Рішення

від 18.05.2018 по справі 368/167/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/167/18

Рішення

Іменем України

"18" травня 2018 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.

з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДАН-ФАРМ Україна про відшкодування орендної плати за час користування земельною ділянкою,-

встановив :

Позивач звернулась до суду та просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дан-Фарм України (код ЄДРПОУ 31527875, місцезнаходження Київська область, Кагарлицький район, с. Халча, вул. Шевченкових сім'ї, 32) на її користь орендну плату за період з 2012 по 2016 роки в розмірі 6087,50 гривень, за користування 1/4 частиною земельної ділянки площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284400:03:002:0018.

Мотивувала позов, тим що 24.10.2011 року померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №151078 від 16.11.2004 площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

При житті ОСОБА_3 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку, склала заповіт, яким заповіла всю спадщину ОСОБА_4.

Після ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишилась її дочка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не залишилось. У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 звернулась до Ржищівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

12.09.2017 року державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину вищезазначеної земельної ділянки площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Отже, на даний час Позивач є власником 1/4 частини земельної ділянки площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Після спадкування Позивачем права власності на частину земельної ділянки з'ясувалось, що між ТОВ Дан-Фарм Україна та іншим спадкоємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким протягом вказаних років ним отримувалась від ТОВ Дан-Фарм Україна орендна плата. При цьому, договір оренди було укладено на всю земельну ділянку, в тому числі і частину Позивача. Також ОСОБА_4 виплачувалась орендна плата за всю земельну ділянку.

За інформацією Позивача ОСОБА_4 було отримано орендну плату за 2012 рік - 3000 гривень, за 2013 рік - 3000 гривень, за 2014 рік - 3000 гривень, за 2015 рік - 6500 гривень, за 2016 рік - 8850 гривень. Загалом було виплачено 24350 гривень. Враховуючи, що Позивачу належить 1/4 частина земельної ділянки, їй також належить орендна плата 6087,50 гривень.

При цьому, з Позивачем ТОВ Дан-Фарм Україна договір оренди її частини земельної ділянки не укладало та орендну плату не виплачувалась. Позивач звернулась за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_1, який направив ТОВ Дан-Фарм Україна адвокатський запит з вимогою про надання інформації щодо укладання договору оренди земельної ділянки. Однак, будь-якої відповіді отримано не було.

У зв'язку з тим, що ТОВ Дан-Фарм Україна користувалось частиною земельної ділянки Позивача без укладання з нею відповідного договору оренди земельної ділянки, Позивачем не було отримано оренду плату, яку ТОВ Дан-Фарм Україна має компенсувати виходячи з наступного.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Власником земельної ділянки в даному випадку виступає Позивач, яка має право на здійснення повноважень володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати , що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Предметом пред'явленого позову є відшкодування збитків, які пов'язані з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав і уточнив, що позивач просить стягнути з відповідача орендну плату.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Надіслав відзив в якому пояснив, що позов не визнає, так як свідоцтво про право на спадщину було оформлено 20.09.2017 року. Право власності ж на земельну ділянку кадастровий номер 3222284400:03:002:0018 було зареєстроване 12.09.2017 року відповідно до положень ч.1 ст. 182, ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. Тобто саме з 12.09.2017 року, тому у позивача було відсутнє право на вказану землю у період з 2012 року по 2016 рік.

Згідно ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно ст.. 4 ЗУ Про оренду землі Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Таким чином єдиною підставою виплати орендної плати є укладений між сторонами договір оренди землі. ТОВ Дан-Фарм Україна у свою чергу не укладало і не могло укласти договір оренди землі у період з 2012 року по 2016 рік, оскільки такий укладається з власником землі, а позивач у згаданий період не тільки не був власником землі, але й не мав жодних прав на землю. Крім того, виплата орендної плати за період, протягом якого особа не являлася власником такого майна, законодавством не передбачено.

Вказані обставини підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договором оренди з ОСОБА_6 та інформацією про виплати.

Що стосується упущеної вигоди у період з 2012 року по 2016 року, то під такими законодавець розуміє доходи, які особа могла б реально одержати, однак особа не може правомірно отримати доходи від майна, власником якого вона не є за період отримання доходу. Позивач не могла розпорядитися (передати в оренду) земельну ділянку у період з 2012 року по 2016 рік не будучи власником такої. Право ж власності на земельну ділянку у позивача виникло у 2017 році. Посилання позивача на ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України безпідставне, оскільки в цих статтях мова йде про відшкодування шкоди власнику або землекористувачу землі, а у період 2012-2016 році ні власником, ні землекористувачем позивач не являлась і жодних прав на землю не мала.

Посилання позивача на те, що ТОВ Дан - Фарм Україна здійснювало користування землею без правовстановлюючих документів не відповідає дійсності. 01.12.2014 року ТОВ Дан - Фарм Україна підписало з ОСОБА_6 договір оренди землі (без державної реєстрації такого) строком на 3 роки ( до 01.12.2017 року). Такі договори згідно ЗУ Про оренду землі в редакції станом на дату підписання договору підлягали державній реєстрації та вважалися укладеними з моменту реєстрації. Підставою підписання такого договору був наявний у ОСОБА_6 заповіт на все майно покійного власника землі. Таким чином у період з 2012 року по 2016 рік ОСОБА_6 був єдиною особою, яка мала права на оформлення права власності на земельну ділянку . Згідно підписаного договору ОСОБА_6 була виплачена орендна плата на загальну суму 15 350 грн. Однак ТОВ Дан-Фарм Україна використовує не всі земельні ділянки, на які підписані договори оренди землі. Позивач не підтвердив факт використання ТОВ Дан-Фарм Україна земельної ділянки у період з 2012 по 2016 роки. З 23.02.2017 року вказана земельна ділянкам передана в оренду ТОВ Київ Агротек , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 24.10.2011 року померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №151078 від 16.11.2004 площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

При житті ОСОБА_3 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку, склала заповіт, яким заповіла всю спадщину ОСОБА_4.

Після ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишилась її дочка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не залишилось. У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 звернулась до Ржищівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

12.09.2017 року державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину вищезазначеної земельної ділянки площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Отже позивач з 12.09.2017 року є власником 1/4 частини земельної ділянки площею 3,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Після спадкування Позивачем права власності на частину земельної ділянки з'ясувалось, що між ТОВ Дан-Фарм Україна та іншим спадкоємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки без державної реєстрації прав оренди відповідно до ст.182 ЦК України , за яким протягом вказаних років ним отримувалась від ТОВ Дан-Фарм Україна орендна плата. При цьому, договір оренди було укладено на всю земельну ділянку. Також ОСОБА_4 виплачувалась орендна плата за всю земельну ділянку. ОСОБА_4 було отримано орендну плату за 2012 рік - 3000 гривень, за 2013 рік - 3000 гривень, за 2014 рік - 3000 гривень, за 2015 рік - 6500 гривень, за 2016 рік - 8850 гривень. Загалом було виплачено 24350 гривень. 1/4 частина від 24350 грн. становить 6087,50 гривень.

Згідно ст.. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Свідоцтво про право на спадщину було оформлено 12.09.2017 року. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222284400:03:002:0018 було зареєстроване 12.09.2017 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України перехід права власності на нерухоме майно від спадкодавця до спадкоємця підлягає державній реєстрації і порядок державної реєстрації передбачений ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У позивача було відсутнє право на вказану землю у період з 2012 року по 2016 рік.

Згідно ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно ст.. 4 ЗУ Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Таким чином єдиною підставою виплати орендної плати є укладений між сторонами договір оренди землі.

ТОВ Дан-Фарм Україна не укладало договір оренди землі з позивачем у період з 2012 року по 2016 рік, оскільки такий укладається з власником землі, а позивач у згаданий період не тільки не був власником землі, але й не мав жодних прав на землю.

Відповідно до ст.1268 ч.5 ЦК України у позивача з часу відкриття спадщини - дня смерті спадкодавця виникло право на спадкове майно як об'єкт нерухомого майна , а не право власності на спадкову земельну ділянку.

Що стосується упущеної вигоди у період з 2012 року по 2016 року, то під такими законодавець розуміє доходи, які особа могла б реально одержати, однак особа не може правомірно отримати доходи від майна, власником якого вона не є за період отримання доходу. Позивач не могла розпорядитися (передати в оренду) земельну ділянку у період з 2012 року по 2016 рік не будучи власником такої. Право ж власності на земельну ділянку у позивача виникло у 2017 році. Посилання позивача на ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України безпідставне, оскільки в цих статтях мова йде про відшкодування шкоди власнику або землекористувачу землі, а у період 2012-2016 році ні власником, ні землекористувачем позивач не являлась і жодних прав на землю не мала.

Тому у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.182 ч.1, 1268 ч.5, ст.. 4 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 12,81,89, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення виготовлено 29.05.2018 року.

Суддя: В.І. Кириченко