Рішення

від 24.04.2018 по справі 804/8780/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Справа № 804/8780/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивачаОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною, скасування податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) від 20.06.2017р. №4074-1303 та №4075-1303;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги відповідача №30574-17/62 від 31.10.2017р.;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача №30574-17/62 про опис майна у податкову заставу від 31.10.2017 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом нараховано за 2017 рік податкове зобов'язання у розмірі 715459грн. 16коп. щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка перебуває у власності територіальної громади м.Дніпро, за адресою: м.Дніпро, вул.Артема, 91.

Також, позивачу донараховано на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області податкове зобов'язання по оплаті орендної плати за 2016 рік у розмірі 76076грн. 22коп.

За викладених обставин ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.06.2017 року складено податкові повідомлення-рішення №4074-1303 та №4075-1303.

На підставі зазначених податкових повідомлень-рішень 31.10.2017 р. винесено податкову вимогу №30574-17/62 про сплату податкового боргу, розмір якого склав 791435грн. 80коп., та винесено рішення №30574-17/62 про опис майна у податкову заставу.

Однак, позивач вважає, що в нього відсутнє зобов'язання сплати орендної плати за землю у зв'язку з відчуженням розташованих на ній будівель і споруд ТОВ Будпромтех 10.12.2012 р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог. Письмовий відзив на позовну заяву долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що дані про розірвання або припинення договору оренди між Дніпровською міською радою та ОСОБА_5, а також дані щодо вилучення із користування у ОСОБА_5 земельної ділянки до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили. Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивач використовує земельну ділянку загальною площею 0,6470га.

Тому відповідач вважає свої дії та рішення правомірними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6470га за адресою: вул.Артема, буд.91 (Бабушкінський район), зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:314:0042. На ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, що зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Цей договір, зареєстровано в реєстрі за №3209 16.07.2004р. ОСОБА_6 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (а.с.19-25).

За договором купівлі-продажу від 10.12.2012р. між ОСОБА_5 та ТОВ Будпромтех здійснено продаж нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Артема, буд.91. Цей договір, зареєстровано в реєстрі за №3232 приватним нотаріусом ОСОБА_7 (а.с.16-18).

ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.06.2017 р. винесено ОСОБА_8 податкове повідомлення-рішення №4074-1303 та №4075-1303 про визначення податкового зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб за 2016-2017 роки у сумі 791535грн. 38коп. (а.с.11-12).

На підставі зазначених податкових повідомлень-рішень 31.10.2017 р. винесено податкову вимогу №30574-17/62 про сплату податкового боргу, розмір якого склав 791435грн. 80коп., та винесено рішення №30574-17/62 про опис майна у податкову заставу (а.с.13-14).

Позивач вказує, що оспорювані податкові повідомлення-рішення отримав тільки 14.12.2017 р., оскільки з'ясував, що вони були надіслані відповідачем за старою адресою його місцезнаходження.

За поясненням позивача, що підтверджується матеріалами справи (а.с.15), зазначені вище вимогу та рішення податкового органу, його представник отримав 21.11.2017 р.

Не погоджуючись з вимогою та рішеннями фіскального органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на наступне.

Відповідно до частин 1 та 8 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельної ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч.2 ст.120 Земельного кодексу України встановлена умова, відповідно якої, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями ст.141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жили будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі в редакції, що діяла на момент укладання договору оренди, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попередні орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Також, згідно зі ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відтак, позивач наполягає на відсутності зобов'язання по сплаті орендної плати за землю у зв'язку з відчуженням розташованих на ній будівель і споруд ТОВ Будпромтех 10.12.2012 р. (договір купівлі-продажу - а.с.16-18).

Відповідач проти позову заперечує.

В обґрунтування відзиву на позов (заперечень), якій підтримано представником у судовому засіданні, відповідач зазначає, що до ГУ ДФС у Дніпропетровській області дані щодо розірвання або припинення договору оренди між Дніпровською міською радою та ОСОБА_5, а також дані щодо вилучення із користування у ОСОБА_5 зазначеної земельної ділянки не надходили.

Відповідно до п.4 Додатку 2 Рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2016 р. №7/11 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста (набрало чинності з 01.08.2016 р.) встановлено, що річна сума орендної плати у відсотках до нормативно-грошової оцінки за земельні ділянки, які надано в користування, становить 3%.

Згідно з вимогами Податкового кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.06.2017 р. винесено ОСОБА_8 податкові повідомлення-рішення №4074-1303 та №4075-1303 про визначення податкового зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб за 2016-2017 роки у сумі 791535грн. 38коп. (а.с.11-12).

Відповідач зазначив, що оскільки позивач не надав відповідних документів до міської ради про те, яка частина земельної ділянки була відчужена ТОВ Будпромтех для внесення відповідних змін у договір оренди земельної ділянки міською радою, тому ДПІ було визначено податкове зобов'язання на підставі інформації від ГУ Держгеокадастру у м.Дніпро від 22.05.2017 та від 25.07.2016 (а.с.48-53).

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін пояснення та письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України зазначено, що базою оподаткування плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.288.1. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України).

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України Про оренду землі в редакції Закону № 191-VІІІ від 12.02.2015).

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначені підстави припинення договору оренди землі, однією з яких є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

За приписами цієї ж статті особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Як передбачено ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем доведено перехід права власності на нежитлові приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ (м.Дніпро), вул.Артема, буд.91 згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2012 р. (а.с.16-18).

Також позивачем доведено дотримання умов договору оренди землі від 16.07.2004 р. (а.с.19-25).

А відтак, обов'язок сплати орендної плати за землю з його відповідним оформленням переходить до набувача відповідних нежитлових приміщень за адресою: м.Дніпропетровськ (м.Дніпро), вул.Артема, буд.91 після оформлення переходу права власності на них.

При розгляді справи, суд, в порядку ч.5 ст.242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду України у постановах від 12.09.2017 по справі №2а-10596/12/2670, від 08.06.2016 по справі №21-804а16 та Верховного Суду у постанові від 31.01.2018 по справі №825/308/17 (К/9901/2082/17) про відсутність підстав для оплати орендної плати за земельні ділянки, користувачем яких особа не є.

При цьому, суд критично сприймає пояснення відповідача у відзиві на позов про необізнаність щодо частини відчуження земельної ділянки (а.с.42), оскільки земельна ділянка за адресою: м.Дніпропетровськ (м.Дніпро), вул.Артема, буд.91 є комунальною власністю міста і її відчуження не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обвЂ�єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9) положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України). Враховуючи наведені положення КАС України, позивачем надано документи, що спростовують доводи фіскального органу (відповідача по справі), які є підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що доводи позивача спростовують правомірність дій та рішень відповідача, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оспорювані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 підлягають судові витрати у розмірі 8000грн.00коп., сплачені квитанцією №0.0.915029940.1 від 13.12.2017р. та 1600грн. 00коп. сплачені квитанцією №4098\з8 від 10.01.2018р.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 20.06.2017р. №4074-1303 та №4075-1303.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №30574-17/62 від 31.10.2017р. і рішення №30574-17/62 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути на користь ОСОБА_5 (49000, м.Дніпро, вул.Архітектора Дольника, буд.15, офіс 14, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17а, ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 9600грн.(дев'ять тисяч шістсот грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складено 04 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1