Постанова

від 20.04.2011 по справі 2а-273/11

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-273/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.2011 смт.Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Тетеревятников А.П., розглянувши о 9.00 годині у приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, з урахуванням наявності достатніх у справі підстав, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року позивач належить до категорії осіб, яким державою встановлено статус діти війни.

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 3 Закону України Про соціальний захист дітей війни передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України зміни щодо розміру пенсії дітям війни.

Законом України Про Державний бюджет на 2010 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупиненою.

Мінімальний розмір пенсії, відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року N 1058-IV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідною нормою Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що становить: з 01 січня -695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень, з 01 липня -709 гривень, з 01 жовтня - 723 гривні, з 01 грудня 734 гривні.

Статтею 21 Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік з 01 січня по 01 квітня прожитковий мінімум встановлено у розмірі 750 гривень, а з 01 квітня становить 764 гривні.

Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , суд вважає хибними виходячи з наступного.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

З цього слідує, що обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного Фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області.

Позивач має право на звернення до суду за захистом порушеного, оспорюваного або не визнаного права, але в той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків для звернення до суду.

Відповідно до положень частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30 липня 2010 року набрали чинності зміни до КАС України. В частину 2 статті 99 КАС внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Насамперед, це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатись спірними.

Відповідно до ст. 100 КАС України, в редакції з 30 липня 2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому заявлено вимогу про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2010 рік і по теперішній час, подано до суду 29 березня 2011 року, тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.

Позивач зазначив, що на вказані правовідносини строк звернення до суду з позовом не впливає, оскільки слідуючи ч. 2 ст. 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Однак, з таким твердженням погодитися неможливо, оскільки зазначена норма застосовується у разі стягнення нарахованої і не виплаченої суми з вини відповідного органу, і ніяк не стосується зобов'язань пов'язаних з нарахуванням і подальшої виплатою відповідних виплат.

Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному віснику України 27 липня 2007 року, а публікація рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 була в Офіційному віснику України 06 червня 2008 року. Офіційний вісник України є загальнодоступним друкованим засобом інформації для всіх громадян. Тому позивач мав дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування зазначених вище рішень Конституційного Суду України, якими було відновлено право на отримання надбавки до пенсії.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотриманих сум щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , за період з 29 вересня 2010 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням фактично проведених виплат за вказаний період часу. Таким чином, позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2010 року по 28 вересня 2010 року необхідно залишити без розгляду.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснювати подальше нарахування та виплату підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , то в цій частині необхідно відмовити, так як відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Тому неможливо прийняти судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст. ст. 99, 100, 122, 159-163, 183-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позов в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, передбачене ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , за період часу з 01 січня 2010 року по 28 вересня 2010 року - залишити без розгляду.

Визнати протиправною бездіяльність та незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області у здійсненні виплати та перерахунку надбавки до пенсії ОСОБА_1, передбачене ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, за період з 29 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, за період часу з 29 вересня 2010 року по 07 квітня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі різниці між 30 відсотками від мінімальної пенсії за віком та фактично проведених виплат за вказаний період часу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 сплачений по справі судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами, або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: ОСОБА_2