АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/793/259/18 Справа № 705/1205/18 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,при секретарі за участю прокурораОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчогосудді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження № 42018251100000010 від 13.03.2018, -
в с т а н о в и л а :
Заступник начальника відділення поліції начальник СВ Уманського районного відділення поліції УВП в Черкаській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 а саме: земельну ділянку, площею 1,432 га., кадастровий номер 7123186000:02:002:0530, що знаходиться за адресою: с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області; земельну ділянку, площею 1,4103 га., кадастровий номер 7123186000:02:002:0529, що знаходиться за адресою: с. Нестерівка Уманського району Черкаської області.
Клопотання обґрунтовує тим, що13.03.2018 до правоохоронних органів звернувся із заявою громадянин ОСОБА_10 про те, що сільський голова с. Коржова Уманського району Черкаської області ОСОБА_8 вимагає неправомірну вигоду в розмірі 7000 грн. щомісячно за сприяння у наданні в оренду та подальшого використання приміщення Коржівської сільської школи для здійснення ним підприємницької діяльності.
13.03.2018 за даним фактом було внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251100000010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 перебуваючи на посаді сільського голови с. Коржова Уманського району Черкаської області з 15.11.2010 та відповідно до рішення від 12.11.2015 №1-1/УІІ Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, будучи повторно обраним на вказану посаду, являючись посадовою особою місцевого самоврядування 7 рангу 4 категорії та службовою особою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», діючи умисно, з корисливих мотивів, під час особистих зустрічей із ОСОБА_11 домовився за винагороду у вигляді грошових коштів в сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень, а в подальшому після укладення договору оренди приміщення - щомісячно в сумі 7000 (семи тисяч) гривень за сприяння у прийнятті сесією Коржівської сільської ради 16.03.2018 рішення №26-3 VII «Про надання дозволу на оренду нежитлового приміщення загальною площею 125 кв.м. по АДРЕСА_1 , що знаходиться в комунальній власності Коржівської сільської ради. В ході вирішення цього питання ОСОБА_8 використовував виключно свої владні повноваження як голови Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, здійснюючи вплив на депутатів вказаної сільської ради. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень, а в подальшому після укладення договору оренди приміщення - щомісячно в сумі 7000 (семи тисяч) гривень від ОСОБА_10 20.03.2018, близько 10 години 48 хвилин, під час особистої зустрічі з останнім у приміщенні кафе «Chocolate» («Шоколад»), розташованого в м. Умань по вул. Небесної Сотні, 6, одержав від ОСОБА_12 обумовлену ним раніше суму 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень за сприяння у прийнятті сесією Коржівської сільської ради 16.03.2018 рішення №26-3 VII «Про надання дозволу на оренду нежитлового приміщення загальною площею 125 кв.м. по АДРЕСА_1 , що знаходиться в комунальній власності Коржівської сільської ради.
21.03.2018, за наявності достатньої кількості доказів, ОСОБА_8 , оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, та санкція відповідальності якого передбачає позбавленняволі настрок до10років зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна, а тому з метою виконання завдання арешту майна, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України та безпосередньо завдань кримінального провадження, для запобігання відчуження майна підозрюваним, у клопотанні ставиться питання про накладення арешту на дві земельні ділянки, які на праві приватної власності належать ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 а саме: земельну ділянку, площею 1,432 га., кадастровий номер 7123186000:02:002:0530, що знаходиться за адресою: с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області; земельну ділянку, площею 1,4103 га., кадастровий номер 7123186000:02:002:0529, що знаходиться за адресою: с. Нестерівка Уманського району Черкаської області.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_8 в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що місцевим судом порушено строки розгляду клопотання про арешт майна, передбачені ч.1 ст. 172 КПК України. Зазначає, що в клопотанні відсутні будь-які докази чи факти, які б слугували підставною для арешту майна. Крім того, у ОСОБА_8 , як власника земельних ділянок, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не має будь-якої законом передбаченої можливості реалізувати відчуження зазначеного у клопотанні майна тому.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відмову у задоволення апеляційних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
В п.2 ч.2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Ч.4 ст. 170 КПК України, вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Вказані вимоги КПК України слідчим суддею суду першої інстанції при розгляді справи виконані.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимогст.131-132,170 - 173 КПК України, наклав арешт на земельні ділянки з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, тому вимоги апелянта є безпідставними.
Посилання апелянта на те, що клопотання слідчого про арешт майна, слідчим суддею розглянуто з порушенням строків, передбачених ч.1 ст. 172 КПК України, є безпідставним і необґрунтованим, оскільки слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням 10 травня 2018 року, згідно журналу судового засідання судовий розгляд поводився 11 травня 2018 року, однак слухання справи було відкладено на 14 травня 2018 року у зв`язку з позицією слідчого та прокурора про неможливість розгляду клопотання без участі підозрюваного ОСОБА_8 і його захисника ОСОБА_7 , відкладення розгляду справи та виклику їх в судове засідання.
Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження № 42018251100000010 від 13.03.2018, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування , як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчогосудді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 ,в рамкахкримінального провадження№ 42018251100000010від 13.03.2018, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 74472876 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Черкаської області
Соломка І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні