Рішення

від 24.05.2018 по справі 904/580/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/22/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 Справа № 904/580/18

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватного підприємства «ОБРІЙ», м. Київ

до 1-го відповідача: Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ»,Запорізька область, м. Мелітополь

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАГРОКОРН», м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 490 525,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ОБРІЙ» до 1-го відповідача: Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» та 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАГРОКОРН» про стягнення 490 525,14 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: між Приватним підприємством «ОБРІЙ» (Постачальник за договором) та Приватним акціонерним товариством «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) укладені Договори поставки № 12/02 від 12.02.2015, № 19/02 від 19.02.2015, № 26/02 від 26.02.2015, № 06/03 від 06.03.2015, на виконання яких 1-ому відповідачу поставлено товар, за який останній розрахувався не в повному обсязі. На підставі викладеного, у 1-го відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 273 378,44 грн. Позивачем нараховано 1-ому відповідачу 3% річних та інфляційні витрати. 07.11.2016 між Приватним підприємством «ОБРІЙ» (Кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМАГРОКОРН» (Поручителем) укладено Договір поруки, відповідно до якого, 2-ий відповідач поручився перед кредитором за виконання зобов'язань за договорами поставки 1-им відповідачем у загальному обсязі 2000,00 грн. На підставі викладеного, у зв'язку з неналежним виконанням 1-им відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за договорами поставки, позивач просить суд стягнути з 1-го відповідача 271378,44 грн. основного боргу, 23893,00 грн. 3% річних, 193253,70 грн. інфляційних витрат, та стягнути солідарно з 1-го та 2-го відповідача суму 2000,00 грн.

12.03.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/580/18 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження № 35/22/18 та призначено підготовче засідання на 29.03.2018 об 11 год. 30 хв.

26.03.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання вих. № 23/03-1 від 23.03.2018, в якому останній надав пояснення обставин справи та надав платіжні доручення на підтведженя оплат 1- им відповідачем.

Документи направлені позивачем долучено до матеріалів справи.

26.03.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від 2-го відповідача надійшло клопотання від 20.03.2018, в якому останній проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд розгляд справи проводити без участі представника 2-го відповідача.

29.03.2018 від 1-го відповідача через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області подано заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячною оплатою у розмірі 40 877,09 грн., а в останній день 12 місяця - 40 877,15 грн.

29.03.2018 судом проведено підготовче засідання у справі.

Представник 1-го відповідача підтримав подану заяву про надання розстрочки, та повідомив суд, що інші заяви та/або клопотання у нього відсутні, щодо розгляду справи без участі представника 2-г відповідача не заперечує.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що йому потрібний певний час для надання письмових пояснень щодо заяви про розстрочку виконання рішення поданої 1-им відповідачем, щодо розгляду справи без участі представника 2-г відповідача також не заперечує.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвалою суду від 29.03.2018 суд відклад підготовче засідання до 08.05.2018.

02.05.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Також, позивачем подане клопотання щодо позиції останнього на клопотання 1-го відповідача щодо розстрочення рішення суду на 12 місяців, відповідно до якого позивач зазначає, що у 1-го відповідача враховуючи довгий термін несплати заборгованості (з 2015 року) була можливість здійснювати оплати частинами. Проти надання розстрочки заперечив.

08.05.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 1-им відповідачем подано докази направлення заяви про розстрочку виконання рішення на адресу позивача у справі.

Документи надані 1-им відповідачем долучено до матеріалів справи.

Також, представник 1-го відповідача подав клопотання про перенесення судового засідання.

У судове засідання 08.05.2018 представники сторін не з'явились.

Ухвали суду від 16.03.2018 про відкриття провадження у справі та від 30.03.2018 про відкладення підготовчого засідання направлені на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись на адресу господарського суду Запорізької області з позначкою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Як зазначено у п. 3, ч. 2. ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.05.2018 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 24.05.2018.

У судове засідання 24.05.2018 року учасники справи не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1).

Отже, враховуючи, що судом задоволено клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, а відповідачі були належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним підприємством «ОБРІЙ» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) у період лютого 2015 року були господарські взаємовідносини по поставці зерна, а саме:

Було укладено Договір поставки № 12/02 від 12.02.2015 року (далі — Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах даного Договору

На виконання умов Договору, ПП «ОБРІЙ» поставило та передало у власність ПАТ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» Товар, згідно наступних видаткових накладних:

- № 6/13/02 від 13.02.2015 року — Кукурудза на суму 245 340,50 грн. (Рахунок на оплату № 156 від 13.02.2015 року);

- № 6/16/02 від 16.02.2015 року — Кукурудза на суму 91 803,00 грн. (Рахунок на оплату № 168 від 16.02.2015 року).

Відповідно до п. 2.7 Договору, оплата суми за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Відповідачем 1 було здійснено оплати по рахунку №156 згідно наступних платежів: платіжне доручення № 1504 від 23.02.2015 р. на суму 100 000,00 грн., платіжне доручення № 1608 від 24.02.2015 на суму 86 000,00 грн. Залишок заборгованості становить: 245340,50 - 186000,00 = 59340,50 грн.

Згідно видаткової накладної № 6/16/02 від 16.02.2015 — кукурудза на суму 91803,00 грн. Було виставлено рахунок № 168 від 16.02.2015 року на суму 91803,00 грн. Відповідачем 1 оплат не здійснювалося, тому заборгованість - 91 803,00 грн.

19.02.2015 між сторонами було укладено Договір поставки №19/02 від 19.02.2015 року (далі — Договір 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору 2, Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору 2, ПП «ОБРІЙ» поставило та передало у власність ПАТ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» Товар, згідно наступних видаткових накладних:

- № 7/19/02 від 19.02.2015 — кукурудза на суму 156 256,00 грн. (рахунок на оплату №189 від 19.02.2015 року);

- № 2/20/02 від 20.02.2015 — кукурудза на суму 326 990,00 грн. (рахунок на оплату №192 від 20.02.2015 року).

Відповідно до п. 2.7 Договору 2, оплата суми за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Відповідачем 1 було здійснено оплати згідно наступних платежів: платіжне доручення № 1854 від 02.03.2015 р. - на суму 122538,50 грн., частина платежу була зарахована згідно призначення платежу в погашення рахунку № 177 під 17.02.2015 у розмірі 96867,44 грн., залишок у розмірі 25671,06 грн. зараховано у погашення рахунку № 189 від 19.02.2015 року.

Платіжне доручення № 1914 від 03.03.2015 р. - на суму 106256,00 грн. Залишок заборгованості становить: 156256,00 грн. - 131927,06 грн.= 24328,94 грн.

Згідно видаткової накладної № 2/20/02 від 20.02.2015 — кукурудза на суму 326990,00 грн. було виставлено рахунок № 192 від 20.02.2015 року на суму 326990,00 грн.

Відповідачем 1 було здійснено оплати згідно наступних платежів: платіжне доручення №1942 від 04.03.2015- на суму 56990,00 грн., платіжне доручення № 1989 від 05.03.2015 р. на суму 150 000,00 грн., платіжне доручення №2096 від 10.03.2015 р. - на суму 100 000,00 грн. Залишок заборгованості становить: 326990,00 — 306990,00 = 20000,00 грн.

26.02.2015 між сторонами було укладено Договір поставки № 26/02 (далі – Договір 3).

Відповідно до п. 1.1 Договору 3 Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору, ПП «ОБРІЙ» поставило та передало у власність ПАТ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» Товар, згідно наступної видаткової накладної:

- № 3/26/02 від 26.02.2015 — кукурудза на суму 176 968,00 гри. (рахунок на оплату № 217 від 26.02.2015).

Відповідно до п. 2.7. Договору 3 оплата суми за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді передоплати, можлива оплата частинами.

Відповідачем 1 було частково сплачено заборгованість за видатковою накладною № 3/26/02 від 26.02.2015 року наступним платежем: платіжне доручення № 2020 від 06.03.2015 на суму 120000,00 грн.

Залишок заборгованості по видатковій накладній №3/26/02 від 26.02.2015 - 56 968,00 грн.

06.03.2015 між сторонами було укладено Договір поставки №06/03 від 06.03.2015 року (далі — Договір 4).

Відповідно до п.1.1 Договору 4 Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору, ПП «ОБРІЙ» поставило та передало у власність ПАТ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» Товар, згідно наступної видаткової накладної:

- № 2/07/03 від 07.03.2015 р. — кукурудза на суму 400 938,00 грн. (рахунок на оплату №255 від 07.03.2015 року).

Відповідно до п.2.7 Договору 4 оплата суми за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді передоплати, можлива оплата частинами.

Відповідачем 1 було частково сплачено заборгованість за видатковою накладною №2/07/03 від 07.03.2015 року наступними платежами: платіжне доручення №5114 від 19.07.2017р. - на суму 80 000,00 грн., платіжне доручення №5219 від 20.07.2017 - на суму 100 000,00 грн., платіжне доручення №5280 від 24.07.2017 - на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення №5310 від 27.07.2017 - на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення №5555 від 03.08.2017 - на суму 25 000,00 грн., платіжне доручення №5654 від 07.08.2017р. - на суму 25 000,00 гри.; Платіжне доручення №5686 від 08.08.2017 - на суму 50 000,00 грн. Залишок заборгованості становить: 400938,00 — 380000,00 = 20 938,00 грн.

Залишок заборгованості по видатковій накладній №2/07/03 від 07.03.15 -20 938.00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що загальна сума основного боргу за несплачений Товар за даними Договорами становить 273378,44 грн.

Також позивачем на адресу відповідача 1 06.02.2018 було надіслано претензії: № 1/02/02 від 02.02.2018, 2/02/02 від 02.02.2018, № 3/02/02 від 02.02.2018, № 4/02/02 від 02.02.2018 до Договорів: № 12/02 від 12.02.2015, № 19/02 від 19.02.2015, № 26/02 від 26.02.2015, № 06/03 від 06.03.2015 відповідно, з вимогою оплати суми заборгованості за поставлений товар. Відповідей на вказані вище претензії матеріали справи не містять.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності заборгованості перед позивачем за поставлений товар в загальній сумі 273378,44 грн. підтверджений доказами, які наявні в матеріалах справи. Відповідачами не спростовано наявність суми боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем нарахована сума 3 % річних за період з 25.02.2015 по 08.02.2018 яка складає 23893,00 грн. та втрат від інфляції за період з лютого 2015 по грудень 2017 в розмірі 193253,70 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та втрат від інфляції є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд встановив, що позивач при розрахунку припустився помилок та стягненню підлягає сума 3 % річних в розмірі 23883,92 грн. та втрат від інфляції в розмірі 142064,42 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання основного зобов'язання 07.11.2016 між ПП «ОБРІЙ» (Кредитор) та ТОВ «ПРОМАГРОКОРН» (Поручитель) було укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, відповідно з даним Договором Поручитель зобов'язується частково відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Боржник), по наступних Договорах, укладених між Кредитором та Боржником: Договір поставки № 12/02 від 12.02.2015, Договір поставки № 19/02 від 19.02.2015, Договір поставки № 26/02 від 26.02.2015, Договір поставки № 06/03 від 06.03.2015.

Пунктом 2.1 Договору поруки передбачено, що підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим Договором, є Договір № 1, Договір № 2, Договір № 3, Договір № 4.

Відповідальність Поручителя перед Кредитором у випадках передбачених п. 3.1 обмежується сплатою Поручителем Кредитору грошових коштів у наступному розмірі: за Договором № 1 – у розмірі 500,00 грн., за Договором № 2 - у розмірі 500,00 грн., за Договором № 3 – у розмірі 500,00 грн., за Договором № 4 – у розмірі 500,00 грн. Загальний обсяг відповідальності Поручителя перед Кредитором становить 2000,00 грн. (п.п. 3.2, 3.3 Договору поруки).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми боргу в розмірі 2000,00 грн. за Договорами поставки та Договором поруки є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «ОБРІЙ» підлягають частковому задоволенню.

Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарсько – процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 4 ст. 331 ГПК Укураїни передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач 1, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на те, що він є підприємством сільгоспвиробником, яке займається господарською діяльністю з розведенням свиней та птиці і яке є одним із провідних підприємств в Україні з виробництва свинини. У 2016 р. підвищились ціни на зернові культури, корма, в зв'язку з чим утворився дисбаланс між витратами відповідача та його доходами, що призвело до значних збитків. Крім того, відповідач постійно несе витрати на ветеринарно-епідеміологічні, фіто-санітарні заходи, пов'язані зі спалахами різних вірусів на території України та області, які у 2016-2017 різко зросли. Крім того, відповідач 1 зазначає, що має значну непогашену кредиторську заборгованість та судові акти про стягнення заборгованості з відповідача 1, в зв'язку з чим, на думку відповідача 1, стягнення суми заборгованості за даним позовом без розстрочки виконання рішення унеможливить погашення заборгованості відповідача та доведе до зупинення підприємства.

Слід зазначити, що саме лише посилання відповідача 1 на вищевикладене не є підставами для надання розстрочки виконання рішення згідно зі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідачем 1 не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках підприємства, доказів збитковості підприємства, доказів можливості виконання рішення за умови надання розстрочки тощо.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що надання розстрочки відповідачу 1 може призвести до негативних наслідків для позивача, який виконав свої зобов'язання за Договором.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач 1, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість та не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача та відповідача 1, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь Приватного підприємства «ОБРІЙ» (49000, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 4 Б, код ЄДРПОУ 31045607) 271378 (двісті сімдесят одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 44 коп. основної заборгованості, 23883 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 92 коп. 3% річних, 142064 (сто сорок дві тисячі шістдесят чотири) грн. 42 коп. інфляційних втрат та 6589 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАГРОКОРН» (49000, м. Дніпро, пл.. Новокодацька, б. 10, оф. 5, код ЄДРПОУ 40910948) та з Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь Приватного підприємства «ОБРІЙ» (49000, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 4 Б, код ЄДРПОУ 31045607) суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за Договором поруки. Видати наказ.

Повне рішення складено 04.06.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій