 днів, а саме по податкових накладних №11 від 28.09.2017 на суму 755629,64грн та №12 від 28.09.2017 на суму 1016,26грн, у зв'язку з чим на підставі податкового повідомлення-рішення №00482/1207 від 24.11.2017 до товариства застосовано штраф в сумі 75664,59грн, який було сплачено платіжним дорученням №57 від 01.12.2017.

В обґрунтування даної обставини Товариством зазначено, що ТОВ Агротрейд ЮА виступає посередником у торгівлі сільськогосподарською продукцією, основним кодом КВЕД є 46.11-Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, (текстильною сировиною та напівфабрикатами та Код КВЕД 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, тому через несвоєчасну реєстрацію Фермерським господарством Золотий Жайвір податкових накладних № 10 від 18.08.2017р. № 15 від 23.08.2017 року Покупець втратив право на своєчасне відображення податкового кредиту, та не зміг відобразити своєчасно податкові зобов'язання в серпні 2017 року, а саме із запізненням зареєструвало податкові накладні №11 та №12 від 28.09.2017 на загальну суму 756645,90грн по господарських операціях, здійснених по договору поставки №AGR-W-010817-1, укладеного 01.08.2017 з ТОВ Епіцентр К , котре здійснило передоплату за товар, відвантажений з урахуванням додаткових угод та згідно залізничних накладних №34743195 від 06.09.2017, №34693218 від 03.09.2017, №34760488 від 07.09.2017 у вересні 2017 року. Наведене ТОВ Агротрейд ЮА додатково підтверджує Актом звірки розрахунків, складеним із ТОВ Епіцентр К станом на 31.08.2017.

Як наслідок, несвоєчасне відображення, не реєстрація/не своєчасна реєстрація зазначених вище податкових зобов'язань призвела до фінансових втрат підприємства на суму 75664,59грн, котрі сплачено Товариством в дохід держави в якості штрафних санкцій, застосованих до позивача податковим органом за результатами проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень-вересень 2017 року (акт перевірки № 12922/26-15-12-07-20/40466551 від 06.11.2017 та податкове повідомлення рішення № 0048211207 від 24.11.2017 знаходяться в справі).

Позивач звернувся з претензією №09-11/2 від 09.11.2017, в якій викладена вимога виконати положення діючого законодавства щодо проведення реєстрації податкових накладних №12 від 21.08.2017 на суму з ПДВ 2951949,00грн, №13 від 22.08.2017 на суму з ПДВ 458685,50грн та №16 від 28.08.2017 на суму з ПДВ 93275,00 грн, а також сплатити штраф у розмірі 769 336,75грн, нарахований за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

20.11.2017 позивач направив відповідачу вимогу №20/11-4 від 20.11.2017, в якій вимагав сплатити впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, штрафні санкції в розмірі 75664,59грн в якості компенсації за застосовані до ТОВ Агротрейд ЮА податковим органом санкції на підставі п.201.10 ст.201 ПК України, спираючись на п. 5.11. договору поставки від 16.08.2017. Дана вимога також залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на бездіяльність відповідача у вчиненні дій по реєстрації податкових накладних та факт неотримання відповіді на претензію від 13.11.2017 року, не задоволення відповідачем вимоги від 22.11.2017 про оплату штрафу, позивач просить стягнути суму понесених збитків в примусовому порядку. Первісний позов обґрунтований з посиланням на норми ст.ст. 216, 217, 224, 232 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Оцінюючи подані докази, на обґрунтування доводів первісного позову, суд в частині вимог про стягнення 923204,10грн штрафу не знаходить правових підстав для їх задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, ч.1 ст.218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарським визнається зобов'язання , що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст.173 ГК України).

Зі змісту ст.ст.3, 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг). Штрафні санкції, відповідно до ст.ст.173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.

Всі інші дії сторін, які вони зобов'язалися виконувати, хоч і є обов'язковими до виконання, однак є лише умовами договору, спрямованими на встановлення порядку виконання основних своїх зобов'язань, тобто не є зобов'язаннями (господарськими зобов'язаннями) в розумінні ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, за порушення яких можуть бути нараховані штрафні санкції.

За своєю правовою природою зобов'язання щодо своєчасності внесення відповідачем податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства, та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність у вигляді штрафних санкцій згідно кодексу, також ним врегульований порядок дій сторін внаслідок невиконання однією з них вимог щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обумовлені у договорі такі обов'язки відповідача як здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ч.1 ст.230, ст.218 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі , а тому у позові в частині стягнення штрафу у розмірі 923 204,10грн , нарахованого відповідно до п.5.10 договору, суд відмовляє.

З приводу доводів позивача, що такий вид штрафних санкцій сторони погодили у договорі, який є дійсним, то суд зазначає, що відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Окрім того, як зазначено вище, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є лише вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України). У цьому випадку позивач вимагає застосувати до відповідача штрафні санкції за порушення, які не є правопорушенням у сфері господарювання, що виключає можливість задоволення позову.

Щодо вимог про стягнення 75664,59грн збитків, то позов в цій частині підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі №3-18гс15.

Під час розгляду справи про стягнення збитків необхідним є доведення того, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і, то особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем певних зобов'язань, тобто мають бути прямими.

З Акту камеральної перевірки податкової звітності ТОВ Агротрейд ЮА №12922/26-15-12-07-20/40466551 від 06.11.2017 слідує, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення граничних строків реєстрації Товариством податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на 13 днів, а саме по податкових накладних №11 від 28.09.2017 на суму 755629,64грн та №12 від 28.09.2017 на суму 1016,26грн, у зв'язку з чим на підставі податкового повідомлення-рішення №00482/1207 від 24.11.2017 до товариства застосовано штраф в сумі 75664,59грн, який було сплачено платіжним дорученням №57 від 01.12.2017, тобто ТОВ Агротрейд ЮА понесло реальні збитки у вигляді сплати штрафу.

ТОВ Агротрейд ЮА виступає посередником у торгівлі сільськогосподарською продукцією, основним кодом КВЕД є 46.11-Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, (текстильною сировиною та напівфабрикатами та Код КВЕД 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Товар, придбаний у відповідача був реалізований ТОВ Епіцентр К згідно договору поставки від 01.08.2017.

Згідно зі ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Згідно абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Абзацом 8 п.201.10 ст.201 ПК України покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов'язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, відповідальність за відсутність реєстрації податкової накладної у визначеному чинним законодавством порядку несе безпосередньо відповідач у даній справі.

Податкові накладні №10 від 18.08.2017 та №15 від 23.08.2017 за результатами адміністративного оскарження були зареєстровані 24.10.2017 та 01.11.2017 відповідно, згідно рішень комісії ДФС №22437/35578504 від 31.10.2017 та №18573/35578504 від 23.10.2017.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що несвоєчасна реєстрація Фермерським господарством Золотий Жайвір податкових накладних №10 від 18.08.2017 №15 від 23.08.2017 спричинила втрату Покупцем товару - пшениці 2-го класу, врожаю 2017 року, що знаходився на складі Закупнянське КХП в кількості, що відповідає поставці товару за договором поставки від 16.08.2017, укладеного з відповідачем, права на своєчасне відображення ТОВ Агротрейд ЮА податкового кредиту, оскільки останній не зміг відобразити своєчасно податкові зобов'язання, що виникли в серпні 2017 року на підставі договору поставки №AGR-W-010817-1, укладеного 01.08.2017 з ТОВ Епіцентр К , та згідно якого ТОВ Епіцентр К було здійснено передоплату за товар, відвантажений згідно залізничних накладних №34743195 від 06.09.2017, №34693218 від 03.09.2017, №34760488 від 07.09.2017 у вересні 2017 року, а саме із запізненням зареєструвало податкові накладні №11 та №12 від 28.09.2017 на загальну суму 756645,90грн.

Дані обставини суд вважає підтвердженими та доведеними належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст.76, 77 ГПК України, та такими, що свідчать про існування прямого причинно-наслідкового зв'язку, обґрунтованого як вимогами пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо відсутності своєчасної реєстрації податкових накладних № 10 та № 15 відповідачем в ЄРПН та діями позивача щодо своєчасної реєстрації податкових накладних №11 та №12 від 28.09.2017 в ЄРПН (зареєстровані з простроченням на 13 календарних дні), так і умовами договорів поставки від 16.08.2017 та 01.08.2017 в частині позбавлення позивача можливості віднести сплачені у складі вартості товару сум ПДВ до податкового кредиту в аналогічному обсязі по господарських операціях з ТОВ Епіцентр К , що призвело до додаткових витрат, котрі виразились у сплаті позивачем штрафних санкцій до бюджету в сумі 75664,59грн. Наведене додатково підтверджується Актом звірки розрахунків, складеним із ТОВ Епіцентр К станом на 31.08.2017.

Стаття 623 ЦК України визначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, суд зазначає про наявність у даному випадку усіх елементів правопорушення, наслідком якого є застосування до порушника такої міри відповідальності як зобов'язання відшкодувати спричинені прямі збитки, а відтак, про правомірність вимог позивача та про їх задоволення шляхом стягнення на його користь з відповідача 75664,59 грн. збитків.

Суд відхиляє доводи відповідача, котрі ґрунтуються на п.6.1 договору поставки від 16.08.2017, згідно з яким сторона звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань у випадку настання форс-мажорних обставин, зокрема, якщо таке невиконання є наслідком рішень, дій державних органів, тобто дій, що перебувають поза контролем Сторін договору і перешкоджають його виконанню. За твердженням відповідача, реєстрація податкових накладних в ЄРПН не залежить від волі Продавця, оскільки є дією органів фіскальної служби. Дані твердження судом відхиляються, оскільки не підтверджені Торгово-промисловою палатою України та не підпадають під визначення обставин непереборної сили, які можуть розцінюватися як форс-мажорні, а також з огляду на відсутність письмового повідомлення іншої сторони договору про їх настання, що прямо обумовлено договором.

Щодо вимог зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджуються доводи ФГ Золотий Жайвір про виконання ним договірних зобов'язань належним чином в частині поставки товару - пшениці 2-го класу врожаю 2017 року ТОВ Агротрейд ЮА на Закупнянський елеватор в серпні 2017 року на загальну суму 4616020,50грн (в кількості 1014,510тон), про що свідчать видаткові накладні №РН-00000529 від 23.08.2017, №РН-0000028 від 22.08.2017, №РН-0000027 від 21.08.2017, №РН-0000030 від 28.08.2017 та оформлені складські квитанції на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами договору видаткової накладної на товар (п.4.4 договору).

Сторонами у п.3.1 визначено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом внесення до 18.08.2017 передоплати в розмірі 30% від суми договору, що становить 1365000грн, а кінцевий розрахунок повинен бути здійснений протягом 5 банківських днів від дати поставки товару та оформлення складської квитанції.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Агротрейд ЮА зобов'язання з оплати всієї суми авансу здійснив, втім із простроченням, а загальну вартість товару в повній мірі не оплатив.

Так, ТОВ Агротрейд ЮА 18.08.2017 перераховано згідно платіжного доручення №1055 грошові кошти в сумі 910000грн в якості авансу, а решту суми передоплати (455000грн) було сплачено 23.08.2017 платіжним дорученням №1061, тобто з порушенням встановленого п'ятиденного строку.

Після поставки товару та його отримання Покупцем, останнім перераховано 29.08.2017 на підставі платіжного доручення №1062 кошти в сумі 3185000грн.

Таким чином, ТОВ Агротрейд ЮА в повній мірі остаточного розрахунку за поставлений товар не здійснив, заборгувавши 66020,50грн, що додатково підтверджено підписаним обома сторонами Актом звірки розрахунків станом на 31.08.2017, що знаходиться в матеріалах зустрічного позову.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи з встановленого сторонами у договорі поставки порядку та строків здійснення розрахунків, ТОВ Агротрейд ЮА повинен був здійснити розрахунок за товар:

- за видатковою накладною №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3861949грн та складською квитанцією№570 від 21.08.2017 - 28.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458685,50грн та складською квитанцією №572 від 22.08.2017 - 29.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202111грн та складською квитанцією №574 від 23.08.2017 - 30.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93275грн та складською квитанцією №579 від 28.08.2017, - 04.09.2017.

Втім, в порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України ТОВ Агротрейд ЮА поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі, незважаючи на сплив визначеного кінцевого строку проведення розрахунків за товар по кожній з прострочених видаткових накладних.

Зважаючи на наявність боргу в частині проведення оплати вартості поставленого товару, ФГ Золотий Жайвір звернулося до суду із зустрічним позовом про примусове стягнення з Покупця заборгованості, нарахувавши при цьому санкції у вигляді пені, штрафу, 3% річних, а також інфляційні втрати.

Згідно ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зважаючи на підтверджений документальними доказами факт прострочення товариством з обмеженою відповідальністю Агротрейд ЮА оплати вартості поставленого зерна, порушене право фермерського господарства Золотий Жайвір в заявленій сумі боргу (66020,50грн) підлягає захисту шляхом стягнення цієї суми в примусовому порядку.

При цьому, заперечення ТОВ Агротрейд ЮА про не надання позивачем документів, на підставі яких за умовами договору Покупець зобов'язаний оплатити товар більшої кількості, аніж обумовлено в договорі, суд відхиляє з огляду на таке.

Розділом 3 договору поставки визначено умови та порядок проведення розрахунків за товар, зокрема у п. 3.2 договору сторони обумовили, що фактична сума до сплати розраховується, виходячи з ваги переданого товару , що зазначена у видатковій накладній та трьохсторонньому акті прийому-передачі на відповідну партію товару.

У п.2.1.1 договору поставки від 16.08.2017 сторонами встановлено кількість товару, який буде поставлено, а саме 1000тон ±10% в опціоні Продавця, загальною вартістю 4550000грн.

Згідно п. 3.1. договору остаточний розрахунок за поставлену пшеницю Покупець здійснює протягом п'яти банківських днів від дати отримання товару, тобто підписання видаткової накладної, в даному випадку, та оформлення складської квитанції .

Як вбачається з долучених до матеріалів справи видаткових накладних №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202111грн, №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458685,50грн, №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3861949грн, №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93275грн, складських квитанцій на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017 фермерським господарством Золотий Жайвір поставлено на Закупнянський елеватор товар, що обумовлений договором поставки в кількості 1014,510тон зерна пшениці 2-го класу на загальну суму 4616020,50грн.

Таким чином, за договором поставки від 16.08.2017 відповідачу у справі було поставлено товар в тій кількості, що визначена у видаткових накладних, котрі оформлені та підписані належним чином, тому фактична сума, яка підлягає до сплати Покупцем, становить 4616020,50грн, що відповідає умовам п.3.1 договору. Отже, зазначена сума підлягала оплаті впродовж 5 банківських днів з моменту поставки товару, а саме 04.09.2017, виходячи з останньої поставки від 28.08.2017 (видаткова накладна № РН-0000030).

Факт направлення/виставлення рахунку для оплати та податкових накладних, ніяким чином не впливає на початок перебігу строку щодо оплати переданого товару та, за умовами договору, може бути лише підставою для виникнення відповідальності у вигляді сплати штрафу (п.5.1 договору).

Відсутність оформлених трьохсторонніх актів, як і відсутність рахунку-фактури на суму 66020,50грн не є підставою для не проведення оплати отриманого товару у визначений договором строк, як і не є підставою для відстрочення виконання зобов'язання з оплати товару згідно приписів ст.613 ЦК України. При цьому суд вважає за необхідне зазначити таке.

Крім того, відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За наведених обставин суд вважає, що рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК Українита не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити отриманий ним у власність товар, що був прийнятий без зауважень, в тому числі щодо кількості.

Письмові пояснення ПрАТ Закупнянське хлібоприймальне підприємство без номеру та дати, надані на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2018 з приводу обставин оформлення трьохсторонніх актів прийому-передачі не спростовують вищенаведених висновків.

За таких обставин, заперечення ТОВ Агротрейд ЮА щодо відсутності обов'язку здійснити оплату товару в розмірі 66020,50грн є неспроможними в силу наведених вище правових норм та умов договору.

Водночас, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з правового аналізу статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №W-160817 від 16.08.2017 є грошовим зобов'язанням, а тому на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням приписів статті 549 ЦК України, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в Розділ 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Як зазначено в п. 3.1 та п.п.4.1, 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати боргу (66020,50грн) за період з вересня 2017 року по січень 2018 року, що становить 4357,35грн та 3% річних в сумі 186,99грн за прострочення оплати 455000грн авансу, нарахованих за період з 18.08.2017 по 22.08.2018, а також в сумі 971,31грн за прострочення відповідачем оплати 66020,50грн за період з 05.09.2017 по 02.03.2018 , всього 1158,30 грн .

Оцінивши подані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань в сумі 4357,35грн та 3% річних в сумі 186,99грн, суд, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок (розрахунок долучено до матеріалів справи) дійшов висновку про їх обґрунтованість та правомірність, а відтак підлягають до задоволення.

Щодо заявлених 3% річних в сумі 971,31грн судом встановлено, що ФГ Золотий Жайвір при поданні позову 26.02.2018 року такі нараховано за період з 05.09.2017 по 02.03.2018, тому суд, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних з суми простроченого боргу 66020,50грн за період з 05.09.2017 по 26.02.2017 (день подання позову), дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість в сумі 949,61грн.

Тому до задоволення підлягають інфляційні втрати в розмірі 4357,35грн та 1136,60грн - 3% річних як такі, що відповідають закону та умовам договору.

Водночас, у розділі 5 договору сторонами обумовлено відповідальність за порушення чи неналежне виконання умов договору.

Так, згідно п. 5.5 договору за несвоєчасну сплату коштів за цим договором сторонами встановлено пеню, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, яку Покупець сплачує Постачальнику за кожен день прострочення платежу, а її сплата не звільняє Покупця від погашення існуючої заборгованості. Крім пені, за несвоєчасну оплату товару Покупець зобов'язався сплатити штраф в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, а у випадку порушення строку оплати більш ніж на місяць - у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням, збитки на стороні кредитора.

Відповідно до ч.1. ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

В силу ч.6. ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня , за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Фермерським господарством Золотий Жайвір нараховано до стягнення 8980,59грн пені, нарахованих за прострочення сплати 66020,50грн боргу за період з 05.09.2017 по 26.01.2018 та 1558,22грн пені за прострочення внесення авансу в сумі 4550000грн за період з 18.08.2017 по 28.08.2017.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування зустрічних позовних вимог в частині нарахованої неустойки (пені), та поданий розрахунок пені, здійснений окремо на кожну суму простроченого платежу, суд виявив невірність їх розрахунку щодо визначення кількості прострочених днів з оплати 66020,50грн, адже ФГ Золотий Жайвір в період з 05.09.2017 по 26.10.2017 нараховано пеню за 56 прострочених днів, тоді як цей період становить лише 52 дні, відтак, здійснивши власний розрахунок суми пені в заявлений фермерським господарством період, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня в розмірі 8799,73грн у зв'язку з простроченням сплати відповідачем суми основного боргу (66020,50грн) та пеня в розмірі 1558,22грн, нарахована за порушення строку внесення авансового платежу (4550000грн), всього 10 357,95 грн .

Окрім того, фермерське господарство Золотий Жайвір посилаючись на п.5.5 договору поставки від 16.08.2017 заявило до стягнення штраф , нарахований в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, що становить 3301,02грн .

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штраф є самостійною санкцією у вигляді неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, згідно пункту 5.5 договору за несвоєчасну оплату товару Покупець зобов'язався сплатити штраф в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, а у випадку порушення строку оплати більш ніж на місяць - у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень визначати у договорі стягнення штрафу за різні порушення його умов, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи ту обставини, що договором передбачено відповідальність за невиконання зобов'язань Покупцем товару (ТОВ Агротрейд ЮА ) у випадку несвоєчасної оплати вартості переданого Продавцем товару шляхом нарахування та стягнення штрафу в розмірі 5% від неоплаченої суми та зважаючи на факт прострочення відповідачем строку проведення повного розрахунку за поставлений товар в розімірі 66020,50грн більш, ніж один місяць, суд доходить висновку про обґрунтованість даних вимог та підставність їх стягнення в заявленому розмірі.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, як правомірні та обґрунтовані належними доказами до задоволення підлягають вимоги первісного позову в розмірі 75 664, 59 грн збитків та вимоги зустрічного позову в розмірі 85 173,42 грн.

Інші заперечення сторін не заслуговують на увагу та не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч. 4 ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення зустрічного позову.

Зважаючи на наявні у справі докази, подані на підтвердження понесених сторонами судових витрат та враховуючи, що жодна із сторін не зробила заяви про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: на позивача за первісним позовом в сумі 1762,00грн; на відповідача за первісним позовом в сумі 1757,82грн.

Водночас, згідно частини 11 ст.129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином, за даним судовим рішенням відшкодуванню за рахунок ФГ Золотий Жайвір на користь ТОВ Агротрейд ЮА підлягає судовий збір в сумі 4,18грн (1762,00 -1757,82).

В судовому засіданні 22.05.2018 відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 4, 11, 20, 42, 43, 46, 56, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 180, 197, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства Золотий Жайвір (с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35578504) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд ЮА (м.Київ, вул.П.Запорожця, 15 оф. 62, ідентифікаційний код 40466551) - 75664 (сімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири)грн 59коп. збитків та 4(чотири)грн18коп. судового збору.

2. В іншій частині позову - відмовити.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд ЮА (м.Київ, вул.П.Запорожця, 15 оф. 62, ідентифікаційний код 40466551) на користь фермерського господарства Золотий Жайвір (с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35578504) - 66020(шістдесят шість тисяч двадцять)грн 50коп. боргу, 3 301(три тисячі триста одну)грн 02коп. штрафу, 10357(десять тисяч триста п'ятдесят сім)грн 95коп. пені, 4357(чотири тисячі триста п'ятдесят сім)грн 35коп. інфляційних втрат, 1136(тисячу сто тридцять шість)грн 60коп. - 3% річних.

5. В решті зустрічних позовних вимог - відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 01.06.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик