Рішення
від 08.05.2018 по справі 288/1491/17
РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1491/17

2/291/128/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретарів - Герасимчук Н.П., Шумської І.С.,

позивача - відповідача - ОСОБА_1,

представника позивача-відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача-позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про стягнення моральної шкоди,

за позовом представника позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області

до ОСОБА_1

про стягнення моральної шкоди

встановив:

У грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн, судових витрат та витрат на правову допомогу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.1999 року згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ним, та регіональним відділенням Фонду державного майна України в Житомирській області, ним було придбано за 864 гривні незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться за адресою:с.Кам'янка Попільнянського району Житомирської області (будівельна позиція 97). Під даним будинком знаходиться земельна ділянка площею 0.3006 га. Так, 17.08.2015 року між ним та Кам'янською сільською радою Попільянського району Житомирської області укладені договори оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства площею 0.3006 га. Будучи зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, він 04.01.2016 року звернувся із заявою до Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею, 0,3006 га. Однак, як вбачається з рішення Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21.01.2016 року про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0.3006 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, його заява фактично не розглянута, а укладені договори №1 та №2 від 17.08.2015 року оренди земельних ділянок між ним та Кам'янською сільською радою для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства площею 0.3006 га залишили чинними. З метою захисту своїх прав він звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом про скасування рішення Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 січня 2016 року про залишення чинними, укладених між ним та Кам'янською сільською радою Попільнянського району Житомирської області договорів оренди №1 та №2 від 17.08.2015 року, земельних ділянок для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства (будівельна позиція 97) по вул. Незалежності в с.Кам'янкаПопільнянського району, та зобов'язанням Кам'янську сільську раду повторно розглянути його заяву від 4 січня 2016 року щодо безоплатної приватизації земельної ділянки. Згідно рішення Попільнянського районного суду від 25.04.2016 року його позов задоволено в повному обсязі. 15.07.2016 року після повторного розгляду його заяви від 04.01.2016 року, рішенням сесії Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області позивачу відмовлено в наданні земельної ділянки. А тому повторно звернувся до суду для захисту своїх прав і рішенням Брусилівського районного суду від 17.02.2017 року рішення сесії Кам'янської сільської ради від 15.07.2017 року скасовано в частині відмови в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства. 10.03.2017 року заяву позивача від 04.01.2016 року в черговий раз розглянуто на сесії Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області і згідно рішення 16 сесії Кам'янської сільської ради 6 скликання знову відмовлено в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства. Вбачаючи протиправність оскаржуваного рішення Кам'янської сільської ради від 10.03.2017 року вважаю, що йому безпідставно відмовлено в наданні земельної ділянки, оскількивсупереч вимогам 4.7 ст. 118 Земельного кодексу України, відмова у задоволенні його заяви сільською радою не була жодним чином вмотивована. Про це свідчить і відсутність будь-якої мотивації прийнятого рішення у змісті письмової відповіді сільського голови №35 від 16.03.2017 року та №54 від 25.04.2017 року. Таким чином, за своєю формою, рішення сільської ради не відповідає вимогам закону, що регламентує правовідносини сторін у спорі. Рішенням Брусилівського районного суду від 03.11.2017 року рішення сесії Кам'янської сільської ради від 10.03.2017 року скасовано в частині відмови в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства. Слід зазначити, що в результаті прийняття незаконних рішень Кам'янською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, 21.01.2016 року, 15.07.2016 року, 10.03.2017 року, позивач кожен раз вимушений був звертатись до суду та доводи незаконність рішень. Рішенням Попільнянського районного суду від 25.04.2016 року скасовано рішення Кам'янської сільської ради від 21.01.2016 року, рішенням Брусилівського районного суду від 17.02.2017 року скасовано рішення Кам'янської сільської ради від 15.07.2016 року, а рішенням Брусилівського районного суду від 03.11.2017 року скасовано рішення Кам'янської сільської ради від 10.03.2017 року.

