Рішення

від 22.05.2018 по справі 802/222/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 травня 2018 р. Справа № 802/222/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" (24200, Вінницька область, смт. Томашпіль, вул. Івана Богуна, буд. 4)

до: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" (далі - позивач, ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина") з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку TOB Агрокомплекс ОСОБА_4 долина з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами TOB ЗФ Юзовська за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та TOB ІНТЕРБІС за період з 01.12.2015 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено акт №4918/28-10-41-10/32721857 від 20.12.2017 року та, в зв'язку із виявленими порушеннями, винесено податкове повідомлення - рішення №0000084110 від 10.01.2018, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4055424,00 грн.

Позивач не погоджується із податковим повідомлення - рішенням №0000084110, звернувся до суду із адміністративним позовом та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Позиція позивача обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення рішення винесене на підставі висновків, які є надуманими, безпідставними та необґрунтованими, зробленими без урахування всіх обставин та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України. Висновки посадових осіб відповідача про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу.

Позивач зазначає, що для забезпечення сезону цукроваріння ним було укладено договір від 11.11.2015 №1022 з ТОВ "ІНТЕРБІС" в особі генерального директора ОСОБА_5 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ 13-100; та договір №21548 від 20.04.2016 з ТОВ "ЗФ Юзовська" в особі генерального директора ОСОБА_6 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ (фракція 13-100).

На час укладення вказаних договорів товариства-конртагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, взяті на облік у відповідних податкових органах, зареєстровані платниками податків на додану вартість, мали цивільну правоздатність та не позбавлені права укладати будь-які угоди у відповідності із чинним законодавством.

На виконання вказаних вище договорів, для позивача було поставлено вугілля кам'яне, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами. Розрахунки за отриманий товар було проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи. До перевірки також були надані залізничні накладні, специфікації та первинні документи.

Реальність господарських операцій підтверджуються податковими накладними, які позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить витяг з ЄДПН. Податковий кредит по взаємовідносинах з поставщиками сформовано відповідно до вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК) на підставі податкових накладних, віднесено податок на додану вартість, сплачений в ціні товару за зазначеними договорами, до складу податкового кредиту, який врахований до податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).

Жодних недоліків до первинної документації у перевіряючих в ході перевірки не було, що відображено в Акті перевірки.

Постачання вугілля було проведено на станцію Вапнярка де у позивача є під'їзна колія та територія розвантаження вагонів за адресою вул. Островського, 2, смт. Вапнярка, Томашпільського району, Вінницької області. Документи на право власності на під'їзну колію та інші документи долучено до позовної заяви.

Виробничі потужності цукрового заводу Позивача, для яких проводилось придбання вугілля, знаходиться в смт. Томашпіль, вул. Заводська, 10. Для поставлення вугілля з Вапнярки до смт. Томашпіль використовувався власний транспорт товариства. Довідка про наявність у власності транспортних засобів у позивача долучається до позовної заяви.

Вивезення вугілля проводилось з відповідно належним оформленням товарно-транспортних накладних, копії яких вибірковим порядком долучені до матеріалів справи.

Отримане вугілля використане на виробничих потужностях цукрового заводу при переробленні цукрового буряка на цукор, про що свідчать вимоги на відпуск вугілля та акти на списання, копії яких надано до позовної заяви. Рух придбання та використання вугілля відображено в книзі складського обліку складу зовнішнього зберігання Вапнярка (копія книги додається).

Відтак, за переконанням позивача, ним правомірно включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства. Також, видаткові, товарно-транспортні накладні виписані з дотриманням норм законодавства, по скільки будь-які порушення щодо порядку їх виписування в акті перевірки відсутні.

Одночасно, на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач вказує, що він є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.

Платники із спеціальним режимом оподаткування до 01.01.2016 не сплачували до бюджету суми ПДВ з вартості поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг та продуктів їх переробки. Тому, сума заниження ПДВ по спеціальному режимі оподаткування не є податковим зобов'язанням такого платника, що підлягає сплаті до бюджету, а відтак вказані суми ПДВ, що залишаються в розпорядженні платника не стягуються до бюджету і, відповідно на них не нараховується штраф.

Внаслідок, крім неправильного трактування норм податкового законодавства по віднесенню податкового кредиту сум ПДВ при оприбуткуванні вугілля від ТОВ "ЗФ Юзовська" та ТОВ "ІНТЕРБІС", відповідачем не враховано, що позивач користувався спеціальним режимом оподаткування по ПДВ та в порушення норм ст. 209.2 ПК виніс рішення, яким зазначив, що занижений ПДВ за грудень 2015 року в сумі 261 716 грн. підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету та нарахував 130 858,00 грн. штрафних санкцій, згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №802/222/18-а, розгляд якої постановлено здійснювати за загальним позовним провадженням.

Відповідач скориставшись своїм правом, визначеним положеннями КАС України, подав до суду відзив щодо заявлених позовних вимог. За змістом відзиву слідує, що останній заперечує проти позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, з поміж інших, є податкова інформація.

Так, згідно податкової інформації, отриманої від Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 04.08.2016 №13/17-01-14/20335263 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ІНТЕРБІЗ" за звітний період декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово - господарських операцій по формуванню податкового кредиту по ПДВ з ТОВ "КЕПІТАЛ ТАЙМ" та податкових зобов'язань з ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" за грудень 2015 року встановлено наступне.

За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "ІНТЕРБІС" із платниками податків контрагентами - постачальниками за грудень 2015. Вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів та встановлено укладення недійсних цивільно - правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Протягом грудня 2015 ТОВ "ІНТЕРБІС" документально оформлювало операції з придбання товарів на суму ПДВ 252,9 тис грн., джерело яких невідомо. При дослідженні ланцюга постачання, згідно зареєстрованих податкових накладних у грудні 2015 року встановлено, що підприємство ТОВ "ІНТЕРБІС" отримувало товар (кам'яне вугілля) від ТОВ "Кепітал Тайм" на які в день їх отримання виписані податкові накладні на реалізацію для ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4", що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій.

Згідно аналізу документів вбачається, що у грудні 2015 року ТОВ "ІНТЕРБІС" придбало вугілля (марки ГУ 13-100) у кількості 694,8 т у постачальника ТОВ "КЕПІТАЛ ТАЙМ". Проте, у залізничних накладних зазначено, що фактичними відправниками товару є ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" (код ЄДРПОУ 24820699); ПАТ "ЦЗФ "Україна" (код за ЄДРПОУ 38033446).

Відповідно до ІС "Податковий блок" ЄРПН основним постачальником ТОВ "Кепітал Тайм" є ТОВ "Перша трейдінгова компанія", яка має стан 28 (триває процедура припинення) джерело походження вугілля невідоме, яка є посередником у ланцюгу постачання від ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" до ТОВ "КЕПІТАЛ ТАЙМ".

Згідно податкової інформації, отриманих від Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 07.09.2016 №16445/7/05-22-15-01 від 21.10.2016 №19437/7/05-22-15-01, від 27.01.2017 №1317/7/05-22-12-01 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ЗФ Юзофська" (код ЄДРПОУ 40110922) за звітний період декларування ПДВ квітень - грудень 2016 встановлено наступне.

За результатами проведеного аналізу не підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій ТОВ "ЗФ Юзовська" із платниками податків контрагентами - постачальниками за період з 01.05.2016 по 31.12.2016. Наявність трудових ресурсів узагальненими податковими інформаціями встановлено 1-2 особи. Зокрема керівником, головним бухгалтером, засновником була 1 особа.

Крім того до податкової інформації було надано акт №236/05-22-14-03/40110922 від 26.10.2016 "Про перевірку ТОВ "ЗФ Юзовська" за місцезнаходженням в якому зазначено, що під час виходу за місцем знаходження останній за адресою відсутній та знаходиться салон краси.

Також перевіркою встановлено, що згідно з наданим до перевірки посвідченням про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) - контроль щодо якості продукції проведено у вуглехімічній лабораторії ТОВ "ЗФ Юзовська" - ОСОБА_7 Результати аналізу вищевказаної лабораторії підписано завідуючим лабораторії ОСОБА_8

Відповідно до звітів за формою 1 ДФ за 2-4 квартали 2016 року на підприємстві ТОВ "ЗФ Юзофська" працювало 3 особи, ОСОБА_6В, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Інформація про працевлаштування на підприємстві осіб прізвища, яких зазначені на посвідченні про якість вугілля ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутня.

Аналіз єдиного реєстру податкових накладних за 2016 рік свідчить про відсутність фактів оренди ТОВ "ЗФ Юзовська" основних засобів, зокрема вуглехімічної лабораторії.

В залізничних накладних відправником та власником вугілля вказано ТОВ "ЗФ Юзовська", станція відправлення Новогродовка 482203. Однак, ТОВ "ЗФ Юзовська" має адресу місцезнаходження Донецька область, м. Слов'янськ, вулицю Лозановича та відсутня інформація щодо наявності власних/орендованих об'єктів нерухомості/земельних ділянок у місті Новогродовка Донецької області.

Аналіз єдиного реєстру податкових накладних за 2016 рік свідчить про відсутність фактів оренди основних засобів, зокрема розташованих у місті Новогродовка Донецької області та/або станції Новогродовка 482203.

При здійсненні аналізу первинних документів, наданих до перевірки, та з урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних у ланцюгу постачання не встановлено виробника вугілля кам'яного, лише обрив ланцюга постачання.

Таким чином, згідно податкової інформації щодо контрагентів позивача відсутня реальність здійснення відправки, навантаження товарів, як складові процесу транспортування товарів, що ставить під сумнів взагалі факт перевезення товарів на підставі наданих до перевірки документів.

В зв'язку із чим відображення у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах. Тому вище вказані господарські операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а лише на формування податкового кредиту.

Фактично ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних операцій з ТОВ "ЗФ Юзовська" та ТОВ "ІНТЕРБІС", що не могли бути здійснені з цими контрагентами як видобувниками/постачальниками вугілля, і складено папери за формою первинних документів всупереч нормам чинного законодавства.

20.02.2018 року стороною позивача подано до суду відповідь на відзив, з огляду на обставини викладені останнім заявлені позовні вимоги ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4" підтримує та просить суд задовольнити, посилаючись на наступне.

Позивачем для забезпечення сезону цукроваріння було укладено договір від 11.11.2015 року №1022 з TOB "ІНТЕРБІС" в особі генерального директора ОСОБА_5 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ 13-100.

На час укладення та виконання договору TOB ІНТЕРБІС зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 26.10.1993 року за №12661200000001442, взято на облік платника податків ДПІ у м. Рівне 11.12.2008 року, зареєстроване платником податку на додану вартість 12.10.2004 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 203352605621 відповідно витягу 1517014500009 з реєстру платників податку на додану вартість від 16.01.2015 року (копії виписки і витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, витягу з реєстру платників податку на додану вартість, відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) додається).

Відповідно на час існування взаємовідносин між позивачем та TOB ІНТЕРБІС , останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не було позбавлене права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства.

За даними бухгалтерського обліку позивача оприбутковано по видаткових накладних від TOB ІНТЕРБІС вугілля в кількості 688,05 тонн вартістю 1 570 296,75 грн., в тому числі податок на додану вартість - 261 716,13 грн., що підтверджується видатковими накладними. Оприбуткування та рух вугілля в бухгалтерському обліку Позивачем оформлено у відповідності до норм законодавства. Зазначене також описано перевіряючими на сторінці 21 акту перевірки, при цьому порушень не встановлено.

На виконання умов договору №1022 від 11.11.2015 року, укладеного між Позивачем і TOB ІНТЕРБІС , останнім для Позивача було поставлено вугілля, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Розрахунки за отриманий товар між Позивачем та TOB ІНТЕРБІС проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Розрахунок позивачем з TOB ІНТЕРБІС за отримане вугілля проведено повністю.

У видаткових накладних на прихід вугілля TOB ІНТЕРБІС відображені всі належні реквізити передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо розгляду та врахування податкової інформації від Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 04.08.2016 року №13/17-01-14/20335263, позивач вважає, що перевіряючі припустились помилки, оскільки думка особи (іншого перевіряючого) не є доказом щодо встановлення певних обставин. Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Позивачем для забезпечення сезону цукроваріння було укладено договір № 21548 від 20.04.2016 року з TOB ЗФ Юзовська (код ЄДРПОУ 40110922) в особі генерального директора ОСОБА_6 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ (фракція 13-100).

На час укладення та виконання договору TOB ЗФ Юзовська зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 09.11.2015 року за №12771020000006031, взято на облік платника податків Слов'янською ОДПІ у Донецькій області 19.11.2015 року за №052215170199, зареєстроване платником податку на додану вартість 01.01.2015 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 401109205227 відповідно витягу 1505224500171 з реєстру платників податку на додану вартість від 21.12.2015 року.

На виконання умов договору TOB ЗФ Юзовська поставило вказане вугілля залізничним транспортом, що підтверджується копіями залізничних накладних, також до накладних надані посвідчення якості вугілля.

За даними бухгалтерського обліку позивача оприбутковано по накладних від TOB ЗФ Юзовська вугілля в кількості 6918,25 тонн вартістю 15 467 226,28 грн., в тому числі ПДВ - 2 577 871,05 грн. Також факт отримання вугілля підтверджується актами приймання-передачі, в яких зазначено номера вагонів, якими поставлено вугілля, його марка, кількість та вартість. Оприбуткування та рух вугілля в бухгалтерському обліку Позивачем оформлено у відповідності до норм законодавства.

На виконання умов договору № 21548 від 20.04.2016 року, укладеного між Позивачем і TOB ЗФ Юзовська , останнім для Позивача було поставлено вугілля, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Розрахунки за отриманий товар між Позивачем та TOB ЗФ Юзовська проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

У відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, оприбуткування вугілля проведено на підставі накладних та передано матеріально-відповідальним особам.

Позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства та не оскаржується перевіряючими в матеріалах акта перевірки. Також в акті перевірки відсутні дані про припинення юридичних осіб, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB ЗФ Юзовська під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних.

На виконання умов договору між TOB ЗФ Юзовська та TOB ІНТЕРБІС постачання вказаного вугілля здійснювалось залізничним транспортом, що підтверджується накладними та посвідченнями якості вугілля.

Посилання відповідача на не підтвердження господарських операцій по ланцюгу постачання є неприпустимим, адже фактично контролюючий орган покладає на Позивача відповідальність за дії третіх осіб, з якими товариство взагалі не мало будь-яких господарських відносин, що є порушенням ч. 2 ст. 61 Конституції України, яка встановлює індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

При цьому Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу усіх постачальників по ланцюгу постачання товарів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, оскільки платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Відтак, Позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Відповідачем у Відзиві та у матеріалах перевірки не надаються докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагента позивача.

Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень навпаки є судові рішення, якими скасовані податкові повідомлення-рішення податкових органів, де підставою для винесення податкових повідомлень-рішень були аналогічні взаємовідносини позивачів з TOB "ЗФ ЮЗОВСЬКА", а саме, постанова від 30 листопада 2017 року Київського окружного адміністративного суду по справі №810/3790/17 та постанова від 23 листопада 2017 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/6941/17. У відзиві та в акті перевірки відповідач посилається на те, що TOB ІНТЕРБІС придбало вугілля у постачальника TOB "Кепітал Тайм", у якого основним постачальником є TOB "Перша Трейдінгова Компанія".

Однак, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по справі № 826/13788/16 за адміністративним позовом TOB "Кепітал Тайм" до Головного управління ДФС України у м. Києві, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акта перевірки від 26 липня 2016 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB "Перша Трейдінгова Компанія" за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року з придбання вугілля.

Вказана судова практика підтверджує, що дії Відповідача по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000084110 від 10 січня 2018 року, яким збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4 055 424,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2 703 616,00 грн. та штрафними санкціями - 1351808,00 грн., за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України є незаконними.

Також відповідач у відзиві при поясненні правомірності стягнення сум ПДВ відображених в декларації з податку на додану вартість по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства посилається на норми пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України. Однак ні в акті перевірки, а ні в податковому повідомленні-рішенні відповідач не керується даною нормою пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України та не посилається як на підставу її порушення.

Крім того, Позивач є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. При нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за період, який перевірявся фіскальною службою, товариство застосовувало спеціальний режим оподаткування, передбачений ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 209.7. ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До діяльності у сфері сільського господарства відповідно до п. 209.15.2. ст. 209 Податкового кодексу України, зокрема, відноситься виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих грантах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

За результатами діяльності товариство складало та подавало до фіскальної служби (податкового органу) дві декларації з податку на додану вартість: загальну та по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

26.02.2018 року стороною відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, з якого також убачається, що відповідач підтримує викладену позицію у відзиві щодо заявлених ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" зареєстровано Томашпільською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 15.09.2004 за №11661230000000004, код ЄДРПОУ 32721857.

Станом на 13.12.2017 року ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС та зареєстровано, як платник податку на додану вартість.

На підставі направлень від 27.09.2017 року №793, №794, №795, виданих Офісом великих платників податків ДФС та наказу №2120 від 26.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ "ЗФ Юзовська" за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та ТОВ "ІНТЕРБІС" за період з 01.12.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт №4918/28-10-41-10/32721857 від 20.12.2017 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ "ЗФ Юзовська" за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та ТОВ "ІНТЕРБІС" за період з 01.12.2015 по 31.12.2015" (далі по тексту - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом виявлено порушення, а саме п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту та в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 2703616 грн., в тому числі за грудень 2015 року - 261716 грн.; за травень 2016 року - 87868 грн.; за червень 2016 року - 223684 грн.; за липень 2016 року - 194385 грн.; за серпень 2016 року - 470317 грн.; за вересень 2016 року - 210280 грн.; за жовтень 2016 - 309369 грн.; за листопад 2016 року - 624175 грн.; за грудень 2016 року - 321822 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті №4918/28-10-41-10/32721857 від 20.12.2017 року, подав до Офісу великих платників ДФС заперечення.

За результатами розгляду заперечень ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" від 27.12.2017 щодо акту перевірки №4918/28-10-41-10/32721857 від 20.12.2017 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято рішення, яким висновки акту залишено без змін.

Так, за змістом акту перевірки встановлено наступне.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 та з 01.05.2016 по 31.12.2016 на підставі наданих документів до перевірки встановлено завищення задекларованих ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" показників у рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість в загальній сумі ПДВ 2706170 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" неправомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість нарахований (сплачений) при придбанні вугілля кам'яного у підприємства ТОВ "ІНТЕРБІС".

Згідно до Акту, ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" (Покупець) було укладено договір №1022 від 11.11.2015 року за №1022 з ТОВ "ІНТЕРБІС" на поставку вугілля кам'яного.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ІНТЕРБІС" на адресу ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" виписано видаткові накладні, а саме №50 від 05.12.2015, №55 від 16.12.2015, №К-2 від 28.12.2015, №56 від 17.12.2015, №57 від 19.12.2015, №58 від 20.12.2015, №60 від 22.12.2015, №61 від 24.12.2015, №52 від 10.12.2015, №53 від 11.12.2015, №к-1 від 17.12.205, №54 від 15.12.2015, №51 від 09.12.2015 загальною вагою 688,05 тони, на загальну суму 15770296,75 в т.р. ПДВ 261716,13 грн.

Також, на виконання умов договору ТОВ "ІНТЕРБІС" виписано на адресу ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" податкові накладні, а саме №17 від 28.12.2015, №13 від 24.12.2015, №12 від 22.12.2015, №11 від 20.12.2015, №10 від 19.12.2015, №8 від 17.12.2015, №9 від 17.12.2015, №6 від 16.12.2015, №5 від 15.12.2015, №4 від 11.12.2015, №3 від 10.12.2015, №2 від 09.12.2015, №1 від 05.12.2015 на загальну суму 1570296,78 грн., сума ПДВ 261716,11 грн.

Посвідчення якості видано підприємствами ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" та ПАТ "ЦЗФ Україна", однак вказані підприємства не встановлені в ланцюгах поставки, тому не є виробниками поставленого товару.

Перевіркою інформації, відображеної в залізничних накладних, встановлено відображення в графі 1 "Відправник" - ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна". При цьому, в графі 28 "ОСОБА_8 завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначено - вантажовідправником. Проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ІНТЕРБІС" в період в якому здійснювалась поставка в адресу ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" не мало взаємовідносин з ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна" взагалі, та, в частині отримання послуг по відправці, навантаженню вугілля кам'яного в вагони зокрема. Крім того не встановлено придбання таких послуг у інших суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином відправка, навантаження товарів, як складові процесу транспортування товарів, в даному випадку відсутні та ставлять під сумнів взагалі факт перевезення товарів на підставі наданих до перевірки документів.

При здійсненні аналізу первинних документів наданих до перевірки не встановлено виробника вугілля кам'яного.

Також, під час перевірки досліджено податкову інформацію отриману від Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 04.08.2016 №13/17-01-14/20335263 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ІНТЕРБІС" за звітний період декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово - господарських операцій по формуванню податкового кредиту по ПДВ з ТОВ "КЕПІТАЛ ТАЙМ" та податкових зобов'язань з ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" за грудень 2015 року.

За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "ІНТЕРБІС" із платниками податків контрагентами - постачальниками за період грудень 2015. Вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання недійсних цивільно - правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відтак, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" завищено податковий кредит по операціях з придбання вугілля кам'яного у ТОВ "ІНТЕРБІС" за грудень 2015 року в сумі 261716 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ нарахований (сплачений) при придбанні вугілля кам'яного у підприємстві ТОВ "ЗФ Юзовська".

Так, між ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" та ТОВ "ЗФ Юзовська" було укладено договір від 20.04.2016 року №21548 на поставку вугілля кам'яного.

На виконання вимог договору ТОВ "ЗФ Юзовська" на адресу ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" виписані видаткові накладні та податкові накладні, а також в перевіряємому періоді була здійснена оплата товару, що підтверджено платіжними дорученнями.

Перевіркою інформації відображеної в залізничних накладних встановлено, що відображення в графі 1 "Відправник" - ТОВ "НОВО - ТЕК", ПАТ "ЦЗФ Росія", ТОВ "ЗФ Юзовська". При цьому в графі 28 "ОСОБА_8 завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначено вантажовідправником. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ЗФ Юзовська" в період в якому здійснювалась поставка в адресу позивача не мало взаємовідносин з ТОВ "НОВО - ТЕК", ПАТ "ЦЗФ Росія" взагалі та в частині отримання послуг по відправці, навантаженню вугілля кам'яного в вагони зокрема. Крім того, встановлено придбання послуг у інших суб'єктів господарської діяльності. Щодо відправки та навантаження безпосередньо ТОВ "ЗФ Юзовська" у нього відсутні трудові ресурси (1 працюючий) для здійснення навантаження та відсутні відповідні машини і обладнання (відсутні основні засоби) для такого навантаження та відсутні під'їзні колії для їх відправлення.

Таким чином відправка, навантаження товарів, як складові процеси транспортування товарів, в даному випадку відсутні та ставлять під сумнів взагалі факт перевезення товарів на підставі наданих до перевірки документів.

До Офісу великих платників податків ДФС надійшла податкова інформація від Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 07.09.2016 №16445/7/05-22-15-01, №19437/7/05-22-15-01 від 21.10.2016, №1317/7/05-22-12-01 від 27.01.2017.

За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "ЗФ Юзовська" із платниками податків контрагентами - постачальниками за період з 01.05.2016 по 31.12.2016. Вбачається відсутність необхідних умов досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Також встановлено відсутність законного джерела походження придбаного товару (вугілля кам'яного) по ланцюгу постачання від контрагента - постачальника ТОВ "ЗФ Юзовська" відображеного як реалізованого контрагенту - покупцю ТОВ "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина", що є порушенням законодавства.

На підставі виявлених порушень, 10.01.2018 року Офісом великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення - рішення №0000084110, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 4055424,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналізом вищенаведених норм слідує, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, наявність податкових накладних по взаємовідносинах позивача з його контрагентами у спірний період, які були зареєстровані контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставами для включення їх до податкового кредиту з податку на додану вартість протягом звітного періоду згідно до вимог ст. 198 ПК.

На ряду із цим, відповідно до п.201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів, та зв'язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Предметом доказування в даному спорі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат.

Згідно матеріалів справи, позивачем було укладено договір від 11.11.2015 №1022 з ТОВ "ІНТЕРБІС" в особі генерального директора ОСОБА_5 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ 13-100; та договір №21548 від 20.04.2016 з ТОВ "ЗФ Юзовська" в особі генерального директора ОСОБА_6 на поставку вугілля кам'яного марки ДГ (фракція 13-100).

Відповідно до цих договорів продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

За умовами договору №1022, укладеного з ТОВ "ІНТЕРБІС", ціна товару вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору; якість товару повинна забезпечувати придатність товару на дату постачання для використання за метою, щодо якого він придбаний. Продавець надає покупцю з товаром копію сертифікату відповідності. Поставка товару за цим договором здійснюється залізничним транспортом до ст. Вапнярка.

Для отримання товару покупець направляє продавцеві письмову заявку, яка повинна містити наступні відомості: дата складання заявки, номенклатура та кількість товару, адреса місця доставки, строк і порядок розрахунків.

Відтак, за істотними умовами вказаного вище договору сторони самостійно визначили первинну документацію на поставку вугілля кам'яного марки ДГ 13-100.

Відповідно до матеріалів справи, за умовами даного договору ТОВ "ІНТЕРБІС" на адресу позивача виписано податкові та видаткові накладні за номенклатурою товару вугілля кам'яного марки Г 13-100, натомість як за умовами договору поставка товару мала бути вугілля кам'яного марки ДГ 13-100.

Відповідно до Державних стандартів марка вугілля ДГ є довгополум'яне газове, а вугілля кам'яне марки Г - газове.

Згідно до накладних долучені посвідчення якості, які за умовами договору є невід'ємною частиною, та за змістом яких посвідчення якості товару видавалось на товар вугілля кам'яне марки Г, проба яких відібрана відповідно до ДСТУ 4096-2002. Натомість як згідно умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "ІНТЕРБІС" постачається вугілля кам'яне марки ДГ, якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002.

Як визначено пунктом 6.3 Договору №1022, у разі виявлення відхилень від вимог цього договору, щодо кількості або якості товару, приймання товару покупцем здійснюється з обов'язковим викликом представника продавця. При цьому представник продавця зобов'язаний прибути у пункт передачі терміново, протягом 24 годин з моменту виклику. Якщо представник продавця не прибуде у пункт передачі за викликом покупця, тоді фактично поставлений товар вважається прийнятим у кількості відображеній у акті, складеному представником покупця із зазначенням фактичних якісних показників.

Відповідно до матеріалів справи відсутні Акти складені представниками покупця щодо прийнятого товару від ТОВ "Інтербіс" за іншими якісними показниками, ніж вказані у договорі постачання. Відповідно до транспортування товару із ст. Вапнярка на територію позивача згідно ТТН перевезенню підлягав товар за номенклатурою вугілля ДГ, що вказує на невідповідність відправленого товару, первинній документації про його отримання.

За наведеного, та у сукупності суд приймає до уваги і те, що у залізничних накладних фактичними відправниками товару зазначено ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна", які у ланцюгу постачання не брали участі в господарській операції. Посвідчення якості також видані даними товариствами.

Таким чином, відправка, навантаження товару, як складову процесу транспортування товару, а саме вугілля кам'яного марки ДГ 13-100, свідчить про сумнівність господарської операції від ТОВ "ІНТЕРБІС", оскільки перевезення вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 не підтверджується.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14 березня 2017 року зазначає про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Разом з тим, згідно до Акту перевірки зазначено, що фактичними відправниками Товару є: ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" (код за ЄДРПОУ 24820699 - Донецька область, м. Дмитров, вул. Шосейна, 2.; ПАТ "ЦЗФ "Україна" (код за ЄДРПОУ 38033446) - Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрська, 1.

Відповідно Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275 встановлено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. До даного переліку входять м. Дмитров та м. Селидове, що зазначено як юридичні адреси ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" та ПАТ "ЦЗФ "Україна". Вказані обставини свідчать про невідоме джерело походження кам'яного вугілля.

Одночасно, суд приймає до уваги і відомості, які відображені в Акті перевірки, а саме ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 31.05.2016 у справі №263/6710/16-к вбачається факт існування низки юридичних осіб, в тому числі ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна", ПАТ "ЦЗФ "Росія", ТОВ "Інтегрований енергетичний комплекс", які мають відношення до протиправної діяльності пов'язаної з легалізацією вугілля, видобутого на непідконтрольній України території, для подальшого постачання на підприємства реального сектору економіки, а також мінімізації податкових зобов'язань в період часу з квітня 2014 до теперішнього часу.

Дана обставина не є безумовною підставою для сумнівності здійснених операцій, однак не може залишатися неврахованою судом, оскільки особа, яка відправляла товар відповідно до залізничної накладної та надавала посвідчення якості вугілля має відношення до протиправної діяльності пов'язаної з легалізацією вугілля, а отже, первинні документи не можна вважати належними.

Такі первинні документи, а саме залізничні накладні та посвідчення якості вугілля, були у розпорядженні позивача, що не позбавляло право останнього витребувати у постачальника документи на поставлений товар, щоб пересвідчитись у його добросовісності.

Верховний Суд в постанові від 24.01.2018 по справі №816/4226/13-а вказує, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на витрати та податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК, які надають платнику податків право зменшити оподатковуваний доход та податкові зобов'язання на суму витрат, сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презюмує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети).

За наведеного, суд звертає увагу, що платник податку повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Відповідно до залізничних накладних відправниками не є посадові особи контрагентів, та відповідно до посвідчення якості рядового вугілля внесені відомості про інших осіб, що в свою чергу зобов'язує позивача бути більш активним у перевірці первинної документації.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

До аналогічного висновку, суд приходить і щодо господарської операції позивача із ТОВ "ЗФ Юзовська".

Так, під час дослідження первинної документації по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "ЗФ Юзовська" встановлено, що в залізничних накладних відправником та власником вугілля, зокрема вказано ТОВ "ЗФ Юзовська", станція відправлення - Новогродовка 482203. В свою чергу ТОВ "ЗФ Юзовська" має адресу місцезнаходження Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Лозановича, буд. 20/1, інформація про наявність власних/орендованих об'єктів нерухомості у місті Новогродовка Донецької області відсутня.

Також, відповідно до податкової інформації зокрема акт №236/05-22-14-03/40110922 від 26.10.2016 "Про перевірку ТОВ "ЗФ Юзовська" за місцезнаходженням встановлено відсутність вказано підприємства за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Лозановича, буд. 20/1, за вказаним місцем знаходиться салон краси.

Згідно матеріалів, контроль щодо якості продукції проведено у вуглехімічній лабораторії ТОВ "ЗФ Юзовська" та підписано особою зі служби контролю якості ТОВ "ЗФ Юзовська" ОСОБА_11 Результати аналізів підписано завідуючим лабораторією ОСОБА_8 Однак, інформація щодо працевлаштування на підприємство вказаних осіб відсутня.

Відповідно до посвідчення якості проба відібраного товару відповідно до ДСТУ 4096-2002. Натомість як згідно умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "ЗФ Юзовська" та сертифікації, постачається вугілля кам'яне, якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002.

Аналогічно за договором постачається вугілля кам'яне марки ДГ (фракція 13-100). Відповідно до видаткових накладних, а саме №№53, 55, 58, 62, 121, 127, 94, 110, 99 на адресу ТОВ "ОСОБА_4 долина" доставляється вугілля кам'яне марки ДГ 13-100, в решті видаткові накладні виписані на товар вугілля кам'яне (Г 13-100). Податкові накладні виписані на вугілля кам'яне марки ДГ 13-100.

