Рішення

від 25.05.2018 по справі 804/2095/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Справа № 804/2095/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради (далі - Відповідач ), в якому просить:

- визнати дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про припинення з 01.12.2017 року виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання протиправними;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради відновити виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам та здійснити перерахунок допомоги у зв'язку з народженням другої дитини;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працює та фактично мешкає у знайомого ОСОБА_2, за адресою Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Костромська, 15/55. У зв'язку з народженням другої дитини, 13.11.2017 року позивачка звернулася до відповідача з заявою щодо перерахунку допомоги внутрішньо переміщеним особам. Рішенням комісії від 30.11.2017 року позивачі взагалі було припинено виплату допомоги з 01.12.2017 року, оскільки батьком молодшої дитини є ОСОБА_2, який має у своєму володінні нерухоме майно (житло), яке розташоване на території, яка не належить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вважає дії Відповідача протиправними, оскільки батьком другої дитини є колишній чоловік ОСОБА_3, а ОСОБА_2 є лише особою, яка надала тимчасовий притулок їй та її дітям, тому звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі, призначено її розгляд без виклику сторін.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, оскільки у позивача відбулися зміни обставин, які впливають на призначення допомоги внутрішньопереміщеним особам, а саме, шлюбні відносини із громадянським чоловіком ОСОБА_2, який є батьком другої дитини, та має у своєму володінні житло.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.12.2010 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.09.2017 року по справі № 208/3220/17, що набрало законної сили 18.09.2017 року (а.с.17-18).

Позивачка є матір'ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Батьком обох дітей є ОСОБА_4, про що свідчать свідоцтва про народження дітей (а.с.12, 13).

Також, згідно з довідками від 01.02.2017 року № НОМЕР_1, № 000010307 та довідкою від 08.11.2017 року № НОМЕР_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є внутрішньо переміщеними особами та фактично мешкають за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14-16). Житло за вказаною адресою належить на праві приватної власності ОСОБА_2, про що свідчить інформаційна довідка № 104374417 від 20.11.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.11.2017 року Позивачка звернулася до Управління соціального захисту із заявою щодо перерахунку допомоги внутрішньо переміщеним особам через зміну складу сім'ї, а саме народженням другої дитини.

Рішенням Комісії від 30.11.2017 року № 71 Позивачці припинено виплату адресної допомоги на проживання на підставі п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 г. №505.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону №1706. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 1,2 статті 4 Закону № 1706).

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 (далі Порядок №505), визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з п.3 Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень або 3400 гривень, якщо до складу сім'ї входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Відповідно до ч. 1 п. 6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, колибудь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Пунктом 8 Порядку № 505 передбачено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відтак, законодавством передбачено право внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення із заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з тим, що батьком молодшої дитини є ОСОБА_2, який згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у володінні житло, яке розташоване на території , яке не належить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Однак, такі висновки Відповідача не відповідають дійсності та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки батьком другої дитини ОСОБА_6 записаний колишній чоловік позивачки - ОСОБА_4, що підтверджуються свідоцтвом про народження серії І-КИ № 657306 від 05.10.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи. Будь-яких належних та допустимих доказів, що батьком дитини є ОСОБА_2 та те, що Позивачка та ОСОБА_2 є однією сім'єю Відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, є протиправними.

Оскільки судом встановлено, що відмова в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги є протиправною, тому слід задовольнити вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам та здійснити перерахунок допомоги у зв'язку з народженням другої дитини з 01.12.2017 року.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, суд вважає необхідним допустити цю постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії такими, що підлягають задоволенню.

Позовна вимога про зобов'язання Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. Позивачем не надано доказів того, що судове рішення після набрання законної сили не буде виконуватись відповідачем.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3, яка проживає за адресою: 51922, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Костромська, б. 15, кв. 55) до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи, будинок 2/1, ЄДРПОУ 03192543) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо припинення з 01.12.2017 року виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання протиправними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради відновити виплату ОСОБА_1 допомоги внутрішньо переміщеним особам та здійснити перерахунок допомоги у зв'язку з народженням другої дитини.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_7