Постанова

від 31.05.2018 по справі 916/33/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/33/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.

суддів Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання - Колбасова О.Ф.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгу Молдсіндбальнеотур

на рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2018 року

у справі №916/33/18

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгу Молдсіндбальнеотур

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Чорномор'я

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Пансіонат ОСОБА_4 берег

про виключення учасника товариства

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_5

дата ухвалення рішення: 26.03.2018 р.

повний текст рішення складений: 05.04.2018 р.

Сторони повідомлені належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 31.05.2018 року згідно ст. 238 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінг Молдсіндбальнеотур звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Чорномор'я , про виключення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Чорномр'я зі складу учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Пансіонат ОСОБА_4 берег .

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 щодо внесення до статутного капіталу своєї частки у розмірі 1661694,00грн., що становить 50% статутного капіталу ОСОБА_3, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України Про господарські товариства та перешкоджає виконанню ОСОБА_3 його основних завдань.

Ухвалою від 02.02.2018 р. до участі у справі, в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Пансіонат ОСОБА_4 берег .

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2018 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгу Молдсіндбальнеотур відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що питання про виключення ТОВ Чорномор'я із складу учасників ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег може бути вирішено виключно на Загальних зборах учасників товариства, а не в судовому порядку. Крім того, судом також зазначено, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження обставин не виконання ТОВ Чорномор'я свого обов'язку перед ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег щодо внесення до статутного капіталу товариства своєї частки у розмірі 1661694,00грн., що з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, свідчить про необґрунтованість та безпідставність тверджень таких позивача, а отже, і про відсутність порушених прав та законних інтересів, на захист яких ТОВ Холдінг Молдсиндбальнеотур подано позов.

Не погодившись з означеним судовим рішенням, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінг Молдсіндбальнеотур звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило суд рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2018 р. по справі № 916/33/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Холдінг Молдсіндбальнеотур Т.О.В. задовольнити у повному обсязі.

Підставами скасування рішення місцевого господарського суду, на думку скаржника, є порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо доведеності факту внесення відповідачем своєї частки до статутного капіталу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Санаторій ОСОБА_4 берег , оскільки представлені акт приймання-передавання витрат на ремонтні роботи, капітальні інвестиції та поліпшення нерухомого майна до статутного капіталу ОСОБА_3 від 30.07.2008 р. та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (баланс) на 01.01.2009 р. з огляду на положення п.п. 10.19, 10.20, 10.23 Статуту не можуть вважатися належним доказом виконання учасником свого обов'язку по внесенню вкладу до статутного капіталу ОСОБА_3.

Так само, на думку скаржника, не узгоджується із запровадженим новою редакцією Господарського процесуального кодексу України принципом верховенства права й висновок суду першої інстанції про неналежність обраного способу захисту, адже в таких випадках слід виходити із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. На що, в свою чергу, також звертав увагу Верховний суд України в своєму аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, апелянт також зауважує, що при винесенні оскаржуваного рішення суд не надав належної оцінки співмірності стягнути витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінг Молдсіндбальнеотур відмовити у повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість викладених в ній доводів.

Третя особа свого представника для участі в судовому засіданні не направила, згідно поданого 29.05.2018 р. клопотання просила розгляд справи № 916/33/18 здійснювати без участі представника ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег .

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.01.2008 р. на зборах учасників ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег прийняте рішення про створення ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег , затвердження статуту ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег створення статутного капіталу ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег в розмірі 3232388,00грн., розподіл внесків учасників ОСОБА_3; обрання на посаду генерального директора ОСОБА_3 - громадянина України ОСОБА_6, а також реєстрації установчих документів ОСОБА_3.

Рішення загальних зборів учасників ОСОБА_3 оформлене протоколом № 1 від 23.01.2008 р.

Як вбачається з змісту наявного в матеріалах справи протоколу установчих зборів ОСОБА_3 № 1 від 23.01.2008 р., учасниками товариства - ТОВ Чорномор'я та ТОВ Холдінг Молдсіндбальнеотур , зокрема, було створено статутний капітал ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег у розмірі 3 323 388 грн. та визначено, що вклади учасників в статутний капітал товариства становлять:

- учасника ТОВ Чорномор'я - 50%, що дорівнює 1 661 694грн.;

- учасника ТОВ Холдінг Молдсіндбальнеотур - 50%, що дорівнює 1 661 694грн.

Державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 було проведено 05.02.2008р. та цією ж датою зареєстровано статут товариства.

Відповідно до п. 7.1 статуту ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег встановлено, що для забезпечення діяльності товариства статутний капітал може утворюватися із грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання, тощо), прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими правами (у тому числі на інтелектуальну власність).

Розподіл статутного капіталу між учасниками, згідно до п. 7.3 статуту, відбувається наступним чином:

- ТОВ Чорномор'я - 1661694 грн., що становить 50% Статутного капіталу товариства, у вигляді витрат на ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції, що є внеском до статутного капіталу;

- ТОВ Холдинг Молдсіндбальнеотур - здійснює свій внесок наступним майном:

- ОСОБА_7. А - спальний корпус, 1973 р. загальною площею - 2845 кв.м.,

- ОСОБА_7. В - спальний корпус, 1969 р. загальною площею -2187,6 кв.м.,

- ОСОБА_7. Б - столова, 1969 р. загальною площею -1218,3 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Лесі Українки, 4.

- ОСОБА_7. А - спальний корпус, готель, 1987р., загальною площею 5447,8 кв.м.

