Рішення

від 31.05.2018 по справі 927/175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2018 року м. Чернігівсправа №927/175/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О.М.

За позовом: Заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області, вул. Чернігівський шлях, 9, м. Мена, Чернігівська область, 15600 в інтересах держави в особі

Позивача: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мамекино АГРО ,

код ЄДРПОУ 40189547, вул. Центральна, 89, с. Мамекине, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16032

Предмет спору: про стягнення шкоди у розмірі 21709,74 грн, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, начальник юридичного управління, довіреність №31-25-0.661-13423/2-17;

від відповідача: не з'явився;

за участю: ОСОБА_2 - прокурор відділу Прокуратури Чернігівської області,

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Мамекино АГРО , у якому просить суд стягнути з відповідача шкоду у розмірі 21709,74 грн, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки площею 19,6161 га, розташованої на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Ухвалою суду від 19.03.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.04.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 02.05.2018. Також цією ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду, прокурору та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвала суду від 04.04.2018 отримана відповідачем 07.04.2018.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 23.04.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В.В. у відпустці, судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 02.05.2018, не відбулось.

Ухвалою суду від 22.05.2018 розгляд справи по суті призначено на 31.05.2018 та викликано у це судове засідання учасників справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у судове засідання 31.05.2018 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, розгляд справи по суті 31.05.2018 проводиться за відсутності відповідача (його представника).

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 25.05.2017 головним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах та м. Новгород-Сіверському ОСОБА_3 за участю головного агронома ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції ОСОБА_4 та техніка землевпорядника ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції ОСОБА_5В проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі резерву та запасу) на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, за результатами якої було складено акт обстеження земельної ділянки від 26.05.2017 №111/0/92-17-ДК/14/АО/10/01-17 (далі - Акт обстеження) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 26.05.2017 №111/0/92-17-ДК/41/АП/09/01/-17 (далі - Акт перевірки) (а.с. 15-16).

За результатами перевірки було встановлено, що земельну ділянку площею 19,6161 га яка знаходиться на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ТОВ Мамекино Агро засіяло соєю. Також цією перевіркою встановлено факт самовільного зайняття відповідачем цієї земельної ділянки, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку.

31.05.2017 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах та м. Новгород-Сіверському ОСОБА_3 (далі - головний спеціаліст ОСОБА_3І.) було складено припис № 111/0/92-17-ДК/0030Пр/03/01/-17 (далі - Припис про усунення порушення) (а.с. 17).

У вказаному приписі зазначено про те, що в ході перевірки на місцевості 26.05.2017 року встановлено, що ТОВ Мамекино АГРО у загальному масиві земель Мамекинської сільської ради самовільно зайняло та використовує для вирощування сільськогосподарських культур землі сільськогосподарського призначення, а саме земельну ділянку площею 19,6161 га, яка засіяна соєю. Право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 7423686600:05:000:0838 за ТОВ Мамекино АГРО не зареєстровано.

Припис вручено директору ТОВ Мамекино АГРО ОСОБА_6, про що міститься відмітка на самому приписі.

Відповідно до припису ТОВ Мамекино АГРО у 30-денний термін з дня отримання припису необхідно усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

31.05.2017 головним спеціалістом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №111/0/92-17-ДК/0027П/07/01/-17 (далі - Протокол про адміністративне правопорушення) відносно директора ТОВ Мамекино АГРО ОСОБА_6 за порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 18-19).

На підставі матеріалів проведеної перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ТОВ Мамекино Агро внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 19,6161 га, яка становить 21709,74 грн (далі - Розрахунок шкоди) (а.с. 20-21).

Зазначений розрахунок вручено директору ТОВ Мамекино Агро 31.05.2017, про що на розрахунку зроблено відповідний запис.

02.06.2017 головним спеціалістом ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №111/0/92-17-ДК/0028ПО/08/01/-17 (далі - Постанова про накладення адміністративного стягнення) відносно директора ТОВ Мамекино АГРО ОСОБА_6 за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно з якою ТОВ Мамекино АГРО в загальному масиві земель Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області самовільно зайняло та використовує для вирощування сільськогосподарських культур землі сільськогосподарського призначення, а саме: земельну ділянку площею 19,6161 га, яка засіяна соєю. Право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 7423686600:05:000:0838 за ТОВ Мамекино АГРО не зареєстровано. За вказане порушення на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 19,6161 га, кадастровий номер 7423686600:05:000:0838, яка знаходиться на території Мамекинської сільської ради (за межами с. Мамекине), перебуває у державній власності та не перебуває у користуванні відповідача (а.с. 44-46).

Не погоджуючись із матеріалами проведеної перевірки, ОСОБА_6 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до головного спеціаліста відділу контролю за виконанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_3, у якому просив:

- визнати протиправними 1) акт обстеження земельної ділянки площею 19,6161 га за межами населеного пункту на території Мамекинської сільради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 26.05.2017 року № 111 /0/92- 17-ДК/14/АО/10/01/-17; 2) акт перевірки дотримання земельного законодавства при використанні цієї земельної ділянки від 26.05.2017 року № 111/0/92-17- ДК/41 /АП/09/01/-17; 3) розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 21709,74 грн; 4) припис про усунення порушень земельного законодавства та протокол б/н про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП про самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ Мамекино Агро ;

- визнати незаконною та скасувати постанову головного спеціаліста відділу контролю за виконанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області державного інспектора Коршуна Михайла Івановича про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2017 року №1.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.10.2017 у справі №739/967/17 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного спеціаліста відділу контролю за виконанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_3 від 02.09.2017 № 111/0/92-17-ДК/0028По/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП на ОСОБА_6. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №739/967/17 постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову наступного змісту:

- провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області державного інспектора Коршуна Михайла Івановича про визнання протиправними акта обстеження земельної ділянки, акта перевірки дотримання земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розрахунку розміру шкоди, протоколу про адміністративне правопорушення закрити.

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області державного інспектора Коршуна Михайла Івановича про визнання протиправними припису, визнання незаконною та скасування постанови відмовити.

Доказів сплати шкоди у розмірі 21709,74 грн, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки площею 19,6161 га, розташованої на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, відповідачем суду не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України).

Суб'єктами права на землі державної власності згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є Держгеокадастр.

На території Чернігівської області відповідні повноваження здійснює Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №12, зареєстроване 24.04.2015 за №10641020000011941, відповідно до п. 30 ч. 4 якого Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

За змістом статті 10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, виходячи із вказаних норм, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року N963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Основою для визначення розміру відповідної шкоди є площа самовільно зайнятої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяною самовільним зайняттям земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.

Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та належною.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 3-72 гс 12).

У якості доказів, що підтверджують самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 19,6161 га, кадастровий номер 7423686600:05:000:0838, яка знаходиться на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, прокурором надано Акт перевірки, Акт обстеження, Припис про усунення правопорушення, Протокол про адміністративне правопорушення та Постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до Розрахунку шкоди, здійсненої на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 №963, розмір такої шкоди становить 21709,74 грн.

Відповідач не погодився із вказаними документами, складеними за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим звернувся з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області про визнання протиправними Акту обстеження, Акту перевірки, Припису про усунення порушення та Протоколу про адміністративне правопорушення, а також про визнання незаконною та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.10.2017 у справі №739/967/17 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного спеціаліста відділу контролю за виконанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_3 від 02.09.2017 № 111/0/92-17-ДК/0028По/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП на ОСОБА_6. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За результатами перегляду вказаної постанови у апеляційному порядку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №739/967/17 постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову наступного змісту:

- провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області державного інспектора Коршуна Михайла Івановича про визнання протиправними акта обстеження земельної ділянки, акта перевірки дотримання земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розрахунку розміру шкоди, протоколу про адміністративне правопорушення закрити.

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області державного інспектора Коршуна Михайла Івановича про визнання протиправними припису, визнання незаконною та скасування постанови відмовити.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №739/967/17 набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 05.12.2017.

Отже, факт вчинення адміністративного правопорушення директором ТОВ Мамекино Агро ОСОБА_6, яке полягає у самовільному зайнятті відповідачем спірної земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур, встановлено також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №739/967/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначеною, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факти, які встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №739/967/17 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурором надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, внаслідок чого державі нанесено шкоду у розмірі 21709,74 грн, а отже у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування такої шкоди.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність протиправної поведінки відповідача, настання шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, натомість, відповідачем не доведено відсутність своєї вини.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мамекино АГРО (код ЄДРПОУ 40189547, вул. Центральна, 89, с. Мамекине, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16032) шкоду у розмірі 21709,74 грн, що заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки, яку перерахувати до бюджету Мамекинської сільської ради (одержувач: Мамекинська сільська рада, с. Мамекине УК у Новгород-Сіверському районі с. Мамекине, 24062200, код ЄДРПОУ 38049215, р/р 31416611700352 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мамекино АГРО (код ЄДРПОУ 40189547, вул. Центральна, 89, с. Мамекине, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16032) на користь Прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 1762,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 05.06.2018.

Суддя В.В. Шморгун