Крім того, відповідно до залізничних накладних платником відправленого товару виступає ТОВ "Глорія Трейд". Рядом посвідчень якості товару та залізничних накладних вантажовідправником зазначено ТОВ "Ново-Тек", ПАТ "ЦЗФ Росія" з якими не встановлено взаємовідносин. Разом з тим, щодо останнього, є ухвала суду Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 31.05.2016 у справі №263/6710/16-к згідно якої ПАТ "ЦЗФ "Росія", на ряду з іншими товариствами, має відношення до протиправної діяльності пов'язаної з легалізацією вугілля, висновки про що судом зроблено вище.

Згідно Інструкції з обліку об'ємів добування рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.09.1996 №466, посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) за формою УПД - 35 видається лише виробниками поставлених партій продукції. Підприємства, якими видано посвідчення якості, а саме ПАТ "ЦЗФ "Росія", ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна" не встановлено в ланцюгах поставок, а ТОВ "ЗФ "Юзовська" та ТОВ "Інтербіс" не були виробниками вугілля кам'яного.

Відповідачем при здійсненні аналізу первинних документів, наданих до перевірки, та з урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних у ланцюгу постачання не встановлено виробника вугілля кам'яного, лише обрив ланцюга постачання.

Разом з тим, суд погоджується із позицією відповідача, що відображення у залізничній накладній відомостей про власника вантажу не є безумовним підтвердженням його власності з огляду на те, що при відправленні дана графа не є обов'язковою для залізниці, відтак документи про власника вантажу останнім не перевіряються.

Так, згідно пункту 6 розділу І Статуту залізниць, затверджених постановою КМУ від 06.04.1998 №457, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №64 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (із змінами та доповненнями), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Відповідно до матеріалів справи залізничні накладні оформлені відправниками, з якими не встановлено взаємовідносин в ланцюгах поставок.

Відтак, висновки відповідача, що доставка вугілля марки ДГ 13-100 по ланцюгу постачання від контрагента - постачальника ТОВ "ІНТЕРБІС" та ТОВ "ЗФ Юзовська" не підтверджується, доводиться і наявними у справі матеріалами.

Щодо посилань позивача на наявність отриманого кам'яного вугілля, то суд зазначає, що перевірка позивача проводилась за господарськими операціями між ТОВ "ЗФ Юзовська" та ТОВ "ІНТЕРБІС". Суд надає оцінку саме даним операціям, та вважає, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не є підставою для висновку щодо факту придбання товару саме у цих підприємств.

Суд також відхиляє покликання позивача, що відповідачем не враховано, що позивач користувався спеціальним режимом оподаткування по ПДВ та в порушення норм ст. 209.2 ПК виніс оскаржуване рішення, яким зазначив, що занижений ПДВ за грудень 2015 року в сумі 261 716 грн. підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету та нарахував 130 858,00 грн. штрафних санкцій, згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних фінансових санкцій.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПК встановлено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюються у порядку, визначеному ст. 50 ПК України.

Якщо сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ виявлено помилки, які призвели до заниження податкових зобов'язань, то сільськогосподарське підприємство має право виправити такі помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (який подається або у складі податкової декларації, або як самостійний документ). Суму занижених податкових зобов'язань з ПДВ таке сільськогосподарське підприємство має перерахувати на окремий (спеціальний) рахунок.

Нормами пункту 123.2 ст. 123 Кодексу визначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Отже, у разі якщо суми ПДВ за спеціальним режимом оподаткування нараховується контролюючим органом, то такі суми податку разом зі штрафними санкціями перераховуються до бюджету.

Щодо посилань позивача про використання податковим органом податкової інформації під час проведення перевірки, то суд зазначає, згідно положень п. п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: податкова інформація.

Визначення податкової інформації згідно ПК України встановлюється Законом України Про інформацію (п. п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Положеннями ст. 16 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (п. 74.2 ст. 74 ПК України).

Щодо посилань позивача на судові рішення в інших справах з приводу подібних правовідносин, то слід зазначити, що в адміністративному судочинстві суд оцінює докази та приймає рішення в кожній конкретній справі, а позиція щодо подібних правовідносин може бути застосована при виборі правової норми, що стосується рішень та висновків із використанням практики Верховного Суду.

Відтак, суд враховуючи принцип правомірності дій платника податків, доходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, так як здійснення господарських операцій із ТОВ "ІНТЕРБІС" та із ТОВ "ЗФ Юзовська", та спричинення ними реальних подій щодо позивача не доведено наявними у справі доказами, а тому податкове повідомлення-рішення №0000084110 від 10.01.2018 скасуванню не підлягає.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведеного вище, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "ОСОБА_4 долина" - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (04.06.2018)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна