Рішення

від 04.06.2018 по справі 910/3513/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 04.06.2018Справа №  910/3513/18 За позовомАкціонерного товариства «Житомиробленерго» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Баст-Еко»          простягнення 61 240,36 грн.           Суддя Смирнова Ю.М. Без виклику учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (нове найменування – Акціонерне товариство «Житомиробленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баст-Еко»  61  240,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 323 від 07.05.2013 в частині сплати нарахувань за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності у липні 2017 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/33513/18,  вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Відповідач відзив на позов не надав. Ухвала суду від 30.03.2018 надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернута поштовою установою без вручення за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 07.05.2013 між Радомишльським РЕМ, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (нове найменування згідно п.1.1 статуту Акціонерного товариства «Житомиробленерго» та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – Акціонерне товариство «Житомиробленерго») (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баст-Еко» (споживач)  укладено договір  про постачання електричної енергії № 323 (далі - договір), за умовами якого  постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач  - оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Клас електронапруги визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача (п. 1). Пунктом 2.1.2 договору визначено, що постачальник зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу в межах 630 кВТ приєднаної, 303 кВТ дозволеної до використання потужності на відповідному класі напруги згідно з визначеними йому цим договором умовами та обсягами постачання електроенергії, викладеними у додатку №1. Відповідно до пункту 2.2.3 договору, споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Пунктом 4.2.2 договору визначено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно грошовими коштами, зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електроенергії та потужності, втраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України «Про електроенергетику» за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення. Згідно з пунктом 5.2 договору договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні, заявленому споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору, в якому визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»). Пунктом 7.1 договору визначено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією. У разі порушення споживачем вимог нормативно - технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовують при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом згідно з нормативними документами. Суд, дослідивши умови укладеного між сторонами договору, дійшов висновку, що наведений договір є договором енергопостачання. Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Частинами 1-3 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно з законодавством України. Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Додатком № 1 до договору сторонами була узгоджена договірна величина споживання електричної енергії у липні 2017 року на рівні 32  000 кВт.год. 04.07.2017 відповідач звернувся до позивача з листом № 27, в якому просив зменшити ліміт споживання електричної енергії на липень 2017 року до 14  000 кВт. Листом від 11.07.2017 № 018/11087 енергопостачальна організація повідомила відповідача про можливість коригування обсягу постачання електричної енергії у липні 2017 року до величини 14  000 кВт. Як зазначав позивач у позові, ним на підставі звернення відповідача, було проведено коригування договірної величини споживання електричної енергії на липень 2017 року до 14  000 кВт. Пунктом 2.2.3 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом вважається період з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця). Пунктом 5.5. договору визначено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду (але не пізніше ніж за 5 робочих днів до його закінчення) звернутися до постачальника із заявкою щодо коригування договірної величини споживання, при цьому споживач зобов'язаний зробити попередню оплату додаткового заявлених обсягів електричної енергії. Абз. 3 п. 4.4 ПКЕЕ визначено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. 17.07.2017 позивачем було зареєстровано звернення відповідача з листом №32 від 14.07.2017, в якому відповідач просив збільшити ліміт споживання електроенергії на липень 2017 року додатково на 30  200 кВт., з можливістю часткового розрахунку. Позивач листом № 018/11538 від 19.07.2017 повідомив відповідача про те, що у зв'язку з несвоєчасним зверненням та згідно з абз. 3 пункту 4.4 ПКЕЕ підстави для коригування договірної величини споживання електричної енергії у липні 2017 року відсутні. Позивач у позові зазначав, що фактично за розрахунковий період відповідачем було спожито 43  738 кВт/год, тобто, перевищення споживання складає 29  738 кВт/год. і вартість перевищення склала 61  240,36 грн. (29  738 кВт/год. х 2,059330 грн. (тариф за 1 кВт/год)). Позивачем було сформовано до оплати рахунок № 10507 від 21.07.2017 за липень 2017 року на суму 61  240,36 грн., що є санкцією за перевищення договірних величин споживання електроенергії по договору. Зазначений рахунок відповідачем не оплачений. Відповідно до відомості використання активної електроенергії (яка наведена у додатку  до рахунку № 10507 від 21.07.2017), у липні 2017 року відповідачем спожито загалом 43  738 кВт електроенергії. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  Матеріалами справи підтверджено факт споживання відповідачем у липні 2017 року 43  738 кВт. електроенергії, що перевищує скоригований за заявою відповідача обсяг споживання електроенергії 14000 кВт на 29  738 кВт, а тому вартість перевищення спожитої відповідачем електроенергії складає 61  240,36 грн. (29  738 кВт/год х 2,059330 грн. (тариф за 1 кВт/год)). Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії по договору. При цьому, суд враховує, що з листом № 32 від 14.07.2017 про збільшення ліміту споживання електроенергії на липень 2017 року додатково на 30  200 кВт/год відповідач звернувся до позивача з порушенням строків звернення, обумовлених абз. 3 п. 4.4 ПКЕЕ, у зв'язку з чим збільшення величин коригування споживання електроенергії у липні 2017 року у встановленому законом порядку не відбулось.   За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Оскільки відповідач допустив споживання електроенергії понад кількість, обумовлену договором, збільшення величин коригування споживання електроенергії у встановленому порядку не погодив, вимоги позивача про стягнення з відповідача 61  240,36 грн. заборгованості з сплати перевищення договірних величин споживання електроенергії по договору визнаються судом обґрунтованими. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Вирішення питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6  000,00 грн. суд відкладає, оскільки у заяві, поданій до суду 07.05.2018, позивач, посилаючись на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, повідомив про намір протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати докази щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи. Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баст-Еко» (04070, м. Київ, вулиця Братська, 5, ідентифікаційний код 37972790) на користь Акціонерного товариства «Житомиробленерго» (10008 м. Житомир, вулиця Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622) 61  240 (шістдесят одна тисяча двісті сорок) грн. 36 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00  коп. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.        Суддя                                                                                                            Ю.М. Смирнова