Рішення

від 31.05.2018 по справі 660/646/17

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 660/646/17

Номер провадження 2/660/68/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 рокусмт.Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Гончаренка О.В.

при секретарі: Свяцькому О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, права власності на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, права власності на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна. В обґрунтування вимог посилалася на ту обставину, що позивачка разом із ОСОБА_4 (батьком відповідачки) впродовж 17 років з березня 2000 року проживали однією сім'єю як чоловік і жінка, мали спільний побут, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом святкували сімейні свята та урочисті дати, мали взаємні права і обов'язки. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина, складу якої, серед іншого, увійшов житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1. Оскільки, на думку позивачки, цей будинок був придбаний у 2004 році за спільні сумісні кошти, зареєстрований формально у 2015 році, а відповідачка претендує на все спадкове майно, просить встановити факт проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 з березня 2000 року, визнання вказаного житлового будинку спільною сумісною власністю та права власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, зазначив, що у вказаний період позивачка перебувала і на сьогодні перебуває у офіційному шлюбі з іншою особою, режим спільної сумісної власності на майно у позивачки і ОСОБА_4 не виникав, просить відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 травня 2017 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. На час смерті за ним був зареєстрований житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.09.2015 року).

Відповідно до довідки Нововоронцовської державної нотаріальної контори від 06.06.2017 року за заявою ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 77/2017 на майно після смерті ОСОБА_4.

Згідно довідки Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_4, був зареєстрований і постійно проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_1.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розірвали шлюб між собою 18 липня 2003 року.

З інформації Нововоронцовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 14.09.2017 року відповідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб № 2 від 24 січня 1981 року складений виконавчим комітетом Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області між ОСОБА_2 і ОСОБА_6, який є дійсним та не розірваний. Цю інформацію позивачка не заперечує.

Відповідно до копії заповіту від 10.04.2017 року, посвідченого секретарем Миролюбівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_2 Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області встановлено нікчемність заповіту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого 10.04.2017 року Миролюбівською сільською радою Нововоронцовського району Херсонської області з тих підстав, що заповіт посвідчений не уповноваженою особою.

У довідці Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області від 13 квітня 2017 року позивачка дійсно проводила похорон ОСОБА_4, а у довідці від 13 липня 2017 року зазначено, що позивачка разом дітьми і внуками зареєстрована і проживаєза адресою АДРЕСА_1. За цією ж адресою зареєстровані: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Відповідно договору оренди будинку за адресою АДРЕСА_1, від 28 січня 2011 року ОСОБА_4 здав в оренду ОСОБА_4 вказаний орендний будинок строком до 28 вересня 2013 року безоплатно. Договір зареєстровано Нововоскресенською сільською радою.

Відповідно паспортів великої рогатої худоби від 18.12.2007р. та від 03.12.2008р. ОСОБА_2 мала у власності двох молочних корів.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, має загальну площу 71,8 кв.м, в тому числі житловою 30,2кв.м., збудований у 1965 році.

Також позивачем надано десять фотографій, на яких зображений померлий ОСОБА_4 разом із позивачкою та членами її родини в різні періоди, зі слів свідків, починаючи з 2000-2003 року, а також 25 квитанцій, накладних та товарних чеків про придбання будівельних матеріалів протягом 2014-2016 років. Будівельні матеріали, зі слів позивачки, витрачалися на ремонт житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Суд не може визнати надані квитанції, накладні та товарні чеки про придбання будівельних матеріалів протягом 2014-2016 років як належний і допустимий доказ придбання будівельних матеріалів саме позивачкою, крім товарного чеку за 20.08.2015 року на суму 5520, оскільки тільки на одному з наданих чеків проставлено прізвище позивачки як особи, яка придбала будівельні матеріали.

У паспорті позивачки зазначено, що вона з 22.01.2007 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. Так само згідно довідки Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області від 24 липня 2017 року позивачка проживає у вказаному будинку з січня 2007 року.

Згідно довідки Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області від 24 липня 2017 року ОСОБА_4 є власником будинкуза адресою АДРЕСА_1, з 10 квітня 2004 року.

З реєстраційної справи № 731910965241 державного реєстратора Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області щодо житлового будинкуза адресою АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_4 згідно довідки Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області від 09 вересня 2015 року є власником вказаного будинку з 1995 року відповідно погосподарської книги № 02 особовий рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до завіреної копії погосподарської книги особовий рахунок НОМЕР_4 за 2001-2005 роки головою домогосподарства у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_12, який у 2004 році вибув у домогосподарство АДРЕСА_2. ОСОБА_4 вписаний у по господарську книгу у квітні 2004 року і зазначений як голова домогосподарства.

Відповідно до завіреної копії погосподарської книги особовий рахунок НОМЕР_5 особовий рахунок НОМЕР_3 за 2006-2010 роки головою домогосподарства у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4. Позивачка значиться у домогосподарстві з 22 січня 2007 року.

У судовому засіданні допитані були свідки.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_2 є його рідною матір'ю. До села Нововоскресенське переїхали коли йому було вісім років. Потім купили будинок гроші на який позичили у матері ОСОБА_4 Стосунки з ОСОБА_4 були хороші, сприймав його як свого рідного батька.

Ремонти в будинку робили за свій сімейний бюджет, часом грішми допомагали брат і сестра. ОСОБА_4 працював в селі трактористом, а мати працювала дома по господарству і за рахунок цього мали кошти на прожиток. Коли ОСОБА_4 хворів, то піклувалася про нього мати та брат особисто їздив з ним по лікарнях.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з ОСОБА_2 є сусідами, ОСОБА_4 знає дуже давно. В 2004 році ОСОБА_4 і ОСОБА_2 переїхали до АДРЕСА_1, за які кошти купували цей будинок їй не відомо. ОСОБА_4 деякий час їздив на заробітки, а ОСОБА_2 підтримувала домашнє господарство, інколи допомагали діти.

Допитана як свідок позивачка ОСОБА_2 суду пояснила, що з ОСОБА_4 проживає з 2000 року. В 2004 році переїхали до села Нововоскресенське, потім купили будинок, гроші на нього позичили у матері ОСОБА_4, повернути гроші їм допоміг старший син. Стали займатися господарством, тримали корів та вирощували птицю, за рахунок цього мали кошти на прожиток та на ремонт будинку. До її дітей ОСОБА_4 відносився як до своїх дітей, а діти відносились до нього як до батька, жили однією сім'єю. Зі своєю донькою відповідачкою ОСОБА_4 не спілкувався.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідкою, ОСОБА_4 знає дуже давно, так як ходили до школи в один клас. В селі Нововоскресенське вони стали проживати з 2004 року. Гроші на купівлю будинку позичали, повернути борг допоміг старший син. Займалися господарством з якого мали дохід на прожиток і ремонт будинку. Діти ОСОБА_2 сприймали ОСОБА_4 як свого батька.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

У ст. 3 СК України зазначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

При застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року № 6-97цс11.

З досліджених у судовому засіданні документів не можливо встановити факт проживання однією сім'єю позивачки і ОСОБА_4, оскільки весь цей час позивачка перебувала і перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Питання про встановлення факту припинення шлюбних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 чи розірвання шлюбу між ними не порушувалося.

Як зазначено в постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ № 6-2253цс15 від 08.06.2016 року, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. За змістом п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 №11, зазначено , що при застосуванні ст.74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Таким чином, навіть у випадку, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, проте один з них або й обидва перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі, їхні відносини не є фактичним шлюбом та не породжують відповідних наслідків, у тім числі майнових. Указане правило називають принципом неконкуренції зареєстрованого та фактичного шлюбів. У цьому випадку початком фактичних шлюбних відносин буде дата розірвання тим із фактичного подружжя , хто перебував у шлюбі, свого попереднього шлюбу.

Суд звертає увагу, що задоволення позову позивачки фактичне призведе до визнання судом існування в один період часу одночасно двох сімей з однією особою (сім'ї ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та сім'ї ОСОБА_2 і ОСОБА_6, у якій є спільні діти) та можливості виникнення спільної сумісної власності у ОСОБА_2 в обох сім'ях за один період, що порушить вимоги законодавства та принцип правової визначеності (певності) у цивільних правовідносинах.

Досліджені у судовому засіданні докази також не дають підстав для задоволення позову і з підстав, передбачених у ст. 368 ЦК України.

Слід зазначити, що суд не може застосувати до спірних правовідносин положення цивільного законодавства до 2004 року, оскільки за всіма належними і допустимими доказами, наявними у цивільній справі, спірні правовідносини не існували до цього періоду. Права і обов'язки щодо спірного майна виникають в момент його придбання, тому правовий режим майна (будинку), придбаного у 2004 році, і правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із приводу нього, регулюються нормами ЦК України, СК України, які набрали чинності з 01 січня 2004 року.

Також у судовому засіданні з показань свідків встановлено, що ОСОБА_12 і ОСОБА_4 не були близькими родичами. Підстави набуття ОСОБА_4 у квітні 2004 року вказаного житлового будинку у судовому засіданні встановити не вбачається можливим, належними доказами це також не підтверджено. Фактично підставою набуття ОСОБА_4 права власності став запис у погосподарській книзі у квітні 2004 року, а підставою отримання свідоцтва про право власності у 2015 році стала довідка Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області про те, що він є власником вказаного будинку з 1995 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При розгляді позову в частині про право власності, яке виникло у 2004 році, не надані документи підтверджуючи набуття права власності у розумінні ст. 328 ЦК України. Водночас, питання про законність отримання ОСОБА_4 за життя права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1; законності зазначених двох різних довідок Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області щодо власника вказаного домогосподарства і часу його набуття; законності договору оренди цього будинку від 28 січня 2011 року між власником ОСОБА_12 і ОСОБА_4, зареєстрованому Нововоскресенською сільською радою - у позовних вимогах та судовому засіданні не порушувалося, тому суд не приймає за цими обставинами рішення.

Керуючись ст.ст . 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ЦК України, СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, права власності на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяО.В. Гончаренко