Постанова

від 29.05.2018 по справі 915/1006/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1006/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз",

представник позивача - Машко Г.І. - адвокат (свідоцтво від 02.10.2017 №001409; довіреність від 21.05.2018 №04-С),

відповідач - державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект"

представник відповідача - Лінійчук Н.А. - адвокат (свідоцтво від 03.11.2017 №001254; довіреність від 15.05.2018 №17/1-3433),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" (далі - Товариство)

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Богатир К.В. і Разюк Г.П.)

зі справи №915/1006/17

за позовом Товариства

до державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (далі - Підприємство)

про внесення змін до пункту 4.1 договору на постачання природного газу від 25.12.2015 № ПГ-042/16-УМГХТГ.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про внесення змін до пункту 4.1 договору на постачання природного газу від 25.12.2015 №ПГ-042/16-УМГ ХТГ, укладеного Товариством (постачальник) та Підприємством (споживач; далі - Договір), шляхом доповнення даного пункту абзацом у такій редакції: "З 01 грудня 2016 року, ціна природного газу який планується до постачання у грудні 2016 року, яку Споживач сплачує Постачальнику за 1000,00 куб.м. природного газу складає: 6833,33 грн., крім того ПДВ 1366,67 грн., разом 8200,00 грн. (Вісім тисяч двісті гривень гривні 00 копійок)".

Позовна заява мотивована тим, що позивач не є газовидобувною компанією, тому закуповує природний газ в інших оптових продавців. Після узгодження ціни з власниками ресурсів позивачем було прийнято рішення про необхідність перегляду цін для усіх споживачів. Підвищення ціни на газ обумовлено початком опалювального сезону, а також тим, що ціни оптовими продавцями у грудні встановлено вищі порівняно з попереднім періодом. Відповідач, відмовившись від укладення запропонованих Товариством проектів додаткових угод до договору, порушив погоджений сторонами у пунктах 4.3.1, 4.3.2, 9.2 Договору порядок дій споживача в разі незгоди з установленою постачальником ціною на природний газ.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.12.2017 (суддя Мавродієва М.В.): позов задоволено; внесено зміни до пункту 4.1 Договору та доповнено даний пункт абзацом у такій редакції: "З 01 грудня 2016 року, ціна природного газу, який планується до постачання у грудні 2016 року, яку Споживач сплачує Постачальнику за 1000 куб.м природного газу складає: 6833,33 грн., крім того ПДВ 1366,67 грн., разом 8200,00 грн. (вісім тисяч двісті грн. 00 коп.)"; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 600 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки коливання вартості природного газу, закупленого позивачем для постачання своїм споживачам у грудні 2016 року, від 8050,20 грн. до 8350,02 грн. за 1 тис. куб.м підтверджені матеріалами справи. Таким чином, запропонована позивачем ціна за постачання газу в грудні 2016 року у розмірі 8200 грн. за 1000 куб.м не була надуманою чи безпідставною. За умовами пункту 4.3 Договору споживач мав право відмовитись від підписання додаткової угоди, але за умови зняття обсягів природного газу в даному місяці постачання. Відповідачем не надано доказів звернення споживача до постачальника з відповідним листом про зняття обсягів природного газу, як це передбачено пунктом 4.3.1. Навпаки, відповідачем було спожито у грудні 2016 року 2 232,86 тис. куб.м природного газу, поставленого позивачем.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018: апеляційну скаргу Підприємства задоволено; рішення місцевого господарського суду скасовано; відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства до Підприємства про внесення змін до пункту 4.1 Договору; стягнуто з Товариства на користь Підприємства 2 400 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю правових підстав для задоволення позову через відсутність обставин, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як підстав для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, а також недоведеність позивачем наявності виняткового випадку, який в силу частини четвертої вказаної статті повинен мати місце саме при зміні договору, неможливість зміни ціни договору після закінчення строку його дії та виконання.

Товариство, посилаючись на неповноту судового розгляду справи судом апеляційної інстанції, нез'ясування ним усіх обставин справи (зокрема, судом на думку скаржника, не було враховано та досліджено докази надані судам позивачем щодо підстав звернення до суду, порушення Підприємством вимог пункту 4.3.1 Договору), що, в свою чергу, призвело до неповного дослідження усіх обставин справи та, як наслідок, до ухвалення неправосудного рішення, і просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2017 в даній справі.

Так, згідно з доводами Товариства, викладеними в касаційній скарзі:

- Товариство не є газовидобувною компанією, тому закуповує газ в інших оптових продавців. Після узгодження ціни на закупівлю природного газу з власниками ресурсу Товариство прийняло рішення про необхідність перегляду цін для усіх споживачів природного газу, в тому числі й для Підприємства;

- виходячи з пункту 4.3.2 Договору, внаслідок підвищення ціни власниками ресурсу нова ціна є погодженою Підприємством;

- відповідно до пункту 4.3.1 Договору у разі якщо відповідач не був згодний із запропонованою йому ціною на газ, про яку йому стало відомо до 01.12.2016, він мав можливість відмовитися від отримання від позивача обсягів, надати постачальнику листа, погодженого газорозподільним підприємством, про зняття обліків газу в даному місяці постачання. Однак, отримавши пропозицію позивача, відповідач не зняв замовлені обсяги постачання та продовжував споживати природний газ;

- оскільки відповідач тільки 16 грудня оформив відповідь на повідомлення Товариства про зміну ціни на природний газ, яке відповідач отримав в кінці місяця споживання (26 грудня), він позбавлений був можливості відреагувати у передбачений чинним законодавством та умовами Договору спосіб і припинити газопостачання відповідачу у зв'язку з відмовою від підписання додаткової угоди;

- відповідно до умов Договору не передбачена процедура відмови споживача від підписання додаткової угоди загалом та у зв'язку з незгодою його із запропонованою йому постачальником ціною на газ;

- судом апеляційної інстанції не дано належної оцінки тому факту, що Відповідач отримав пропозицію про зміну ціни 01.12.2016, лист із відмовою датований 16.12.2016, а відправлений тільки 20.12.2016. При цьому після жодної із вказаних дат відповідач, не погодивши нову ціну, не зняв обсяги постачання. Тобто саме відповідач своїми діями, всупереч умовам пункту 3.4.1 Договору, порушив умови Договору та допустив фактично бездоговірне споживання природного газу, який був закуплений позивачем за підвищеними цінами;

- суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку стосовно того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності усіх чотирьох умов, передбачених статтею 652 ЦК України для внесення змін до Договору;

- головною причиною для звернення позивача з позовом до суду є обставина наявності судового спору у справі №908/630/17, в якій відповідач намагається стягнути з позивача суму грошових коштів у розмірі 1 956 426, 50 грн. на повернення передоплати за природний газ грудня 2016 року, мотивуючи це саме застосуванням ціни листопада 2016 року до поставленого природного газу грудня 2016 року. При цьому головним аргументом відповідача була саме відсутність двосторонньої оформленої Додаткової угоди щодо ціни грудня 2016 року.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права, а викладені Товариством у касаційній скарзі доводи та вимоги не спростовують правильності застосування судом апеляційної інстанції правових норм і просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з доводами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу:

- на виконання умов Договору та на підставі виставленого позивачем рахунка-фактури Підприємство платіжним дорученням від 18.11.2016 №1384 повністю оплатило вартість замовленого за грудень 2016 року природного газу в об'ємі 2, 5 тис. куб.м. на загальну суму 18 309 000 грн. (з ПДВ). Однак Товариство в грудні 2016 року в повному обсязі не поставило замовленого та оплаченого відповідачем об'єму природного газу, в зв'язку з чим не виконано умови укладеного сторонами Договору;

- оскільки Товариством самостійно зменшено обсяги замовленого для Підприємства природного газу на грудень 2016 року до 2 231 тис.куб.м, у відповідача не було, ні необхідності, ані можливості виконати умови пункту 4.3.1 Договору щодо надання постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством, для зняття обсягів природного газу в даному місяці постачання;

- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається;

- закон пов'язує можливість внесення змін до договору за рішенням суду безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох підстав, визначених частиною другою статті 652 ЦК України;

- у касаційній скарзі Товариство не доводить наявності: обставин, передбачених статтею 652 ЦК України, які є підставою для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин; виняткового випадку, який в силу частини четвертої статті 652 ЦК України повинен мати місце саме при зміні договору; нормативно обґрунтованої можливості зміни ціни договору після закінчення строку його дії та виконання.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

Відповідно до умов укладеного Підприємством (споживач) та Товариством (постачальник) Договору:

- постачальник зобов'язався поставити споживачу з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно природний газ для власного використання з транспортуванням магістральними трубопроводами, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити товар у відповідності до умов даного договору (пункт 1.1);

- обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені у зв'язку із зменшенням фактичного обсягу видатків споживача (пункт 1.3);

- приймання-передача природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.3);

- загальна вартість природного газу за цим договором на момент його укладення становить: 145 532 895 грн. 20 коп., крім того, ПДВ (20%) 29 106 579 грн. 04 коп., всього 174 639 474 грн. 24 коп. (пункт 4.2);

- моментом оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника (пункт 4.2.1);

- зміна ціни природного газу відповідно до підпункту 4.3.2 даного договору, визначається в додаткових угодах до даного договору; в зв'язку з тим, що зміна ціни може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору підлягає зміні в залежності та пропорційно таким змінам (пункт 4.3);

- у разі незгоди споживача з встановленою ціною, крім випадків, передбачених підпунктом 4.3.2 Договору, додаткова угода не підписується, а споживач зобов'язується надати постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством, про зняття обсягів природного газу в даному місяці постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи протягом 3 робочих днів з моменту недосягнення згоди про зміну ціни на природний газ (пункт 4.3.1);

- зміна ціни на природний газ, в тому числі протягом місяця споживання, відбувається - у зв'язку із набранням чинності відповідними нормативно-правовими актами органів державної влади України, наказами Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, - власниками ресурсу газу, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, ним погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за цим договором (пункт 4.3.2);

- договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2016 включно, а в частині не виконаних зобов'язань до їх повного виконання (пункт 9.1) ;

- умови договору можуть бути змінені на підставі нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕ або іншого органу, що регулюють відносини з поставок природного газу, та правил роботи на ринку газу України, шляхом підписання відповідних додаткових угод (пункт 9.2);

- всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств (пункт 9.3);

- зміст договору та його додатків не можуть суперечити чинному законодавству України (пункт 9.5).

Сторонами було укладено десять Додаткових угод до договору, якими сторони щомісячно змінювали ціну природного газу.

Пунктом 5.1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 15.02.2016 №2 передбачено, що споживач зобов'язаний сплатити вартість об'єму природного газу на рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати замовлених обсягів природного газу до 19-го числа місяця, що передує місяцю поставки, у відповідності до рахунка на оплату, виставленого постачальником. Рахунок постачальника повинен містити посилання на номер та дату договору, ціну природного газу, визначену у пункті 4.1 договору, та загальну вартість природного газу, за який здійснюється оплата, з ПДВ.

Додатковою угодою від 28.10.2016 № 10 узгоджено ціну природного газу, який планується до постачання у листопаді 2016 року, яку споживач сплачує постачальнику за 1000,0 кубічних метрів природного газу в розмірі 6 103 грн., крім того, ПДВ 1220 грн. 60 коп., а разом 7 323 грн. 60 коп.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 14.11.2016 №ЕГ-0000268 на оплату газу в кількості 2500 тис. куб. м за ціною 6103 грн (без ПДВ) на суму 18 309 000 грн. з ПДВ. У даному рахунку-фактурі зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 20.11.2016.

Платіжним дорученням від 18.11.2016 № 1384 Підприємство повністю оплатило рахунок-фактуру від 14.11.2016 № ЕГ-0000268 на суму 18 309 000 грн. з ПДВ.

Товариство зазначає, що воно не є газовидобувною компанією, тому закуповує природний газ в інших оптових продавців. Такими продавцями газу для Товариства у грудні 2016 року було товариство з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз, товариство з обмеженою відповідальністю Газові ресурси, товариство з обмеженою відповідальністю Східний геологічний союз (договір купівлі-продажу природного газу від 16.11.2016 №98Г/СГС-ЕГ, договір купівлі-продажу природного газу від 25.10.2016 №74/16-ГКУ та договір купівлі-продажу природного газу від 09.08.2016 №ДО 63).

Після узгодження ціни на закупівлю газу з власниками ресурсу позивачем було прийнято рішення про необхідність перегляду ціни для усіх споживачів природного газу, в тому числі й для відповідача.

Товариство 28.11.2016 направило на адресу Підприємства листа вих. № 710 з пропозицією підписати додаткову угоду до договору в частині збільшення ціни на газ до 6 833 грн. 33 коп., ПДВ 1 366 грн. 67 коп., тобто на загальну суму 8 200 грн., у зв'язку із збільшенням ціни на природний газ власниками ресурсу газу на грудень 2016 року. До листа було додано підписаний позивачем проект додакової угоди.

Відповідач листом від 16.12.2016 № 17/1-10872 відмовив в укладанні додаткової угоди з підстав невідповідності запропонованої ціни прейскуранту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на грудень 2016 року, зменшення споживачем у цей період запланованого місячного об'єму споживання природного газу, про що було повідомлено 14.11.2016 постачальника, та здійснення відповідачем 18.11.2016 року оплати заявленого об'єму газу як попередньої оплати, який і мав бути поставлений в грудні місяці 2016 року.

Недосягнення згоди щодо внесення змін до пункту 4.1 Договору стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з такого.

Збільшення у грудні 2016 року ціни газу, який позивач закупив для постачання відповідачу за спірним договором, відбулося не внаслідок прийняття відповідних нормативно-правових актів, тому підстави для укладання додаткової угоди в порядку, визначеному пунктом 4.3.2 Договору, у сторін були відсутні.

У той же час позивачем було направлено пропозицію про внесення змін до Договору в частині збільшення ціни газу. При цьому коливання вартості природного газу, закупленого позивачем для постачання своїм споживачам у грудні 2016 року, від 8050,20 грн. до 8350,02 грн. за 1 тис. куб.м підтверджені матеріалами справи, а саме укладеними позивачем договорами купівлі - продажу з ТОВ "Східний геологічний союз", ТОВ "Укргаз" та ТОВ "Газові ресурси", а також актами приймання-передачі цього газу.

Таким чином, запропонована позивачем ціна за постачання газу в грудні 2016 року в розмірі 8200 грн. за 1000 куб.м не була надуманою чи безпідставною.

За умовами пункту 4.3 Договору споживач мав право відмовитись від підписання додаткової угоди, але за умови зняття обсягів природного газу в даному місяці постачання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів звернення споживача до постачальника з відповідним листом про зняття обсягів природного газу, як це передбачено пунктом 4.3.1 Договору, а, навпаки, відповідачем було спожито у грудні 2016 року 2232,86 тис. куб.м природного газу, поставленого позивачем.

Тому позовні вимоги про внесення змін до пункту 4.1 Договору в редакції Товариства підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

У відповідності до пункту 9.1 Договору строк дії останнього закінчився 31.12.2016, у добровільному порядку питання про внесення змін до закінчення дії договору вирішено не було, а з відповідним позовом до суду Товариство звернулось аж у вересні 2017 року. Тобто позивач просить суд внести зміни до пункту договору, який (договір) закінчив свою дію і був виконаний сторонами у повному обсязі.

Розповсюдження змін до договору на минулий період є суттєвою обставиною, з огляду на те, що за цей період договір уже виконувався його сторонами в тому об'ємі, який був передбачений умовами договору на той час, у т.ч. щодо розміру плати за поставлений газ.

Якщо необхідність зміни ціни після виконання договору зумовлена істотною зміною обставин, то, у разі відсутності на це згоди сторін, ціна може бути змінена за рішенням суду в порядку, встановленому статтею 652 ЦК України.

У даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами зі справи наявності усіх чотирьох умов для зміни договору, визначених законом, тому немає підстав для зміни на минулий період умов договору на підставі статті 652 ЦК України.

У даній справі предметом спору є внесення змін до Договору, строк дії якого закінчився саме 31.12.2016, і будь-якого продовження його дії шляхом вчинення конклюдентних дій сторонами здійснено не було, що підтверджено представниками сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Встановивши відсутність обставин, передбачених статтею 652 ЦК України як підстави для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, а також недоведеність позивачем наявності виняткового випадку, який в силу частини четвертої вказаної статті повинен мати місце саме при зміні договору, неможливість зміни ціни договору після закінчення строку його дії та виконання суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства про внесення змін до пункту 4.1 Договору не підлягають задоволенню.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів ЦК України:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627);

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини перша та друга статті 651);

- у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652);

- якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга статті 652);

- зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта статті 652);

- у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частини перша та третя статті 653);

- ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частини перша, друга, третя статті 632).

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції, встановивши, що: позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 14.11.2016 №ЕГ-0000268 на оплату газу в кількості 2500 тис. куб. м за ціною 6103 грн. (без ПДВ) на суму 18 309 000 грн. (з ПДВ), і у даному рахунку-фактурі зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 20.11.2016; платіжним дорученням від 18.11.2016 № 1384 Підприємство повністю оплатило рахунок-фактуру від 14.11.2016 № ЕГ-0000268 на суму 18 309 000 грн. (з ПДВ); у відповідності до пункту 9.1 Договору строк дії останнього закінчився 31.12.2016; будь-якого продовження його дії шляхом вчинення конклюдентних дій сторонами здійснено не було, у добровільному порядку питання про внесення змін до закінчення дії договору також вирішено не було, а з відповідним позовом до суду Товариство звернулося лише у вересні 2017 року, тобто позивач просить суд внести зміни до пункту договору, який (договір) закінчив свою дію і був виконаний сторонами у повному обсязі; розповсюдження змін до договору на минулий період є суттєвою обставиною з огляду на те, що за цей період договір уже виконувався його сторонами в тому об'ємі, який був передбачений умовами договору на відповідний період часу, у т.ч. щодо розміру плати за поставлений газ; зміна ціни після виконання договору зумовлена істотною зміною обставин, тому за відсутності на це згоди сторін ціна може бути змінена за рішенням суду в порядку, встановленому статтею 652 ЦК України; розглянувши доводи позивача про існування всіх чотирьох умов для змін Договору, визначених частиною другою статті 652 ЦК України , - суд апеляційної інстанції встановив, що у даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами наявності усіх цих умов, визначених законом, тому, з урахуванням наведеного, відсутні підстави для зміни на минулий період умов Договору з посиланням на статтю 652 ЦК України , - дійшов висновку про відсутність й підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки: в даному випадку відсутні правові підстави для внесення змін до Договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони; пунктом 4.3.2 Договору сторони погодили, що зміна ціни на природний газ, в тому числі протягом місяця споживання, відбувається - у зв'язку із набранням чинності відповідними нормативно-правовими актами органів державної влади України, наказами Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, - власниками ресурсу газу, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу , є встановленою для споживача, ним погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за цим договором .

Аргументи касаційної скарги, які стосуються з'ясування фактичних обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути прийняті, оскільки суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, які наведені Підприємством у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі № 915/1006/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов