Постанова

від 30.05.2018 по справі 821/995/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/995/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Час і місце ухвалення: 14:17, 12.12.2017р., м.Херсон Дата складання повного тексту: 18.12.2017р

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агростеп до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Агростеп звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 травня 2017 року №0001361422 та №0001351422.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 18.12.2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального права та не повним з'ясуванням судом обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам податкового органу, що за результатами опрацювання даних ІС Податковий блок та податкових накладних, виписаних контрагентами позивача та зареєстрованими в ЄРПН, встановлено, що ними задокументовано придбання у контрагентів-постачальників товар, абсолютно різний за своїми характеристиками, аніж товар, який в подальшому реалізовано ТОВ Агростеп . Тобто, наявне пересортування товару. Реальність придбання ідентифікованого товару не підтверджено законним джерелом його походження у попередніх ланках ланцюга його продажу.

Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення ненадання ТОВ Агростеп належних доказів перевезення придбаного ним у контрагентів товару. Укладені угоди були спрямовані лише на збільшення витрат та податкового кредиту, а не на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником.

Зазначає апелянт і те, що судом першої інстанції не враховано наявну у Головного управління ДФС у Херсонській області податкову інформацію щодо господарської діяльності контрагентів позивача.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Агростеп .

ТОВ Агростеп подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є законність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Херсонській області від 19 травня 2017 року №0001361422, яким ТОВ Агростеп збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 337 672,50 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 225115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 112557,50 грн.) та №0001351422, яким ТОВ Агростеп збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2014710 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 1343140 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 671570 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агростеп (код 34933318) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року та з податку на прибуток за 2016 рік по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ Юніком групп (код 40806279), ТОВ Кейнфор (код 40947978), ТОВ Маркин (код 40006301), ТОВ Ларедо Інвестмент (код 40521549), ПАТ Волна (код 3785444), ФГ Время (код 30278848), ТОВ Агроконтинент-Україна (код 37897304), ТОВ УПК Дніпро (код 40120181), ПАТ ДПЗКУ (код 37243279), подальшого використання, придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності , яким зафіксовано порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за період грудень 2016 року на загальну суму 1343140 грн.;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135 ст.135 Податкового кодексу України, п.11, 19 ПСБО 16 Витрати , п.6, п.9 ПСБО 9 Запаси , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік всього на суму 225115 грн.

Зокрема, підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій стали висновки акту перевірки №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року про нереальність господарських операцій ТОВ Агростеп з підприємствами постачальниками ТОВ Юніком групп (код 40806279), ТОВ Кейнфор (код 40947978), ТОВ Маркин (код 40006301), ТОВ Ларедо Інвестмент (код 40521549). Зокрема, до таких висновків відповідач дійшов з посиланням на те, що контрагенти позивача не подавали до контролюючих органів податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіту про нараховані суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4); документували придбання у контрагентів-постачальників товар, абсолютно різний за своїми характеристиками від товару, реалізацію якого декларували, тобто наявний факт пересортування товару. За результатами дослідження первинних документів, наданих ТОВ Агростеп в підтвердження господарських операцій з його контрагентами, Головне управління ДФС у Херсонській області встановило, що наданні товарно-транспортні накладні складені із значними порушеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1993 року №363, зокрема, не конкретизовано місце навантаження, відсутні дані щодо проведення вантажно-розвантажувальних робіт, загальної суми відпущеного товару, відсутні повні дані про пункти навантаження.

Також, в акті перевірки зазначається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Київською місцевою прокуратурою №8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №3201500010000089 від 05.06.2015 року за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ Юніком групп (код 40806279), ТОВ Кейнфор (код 40947978), ТОВ Дженерал Трейдінг Компані Лімітед (код 40104824), ТОВ Сендж Груп (код 40816225), ТОВ Перший будівельний Мегаполіс (код 41007602) та інших, які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, з метою прикриття незаконної діяльності вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

За висновками податкового органу, вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ Агростеп про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 травня 2017 року №0001361422 та №0001351422 дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень товариством, зафіксованих в акті перевірки №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року. За результатами дослідження наданих ТОВ Агростеп первинних документів, складених на виконання господарських операцій з його безпосередніми контрагентами, суд зазначив, що ними підтверджено реальність договорів та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 135, 138, 139, 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ Агростеп у перевірений період було вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Карла Маркса, 151. Згідно договору оренди приміщення під офіс, укладеного з ПАТ Волна (код 03785444), в оренду прийнято приміщення офісу та площадку для зберігання сільськогосподарської техніки за вказаною адресою.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки за 2016 рік від 17.02.2016р. № НОМЕР_1 зазначено державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки на території Фрунзенської с/р площею 123,4599 га (категорія земель рілля с/г призначення), а згідно податкової декларації від 17.02.2016р. №1600000546 - земельної ділянки на території Нижньосірогозької с/р площею 478,75 грн.

Згідно інформації ДЗК щодо укладання договорів оренди земельних ділянок (паїв) у 2016 році по Генічеському районі станом на 20.08.2016 року ТОВ Агростеп зареєстровано 47 договорів з пайщиками на території Фрунзенської с/р загальною орендованою площею 364,6 га. Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області (Держсільгоспінспекція) від 22.11.2016 року №05-11/4988/1457 за позивачем у Держсільгоспінспекцїї в Херсонській області станом на 01.04.2016 року зареєстрована сільськогосподарська техніка.

На стор. 41 акту перевірки №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року ГУ ДФС в Херсонській області зазначає на встановлення перевіркою завищення ТОВ Агростеп податкового кредиту в грудні 2016 року на загальну суму 1343120 грн., в т.ч. від ТОВ Юніком групп на суму 585048 грн., від ТОВ Ларедо Інвестмент на суму 265933,33 грн., від ТОВ Кейнфор на суму 242031,83 грн. та від ТОВ Маркин на суму 250127,33 грн. У зв'язку з цим, відповідач встановлює заниження позивачем суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд. 18.1 декларації з податку на додану вартість) на суму 1343140 грн.

Зокрема, в розділі 3.1. акту перевірки, де викладено опис встановлених порушень, відповідачем проведено аналіз господарських операцій між ТОВ Агростеп та ТОВ Юніком групп , ТОВ Ларедо Інвестмент , ТОВ Кейнфор та ТОВ Маркин і зроблено висновок про неправомірність включення сум ПДВ, сформованих від цих операцій, до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що придбання товару (ж-д ємність 70 куб.м, борона дискова ДМТ-4, Культиватор КПС-4,2) у ТОВ Юніком групп було здійснено позивачем на підставі договору поставки техніки і обладнання №82 від 18.12.2016 року.

Передача товару оформлена накладними №332 від 21.12.2016 року, №329 від 21.12.2016 року і довіреністю від 21.12.2016р. №65.

Транспортування товару здійснювалося транспортом ПАТ Волна і оформлено товарно-транспортними накладними від 22.12.2016 року, в яких зазначено пункти навантаження (Новоолексіївка) і розвантаження (Генічеськ), перевізник (ПАТ Волна ), замовник (ТОВ Агростеп ), вантажовідправник (ТОВ Юніком групп ), вантажоодержувач (ТОВ Агростеп ).

Здійснення господарських операції між ТОВ Агростеп та ТОВ Ларедо Інвестмент відбувалось на виконання укладених між ними договорів поставки сільськогосподарської техніки від 14.12.2016 року №3-14/12/16 та поставки запчастин №2-14/12/16 від 14.12.2016 року.

Постачання товару за договором поставки сільськогосподарської техніки від 14.12.2016 року №3-14/12/16 (сівалка пневматична в кількості 2 шт.), було здійснено згідно накладної від 21.12.2016 року №139.

Постачання запчастин за договором поставки №2-14/12/16 від 14.12.2016 року (двигун 740.81.240 в кількості 1 шт., двигун ЯМЗ 238 в кількості 3 шт.) здійснено згідно накладної від 21.12.2016 р. №138.

В підтвердження виконання вказаних договорів позивачем також надано специфікації, видаткові накладні, картка рахунку 631 за грудень 2016 року, товарно-транспортні накладні.

Наявність сільськогосподарської техніки підтверджується інвентаризаційним описом №1 основних засобів станом на 31.12.2016 року.

Щодо відсутності сертифікату відповідності сільськогосподарської техніки, то ТОВ Агростеп зазначило, що ним придбавалася не нова техніка, у зв'язку з чим на час її придбання сертифікат відповідності не вимагався.

Взаємовідносини ТОВ Агростеп з ТОВ Маркин виникли на підставі укладеного між вказаними підприємствами договору поставки від 12.12.2016 року №1212 і додаткової угоди до нього №1, відповідно до якого ТОВ Маркин зобов'язувалося поставити позивачу товар - плівку з полівінілхлориду.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними №МА-12141 від 12.12.2016р., №МА-12165 від 12.12.2016р., №МА-12166 від 13.12.2016р., №МА- 12168 від 14.12.2016р., №МА-12173 від 15.12.2016р., №МА-12179 від 16.12.2016р.

На підставі договору поставки №103-12-2016 від 27.12.2016 року, додаткової угоди до нього і додатку №1, ТОВ Агростеп придбано товар (будівельні матеріали) у ТОВ Кейнфор .

Передача товару здійснена згідно накладної від 30.12.2016р. №183, транспортування здійснено згідно ТТН від 22.12.2016р. перевізником ПАТ Волна .

В подальшому ТОВ Агростеп , згідно акту приймання-передачі товару від 30.12.2016 року, передало по додатковій угоді по договору позики будівельні матеріали ПАТ Волна , яке, в свою чергу, використало їх для будівництва свиноферми.

Актом перевірки №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року не зафіксовано відсутність у позивача документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціях з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на ТОВ Агростеп .

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ Агростеп та ТОВ Юніком групп , ТОВ Ларедо Інвестмент , ТОВ Кейнфор та ТОВ Маркин .

Надані позивачем до перевірки первинні документи не враховано як підтвердження реальності взаємовідносин між ТОВ Агростеп та вказаними контрагентами, з огляду на наявну щодо цих контрагентів податкову інформацію. Зокрема, ГУ ДФС в Херсонській області посилається на неподання окремими контрагентами позивача до контролюючих органів податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіту про нараховані суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4), документування ними придбання у контрагентів-постачальників товару, абсолютно різного за своїми характеристиками від реалізованого товару; відсутність реального здійснення господарської діяльності, виробничого обладнання, складських приміщень для здійснення основного виду діяльності та формування податкового кредиту.

Суд апеляційний інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова інформація не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

У справі, що розглядається, ГУ ДФС в Херсонській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім цього, слід зазначити, що жодного акту перевірки контрагентів позивача чи акту зустрічної звірки контрагентів відповідач ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надав. Надана відповідачем інформація не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки №81/21-22-14-10/34933318 від 12.04.2017 року та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області посилається на те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Київською місцевою прокуратурою №8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №3201500010000089 від 05.06.2015 року за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ Юніком групп (код 40806279), ТОВ Кейнфор (код 40947978), ТОВ Дженерал Трейдінг Компані Лімітед (код 40104824), ТОВ Сендж Груп (код 40816225), ТОВ Перший будівельний Мегаполіс (код 41007602) та інших, які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, з метою прикриття незаконної діяльності вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Доводи стосовно існування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, судом не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.283 Кримінального процесуального кодексу України, формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У зв'язку з тим, що податковим органом не надано будь-яких доказів стосовно закінчення досудового розслідування та винесення за результатами судового розгляду вироку, що набрав законної сили, суд не бере до уваги вказані доводи.

Що стосується посилання апелянта на відсутність окремих товарно-транспортних накладних або недоліки в оформленні наданих ТОВ Агростеп товарно-транспортних накладних, то колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно- транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Також, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що придбання позивачем товару від ТОВ Юніком групп в порівнянні з даними, отриманими згідно Інтернет ресурсу , документується зі значними завищенням ціни, оскільки такі посилання є припущенням податкового органу, які не підтверджено належними доказами, зокрема, щодо порівняння відповідного товару з товаром з повністю аналогічними якісними характеристиками.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів з ТОВ Юніком групп , ТОВ Ларедо Інвестмент , ТОВ Кейнфор та ТОВ Маркин не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

З досліджених наявних в матеріалах первинних документів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Херсонській області від від 19 травня 2017 року №0001361422 та №0001351422.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року колегія суддів не вбачає.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов