Постанова

від 24.03.2011 по справі 2а-250/11

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-250/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.2011 смт. Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Тетеревятников А.П., розглянувши о 9.30 годині у приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за шкоду здоров'ю, спричинену внаслідок Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, з урахуванням наявності достатніх у справі підстав, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно пункту 3 частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Посилаючись на п.п. 11 п. 28 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28 грудня 2007 року внесено відповідні зміни до законодавчих актів і статтю 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції.

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 грудня 2007 року передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12 липня 2005 року N562 передбачено щорічну допомогу на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі 100 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними деякі законодавчі акти в тому числі і положення п. 28 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Отже, до теперішнього часу діє попередня редакція ст. 48 «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог необхідно керуватися вимогами статті 48 вказаного Закону, яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з урахуванням розміру мінімальної плати на момент виплати.

Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації повинно виплачувати учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, 2-ї категорії, щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.

Із наданих позивачем документів вбачається, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, 2-ї категорії. До цього, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А №043300, виданого Дніпропетровською державною адміністрацією 20 травня 1993 року.

Відповідно до частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до статті 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27 квітня 2010 року N 2154-VI мінімальна заробітна плата на 2010 рік становить у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Суд вважає помилковими посилання відповідача у письмових запереченнях щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12 липня 2005 року, що є підзаконним нормативно-правовим актом, а у разі виникнення колізії між її нормами та нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» , застосуванню підлягають положення останнього.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Не приймає суд до уваги і посилання в запереченні проти позовних вимог те, що відсутнє бюджетне фінансування на виконання вимог Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що стало причиною його не виконання, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань /рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України /.

За таких обставин суд приходить до висновку що відповідач незаконно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи« .

Статтею 61 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

З огляду на вищевикладене, як і те, що виплата допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат є щорічною, тобто повинна виплачуватися за рік, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, за 2010 рік, з урахуванням фактично проведених виплат за вказаний період часу.

Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 64 Конституції України, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, статтею 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст. ст. 99, 100, 122, 159-163, 183-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо неповного нарахування та неповної виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, з урахуванням фактично проведених виплат за 2010 рік.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити у повному обсягу ОСОБА_1, передбачене статтею 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановленої на час виплати, виходячи із положення статті 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік .

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами, або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: ОСОБА_2