Рішення

від 04.06.2018 по справі 189/241/18

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/241/18

2/189/176/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.06.2018 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лукінової К.С.

при секретарі - Копиця С.І.

учасники процесу:

позивач - ФОП ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - ФОП ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4

представник відповідачів - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно в якому просив визнати договір оренди земельної ділянки площею 5,3818 га., кадастровий номер 1224283400:02:001:0075 яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 від 20 січня 2017 року - недійсним; скасувати рішення приватного нотаріуса ОСОБА_7 ОСОБА_6 районного нотаріального округу Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34273940 від 15.03.2017 року; скасувати реєстровий запис про інше речове право № 9449654 від 10.03.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 20.10.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,38 га, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області і належить відповідачу згідно державного акту серії І-ДП № 085885 - строком на 10 років, факт реєстрації якого здійснено в книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. На початку жовтня 2017 року до нього від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що укладати договір на новий термін не має наміру і просив повернути його земельну ділянку. В січні 2018 року до нього звернувся ОСОБА_8 і повідомив, що між ним та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,38 га, кадастровий номер 1224283400:02:001:0075 яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради і також належить ОСОБА_4 і вказав, що він має намір розпочати використання даної земельної ділянки. Таким чином було порушено його право як землекористувача вказаної земельної ділянки, оскільки на момент укладення спірного договору та здійснення державної реєстрації речового права на вищенаведену земельну ділянку, договір укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 діяв та жодним чином не був припинений. Тобто укладений договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 від 20.01.2017 року є недійсним, а зареєстроване речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстровий запис № 19449654 від 10.03.2017 року підлягає скасуванню. Позивач вважає, що як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його право на використання спірної земельної ділянки. Посилаючись на норми ст..ст. 215, 792, 651, 638 ЦК України, ст.. 124 Земельного кодексу України просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С. від 19.02.2018 року було відкрито провадження у справі і розгляд справи призначений на 20.03.2018 року в підготовче судове засідання.

12.03.2018 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що договір оренди земельної ділянки укладений між ФОП ОСОБА_1 та ним 20.10.2015 року не може бути правовою підставою для обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1, оскільки він не відповідає вимогам ЦК України, ЗК України, ЗУ Про оренду землі та ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Вважає, що такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Крім того, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Крім того право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Посилаючись на норми ст..ст. 640, 792 ЦК України, ст..ст. 125, 126 ЗК України, ст..ст. 18,20 ЗУ Про оренду землі просив в позові відмовити.

12.03.2018 року ФОП ОСОБА_3 направив до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що договір оренди земельної ділянки укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 20.10.2015 року не може бути правовою підставою для обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1, оскільки він не відповідає вимогам ЦК України, ЗК України, ЗУ Про оренду землі та ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Вважає, що такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Крім того, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Крім того право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Станом на 20.01.2017 року такої державної реєстрації не було. Посилаючись на норми ст..ст. 640, 792 ЦК України, ст..ст. 125, 126 ЗК України, ст..ст. 18,20 ЗУ Про оренду землі просив в позові відмовити.

19.03.2018 року Приватний нотаріус ОСОБА_6 районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 направила заяву в якій просила розглядати справу в її відсутності, проти позову заперечує та зазначає, що згідно чинного законодавства договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі, а також може бути посвідчений нотаріально (за бажанням однієї із сторін). Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, тобто іншого речового права. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. В даному випадку реєстрація іншого речового права була виконана з дотриманням всіх необхідних вимог чинного законодавства.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 року підготовчий розгляд справи було відкладено на 05.04.2018 року.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05.04.2018 року підготовче засідання у справі було закрите, а розгляд справи по суті було призначено на 08.05.2018 року.

08.05.2018 року через відпустку судді розгляд справи було перенесено на 17.05.2018 року.

17.05.2018 року було відкладено розгляд справи на 04.06.2018 року.

В судовому засіданні позивач ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, спираючись на доводи викладені в позовній заяві та суду пояснив, що він дійсно не здійснив державної реєстрації свого договору оренди земельної ділянки, оскільки строки державної реєстрації нічим не обумовлені. Він використовував спірну земельну ділянку, сплатив орендну плату та податок на землю.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, спираючись на доводи позовної заяви, а також пояснив, що договір між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно було укладено, сторони досягли всіх істотних умов, але його не було зареєстровано, оскільки такі дії не обумовлені певними строками. Позивач сплачував орендну плату та земельний податок. Вважає, що спірний договір має бути визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні відповідач ФОП ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, спираючись на доводи поданого відзиву на позов та пояснив, що він знав про те, що між позивачем та ОСОБА_4 підписаний договір оренди земельної ділянки, але оскільки він не був зареєстрований і на нього не було кадастрового номеру, то він не вступив в дію. Саме тому він уклав і зареєстрував спірний договір оренди земельної ділянки, при цьому надавши можливість ФОП ОСОБА_1 закінчити роботи на спірній земельній ділянці.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні з позововм не погодився, вказуючи на доводи письмового відзиву на позов та суду пояснив, що свого підпису на договорі між ним та ФОП ОСОБА_1 не заперечує, але оскільки його не влаштували умови договору, то він уклав договір з новим орендарем, який і був зареєстрованим.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що договір від 20.10.2015 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не був зареєстрованим та в дію не вступив, а тому не породжує для сторін наслідків, оскільки договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту його державної реєстрації. Такої реєстрації вчинено не було і не могло бути, так як кадастровий номер виготовляв ФОП ОСОБА_3

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

Так, матеріалами справи встановлене наступне:

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 085885 виданого 08.02.2002 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки розміром 5.380 га. на території Великомихайлівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 20.10.2015 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 видно, що ОСОБА_4 передав в оренду ФОП ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку розміром 5.38 га. згідно державного акту серії І-ДП № 085885. (а.с. 6). Вказана обставина не була заперечена сторонами і вважається судом встановленою. При цьому строк договору встановлений 10 років, і були визначені інші істотні умови договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів державної реєстрації у належний спосіб вказаного договору.

Згідно копії акту приймання-передачі земельної ділянки на підставі договору ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 5.38 га. (а.с. 7).

Згідно копії повідомлення видно, що ОСОБА_4 повідомив ФОП ОСОБА_1 про відсутність намірів продовжувати договірні відносини з останнім (а.с. 8).

Згідно копії відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.03.2017 року було зареєстровано договір оренди цієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 1224283400:02:001:0075 між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строком до 31.12.2026 року (а.с. 10).

Суду надана копія кадастрової книги (а.с. 11-12), яка судом в якості доказу реєстрації договору оренди землі від 20.10.2015 року - не приймається і спростовується наступними доказами.

Згідно листа Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 184 від 12.03.2018 року видно, що з 01.01.2013 року Великомихайлівська сільська рада не веде державної реєстрації договорів оренди землі, оскільки цю функцію виконує державний реєстратор, до якого і звертаються орендодавці та орендарі для проведення такої реєстрації. Додатково повідомляють, що ОСОБА_9 не являється державним реєстратором і повноваженнями щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Великомихайлівською сільською радою не наділявся (а.с. 55).

Згідно відповіді Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 269 від 16.04.2018 року видно, що інформації про фактичне використання спірної земельної ділянки - немає (а.с. 79).

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 20.01.2017 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 видно, що спірну земельну ділянку передано в оренду строком до 31.12.2026 року (а.с. 104-106).

Факт державної реєстрації даного договору підтверджений раніше наведеними доказами.

Суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є закон "Про оренду землі" .

Згідно зі ст. 12 , 14 , 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачуються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 125 та 126 ЗК України визначено, коли саме виникає право оренди земельних ділянок та порядок набуття права власності на земельні ділянки.

Згідно ст.. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Вказаних дій позивачем вчинено не було, а відтак він не набув права оренди на спірну земельну ділянку. В зв'язку з цим суд дійшов до висновку про те, що права позивача на оренду спірної земельної ділянки не порушені.

Судом не встановлено підстав недійсності спірного правочину згідно ст..ст. 203, 215 ЦК України.

В зв'язку з наведеними підставами не підлягає і задоволенню вимога про скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, оскільки при його вчиненні будь-яких порушень допущено не було.

Згідно вимог ст.. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ЗУ Про оренду землі , ст..ст. 125, 126 ЗК України, 203, 215, 210, 792 ЦК України, ст..ст. 78, 81, 82, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати в сумі 1762 грн. у вигляді судового збору, який був сплачені позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при поданні позову до суду - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.

Повний текст рішення складено 04.06.2018 року.

Суддя: К.С. Лукінова