Вважає, що внаслідок таких незаконних дій та рішень Кам'янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, його заява від 04.01.2016 року впродовж 1 року 11 місяців не знайшла позитивного вирішення. Такими незаконними рішеннями Кам'янської сільської ради, що в послідуючому підтверджено судами в своїх рішеннях, йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 25000 гривень. В кожному разі звернення до суду, він відчував та на даний час відчуває моральні стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки про те, що по його заяві незаконно прийняті рішення, негативні переживання, тривога, емоційні реакції при кожному прийнятті незаконних рішень, тимчасова відірваність від активного соціального життя, емоційна напруга, нервозність, приниженої гідності.

22.03.2018 року представником Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, яка ухвалою суду від 27.03.2018 року була об єднана з первісним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 липня 2015 року дійсно між відповідачем ОСОБА_1 та Камянською сільською радою укладені договори оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд , ведення особистого селянського господарства площею 0.3006 га. Будучи зацікавленим в одержанні безоплатної у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатних приватизації, відповідач 04.01.2016 року звернувся із заявою до Кам,янської сільської ради про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею, 0.3006 га. На сесії сільської ради ОСОБА_1 не заявив та не надав заяву про своє бажання на розірвання договору оренди земельної ділянки. ОСОБА_1 заявив, що він хоче використати своє право на безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність, але не надав ні усних, ні письмових доказів чи запевнень щодо виконання намірів на будівництво житлового будинку, так як до того часу і на даний час на земельній ділянці не проводяться будівельні роботи та не завезені для цих потреб будівельні матеріали. Тому депутати сільської ради, не будучи впевнені, що ОСОБА_1 збудує не даній земельній ділянці житловий будинок, прийняли рішення про залишення договорів оренди між сільською радою та орендарем чинним. Подаючи на розгляд сесії сільської ради заяву про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки, ОСОБА_1 керується п.6 ст.118 Земельного кодексу України, мотивуючи тим, що він не використав своє право на безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність, що є його законним правом. У заяві, яку подав ОСОБА_1 до сільської ради, яка не є вільною від юридичних обтяжень. земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням сільської ради лише після припинення права комунальної власності чи користування на умовах оренди лише в порядку, визначеному законом. Тобто, разом із зверненням щодо приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 мав подати заяву про припинення дії договору оренди земельної ділянки, що не було ним зроблено. У випадку приватизації орендованої заявником земельної ділянки наданої ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, на думку сільської ради, підставою для прийняття рішення про дострокового припинення дії договору та безоплатну передачу у власність земельні ділянки :а припинення дії договору оренди земельної ділянки має бути збудований житловий будинок. Враховуючи зазначене, сільська рада як добросовісний орендодавець земельної ділянки зобов язує орендаря виконувати умови договору оренди. На протязі всього періоду коли відбувалися ці події, депутати сільської ради, сільський голова шукали і не знаходили виходу із ситуації, яку штучно створив ОСОБА_1 Сільська рада в особі сільського голови, депутатів сільської ради стали заручниками подій, що відбувалися за поданням ОСОБА_1 Одержавши рішення Попільнянського райсуду Житомирської області від 25 квітня 2016 року, сільський голова включив дане питання в повістку дня 7 сесії сільської ради 6 скликання від травня 2016 року , яке було розглянуто та прийнято як рішення. Сесія сільської ради скасувала рішення 4 сесії сільської ради 6 скликання від 25 січня 2016 року про залишення чинним договору оренди від 17 серпня 2015 року та прийняла рішення про виплату із сільського бюджету 1102,40 грн. сплаченого судового збору. 8 сесія сільської ради 6 скликання від 24 червня 2016 року розглянула питання Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та введення особистого селянського господарства . Враховуючи, що ОСОБА_1 не зміг прибути на засідання сесії сільської ради, було прийнято рішення про перенесення розгляду його заяви на наступну сесію сільської ради. 12 липня 2016 року відбулася 9 сесія сільської ради 6 скликання де знову розглядалася заява ОСОБА_1 в його присутності. На сесії сільської ради ОСОБА_1 надавалася можливість висловити свою думку щодо поставленого питання, але крім слів щодо його права на безоплатну передачу в приватну власність земельної ділянки, заявник нічим не аргументував свої слова. Депутатами сільської ради була висловлена думка, що ОСОБА_1 при укладанні договору оренди земельної ділянки мав на меті будівництво житлового будинку, а земельна ділянка була засобом реалізації його планів, на що він дав відповідь, що буде будуватися після приватизації земельної ділянки. На думку сільської ради, дана вимога не об єктивна, так як дана земельна ділянка надана ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку по даній адресі згідно договору оренди від 15.08.2015 року . В тексті даної позовної заяви відсутні дані щодо визначення форми власності, на яку він претендує. Та не зважаючи на те, що рішенням 19 сесії сільської ради 6 скликання від 23 серпня 2017 року було скасовано рішення 16 сесії сільської ради 6 скликання від 10 березня 2017 року, про що було повідомлено Брусилівський районний суд. Незважаючи на факт попереднього скасування даного рішення сільською радою Брусилівський районний суд скасовує рішення Кам янської сільської ради від 10 березня 2017 року в частині відмови ОСОБА_1 в наданні ділянки для будівництва житлового будинку не конкретизуючи форму власності. Хоча тут був, на думку сільської ради, юридична невизначеність, сільська рада вкотре виконала рішення суду та сплатила судовий збір та понесла судові витрати на правову допомогу ОСОБА_1 у відведений законом термін. Враховуючи вищевикладене, сільська рада вважає, що дії ОСОБА_1 є неприпустимі і носять провокаційний характер, а саме: так як сільська рада заключила договора оренди із громадяни можуть масово звертатися в сільську раду про передачу їм в приватну власність земельних ділянок, при цьому не виконується комплекс будівельних робіт по будівництву житлового будинку. На протязі всього періоду ОСОБА_1 паралізує роботу сільської ради, не дає нормально працювати, вимушує відволікатися від основної роботи у службовий час їздити на засідання судів. Більше того, 6 березня 2018 року голова Кам янської сільської ради ОСОБА_4 вранці мав прибути на судове засідання до Ружинського райсуду, але нервове напруження привело до гіпертонічного кризу і до тривалого лікування, що підтверджується документально (виписка з лікарняної картки додається). Окрім цього ОСОБА_4 та інші члени депутатського корпусу та вся громада с.Кам янка зазнали тяжких душевних та моральних страждань внаслідок тривалих судових тяжб. Не мале значення по негативних діях ОСОБА_1 має і той факт, що сільська рада та її виконком незаслужено потерпають з боку оточуючих їх людей а саме: друзів, родичів, односельчан. Тому, що це підриває їх авторитет як органу місцевого самоврядування, та просить стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування за моральні страждання 25 000 грн..

В судовому засіданні позивач, та його представник підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 янської сільської ради Ружинського району Житомирської області в судовому засіданнів позовні вимоги не визнав, та вважає, що жодної шкоди позивачеві не завдало. Також зазначає, що визначаючи розмір матеріальної шкоди не зрозуміло якою методикою позивач її вираховував.

Представник позивача ОСОБА_5 янської сільської ради Ружинського району Житомирської області в судовому засіданні зустрічну позовну вимогу підтримав з підстав викладених в позовній заяві, та просив її задовільнити.

В судовому засіданні відповідач, представник відповідача зустрічні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 15.07.1999 року згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та регіональним відділенням Фонду державного майна України в Житомирській області, ним було придбано за 864 гривні незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться за адресою:с.Кам'янка Попільнянського району Житомирської області (будівельна позиція 97).

17.08.2015 року між ОСОБА_1 та Кам'янською сільською радою укладені договори оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства площею 0.3006 га.

04.01.2016 року позивач звернувся із заявою до Кам'янської сільської ради про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею, 0,3006 га.

Відповідно рішення Кам'янської сільської ради від 21.01.2016 року про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0.3006 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, заява його фактично не розглянута, а укладені договори №1 та №2 від 17.08.2015 року оренди земельних ділянок між ним та Кам'янською сільською радою для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства площею 0.3006 га залишили чинними.

У зв язку з чим позивач змушений був звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Так, згідно рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 25.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про скасування рішення Кам янської сільської ради від 21.01.2016 року та зобов язання розглянути заяву по суті задоволено повністю.Рішення чинне.

Відповідно рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 17.02.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області задоволено частково та скасовано рішення Кам янської сільської ради Попільнянського району житомирської області від 12.07.2016 року в частині відмови ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарськиї будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства. Рішення чинне.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області задоволено та скасовано рішення Кам янської сільської ради Попільнянського району житомирської області від 10.03.2017 року в частині відмови ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарськиї будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства (будівельна позиція 97) по вул.Незалежності в с.Кам янка Попільнянського району Житомирської області. Рішення чинне.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України ч, 2, 3 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними чи юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до положення ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положення ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Окрім того згідно ч. 1 ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 частини 2 статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Стаття 23 ЦК України закріпляє загальні положення про відшкодування моральної шкоди, визначаючи, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, висловленої 11 вересня 2013 року (справа № 6-48 цс 13).

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що тривале невиконання Кам янською сільською радою Попільнянського району Житомирської області своїх функціональних обов язків, а в подальшому рішень судів, які є обов язковими для виконання, спричинило позивачу певних душевних страждань, оскільки останній був позбавлений права розпорядження та користування належним йому правом за змушений був витрачати час на звернення до суду, щоб довести порушення своїх прав.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд керується принципами розумності, справедливості та поміркованості та визначає її у розмірі 5000 грн.

Статтею 77 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Стаття 1 цього Закону до органів місцевого самоврядування відносить органи, які відповідно до Конституції України та цього Законустворюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку, що юридичною підставою такої відповідальності органів місцевого самоврядування є заподіяння шкоди юридичним чи фізичним особам у результаті прийняття незаконних рішень, вчинення неправомірних дій або бездіяльності при здійсненні ними виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, передбачених Законом та іншими законами.

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди , підлягають задоволенню частково, суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача, враховуючи характер і тривалість страждань , в узагальненому вигляді моральних страждань в розмірі 5000 (П ять тисяч гривень) .

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката представником ОСОБА_1 надано договір про надання правової допомоги від 02.01.2018 року з розрахунком оплати за надану правову допомогу (проведений згідно вимог Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ) та квитанцію №758813900 від 21.02.2018 року про сплату коштів в сумі 6000,00 гривень (а.с.73), тому дані витрати підлягають стягненню з позивач на користь представника відповідача.

Позовна вимога представника позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн. задоволенню не підлягає за безпідставністю.

Керуючись ст. 19, 56 Конституції України, ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 23, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 76, 78, 95, 259, 265-268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 (П ять) тисяч гривень.

Стягнути з Кам янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 300 гривень (Триста гривень), та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. (Шість тисяч гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах Кам»янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Повне рішення по справі складено 17 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач-відповідач: ОСОБА_1, зареєстрована та проживає:13501, АДРЕСА_1, НОМЕР_1.

Відповідач -позивач: Кам янська сільська рада Попільнянського району Житомирської області,код ЄДРПОУ 06669460, адреса розташування:13504, с.Кам янка вул.Шкільна, 1 Попільнянського району Житомирської області.

Суддя О. В. Митюк.

СудРужинський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення08.05.2018
Оприлюднено05.06.2018
Номер документу74428351
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —288/1491/17

Постанова від 30.10.2018

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Талько О. Б.

Постанова від 30.10.2018

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Талько О. Б.

Ухвала від 10.10.2018

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Талько О. Б.

Ухвала від 10.10.2018

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Талько О. Б.

Ухвала від 16.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Галацевич О. М.

Ухвала від 13.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Галацевич О. М.

Ухвала від 27.06.2018

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Галацевич О. М.

Рішення від 08.05.2018

Цивільне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Рішення від 08.05.2018

Цивільне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 27.03.2018

Цивільне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні