Постанова

від 31.05.2018 по справі 607/6193/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6193/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/373/18 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - ОСОБА_1.

з участю - представника обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс"-ОСОБА_2, представника ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4, представника ОСОБА_5- адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/6193/16-ц за апеляційними скаргами обслуговуючого кооперативу «Житлобуд - Люкс» , ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2018 р., ухвалене в м. Тернополі суддею Тернопільського міськрайонного суду Сливкою Л.М., за позовом ОСОБА_5 до обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс", третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 р. ОСОБА_5, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_6, звернулася в суд із указаним позовом, посилаючись на те, що 21.07.2009 р. вона уклала договір з ПП «Приватбуд - А» про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, згідно умов якого виконавець узяв на себе зобов'язання за рахунок її коштів провести будівництво двокімнатної квартири, площею 60,91 кв м. по вул. Київській в м. Тернополі.

Представник вказав, що усю суму коштів за будівництво квартири позивачка внесла, повністю виконавши умови договору від 21.07.2009 р.

На підставі договору про передачу майна від 15.12.2012 р. та акту його приймання-передачі, майнові права щодо незакінченого будівництва будинку по вул. Київській в м. Тернополі, яке складається в тому числі і з спірної квартири №11, перейшли від ПП «Приватбуд - А» до обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс".

Надалі вже відповідач продовжував будівництво, яке завершив у 2014 році, здавши будинок по вул. Київській, 6 -В в м. Тернополі в експлуатацію.

Представник ОСОБА_5 зазначив, що позивачка зверталася до відповідача із заявою, у якій просила надати рахунок для доплати остаточної вартості квартири, однак обслуговуючий кооператив "Житлобуд - Люкс" відмовився проводити розрахунок доплати, не визнає її право на отримання житла у власність.

При цьому відповідач відчужив зазначену квартиру третій особі ОСОБА_3, однак договір про фінасування житла, на підставі якого ОСОБА_3 стала власником спірної квартири визнано судом недійсним.

Тому, позивачка самостійно оплатила відповідачу 6619,94 грн. в рахунок доплати вартості квартири АДРЕСА_1, але і після указаних дій відповідач не визнає її право на житло.

Вважає, що відповідач порушив майнові права позивачки, тому вони підлягають захисту на підставі ст. ст. 16, 392 Цивільного кодексу України.

14.07.2016 року представник відповідача подав заперечення на позов, у якому вказав, що йому передано майнові права ПП «Приватбуд - А» на об'єкт незавершеного будівництва, будівельний майданчик, будівельні матеріали, після чого кооператив отримав у оренду земельну ділянку, за рахунок внесків членів кооперативу виготовив проектну документацію і продовжив будівництво будинку по вул.Київській, яке завершив у 2014 році. Однак, позивачка не вступила у члени кооперативу, не оплатила вартість добудови квартири АДРЕСА_2, тому відсутні підстави для задоволення позову.

12.01.2017 року представник третьої особи ОСОБА_3 подала заперечення на позов, у якому вказала, що вимоги ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки за договором про передачу майна від 15.12.2012 р. до обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс" перейшли лише майнові права попереднього забудівника будинку по вул. Київській, 6-В в м. Тернополі. В той же час обов'язки ПП «Приватбуд - А» , з яким позивачка перебувала у договірних відносинах, до відповідача не передавались. Тому, обслуговуючий кооператив "Житлобуд - Люкс" не є правонаступником ПП «Приватбуд - А» і не має жодних обов'язків перед позивачкою.

Також представник третьої особи зазначила, що ОСОБА_3, як член обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс", оплатила кошти за спірну квартиру, тому визнання права власності на цю ж квартиру за позивачкою порушить її майнові права.

Представник ОСОБА_3 вказала, що ОСОБА_5 не є власником квартири № 11 в будинку по вул. Київській 6-В в м. Тернополі, тому не має права на захист відповідно до ст. 392 ЦК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2018 р. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_3. Стягнуто із обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс" в користь ОСОБА_5 2053 грн. судового збору.

Обслуговуючий кооператив "Житлобуд - Люкс" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішенням суду скасувати, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

ОК «Житлобуд - Люкс» вказав, що судом не враховано ту обставину, що позивачка та відповідач не перебувають у договірних відносинах, відповідач не є правонаступником ПП «Приватбуд - А» , тому відсутні підстави для задоволення позову. Відповідач вважає, що права ОСОБА_5 порушено не ОК «Житлобуд - Люкс» , а ПП «Приватбуд - А» , яке не виконало умови договору про дольову участь у фінансуванні житла, тому позивачка не позбавлена права звернутися до останнього із відповідною вимогою.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ПП «Приватбуд - А» про визнання майнового права на спірну квартиру.

Також ОК «Житлобуд - Люкс» вказав, що позивачка не є власником квартири, тому не має права на захист відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідач також зазначив, що ОСОБА_7 не є членом кооперативу, не оплатила вартості добудови будинку , тому визнання за нею права власності на квартиру порушує право обслуговуючого кооперативу, який добудував будинок.

18.04.2018 р. третя особа ОСОБА_3 також подала апеляційну скаргу, у якій просить вказане рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати, постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 вказала, що суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивачка не є власником спірної квартири, тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на житло згідно ст.392 ЦК України. Вказала, що ОК «Житлобуд - Люкс» не є правонаступником ПП «Приватбуд - А» та не має жодних обов'язків перед позивачкою, яка не вступила у члени обслуговуючого кооперативу і не врегулювала грошові відносини з відповідачем щодо добудови спірної квартири. Вважає, що право ОСОБА_5 порушило ПП «Приватбуд - А» , яке не виконало договірних зобов'язань перед позивачкою.

Крім того, ОСОБА_3 вказала, що судом безпідставно застосовано до даних правовідносин Закон України «Про інвестиційну діяльність» , оскільки правове регулювання залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла регулюється Законом України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. за № 978-IV.

Третя особа ОСОБА_3 також зазначила, що вона є членом ОК «Житлобуд - Люкс» , уклала з відповідачем договір про дольову участь у будівництві квартири № 11 в будинку по вул. Київській 6-В в м. Тернополі, тому рішення суду порушує її майнові права.

22 травня 2018 року представник позивачки подав відзив на апеляційні скарги обслуговуючого кооперативу «Житлобуд - Люкс» та ОСОБА_3, у якому зазначив, що вказані скарги є безпідставними, тому просить їх відхилити, а рішення суду залишити без змін. Представник посилається на те, що ОСОБА_5 повністю оплатила за спірну квартиру згідно договору № 38 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, укладеному з ПП «Приватбуд - А» . Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 27.08.2015 року, яке набрало законної сили, тому на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої цивільної справи. Після передачі усіх майнових прав від «Приватбуд - А» до обслуговуючого кооперативу «Житлобуд - Люкс» позивачка набула право переходу права власності на спірну квартиру, за умови врегулювання майнових відносин з ОК «Житлобуд - Люкс» . Представник вказав, що 30.06.2016 року ОСОБА_5 оплатила на рахунок відповідача 6619,94 грн. в рахунок доплати вартості квартири. Однак, обслуговуючий кооператив не визнає право власності позивачки на виплачену квартиру, тому суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача та учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_5 повністю оплатила вартість квартири згідно договору № 38 від 21.07.2009 р. про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, укладеного з ПП «Приватбуд - А» , вчиняла активні дії щодо врегулювання майнових відносин з відповідачем, тому визнав за позивачкою право власності на квартиру № 11 в будинку по вул. Київській, 6-В в м. Тернополі.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Згідно п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 21.07.2009 року між ПП «Приватбуд - А» (виконавцем) та ОСОБА_5 (дольовиком) укладено договір № 38 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, відповідно до умов якого виконавець приймає у дольову участь, а дольовик фінансує будівництво двокімнатної квартири проектною загальною площею 60,91 кв. м. у житловому будинку по вул. Київській в м. Тернополі (а.с. 6).

Згідно пунктів 2.1, 2.2, розд. 2 вказаного договору, вартість 1 кв. м. загальної площі на момент укладення договору погоджена з дольовиком і становить 800 дол. США. Оплата проводиться у гривнях за курсом Нацбанку України на день внесення оплати. При збільшенні вартості будматеріалів, енергоносіїв, послуг та іншого, вартість 1 кв. м. житла підлягає коригуванню в процесі будівництва.

Відповідно до п.4.2 зазначеного договору виконавець забезпечує оформлення документації при підготовці проекту рішення на визнання права власності за дольовиком на проінвестовану загальну площу житла.

Як пояснили в судовому засіданні сторони та їхні представники, будівництво багатоквартирного будинку по вул. Київській протягом 2007-2010 років проводило ПП Приватбуд-А , замовником будівництва був ПАТ «Тернопільський радіозавод »Оріон» . Однак, у зв'язку із припиненням проведення будівельних робіт, об'єкт незавершеного будівництва на підставі відповідних договорів був переданий ОК Житлобуд - Люкс , який після отримання в оренду земельної ділянки завершив будівництво.

Вказане підтверджується зібраними матеріалами справи.

Зокрема, судом установлено, що 25.10.2012 р. ПАТ »Тернопільський радіозавод »Оріон» (правоволоділець) та ОК «Житлобуд - Люкс» (правонабувач) уклали договір про передачу майнових прав на будівництво житлового будинку. Відповідно до п. 1 цього правочину правоволоділець зобов'язався передати, а правонабувач прийняти майнові права замовника будівництва 45-квартирного житлового будинку по вул. Київській в м. Тернополі, для завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію (а.с. 45).

15 грудня 2012 року між ПП Приватбуд-А та ОК Житлобуд-Люкс укладено договір про передачу майна, відповідно до п. 2.1. якого ПП Приватбуд-А зобов'язується передати, а ОК Житлобуд-Люкс прийняти:

- об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку, який знаходиться за будівельною адресою: вул. Київська, 6 в м. Тернополі та розташований на земельній ділянці по вул. Київській в м. Тернополі, кадастровий номер 6110100000040020022.

- будівельний майданчик (фронт робіт), який знаходиться за будівельною адресою: вул.Київська, 6 в м. Тернополі та розташований на земельній ділянці по вул.Київська в м. Тернополі, кадастровий номер 6110100000040020022;

- будівельні матеріали, затрачені на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку, який знаходиться за будівельною адресою: вул. Київська, 6 в м. Тернополі та розташований на земельній ділянці по вул. Київській в м. Тернополі, кадастровий номер 6110100000040020022;

- оригінал проектної документації на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку за адресою: вул. Київська в м. Тернополі.

Згідно з п.3.1. договору про передачу майна, передача-приймання майна, визначеного в п.2.1. даного договору, оформляється актом прийому-передачі майна та підписанням довідки про розмір витрат на виконані будівельні роботи, матеріали та послуги, що виникли в процесі виробництва (а.с. 43).

Відповідно до акту приймання-передачі від 15 грудня 2012 року (до договору про передачу майна від 15 грудня 2012 року), ПП Приватбуд-А передало ОК Житлобуд-Люкс майно у повному обсязі, відповідно до умов зазначеного договору (а.с. 44).

На підставі договору оренди землі від 10.04.2013 року, укладеного між Тернопільською міською радою та ОК Житлобуд - Люкс , орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 22.03.2013 року надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Київській в м. Тернополі ( а.с. 36).

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 13 березня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, 45-ти квартирний житловий будинок з творчими майстернями за адресою: вул. Київська в м. Тернополі, вважається закінченим об'єктом будівництва, готовим до експлуатації.

Як слідує із зазначеної декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 294,8 тисяч гривень, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи складають 270 тисяч гривень , витрати на машини, обладнання та інвентар - 24,8 тисяч гривень.

На підставі договору № 46 про дольову участь у фінансуванні житлового будинку від 30.12.2013 р., ОК Житлобуд-Люкс відчужив квартиру № 11 в будинку № 6 - В в м. Тернополі на користь ОСОБА_3

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 27.08.2015 р. визнано недійсним договір № 46 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, укладений 30.12.2013 року між ОСОБА_3 та ОК Житлобуд-Люкс , та визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4, видане на ім'я ОСОБА_3 Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спірну квартиру. Разом з тим установлено, що ОСОБА_5 набула право переходу на спірну квартиру за умови врегулювання майнових відносин з ОК «Житлобуд-Люкс» (а.с 7 - 12).

Як пояснив у суді представник позивачки, 22 вересня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до відповідача ОК Житлобуд-Люкс із заявою про видачу рахунку для доплати за квартиру та документів, необхідних для оформлення права власності на квартиру, що підтверджується фіскальним чеком від 22.09.2015 р., виданим ТД УДППЗ «Укрпошта» та описом до цінного листа на ім'я ОК Житлобуд-Люкс від 22.09.2015 р. Зазначені заяви повернуті засобами поштового зв'язку без вручення адресату.

30.05.2016 р. позивачка сплатила 6619,94 грн. за завершення будівництва квартири АДРЕСА_5., що стверджується копією квитанції № 15714302 від 30.05.2016 р., самостійно визначивши суму доплати.

Представник відповідача вважає, що зазначена сума не відповідає розміру затрачених коштів на добудову будинку та заперечує факт домовленості з позивачкою щодо доплати.

З'ясувавши обставини щодо будівництва квартири АДРЕСА_6, суд першої інстанції невірно визначив правовідносини сторін і неправильно застосував норми права, які їх регулюють.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва (створення майна) та прийняття його в експлуатацію. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб особа набула права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України у справах 6-131цс13, 6-244цс14, 6-318цс15.

Однак, суд першої інстанції невірно застосував указані норми права та не звернув увагу на те, що ОСОБА_5, уклавши договір про дольову участь у будівництві житла з ПП «Приватбуд - А» та оплативши передбачені цим договором кошти, лише вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва. Однак, право власності у ОСОБА_5 на спірну квартиру ще не виникло.

На час укладення сторонами договору про фінансування будівництва правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися Законами України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю від 19 червня 2003 року № 978-IV та Про інвестиційну діяльність від 18 вересня 1991 року № 1560-XII.

Ні зазначеними нормами, ні нормами статтей 331, 392 ЦК України не передбачено можливості виникнення права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду, а передбачено порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкту до експлуатації.

Виходячи із змісту статтей 331, 392 ЦК України, на які позивачка посилається як на підставу заявлених вимог, ОСОБА_5 не довела, що вона є власником спірної квартири і це право не визнається або оспорюється іншою особою, чи що вона втратила документ, який засвідчує її право власності.

Неможливо також погодитись і з висновком суду про те, що підставою для задоволення позову є факт повного виконання позивачкою умов договору № 38 про дольову участь у будівництві житла, укладеного 21.07.2009 року з ПП «Приватбуд - А» .

З матеріалів справи видно, що ПП «Приватбуд - А» своїх зобов'язань перед позивачкою не виконав, будівництво двокімнатної квартири по вул. Київській в м. Тернополі не здійснив. Майнові права щодо незавершеного будинку, у якому розміщена вказана квартира, передано ОК "Житлобуд - Люкс", який проводив добудову, в тому числі і за рахунок додаткових внесків дольовиків. Представник позивачки не заперечував у суді вказаних обставин, самостійно розрахувавши суму необхідної доплати, з якою не погодився представник відповідача.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будівництво спірної квартири проводилось як ПП «Приватбуд - А» згідно договору № 38 про дольову участь у будівництві житла, так і ОК "Житлобуд - Люкс" за кошти дольовиків.

Про це ж зазначено у рішенні Апеляційного суду Тернопільської області від 27.08. 2015 року, справа № 607/9742/14-ц (а.с.7-12).

При цьому представники відповідача та третьої особи зазначили, що керівництво ПП «Приватбуд - А» неналежно здійснювало контроль за витрачанням коштів дольовиків, що було установлено вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2013 року.

Також, за змістом пункту 4.2 вказаного договору від 21.07.2009 року виконавець договору лише забезпечує оформлення документації при підготовці проекту рішення на визнання права власності за дольовиком на проінвестовану загальну площу житла, а не передає право власності на квартиру.

Тому, висновок суду про визнання права власності на квартиру у зв'язку із повним виконанням позивачкою умов договору, укладеного з ПП «Приватбуд - А» , не відповідає обставинам справи.

Посилання представника на те, що позивачка згідно копії квитанції № 15714302 від 30.05.2016 р. оплатила 6619,94 грн. за завершення будівництва квартири , не може бути підставою для задоволення позову, оскільки вказана сума не погоджена відповідачем, що свідчить про існування спору з цього приводу.

Слід також зазначити, що позивачка не позбавлена права звертатись до суду з вимогою щодо захисту своїх прав, визначених законом, спрямованих на набуття права власності на квартиру, чи з відповідною вимогою щодо захисту коштів, внесених згідно договору про дольову участь.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОК "Житлобуд - Люкс", ОСОБА_3 слід задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2018 р. скасувати, постановивши нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОК "Житлобуд - Люкс", третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності - відмовити.

Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, слід провести розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_5 в користь ОК "Житлобуд - Люкс" 3079,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги обслуговуючого кооперативу «Житлобуд - Люкс» , ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2018 р. - скасувати, постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до обслуговуючого кооперативу "Житлобуд - Люкс", третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь обслуговуючого кооперативу «Житлобуд - Люкс» (м.Тернопіль, вул. Б.Лепкого, 16/18, Тернопільської області, поштовий індекс 46000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37802385) 3079,50 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова суду апеляційної інстанції складена 5.06.2018 р.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8