Рішення

від 18.05.2018 по справі 826/13302/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2018 року № 826/13302/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Федорчука А.Б. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Наш Легіон доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Наш Легіон звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 14429/36463979 від 21.07.2017 р., № 54912/36463979 від 09.08.2017 р., № 87957/36463979 від 16.08.2017 р., № 110294/36463979 від 22.08.2017 р., № № 134023/36463979, 134018/36463979, 134007/36463979, 134017/36463979, 134012/36463979, 134013/36463979, 134025/36463979, 134024/36463979, 134026/36463979, 134015/36463979, 134030/36463979, 134022/36463979, 134021/36463979, 134020/36463979, 134031/36463979, 134032/36463979, 134014/36463979, 134028/36463979, 134029/36463979, 134010/36463979, 134009/36463979, 134011/36463979, 134006/36463979, 134016/36463979, 134033/36463979, 134019/36463979, 134008/36463979 від 01.09.2017 р. про відмову у реєстрації податкових накладних.

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 57 від 16.06.2017 р., 60 від 19.06.2017 р., 61 від 19.06.2017 р., 62 від 19.06.2017 р., 63 від 19.06.2017 р., 64 від 19.06.2017 р., 66 від 19.06.2017 р., 67 від 19.06.2017 р., 69 від 19.06.2017 р.,70 від 19.06.2017 р., 73 від 20.06.2017 р., 74 від 20.06.2017 р., 75 від 20.06.2017 р., 76 від 21.06.2017 р., 77 від 21.06.2017 р., 78 від 21.06.2017 р., 79 від 21.06.2017 р., 80 від 22.06.2017 р., 81 від 22.06.2017 р., 82 від 22.06.2017 р., 83 від 23.06.2017 р., 84 від 23.06.2017 р., 85 від 23.06.2017 р., 86 від 26.06.2017 р., 87 від 26.06.2017 р., 91 від 27.06.2017 р., 92 від 27.06.2017 р., 93 від 27.06.2017 р., 95 від 30.06.2017 р., 96 від 30.06.2017 р., 97 від 30.06.2017 р., 99 від 30.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 100 від 26.06.2017 р. до податкової накладної № 88 від 26.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 110 від 16.06.2017 р. до податкової накладної № 80 від 24.10.2016 р., подані Товариством з обмеженою відповідальністю Наш Легіон .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.11.2017 р. відкрито провадження по справі та призначено її до колегіального судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною фіскальною службою України в порушення норм чинного законодавства прийнято оскаржувані рішення, якими позивачу протиправно відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 р.).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Наш Легіон зареєстровано 20.05.2009 р., номер запису про проведення державної реєстрації 1 066 102 0000 006505, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців . Товариство перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Позивачем під час здійснення операцій з постачання товарів за червень 2017 року було оформлено та відправлено для реєстрації податкові накладні №№ 57 від 16.06.2017 р., 60 від 19.06.2017 р., 61 від 19.06.2017 р., 62 від 19.06.2017 р., 63 від 19.06.2017 р., 64 від 19.06.2017 р., 66 від 19.06.2017 р., 67 від 19.06.2017 р., 69 від 19.06.2017 р.,70 від 19.06.2017 р., 73 від 20.06.2017 р., 74 від 20.06.2017 р., 75 від 20.06.2017 р., 76 від 21.06.2017 р., 77 від 21.06.2017 р., 78 від 21.06.2017 р., 79 від 21.06.2017 р., 80 від 22.06.2017 р., 81 від 22.06.2017 р., 82 від 22.06.2017 р., 83 від 23.06.2017 р., 84 від 23.06.2017 р., 85 від 23.06.2017 р., 86 від 26.06.2017 р., 87 від 26.06.2017 р., 91 від 27.06.2017 р., 92 від 27.06.2017 р., 93 від 27.06.2017 р., 95 від 30.06.2017 р., 96 від 30.06.2017 р., 97 від 30.06.2017 р., 99 від 30.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 100 від 26.06.2017 р. до податкової накладної № 88 від 26.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 110 від 16.06.2017 р. до податкової накладної № 80 від 24.10.2016 р.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99 у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників, направлених позивачу ДФС України, реєстрація податкових накладних була зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації накладних є: Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6807 .

Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби № 14429/36463979 від 21.07.2017 р., № 54912/36463979 від 09.08.2017 р., № 87957/36463979 від 16.08.2017 р., № 110294/36463979 від 22.08.2017 р., № № 134023/36463979, 134018/36463979, 134007/36463979, 134017/36463979, 134012/36463979, 134013/36463979, 134025/36463979, 134024/36463979, 134026/36463979, 134015/36463979, 134030/36463979, 134022/36463979, 134021/36463979, 134020/36463979, 134031/36463979, 134032/36463979, 134014/36463979, 134028/36463979, 134029/36463979, 134010/36463979, 134009/36463979, 134011/36463979, 134006/36463979, 134016/36463979, 134033/36463979, 134019/36463979, 134008/36463979 від 01.09.2017 р. у реєстрації податкових накладних було відмовлено.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (в редакції з 01.01.2017 р.)

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99, у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

З наведеного слід дійти висновку, що контролюючим органом порушено норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, фіскальним органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише посилання на те, що зупинення здійснено за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6807 , що свідчить про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за N 753/30621 (надалі - Наказ № 567).

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 від 13.06.2017 р. містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99, у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99 у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99 у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

В той же час, відповідачем в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, який необхідно надати позивачу для підтвердження обсягів постачання.

Щодо формулювання фіскальним органом у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.07.2017 р. по податкових накладних №№ 57-82, 97, 99, у квитанціях від 14.07.2017 р. по податкових накладних №№ 83-96, у квитанціях від 10.07.2017 р. по розрахункам коригування кількісних і вартісних показників вимоги надання та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (тобто Наказу №567), суд зазначає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, Наказ № 567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки .

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою .

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу №567.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем були надані відповідачу копії документів та пояснення до господарської операції, яка стала передумовою для реєстрації податкової накладної від 02.08.2017 р. № 20.

Документи на підтвердження господарської діяльності направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Однак, Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 14429/36463979 від 21.07.2017 р., № 54912/36463979 від 09.08.2017 р., № 87957/36463979 від 16.08.2017 р., № 110294/36463979 від 22.08.2017 р., № № 134023/36463979, 134018/36463979, 134007/36463979, 134017/36463979, 134012/36463979, 134013/36463979, 134025/36463979, 134024/36463979, 134026/36463979, 134015/36463979, 134030/36463979, 134022/36463979, 134021/36463979, 134020/36463979, 134031/36463979, 134032/36463979, 134014/36463979, 134028/36463979, 134029/36463979, 134010/36463979, 134009/36463979, 134011/36463979, 134006/36463979, 134016/36463979, 134033/36463979, 134019/36463979, 134008/36463979 від 01.09.2017 р. про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, документів, яких не вистачило для підтвердження обсягів постачання продукції та реєстрації податкової накладної, зокрема, у ньому не зазначено, які документи складено з порушенням законодавства з точки зору відповідача.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні №№ 57 від 16.06.2017 р., 60 від 19.06.2017 р., 61 від 19.06.2017 р., 62 від 19.06.2017 р., 63 від 19.06.2017 р., 64 від 19.06.2017 р., 66 від 19.06.2017 р., 67 від 19.06.2017 р., 69 від 19.06.2017 р.,70 від 19.06.2017 р., 73 від 20.06.2017 р., 74 від 20.06.2017 р., 75 від 20.06.2017 р., 76 від 21.06.2017 р., 77 від 21.06.2017 р., 78 від 21.06.2017 р., 79 від 21.06.2017 р., 80 від 22.06.2017 р., 81 від 22.06.2017 р., 82 від 22.06.2017 р., 83 від 23.06.2017 р., 84 від 23.06.2017 р., 85 від 23.06.2017 р., 86 від 26.06.2017 р., 87 від 26.06.2017 р., 91 від 27.06.2017 р., 92 від 27.06.2017 р., 93 від 27.06.2017 р., 95 від 30.06.2017 р., 96 від 30.06.2017 р., 97 від 30.06.2017 р., 99 від 30.06.2017 р. було виписано на виконання договорів поставки укладеними позивачем з його контрагентами. На підтвердження виконання укладених договорів позивачем надано рахунки на оплату, видаткові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Щодо аналізу господарських операцій та визначення обсягів постачання та обсягів придбання продукції, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами, а також на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №№ 57 від 16.06.2017 р., 60 від 19.06.2017 р., 61 від 19.06.2017 р., 62 від 19.06.2017 р., 63 від 19.06.2017 р., 64 від 19.06.2017 р., 66 від 19.06.2017 р., 67 від 19.06.2017 р., 69 від 19.06.2017 р.,70 від 19.06.2017 р., 73 від 20.06.2017 р., 74 від 20.06.2017 р., 75 від 20.06.2017 р., 76 від 21.06.2017 р., 77 від 21.06.2017 р., 78 від 21.06.2017 р., 79 від 21.06.2017 р., 80 від 22.06.2017 р., 81 від 22.06.2017 р., 82 від 22.06.2017 р., 83 від 23.06.2017 р., 84 від 23.06.2017 р., 85 від 23.06.2017 р., 86 від 26.06.2017 р., 87 від 26.06.2017 р., 91 від 27.06.2017 р., 92 від 27.06.2017 р., 93 від 27.06.2017 р., 95 від 30.06.2017 р., 96 від 30.06.2017 р., 97 від 30.06.2017 р., 99 від 30.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 100 від 26.06.2017 р. до податкової накладної № 88 від 26.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 110 від 16.06.2017 р. до податкової накладної № 80 від 24.10.2016 р., є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до абз. 13 п.201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 14429/36463979 від 21.07.2017 р., № 54912/36463979 від 09.08.2017 р., № 87957/36463979 від 16.08.2017 р., № 110294/36463979 від 22.08.2017 р., № № 134023/36463979, 134018/36463979, 134007/36463979, 134017/36463979, 134012/36463979, 134013/36463979, 134025/36463979, 134024/36463979, 134026/36463979, 134015/36463979, 134030/36463979, 134022/36463979, 134021/36463979, 134020/36463979, 134031/36463979, 134032/36463979, 134014/36463979, 134028/36463979, 134029/36463979, 134010/36463979, 134009/36463979, 134011/36463979, 134006/36463979, 134016/36463979, 134033/36463979, 134019/36463979, 134008/36463979 від 01.09.2017 р. про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим, слід вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Наш Легіон (02002, м.Київ, вул. М. Раскової, буд. 19, оф. 1324, код ЄДРПОУ 36463979) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 14429/36463979 від 21.07.2017 р., № 54912/36463979 від 09.08.2017 р., № 87957/36463979 від 16.08.2017 р., № 110294/36463979 від 22.08.2017 р., № № 134023/36463979, 134018/36463979, 134007/36463979, 134017/36463979, 134012/36463979, 134013/36463979, 134025/36463979, 134024/36463979, 134026/36463979, 134015/36463979, 134030/36463979, 134022/36463979, 134021/36463979, 134020/36463979, 134031/36463979, 134032/36463979, 134014/36463979, 134028/36463979, 134029/36463979, 134010/36463979, 134009/36463979, 134011/36463979, 134006/36463979, 134016/36463979, 134033/36463979, 134019/36463979, 134008/36463979 від 01.09.2017 р. про відмову у реєстрації податкових накладних.

Вважати прийнятими та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли були направлені до Державної фіскальної служби України податкові накладні №№ 57 від 16.06.2017 р., 60 від 19.06.2017 р., 61 від 19.06.2017 р., 62 від 19.06.2017 р., 63 від 19.06.2017 р., 64 від 19.06.2017 р., 66 від 19.06.2017 р., 67 від 19.06.2017 р., 69 від 19.06.2017 р.,70 від 19.06.2017 р., 73 від 20.06.2017 р., 74 від 20.06.2017 р., 75 від 20.06.2017 р., 76 від 21.06.2017 р., 77 від 21.06.2017 р., 78 від 21.06.2017 р., 79 від 21.06.2017 р., 80 від 22.06.2017 р., 81 від 22.06.2017 р., 82 від 22.06.2017 р., 83 від 23.06.2017 р., 84 від 23.06.2017 р., 85 від 23.06.2017 р., 86 від 26.06.2017 р., 87 від 26.06.2017 р., 91 від 27.06.2017 р., 92 від 27.06.2017 р., 93 від 27.06.2017 р., 95 від 30.06.2017 р., 96 від 30.06.2017 р., 97 від 30.06.2017 р., 99 від 30.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 100 від 26.06.2017 р. до податкової накладної № 88 від 26.06.2017 р., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 110 від 16.06.2017 р. до податкової накладної № 80 від 24.10.2016 р., подані Товариством з обмеженою відповідальністю Наш Легіон .

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Наш Легіон (02002, м.Київ, вул. М. Раскової, буд. 19, оф. 1324, код ЄДРПОУ 36463979) судові витрати в сумі 52 800,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04116, м.Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П. Васильченко

Судді: Н.Г. Вєкуа

А.Б. Федорчук