Ухвала

від 29.05.2018 по справі 807/1492/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року № 876/2395/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Петрушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі №807/1492/17 (суддя Іванчулинець Д.В., рішення ухвалене о 14/41 год, м.Ужгород Закарпатська область, повний текст складено 23 лютого 2018 року) за позовом ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Петрушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - ДСНС, ОСОБА_1 відповідно) звернулося до суду з позовом до Петрушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (далі - ЗОШ) в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення адміністративного корпусу ЗОШ до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ЗОШ до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. В решті частини позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи вказує, що в акті перевірки складеному ОСОБА_1 за результатами перевірки дотримання ЗОШ вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки зазначено неправильні відомості, які не відповідають дійсності, оскільки розподільчі коробки у школі закриті кришками, знаками безпеки школа забезпечена, пожежний щит укомплектований, посадові особи пройшли навчання та перевірку з питань пожежної безпеки, плани евакуації поновлено, наявні інформаційно-довідкові куточки з питань пожежної безпеки та ін. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що виразилось, зокрема, у не задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі сільської ради та районного управління освіти, а також не повідомленні належним чином відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні призначено на 15.05.2018, однак відкладено на 29.05.2018 для надання часу сторонам по справі підписати мирову угоду про, що від позивача 14.05.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло відповідне клопотання.

25.05.2018 ОСОБА_1 до суду направлено заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду укладену на стадії апеляційного провадження між сторонами у справі №807/1492/17 (далі - Мирова угода).

ОСОБА_1 та ЗОШ в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому позивач просив про розгляд справи без його участі, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, дослідивши умови примирення сторін, суд встановив, що умови примирення не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а відтак, суд апеляційної інстанції вважає за можливе затвердити Мирову угоду відповідно до викладених у ній умов примирення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ОСОБА_1 в період з 06.11.2017 по 10.11.2017 проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 09.11.2017 №2 (далі - Акт; а.с.10-15).

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідачем допущено такі порушення: розподільчі коробки не закриті кришками, з'єднання, відгалуження та окінцювання жилкових проводів виконано методом скрутки , будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту, приміщення ЗОШ не забезпеченні відповідними знаками безпеки, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 №151 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.04.2004 за №554/9153), не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електронних мереж та електроустановок від короткого замикання, пожежні щити не укомплектовані засобами пожежогасіння, експлуатуються кабелі з пошкодженим захисним покриттям, приміщення котельні не відділено протипожежними дверима.

Наведені порушення стали наслідком звернення відповідача у межах своїх повноважень та у порядку частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України до адміністративного суду щодо застосування до ЗОШ заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення адміністративного корпусу відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того, потрібно зазначити і те, що позивачем 03.01.2018 на підставі наказу ДСНС від 29.12.2017 №333 було проведено ще одну, такого ж виду як і попередня, позапланову перевірку ЗОШ за результатами якої складено акт від 03.01.2018 №1 (далі - Акт-1; а.с.46-55).

Актом-1 також виявлено ряд порушень, зокрема і тих, що наведенні у пунктах 3 та 5 Акта у розділі Опис виявлених порушень , а також встановлено, що не проведено обробку дерев'яних конструкцій горища, будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей ІІІ типу, сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.

Разом з тим, директором ЗОШ, а також інспектором, який складав Акт та Акт-1 підписано лист від 03.01.2018 №3 у якому наведено перелік питань щодо реагування на Акт відповідно до якого відповідачем проведено певні заходи щодо усунення виявлених у пунктах 1, 4, 6, 7 згідно Акта порушень (а.с.58).

Згідно зі статтею 314 КАС позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Отже, законодавством регламентовано процесуальне право сторін врегулювати спір на будь-якій стадії судового розгляду шляхом примирення та повноваження суду затвердити умови їх примирення, якщо це не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За частиною 1 статті 190 КАС сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.

Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення (частина 3 статті 190 КАС) .

За змістом Мирової угоди сторони по вказаній справі дійшли згоди про укладення такої мирової угоди на стадії апеляційного провадження за наступних умов, відповідач зобов'язується:

добровільно обробити дерев'яні конструкції горища вогнезахисним розчином (строк виконання - до 01.09.2018) (підпункти 1.1 пункту 1);

обладнати будівлі та приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДВН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (підпункт 1.2 пункту 1); позивач заявляє, що у випадку належного виконання відповідачем даної Мирової угоди, не матиме жодних до нього претензій (пункт 2);

повернути судовий збір сплачений ОСОБА_1 при пред'явленні позову по даній справі у розмірі 1600 грн на рахунок позивача (пункт 3).

Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були , не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб (пункт 5).

Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам (пункт 6).

Частиною 5 статті 190 КАС передбачено, що умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до частини 6 статті 190 КАС суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні умов примирення і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови примирення суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб або є не виконуваними; або 2) одну зі сторін примирення представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

При дослідженні умов примирення сторін викладених у Мировій угоді, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які потребують прийняття рішення про відмову у затвердженні умов примирення.

Мирову угоду підписано уповноваженими представниками сторін: виконуючим обов'язки начальника ОСОБА_1 Гудаком та директором ЗОШ ОСОБА_2, які наділені відповідними повноваженнями.

Сторонам роз'яснено (відомі) наслідки судового рішення у зв'язку із примиренням сторін (статті 191, 239 КАС).

Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний суд дійшов до висновку про можливість затвердження умов примирення сторін по справі викладених у Мировій угоді з одночасним визнанням рішення суду першої інстанції нечинним та закриттям провадження у справі №807/1492/17 (апеляційне провадження №876/2395/18).

Керуючись статтями 190, 191, 308, 310, 314, 321, 325, 328, 329 КАС, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити умови примирення викладені у мировій угоді, укладеній між сторонами у справі №807/1492/17 ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та Петрушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Визнати нечинним рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року та закрити провадження у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст виготовлений та підписаний суддями 1 червня 2018 року.