Постанова

від 31.05.2018 по справі 826/10769/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10769/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дуда Бар до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0000454001.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 14.03.2017 №26/74/40/40824477, прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0000454001.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.03.2017 №0000454001.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що у ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних та тютюнових виробів без марок акцизного податку, за що передбачена відповідальність згідно статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

При цьому, відповідно до п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 - зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством, тому податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дуда Бар з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт від 14.03.2017 №26/74/40/40824477 (а.с. 10-12).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Дуда Бар статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, без марок акцизного податку.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0000454001, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 34 000 грн (а.с. 9).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки акту перевірки від 14.03.2017 №26/74/40/40824477 є необгрунтованими, та враховуючи те, що контролюючим органом не доведено законності винесеного податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0000454001, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Вiдповiдно до пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральнi, документальнi (плановi або позаплановi; виїзнi або невиїзні) та фактичнi перевiрки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.3 ст. 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

У силу вимог п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 11 Закону №481/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначені правила маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до стаття 15-3 Закону №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

За правилами пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

При цьому, законами України та нормативно правовими-документами не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зберігати марки акцизного податку чи збору після відкупорювання або розкривання товару.

Як свідчать матеріали справи, з Акта перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.03.2017 №26/74/40/40824477 вбачається, що в ході проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, а саме: алкогольний напій аперитив Апероль ємністю 1,0 л., 11% оборотів та коньяку Арарат 5* ємністю 0,7 л. 40% без марок акцизного податку.

Також, перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації тютюнових виробів, а саме - тютюн кальянний без марок акцизного податку (а.с. 10-12).

Згідно доводів позивача, вказані алкогольні напої придбавались в гіпермаркетах з марками акцизного податку і відкупорені та реалізуються на розлив протягом певного часу, а пакунок тютюну розкритий, оскільки з нього виготовляється кальян для паління, на підтвердження чого надав копії фіскальних чеків (а.с. 15-16, 20) та такі алкогольні напої мають сертифікати відповідності та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи

З матеріалів справи вбачається, що позивач має відповідні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер ліцензії та дата реєстрування №16265410562 від 20.10.2016) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер ліцензії та дата реєстрування №1626546610563 від 20.10.2016 (а.с. 13-14).

Згідно сертифікату відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної служби, аперитив Апероль та коньяк Арарат 5* відповідають вимогам законодавства (а.с. 17-19, 23-27).

Крім того, накладними підтверджується поставка вугілля та тютюну для кальяну (а.с. 21-22).

За приписами пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854, роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Згідно з пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218 роздрібна торгівля тютюновими виробами - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Відтак, відповідачем при проведенні фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дуда Бар не було враховано, що позивач має право проводити роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно постанови Оболонського районного суду міста Києва від 02.06.2017 по справі №756/5381/17-п про адміністративне правопорушення провадження відносно ОСОБА_3 (директор Товариства з обмеженою відповідальністю Дуда Бар ) щодо порушення останньою статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , - закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 29-30).

За правилами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи апелянта про те, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також ті, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору, а згідно Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 зберігання та реалізація алкогольних напоїв, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як було встановлено вище алкогольні напої та пакунок тютюнового виробу були відкриті позивачем для їх реалізації в ресторані, при цьому пошкодження марок акцизного податку на алкогольних напоях після їх відкупорювання та тютюнових виробів після їх відкриття не є тотожним факту відсутності або фальсифікації таких марок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки контролюючим органом не доведено законності винесеного податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0000454001, тому позовні вимоги підлягають є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 05 червня 2018 року.