Постанова

від 31.05.2018 по справі 1522/29386/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31травня 2018 року

м. Київ

справа № 1522/29386/12

провадження № 61-12152св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,

заінтересовані особи: ОСОБА_4, приватна компанія з обмеженою відповідальністю ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю СД ,

представник заявника - Барила Костянтин Вікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк на ухвалу Приморського районного суду

м. Одеси від 02 червня 2017 року у складі судді Погрібного С. О., та постанову апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2018 року, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі -ПАТ АБ Укргазбанк ) звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним 08 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком Укргазбанк (назву змінено на ПАТ АБ Укргазбанк ) та товариством з обмеженою відповідальністю СД , цього ж дня між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нерухоме майно - домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1. Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2013 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку по

АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства. На виконання зазначеного рішення місцевим судом видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2015 року нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 визнано об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Визнано недійсним договір іпотеки від 8 жовтня 2007 року, укладений між банком та ОСОБА_4

Після ухвалення місцевим судом вказаного рішення, яке було в подальшому скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, відбувся перехід права власності на предмет іпотеки від ОСОБА_4 до приватної компанії з обмеженою відповідальністю ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (далі - компанія ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ).

Посилаючись на ту обставину, що у випадку переходу права власності на предмет іпотеки до нового власника, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, заявник просив змінити боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні на компанію ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2017 року заяву ПАТ АБ Укргазбанк залишено без задоволення.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке в подальшому було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек. У зв'язку із цим, ОСОБА_4 не може вважатись таким боржником, який вибув із виконавчого провадження, а компанія ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД його правонаступником, оскільки ОСОБА_4 має відповідні зобов'язання перед банком за договором іпотеки, укладеним 08 жовтня 2007 року, та повинен нести юридичну відповідальність в разі їх невиконання чи неналежного виконання.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи. Судом першої інстанції обґрунтовано залишено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні без задоволення.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ПАТ АБ Укргазбанк просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та постановити нове, яким задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою ту обставину, що у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу від 9 квітня 2015 року, предмет іпотеки, на яке звернено стягнення, перейшов до нового власника - компанії ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД , що вважається сингулярним правонаступництвом, а отже наявна підстава для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Касаційна скарга ПАТ АБ Укргазбанк не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси на виконання рішення цього суду від 04 липня 2013 року про звернення стягнення на предмети іпотеки - нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_4 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 квітня 2016 року (а. с. 14), право власності на зазначені предмети іпотеки належать компанії ЛУСІННОЛ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД .

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов'язки іпотекодавця.

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотеко держателя, шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 378 ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Положенням цивільного законодавства однією з підстав правонаступництва визначено, зокрема, заміну боржника, шляхом переведення боргу.

При цьому, приписами статті 520 ЦК України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи зазначене, укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки без згоди кредитора не може вважатись переведенням боргу.

Таким чином, залишаючи без задоволення заяву ПАТ АБ Укргазбанк , суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 має відповідні зобов'язання перед банком за договором іпотеки від 08 жовтня 2007 року, які стосуються, зокрема неможливості відчуження в будь-який спосіб предмет іпотеки. У зв'язку із цим суд дійшов вірного висновку, що невиконання чи неналежне виконання боржником умов укладеного договору іпотеки, може бути підставою настання для нього юридичної відповідальності, проте не вказує на його вибуття як боржника із виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська