Постанова

від 11.09.2018 по справі 821/995/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №821/995/17

адміністративне провадження №К/9901/54216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя Варняк С.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (судді Бойко А.В., Єщенко О.В., Осіпов Ю.В.) у справі №821/995/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростеп" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (правонаступником якого є Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2017 року №0001361422 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 225 115 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 112557,5 грн, а всього на суму 337 672,5 грн; та №0001351422 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 343 140 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 671 570 грн, а всього на суму 2 014 710 грн, з мотивів протиправності їх прийняття.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок доведення реальності господарських операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю Юніком груп , Ларедо Інвестмент , Кейнфор , Маркин .

У червні 2018 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на неповну і неправильну, на його думку, оцінку обставин справи судами попередніх інстанцій, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

1 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу №821/995/17 з суду першої інстанції.

9 серпня 2018 року справа №821/995/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

У березні-квітні 2017 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року та з податку на прибуток за 2016 рік по взаємовідносинам з постачальниками: Товариствами з обмеженою відповідальністю Юніком групп , Кейнфор , Маркин , Ларедо Інвестмент , Публічним акціонерним товариством Волна , Фермерським господарством Время , Товариствами з обмеженою відповідальністю Агроконтинент-Україна , УПК Дніпро , Публічним акціонерним товариством ДПЗКУ , подальшого використання, придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт №81/21-22-14-10/34933318 від 12 квітня 2017 року (далі - акт перевірки).

19 травня 2017 року на підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0001361422 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 225 115 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 112 557,5 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0001351422 за порушення пунктів 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 343 140 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 671 570 грн.

Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю Юніком групп , Кейнфор , Маркин , Ларедо Інвестмент , внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток (витрати) на загальну суму 225 115 грн за 2016 рік та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1 343 140 грн за грудень 2016 року.

Нереальність господарських операцій обґрунтовується відповідачем посиланням на непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, окремі недоліки товарно-транспортних накладних, неподанням контрагентами позивача податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ), звітів про нараховані суми заробітної плати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції, покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, виникли за наслідком виконання договорів поставки №82 від 18 грудня 2016 року (передача сільгосптехніки оформлена накладними №332 від 21 грудня 2016 року, №329 від 21 грудня 2016 року і довіреністю від 21 грудня 2016 року №65), №2-14/12/16 від 14 грудня 2016 року (поставка товару оформлена видатковими накладними, товарно-транспортними накладними), від 14 грудня 2016 року №3-14/12/16, №2-14/12/16 від 14 грудня 2016 року, №1212 від 12 грудня 2016 року (поставка підтверджена видатковими накладними).

За умовами укладених договорів продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) продукцію, далі товари, найменування, асортимент, кількість та додаткові умови для кожної партії, зазначені у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами цих договорів.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Факт подальшого використання вказаних товарів у господарській діяльності не спростовується відповідачем.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою повно та всебічно судами попередніх інстанцій, що є поза межами предмета касаційного перегляду. Податковим органом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в акті перевірки, були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, за наслідками яких сформовані витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ймовірні порушення податкового законодавства контрагентами позивача, непідтверження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, що і встановлено судами попередніх інстанцій.

Суд погоджується також з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем порушено порядок проведення податкової перевірки, передбачений підпунктом 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, позаяк ним не доведено, в чому саме полягає недостатність наданих Товариством пояснень на відповідний запит податкового органу.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №821/995/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер