Ухвала

від 05.06.2018 по справі 906/843/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" червня 2018 р. Справа № 906/843/16.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Лозинської І.В.

розглядаючи заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" від 10.05.2018 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" (с. Млинище, Житомирський район)

До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м. Житомир)

2) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

про визнання протиправними дії, виражені у вимозі про підписання та скріплення печаткою акту приймання-передачі природного газу №ЖТЗ00012086 від 30.11.2015 зобов'язання здійснення перерахунку спожитого газу у листопаді 2015 р.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м. Житомир)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" (с. Млинище, Житомирський район)

про стягнення 829705,15 грн.

В засіданні суду 01.06.2018 було оголошено перерву до 09:20 05.06.2018 відповідно до ст. 216 ГПК України.

В засіданні суду прийняли участь:

- від заявника: ОСОБА_1 - директор ( в засіданні суду 01.06.2018); ОСОБА_2 - представник за дов. від 05.04.2018

- від стягувача: ОСОБА_3 - представник за дов. №007.1-77-1217 від 01.12.2017

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 05.09.2017 господарський суд Житомирської області задоволив зустрічний позов ТОВ "Житомиргаз збут"; стягнув з СТОВ "Млинище" на користь ТОВ "Житомиргаз збут" 829660,13 грн. вартості донарахованого (необлікованого) природного газу в обсязі 92130 м. куб та 12445,58 грн. судового збору.

Ухвалою від 11.09.2017 виправлено описку у п. 2 резолютивної частини рішення виклавши його у відповідній редакції.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу СТОВ "Млинище" - без задоволення.

На виконання вказаного рішення 14.12.2017 господарський суд видав наказ.

20.12.2018 справу №906/843/16 направлено на адресу Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до запиту останнього від 14.12. 2017.

10.05.2018 до суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" надійшла заява від 10.05.2018 про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до якої просить розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/843/16 від 05.09.2017 строком до 30.09.2018 рівними частинами на п'ять платежів, починаючи з дати ухвалення відповідного рішення (а. с. 139, 140 у т. 4).

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області ОСОБА_4 від 10.05.2018, призначено повторний автоматизований розподіл заяви у зв'язку з перебуванням судді Машевської О.П., в провадження якої перебувала справа №906/843/16, у відпустці.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями, дану заяву розподілено судді Лозинській І.В.

Ухвалою від 10.05.2018 господарський суд постановив заяву СТОВ "Млинище" від 10.05.2018 про розстрочку виконання рішення у справі №906/843/16 від 05.09.2018 призначити до розгляду в засіданні суду після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції (а. с. 158 у т. 4).

23.05.2018 справа №906/843/16 повернулась до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2018 для розгляду заяви СТОВ "Млинище" від 10.05.2018 про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі №906/843/16 призначено засідання суду на 01.06.2018. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.06.2018.

В судовому засіданні представник СТОВ "Млинище" заяву про розстрочку рішення суду підтримав. В обґрунтування поданої заяви, боржник зазначає, що Товариство перебуває у складному фінансовому стані та відсутність достатньо коштів, майна для виконання рішення суду, що підтверджується довідками про залишки коштів на арештованих рахунках.

Крім того, заявник звертає увагу, що товариство не може виплатити відразу заборгованість у повному обсязі, оскільки, зокрема, займається вирощуванням сільськогосподарських культур, а виконання рішення суду одним платежем зумовить припинення фінансування посівної кампанії 2018 року.

Крім того, заявник посилається на те, що виконавча служба стягуватиме у примусовому порядку існуючий борг, накладаючи арешти на рахунки та майно, що позбавить товариство можливості виконати зобов'язання перед іншими контрагентами, як наслідок можливе прострочення зобов'язання за договорами та утворення додаткових штрафних санкцій.

В свою чергу, заявник не ухиляється від виконання рішення суду, маючи намір добровільно виконати рішення суду та самостійно здійснювати погашення суми боргу, просить суд звернути увагу на неспроможність виплатити заборгованість відразу, в результаті чого можливе зростання суми боргу, що призведе до невиконання боргових зобов'язань. Таким чином, боржник звертається до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення, щоб запобігти зростанню заборгованості, не знищити підприємство, зберегти робочі місця та надати боржнику добровільно виконати судове рішення.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, серед іншого, ступінь вини відповідача у виникненні спору (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При розгляді заяви про розстрочку рішення суду, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши представників сторін, враховуючи названі норми законодавства та беручи до уваги, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду; має намір добровільно виконати рішення суду та самостійно здійснювати погашення суми боргу; просить суд звернути увагу на неспроможність виплатити заборгованість відразу, в результаті чого можливе зростання суми боргу, що призведе до невиконання боргових зобов'язань, судом прийнято до уваги наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв'язку з складним фінансовим станом відповідача та неспроможністю на даний час сплатити борг у повному розмірі.

Крім того, відповідач звертається до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення, щоб запобігти зростанню заборгованості, не знищити підприємство, зберегти робочі місця та надати боржнику добровільно виконати судове рішення.

Таким чином, враховуючи негативні наслідки для боржника при виконанні рішення суду, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливість боржника виконати судове рішення при наданні розстрочки та положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, що розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" та розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2017 по справі №906/843/16 рівними частинами до 30.09.2018.

Керуючись ст.ст. 15, 169, 232, 233-235, 331 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2017 по справі №906/843/16 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2017 по справі №906/843/16 в частині боргу в сумі 842105,71 грн. на чотири місяці рівними частинами згідно з таким графіком:

- по 08.06.2018 - 210526,43 грн.;

- по 10.07.2018 - 210526,43 грн.;

- по 10.08.2018 - 210526,43 грн.;

- по 30.09.2018 - 210526,43 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя ОСОБА_5

Друк:

1 - в справу

2 - заявнику СТОВ "Млинище" (село Млинище, Житомирського району Житомирської області (наручно)

3 - ТОВ "Житомиргаз збут