Постанова

від 04.06.2018 по справі 905/2609/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 справа № 905/2609/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2018р. (повний текст підписано 16.03.2018р.) у справі№ 905/2609/17 (суддя Паляниця Ю.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» , м.Костянтинівка Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман Донецької області простягнення 175479,06грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» , м.Костянтинівка Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман Донецької області про стягнення 175479,06грн., які складаються з основного боргу в сумі 143535,72грн., інфляційних у сумі 25838,96грн. та 3% річних у сумі 6104,38грн. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки, що був укладений в усній формі, в частині здійснення своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2018р. (повний текст підписано 16.03.2018р.) у справі №905/2609/17 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» борг у сумі 143532,84грн., 3% річних у сумі 6104,26грн. та інфляційні в сумі 25838,96грн. Виносячи зазначене рішення, господарський суд встановив факт порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на неї 3% річних, інфляційних.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким зменшити штрафні санкції на 30%.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає неврахування судом сукупності наступних обставин:

-між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме щодо строків проведення оплати;

-фінансування регіональної філії Донецька залізниця ускладнено та затримується у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, в зоні проведення якої знаходиться практично вся залізнична мережа філії;

-позивачем не зазначено на завданні йому збитків у зв'язку з порушенням термінів оплати.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2018р. (головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №905/2609/17 та зобов'язано позивача до 29.05.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

У зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Попкова Д.О. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду, для вирішення питання про призначення справи до розгляду, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи визначено наступний склад судової колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Стойка О.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.05.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» у справі №905/2609/17 в порядку письмового провадження.

30.05.2018р. на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, протягом лютого-травня 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» поставило Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» товар на загальну суму 143532,84 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні.

Разом з тим, зазначений договір у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, не укладався. Для оплати отриманого товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» були оформлені рахунки на оплату. Крім того, позивачем було пред'явлено претензію на оплату виставлених рахунків.

Невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, що був укладений в усній формі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару за видатковами накладними стало підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі аналізу матеріалів справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами укладений договір поставки в усній формі, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України та статей 264-271 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

З огляду на приписи ст.265 ГК України та ст.712 ЦК України за договором поставки обов'язку постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) кореспондується обов'язок покупця прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем підтверджено факт отримання від позивача товару згідно видаткових накладних на загальну суму 143532,84грн.

Відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме в частині строків проведення оплати. Проте, колегія суддів з таким твердженням не може погодитися з огляду на наступне.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Разом з тим, статті 691, 692 ЦК України встановлюють, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що 01.06.2016р. відповідачем було отримано вимогу позивача про оплату отриманого товару.

Таким чином, строк на оплату товару визначається на підставі норм чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту ст.625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційних.

Оскільки матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого за видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, позивач цілком управнений був вимагати сплати боргу та заявлених до стягнення нарахувань.

Разом з тим, судовою колегією не приймаються посилання апелянта на те, що фінансування регіональної філії Донецька залізниця ускладнено та затримується у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, в зоні проведення якої знаходиться практично вся залізнична мережа філії.

Так, протягом терміну дії Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, апелянт в резолютивній частині апеляційної скарги просить зменшити розмір штрафних санкцій на 30%. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Як вбачається з п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1.).

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, оскільки позивачем не було пред'явлено до стягнення штрафні санкції. Крім того, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не було заявлене під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2018р. (повний текст підписано 16.03.2018р.) у справі №905/2609/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2018р. (повний текст підписано 16.03.2018р.) у справі №905/2609/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таможе бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцятиднів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2018р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.О. Радіонова

ОСОБА_3

' Надруковано 6 прим.: 1- позивачу; 2- відповідачу; 1- до справи; 1- ДАГС ; 1 - ГСДО