- ОСОБА_7. Б - культурно-масовий центр, 1987р., площею 816,7 кв.м.

- ОСОБА_7. В - ресторан, 1987р., площею 2894,1 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна,1, що складає 1 661 694 грн., що становить 50% Статутного капіталу.

Предметом даної справи є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про виключення останнього зі складу учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Пансіонат ОСОБА_4 берег , у зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 щодо внесення вкладу до статутного капіталу ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що питання про виключення ТОВ Чорномор'я із складу учасників ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег може бути вирішено виключно на Загальних зборах учасників товариства, а не в судовому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про господарські товариства господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України Про господарські товариства учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Виключення учасника товариства - є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства , норми якої кореспондуються зі статтею 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України Про господарські товариства , та у статті 145 Цивільного кодексу України, згідно яких до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Отже нормами діючого законодавства у сфері діяльності господарських товариств, встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників ТОВ в порядку, передбаченому вказаним Законом.

Частиною 4 пункту 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , господарським судам роз'яснено, що виключення учасника з ТОВ відповідно до Закону України Про господарські товариства належить до компетенції зборів ТОВ, а не суду.

У рекомендаціях Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин , зокрема у ч. 2 п. 3.10, вказано, що у вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

Як роз'яснено в п. 4.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

Аналогічні норми містяться і в п.п. 9 п. 6.2, п. 7.6 статуту ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег .

Проте, матеріали справи свідчать, рішення загальних зборів щодо виключення ТОВ Чорномор'я зі складу учасників ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег не приймалось. Тому, позовні вимоги щодо виключення ТОВ Чорномор'я зі складу учасників ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег є фактично втручанням в господарську діяльність товариства. При цьому, суд не має права переймати на себе функції органів керування товариством.

Твердження апеляційної скарги ТОВ Холдінгу Молдсіндбальнеотур слід відхилити, оскільки вони зводяться до заперечення правильності правових висновків суду на підставі вимог встановити інші обставини справи та переоцінити докази.

Разом з тим, даючи оцінку представленим відповідачем в обґрунтування наданих заперечень доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача щодо невиконання ТОВ Чорномор'я свого обов'язку щодо внесення частки до статутного капіталу ТОВ Пансіонат ОСОБА_4 берег .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище обставини щодо виключної компетенції загальних зборів учасників ОСОБА_3, були єдиною і достатньою підставою для відмови в позові, а тому у суду, при розгляді даної справи не було потреби вдаватися до дослідження обставин, пов'язаних з формуванням статутного капіталу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Пансіонат ОСОБА_4 берег та належності виконання учасниками своїх обов'язків по внесенню вкладів до статутного капіталу ОСОБА_3, належним було застосування лише наведених приписів Цивільного кодексу України, Закону України Про господарські товариства та Статуту ОСОБА_3.

Таким чином, висновки місцевого господарського суду не можуть стосуватися оцінки поданих відповідачем документів за межами їх взаємозв'язку із правовими підставами відмови в позові, внаслідок обмеженості юрисдикції господарських судів. Що ж до згаданих обставин, які не входили до предмета розгляду в даній справі, то вони за необхідності могли б бути предметом окремого судового розгляду (чи розглядів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене із мотивувальної частини рішення підлягають виключенню положення, що стосуються внесення ТОВ Чорномор'я своєї частки до статутного фонду ТОВ Холдінгу Молдсіндбальнеотур .

Зазначені положення, що виключаються з мотивувальної рішення, не впливають на правильність прийнятого по суті спору рішення, проте їх наявність призведе до невірного сприйняття судового рішення щодо згаданих обставин.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо не надання місцевим господарським судом при винесенні рішення належної оцінки співмірності стягнутих витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та обсягом виконаних робіт, відхиляються судовою колегією з огляду на наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст.126 ГПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідачем на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 02/02 від 02 лютого 2018 року, звіт про надану правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 02/02 від 02 лютого 2018 року, розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 02/02 від 02 лютого 2018 року, уточнений звіт про надану правову (правничу) допомогу від 23 березня 2018 року, уточнений розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу від 23 березня 2018 року, квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.03.2018 р.,№ 2 від 23.03.2018 р., № 3 від 26.03.2018 р.

Наведені вище докази були подані в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, а відповідна заява про покладення судових витрат на відповідача міститься в матеріалах справи.

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката скаржником до суду не подавалось.

Пунктом 2 частини 4 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи судом в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень скаржника стосовно розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, перевіривши документи, надані на підтвердження надання правової допомоги, колегія суддів вважає належним чином обґрунтованою заяву ТОВ Чорномор'я про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом даної справи витрат на правову допомогу.

Отже, з урахуванням викладених обставин, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з неї положення, що стосуються внесення ТОВ Чорномор'я своєї частки до статутного фонду ТОВ Холдінгу Молдсіндбальнеотур , а скарга ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгу Молдсіндбальнеотур частковому задоволенню.

Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи підлягають віднесенню на сторін згідно правил, встановлених ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгу Молдсіндбальнеотур задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2018 р. у справі №916/33/18 - змінити, виключивши з нього положення, що стосуються внесення ТОВ Чорномор'я своєї частки до статутного фонду ТОВ Холдінгу Молдсіндбальнеотур .

В решті зазначене рішення господарського суду Одеської області, в т.ч. в її резолютивній частині, залишити без змін, з мотивів наведених в цій постанові.

Постанова в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України

Повний текст складено 04.06.2018 р.

Головуючий суддя суддіОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_7