Постанова

від 05.06.2018 по справі 908/414/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018 справа № 908/414/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 без повідомлення учасників справи розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від ухваленого 05.04.2018 року (повний текст підписано 16.04.2018р.) у м. Запоріжжі у справі№908/414/18 (суддя Н.А.ОСОБА_4А.) за позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружний Будинок , м. Запоріжжя стягнення 20 332,85 грн. про ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ звернулось до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДРУЖНИЙ БУДИНОК» , м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення пені у сумі 8 096,29 грн., три проценти річних у сумі 1 133,37 грн., інфляційні втрати у сумі 11 103,19 грн. та суму сплаченого судового збору за подання позову (а.с. 3-7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов пункту 6.1 договору (яким передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу), за отриманий газ розраховувався невчасно, у зв'язку із цим позивач нарахував на підставі пункту 7.2 договору пеню у розмірі 8 096,29 грн., також на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у розмірі 11 103,19 грн., 3% річних у розмірі 1 133,37 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.2018 р. (повний текст 16.04.2018 р.) по справі №908/414/18 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний Будинок» , м. Запоріжжя відмовлено повністю (а.с.56-58).

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість зі сплати вартості отриманого за договором № 888/14-ТЕ-13 від 26.12.2013 року природного газу погашена відповідачем у повному обсязі до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , відповідача включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії, а відтак наявні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів Закону, в силу яких позовні вимоги про стягнення з відповідача суми неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, задоволенню не підлягають .

Справа №908/414/18 в суді першої інстанції розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось з апеляційною скаргою №14/4-62 від 27.04.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2018 р. у справі №908/414/18 та прийняти рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відшкодувати за рахунок відповідача понесені Національною акціонерною компанією Нафтогаз України судові витрати (а.с. 64-69).

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, вимог Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , без дослідження усіх істотних обставин справи.

Вважає, що застосування ч.3 ст.7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є неправомірним в даному випадку.

Також, апелянт посилається на положення ст.1-3 Закону, учасниками процедури врегулювання заборгованості (яка включає у себе і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Матеріали справи не містять належні докази включення відповідача до реєстру. Таким чином, на думку позивача списання заборгованості є неправомірним, а відмова у задоволенні позовних вимог - незаконною.

Відзначає, що матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а відтак застосування ч.3 ст.7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є направомірним.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Попков Д.О. (а.с.61).

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної з 15.12.2017р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Ухвалою суду від 21.05.2018р. по справі №908/414/18 відкрито апеляційне провадження у справі №908/414/18. Зобов'язано відповідача до 04.06.2018 р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі. Розгляд справи №908/414/18 за апеляційною Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2018 р. (повне рішення складено 16.04.2018 р.) розпочато з 05.06.2018 р. без повідомлення учасників справи, відповідно ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ з повідомленням учасників справи.

05.06.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від ОСББ Дружний Будинок , м. Мелітополь, Запорізька область надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 31.05.2018 р., в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ Нафтогаз України по справі №908/414/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Частиною 13 ст.8 ГПК України передбачено, якщо розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

26.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) в особі першого заступника голови правління ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 29.04.2013р. №14-112, з однієї сторони та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дружний Будинок» (покупець), в особі голови правління ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з другої сторони уклали договір № 888/14-ТЕ-13 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), згідно пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» , за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (а.с.16-21).

Пунктом 1.2 договору передбачено, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили обсяги газу, що планується передати.

Умовами пункту 3.3 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця та газорозподільного автотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному автотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, згідно п. 3.4 договору.

Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 договору (з урахуванням додаткових угод № 1 від 26.12.2013 до договору, № 2 від 26.12.2013 до договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, покупець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати за наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, відповідно пункту 7.2 договору.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, згідно п.11 договору.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 153821,83грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу (а.с.24-33).

Дані акти, відповідно до договору, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. При цьому, суд враховує положення ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно копії виписки за операціями по підприємству ОСББ Дружний Будинок по договору №888/14-ТЕ-13 від 26.12.2013 р. за зобов'язаннями за період 16.12.2014 р. по квітень 2015р., відповідач розрахувався за спірними зобов'язаннями у повному обсязі - 22.04.2015 р., але з порушенням строків встановлених договором.

Відповідно до пункту 17 "Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" кошти, які уповноважений банк за реєстром нормативів перераховує на спеціальні рахунки гарантованого постачальника за природний газ та теплогенеруючих організацій за теплову енергію, ураховуються сторонами як оплата за природний газ і теплову енергію, які споживалися, по-перше, - у місяці, в якому вперше встановлено нормативи, по-друге, - у місяці, наступному за місяцем, в якому вперше встановлено нормативи, і далі - в такому ж порядку залежно від наявності заборгованості за відповідні місяці.

У разі коли сума коштів, що надійшла за реєстром нормативів на спеціальні рахунки гарантованого постачальника або теплогенеруючої організації наростаючим підсумком з місяця, в якому вперше встановлено нормативи, перевищує вартість спожитого природного газу або спожитої теплової енергії наростаючим підсумком із зазначеного місяця, сума такого перевищення враховується сторонами як оплата за природний газ і теплову енергію, які споживалися до місяця, в якому вперше встановлено нормативи.

Таким чином, передбачається можливість врахування перерахованих коштів як оплата за природний газ за теплову енергію залежно від наявності заборгованості за відповідні місяці.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний Будинок» про стягнення пені у сумі 8096 грн. 29 коп., інфляційних збитків у сумі 11103 грн. 19 коп., 3% річних у сумі 1133 грн. 37 коп., а саме проведення оплати вартості товару із порушенням строків, встановлених цим договором.

Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України.

Умовами статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України .

У відповідності до вимог статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України .

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, згідно ч. 1 статті 216 Господарського кодексу України .

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, згідно статті 625 Цивільного кодексу України .

30.11.2016 р. набрав чинності ОСОБА_7 України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії (далі закон №1730-VIII).

ОСОБА_7 визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого постачання та водовідведення.

Згідно ст. 2 Закону №1730-VIII унормовано, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

На момент набрання чинності вказаним Законом заборгованість ОСББ Дружний будинок за спожиті енергоносії була відсутня.

Однак, як вбачається із матеріалів справи ПАТ Нафтогаз України подав позов №14/4-202 - 04.02.2018 р. та нарахував спірні суми після набрання чинності вказаним Законом №1730-VIII.

Учасниками процедури врегулювання заборгованості (що включає у себе в тому числі і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру, підстав для включення ОСББ Дружний Будинок до реєстру не має, оскільки у нього відсутня заборгованість за спожитий природний газ, станом на час набрання чинності Законом.

У даному випадку, у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружний будинок в наявності є Ліцензія Серія АВ №466685 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, копія даної ліцензії міститься в матеріалах справи, а.с.52. Строк ліцензії з 11.10.2010 р. до 11.10.2015р. Але, відповідно до пункту 6 Перехідних положень Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву стверджує, що всі вище перелічені документи є в наявності у позивача і кожний рік, ці документи оновлюються, тому що кожний рік з позивачем ПАТ НАК Нафтогаз України укладаються нові договори на виробництво теплової енергії що споживається бюджетними установами та організаціями та виробництво теплової енергії що споживається населенням. Також, відзначає, що про існування заборгованості йому стало відомо лише з позовної заяви.

Згідно з п.29 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включається до реєстру, який веде централізований орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини 3 ст.7 вищенаведеного Закону вбачається, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, наведеною нормою Закону передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

Заборона нарахування неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань та три відсотки річних з дня набрання чинності цим Законом на суму боргу, якщо його погашено до набрання цим Законом чинності, передбачена імперативною нормою ч.3 ст.7 Закону України №1730-VIII.

Отже, враховуючи, що станом на 30.11.2016 р., на дату набрання чинності Законом України №1730-VIII, заборгованість відповідача погашена у повному обсязі, остаточний розрахунок здійснений відповідачем - 25.03.2015 р., однак ПАТ НАК Нафтогаз України нарахував спірні суми після набрання чинності вказаним Законом №1730-VIII та подав позов про їх стягнення до господарського суду Запорізької області в порушення ч.3 ст.7 зазначеного Закону. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язанням.

Частиною 3 ст. 7 Закону №1730-VIII не ставиться право не нарахування (списання) неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом і виконання цієї норми не потребує включення підприємства до Реєстру.

При цьому, додаткові умови, крім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом, для звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання (не нарахування або списання сум неустойки, інфляційних нарахувань та відсотків річних) при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, позивач, не виконав умови Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії та не вніс ОСББ Дружний будинок до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стосовно вимоги відповідача про застосування позовної давності (викладеної у відзиві на позовну заяву б/н від 27.03.2018 р.), суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що воно не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги є безпідставними по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстави для її задоволення відсутні, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Витрати по сплаті судового розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2018 року (повний текст 16.04.2018 р.) у справі №908/414/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запрорізької області від 05.04.2018 року (повний текст 16.04.2018 р.) у справі №908/414/18 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2018р.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 -у справу;

1-позивачу;

1 -відповідачу;

1 -ДАГС;

1-ГСЗО